Ухвала

від 30.05.2023 по справі 175/2428/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2428/23

Провадження № 2-во/175/20/23

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

30 травня 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Крошки М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, без повідомлення учасників справи, заяву ОСОБА_1 про виправлення описки, -

В С Т А Н О В И В:

25.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до СПП «Чумаки» про припинення дії шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки площею 3,2900 га з кадастровим номером 1221488000-01-001-0208, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони СПП «Чумаки», до закінчення розгляду справи по суті, використовувати земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 247741412214, кадастровий номер: 1221488000-01-001-0208) площею 3,29 га, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, власником якої є ОСОБА_1 , для сільськогосподарських потреб, зокрема для вирощування сільськогосподарських культур.

Ухвалою суду від 26.05.2023 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову залишена без задоволення.

29.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення помилок і описки в ухвалі Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2023 року про відмову в забезпеченні позову.

Заява про виправлення описки не відповідає загальним вимогам щодо форми і змісту.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 ч.2 ст. 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

У поданій заяві про виправлення описки ОСОБА_1 використовує ненормативну лексику, що є неприпустимим у діловому мовленні та офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами тощо). Крім того, ОСОБА_1 в своїй заяві використовує образливі вирази щодо винесеного судового рішення.

Ненормативна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

За таких обставин, слід вважати, що використання одними учасниками судового процесу ненормативної лексики, образливих і лайливих слів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Аналогічно Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а відтак, і наявність підстав для залишення без розгляду заяви про виправлення описки на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Аналогічної позиції притримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 14.03.2019 року у справі №9901/34/19, у постанові від 07.11.2019 року у справі №9901/324/19, в ухвалі від 14.06.2019 року у справі № 9901/324/19.

Керуючись ст. ст. 44 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.О. Заборський