Вирок

від 30.05.2023 по справі 363/1178/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.05.2023 Справа № 363/1178/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 12023111150000045 від 09.01.2023 року відносно:

обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Новоселівка Саратського району Одеської області, офіційно не працевлаштованого, маючого професійно-технічну освіту, розлученого, маючого неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 22.01.2010 року Вишгородським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 22.06.2010 року Вишгородським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненому від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 17.05.2011 року Вишгородським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317, 70, 71 КК України до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненому 09.02.2015 року з Вознесенської ВК №72 умовно - достроково, не відбутий строк 1 рік 9 місяців 17 днів; 01.04.2016 року Вишгородським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309, 71 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільненому 28.02.2019 року з Білоцерківської ВК №35 по відбуванню строку покарання; 25.05.2021 року Вишгородським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненому від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 16.09.2022 року Вишгородським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі частково приєднане невідбуте покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 25.05.2021 року за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі;

обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця села Демидів Вишгородського району Київської області, офіційно не працевлаштованого, маючого професійно-технічну освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину з інвалідністю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця села Демидів Вишгородського району Київської області, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, утриманців не маючого, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

24 лютого 2022 Указом Президента України № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, строком на 30 діб.

Вказаний вище Указ 24.02.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ».

14 березня 2022 Указом Президента України № 133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Вказаний вище Указ 15.03.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ».

18 квітня 2022 Указом Президента України, № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Вищевказаний Указ 21.04.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2212-IX.

17 травня 2022 Указом Президента України, № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Вищевказаний Указ 22.05.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-IX.

12 серпня 2022 Указом Президента України, №573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 30 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Вищевказаний Указ 15.08.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2500-IX.

Разом з тим, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб.

На підставі вищевказаних нормативно-правових актів з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на території України, у зв`язку з введенням воєнного стану, визначено умови та порядок тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, тимчасових обмежень прав та законних інтересів юридичних осіб, а також діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Поряд з цим, у порушення зазначених нормативно-правових актів обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

08 січня 2023 року приблизно о 00 годині 00 хвилин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проходив поблизу будинку культури села Демидів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де помітив відчинені вікна на першому поверсі, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна з вказаного будинку.

З метою реалізації даного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, та усвідомлюючи настання суспільно - небезпечних наслідків, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок майна інших осіб, ОСОБА_6 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, заліз через незачинене вікно першого поверху будинку культури села Демидів, до актової зали, де відшукав поблизу сцени двосмугову моніторну універсальну акустичну систему марки «JBL» JRX100, моделі JRX112М, в корпусі чорного кольору, вартістю 18375,00 грн., яку взяв у руки, після чого за допомогою сили рук виніс вищевказану акустичну систему через незачинене вікно за межі будинку культури села Демидів, після чого ОСОБА_6 , використовуючи силу рук, пішки відніс універсальну акустичну систему марки «JBL» JRX100, моделі JRX112М, в корпусі чорного кольору на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив Димерській селищній раді Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359488) матеріальну шкоду на загальну суму 18375,00 гривень.

Також судом встановлено, що 08.01.2023 приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де також перебував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В цей момент у ОСОБА_6 виник повторний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться в будинку культури села Демидів за адресою: АДРЕСА_2 , після чого він запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинити дану крадіжку, з чим останні погодились, тим самим вступили в злочинну змову між собою.

У подальшому, з метою реалізації спільного злочинного умислу, згідно раніше погодженого плану, розподіливши ролі кожного, 09.01.2023, приблизно о 00 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішки прийшли до тильної сторони будинку культури села Демидів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 з метою реалізації даного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, та усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок майна інших осіб, діючи повторно разом з ОСОБА_4 , пересвідчившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, заліз через незачинене вікно першого поверху до приміщення актової зали вказаного будинку культури, а ОСОБА_5 залишився очікувати ззовні біля вікна.

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , перебуваючи всередині будинку культури с. Демидів, поблизу сцени відшукали двосмугову акустичну систему «JBL» SRX700, моделі SRX725 в корпусі чорного кольору, вартістю 50000,00 грн., яку за допомогою сил рук почергово винесли до вікна, де ОСОБА_5 , застосовуючи силу рук разом з ОСОБА_4 витягнув її з вікна за межі будинку культури села Демидів Вишгородського району Київської області. Після цього ОСОБА_5 , дотримуючись раніше обумовленого та погодженого плану, попрямував до себе додому.

Продовжуючи реалізаціюзлочинного умислу, діючи у відповідності до попередньо погодженого та узгодженого з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 плану, ОСОБА_6 , через вищевказане вікно заліз до будинку культури села Демидів, відшукав в приміщенні актової зали двосмугову моніторну універсальну акустичну систему марки «JBL» JRX100, моделі JRX112М в корпусі чорного кольору, вартістю 18375,00 грн., яку за допомогою сили рук, через незачинене вікно, виніс на вулицю, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за допомогою сили рук віднесли двосмугову акустичну систему «JBL» SRX700, моделі SRX725 в корпусі чорного кольору та двосмугову моніторну універсальну акустичну систему марки «JBL» JRX100, моделі JRX112М до місця проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили Димерській селищній раді Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359488) матеріальну шкоду на загальну суму 68375,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 у період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

Так, 08.01.2023 приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 .

В цей момент до них у гості прийшов ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який маючи повторний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться в будинку культури села Демидів за адресою: АДРЕСА_2 , запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинити дану крадіжку, з чим останні погодились, тим самим вступили в злочинну змову між собою.

У подальшому, з метою реалізації спільного злочинного умислу, згідно раніше погодженого плану, розподіливши ролі кожного між собою, 09.01.2023, приблизно о 00 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пішки прийшли до тильної сторони будинку культури села Демидів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з метою реалізації даного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, та усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок майна інших осіб, пересвідчившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, залізли через незачинене вікно першого поверху до приміщення актової зали, а ОСОБА_5 залишився очікувати ззовні біля вікна та спостерігати щоб їх злочинні дії не були викриті іншими особами.

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , перебуваючи всередині будинку культури села Демидів, поблизу сцени відшукали двосмугову акустичну систему «JBL» SRX700, моделі SRX725 в корпусі чорного кольору, вартістю 50000,00 грн., яку за допомогою сил рук почергово винесли до вікна, де ОСОБА_5 , застосовуючи силу рук разом з ОСОБА_4 витягнув її з вікна за межі будинку культури села Демидів Вишгородського району Київської області та віднесли її від вікна будівлі. Після цього ОСОБА_5 , дотримуючись раніше обумовленого та погодженого плану, попрямував до себе додому.

Продовжуючи реалізаціюзлочинного умислу, діючи у відповідності до попередньо погодженого та узгодженого з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 плану, ОСОБА_6 , через вищевказане вікно заліз до будинку культури села Демидів, відшукав в приміщенні актової зали двосмугову моніторну універсальну акустичну систему марки «JBL» JRX100, моделі JRX112М в корпусі чорного кольору, вартістю 18375,00 грн., яку за допомогою сили рук, через незачинене вікно, виніс на вулицю, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за допомогою сили рук віднесли двосмугову акустичну систему «JBL» SRX700, моделі SRX725 в корпусі чорного кольору та двосмугову моніторну універсальну акустичну систему марки «JBL» JRX100, моделі JRX112М до місця проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили Димерській селищній раді Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359488) матеріальну шкоду на загальну суму 68375,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 у період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

Так, 08.01.2023 приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 .

В цей момент до них у гості прийшов ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який маючи повторний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться в будинку культури села Демидів за адресою: АДРЕСА_2 , запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинити дану крадіжку, з чим останні погодились, тим самим вступили в злочинну змову між собою.

У подальшому, з метою реалізації спільного злочинного умислу, згідно раніше погодженого плану, розподіливши ролі кожного між собою, 09.01.2023, приблизно о 00 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 пішки прийшли до тильної сторони будинку культури села Демидів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з метою реалізації даного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, та усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок майна інших осіб, пересвідчившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, залізли через незачинене вікно першого поверху до приміщення актової зали, а ОСОБА_5 залишився очікувати ззовні біля вікна та спостерігати щоб їх злочинні дії не були викриті іншими особами.

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , перебуваючи всередині будинку культури с. Демидів, поблизу сцени відшукали двосмугову акустичну систему «JBL» SRX700, моделі SRX725 в корпусі чорного кольору, вартістю 50000,00 грн., яку за допомогою сил рук почергово винесли до вікна, де ОСОБА_5 , застосовуючи силу рук разом з ОСОБА_4 витягнув її з вікна за межі будинку культури села Демидів Вишгородського району Київської області та віднесли її від вікна будівлі. Після цього ОСОБА_5 , дотримуючись раніше обумовленого та погодженого плану, попрямував до себе додому.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи у відповідності до попередньо погодженого та узгодженого з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 плану, ОСОБА_6 , через вищевказане вікно заліз до будинку культури села Демидів, відшукав в приміщенні актової зали двосмугову моніторну універсальну акустичну систему марки «JBL» JRX100, моделі JRX112М в корпусі чорного кольору, вартістю 18375,00 грн, яку за допомогою сили рук, через незачинене вікно, виніс на вулицю, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за допомогою сили рук віднесли двосмугову акустичну систему «JBL» SRX700, моделі SRX725 в корпусі чорного кольору та двосмугову моніторну універсальну акустичну систему марки «JBL» JRX100, моделі JRX112М до місця проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили Димерській селищній раді Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359488) матеріальну шкоду на загальну суму 68375,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

В судовому засіданні під час роз`яснення суті обвинувачення обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 повідомили суд, що суть обвинувачення їм зрозуміла, провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення безумовно, беззастережно та беззаперечно визнають у повному обсязі, щиро каються, підтверджують обставини та факти, викладені в обвинувальному акті, будь-якого тиску чи примусу під час досудового розслідування та судового провадження на них не здійснювалося, від дачі показань суду не відмовляються.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 добровільно, безумовно та беззаперечно визнають провину у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро каються та не оспорюють обставини та факти, викладені в обвинувальному акті, підтверджують їх достовірність, відповідність об`єктивній дійсності, прокурор під час визначення порядку дослідження доказів по справі, просив суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинувачених, дослідити матеріали, що характеризують особу обвинувачених.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У відповідності до вимог процесуального законодавства судом було роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом було роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити відповідні обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 зазначили, що зміст ч. 3 ст. 349 КПК України їм зрозумілий, заперечень проти недослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вони не мають, про що також надали суду відповідні заяви.

Судом у судовому засіданні було встановлено добровільність позиції обвинувачених, правильність розуміння ними тих обставин та фактів вчиненого кримінального правопорушення, проти не дослідження яких вони не заперечують, а також правильність усвідомлення ними обмеження права на апеляційне оскарження.

Внаслідок цього відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визначив обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 , а також дослідити матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених.

У судовому засіданні було допитано обвинуваченого ОСОБА_6 , який у своїх показаннях виклав обставини та факти, аналогічні тим, які викладені в обвинувальному акті. На додаток до цього ОСОБА_6 зазначив, що 08.01.2023 року приблизно о 00 годині 00 хвилин він проходив поблизу будинку культури села Демидів, де помітив відчинені вікна на першому поверсі, після чого у нього виник умисел на викрадення чужого майна. Пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він заліз через незачинене вікно першого поверху будинку культури, де у залі взяв колонку марки «JBL», яку потім виніс через незачинене вікно за межі будинку культури, та відніс до себе до дому. 09 січня 2023 року приблизно о 23 год. він прийшов у гості до ОСОБА_5 , який проживає у АДРЕСА_2 , де також у той момент знаходився ОСОБА_4 ОСОБА_6 , запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинити крадіжку з будинку культури, на що останні погодилися. З метою організації та полегшення вчинення правопорушення ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільно придумали план вчинення кримінального правопорушення, домовившись, що кожний з них буде робити. Так, ОСОБА_6 зазначив, що згідно спільно розробленого та погодженого плану вони домовилися, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 проникають у приміщення будинку культури, витягають колонки, а ОСОБА_5 у цей час знаходиться на вулиці, спостерігає, щоб їх не побачили, та потім допомагає виносити колонки. Таким чином, ОСОБА_6 зазначив, що вони спільно діяли, відповідно до попередньо визначеного плану.

Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що безумовно та беззаперечно погоджується з обставинами та фактами, які викладені в обвинувальному акті, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнає у повному обсязі, щиро кається у скоєному, та враховуючи його молодий вік, дані, що характеризують його особу, просив суворо не карати, не позбавляючи волі. На даний час викрадене майно повернуто потерпілому у повному обсязі. Він цілком усвідомлює той факт, що своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, яке має суспільно-небезпечний характер, посягає на встановлений порядок охорони права власності інших осіб. Щиро запевнив суд, що більше не буде допускати кримінально-протиправної поведінки.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,своїми діями,які виразились утаємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинивкримінальне правопорушення,передбачене ч.4 ст. 185 КК України.

Суд доходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України. Вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає доведеною.

У судовому засіданні було допитано обвинуваченого ОСОБА_5 , який у своїх показаннях виклав обставини та факти, аналогічні тим, які викладені в обвинувальному акті. На додаток до цього ОСОБА_5 зазначив, що 09 січня 2023 року приблизно о 23 год. він разом з ОСОБА_9 знаходився у себе за місцем проживання: АДРЕСА_2 . У цей же час до них прийшов ОСОБА_6 , який запропонував вчинити кримінальне правопорушення, а саме викрасти колонки з будинку культури у с. Демидів. ОСОБА_5 та ОСОБА_9 погодилася на пропозицію ОСОБА_6 , після чого вони всі разом розробили та погодили спільний план вчинення кримінального правопорушення, визначивши хто і які дії повинен вчинити.

Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що безумовно та беззаперечно погоджується з обставинами та фактами, які викладені в обвинувальному акті, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнає у повному обсязі, щиро кається у скоєному, та просить суд обмежитись мінімальним покаранням. На додаток до цього обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що усвідомлює той факт, що своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, яке має суспільно-небезпечний характер, а також посягає на встановлений порядок охорони права власності інших осіб. У зв`язку з цим ОСОБА_5 запевнив, що більше не буде допускати кримінально-протиправної поведінки.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,своїми діями,які виразились утаємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинивкримінальне правопорушення,передбачене ч.4 ст. 185 КК України.

Суд доходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України. Вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає доведеною.

У судовому засіданні було допитано обвинуваченого ОСОБА_4 , який у своїх показаннях виклав обставини та факти, аналогічні тим, які викладені в обвинувальному акті. На додаток до цього ОСОБА_4 також підтвердив, що 09 січня 2023 року він дійсно знаходився у будинку ОСОБА_5 за місцем його проживання АДРЕСА_2 . Приблизно о 23 год. до них прийшов ОСОБА_6 , який запропонував вчинити крадіжку, викравши музикальні колонки з будинку культури у с. Демидів. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погодилися на пропозицію ОСОБА_6 , після чого вони разом розробили та узгодили спільний план вчинення кримінального правопорушення, визначили порядок дій кожного у вчиненні даної крадіжки.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що безумовно та беззаперечно погоджується з обставинами та фактами, які викладені в обвинувальному акті, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнає у повному обсязі, щиро кається у скоєному, та просить обмежитись найменш суворим покаранням з усіх можливих. На додаток до цього ОСОБА_4 зазначив, що усвідомлює суспільно-небезпечний характер вчинених ним дій, їх небезпеку для суспільства. У зв`язку з цим ОСОБА_4 також зазначив, що на спокутування власної вини особисто ходив до голови сільської ради, перед яким просив вибачення за вчинене ним правопорушення.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,своїми діями,які виразились утаємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинивкримінальне правопорушення,передбачене ч.4 ст. 185 КК України.

Суд доходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України. Вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає доведеною.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону і зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, має виходити з того, що ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення передбачає не тільки вираховування самої категорії тяжкості, визначеної ст. 12 КК України, але і індивідуальних особливостей та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує вимогист. 65 КК Українищодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, а також конкретні обставини та факти вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_6 : громадянин України, уродженець села Демидів Вишгородського району Київської області, офіційно не працевлаштований, маючий середню освіту, не одружений, утриманців не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий; за місцем проживання характеризується незадовільно, активної участі у житті територіальної громади не приймає.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Передбачених ст.67КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , його молодий вік, наявність пом`якшуючих покарання обставин та ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність достатньо стійких соціальних зв`язків, що будуть стримувати його від повторення кримінально-протиправної поведінки, суд вважає можливим призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а також можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та застосування до нього положень 75, 76 КК України.

Суд вважає, що саме за таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 13.02.2023 року відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування до 25 березня 2023 року. На момент судового розгляду строк запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання закінчився. Учасники судового провадження не заявляли клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу.

Відповідно до положень ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону і зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, має виходити з того, що ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення передбачає не тільки вираховування самої категорії тяжкості, визначеної ст. 12 КК України, але і індивідуальних особливостей та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує вимогист. 65 КК Українищодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, а також конкретні обставини та факти вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_5 : громадянин України, уродженець села Демидів Вишгородського району Київської області, офіційно не працевлаштований, маючий професійно-технічну освіту, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий; відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.06.2020 року ОСОБА_5 перебуває в офіційному шлюбі з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.07.2020 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10 є рідними батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто судом встановлено, що ОСОБА_5 одружений, має малолітню дитину та проживає разом із сім`єю за вищезазначеною адресою; крім того, з наданої та дослідженої документації встановлено, що ОСОБА_8 має захворювання у вигляді двобічної втрати слуху, внаслідок чого має офіційний статус дитини з інвалідністю, у зв`язку з чим ОСОБА_5 зареєстрований та стоїть на обліку в Управлінні соціального захисту населення Вишгородської райдержадміністрації для отримання допомоги на дитину з інвалідністю; за місцем проживання ОСОБА_5 характеризується задовільно, проживає постійно разом із сім`єю, що складається з нього, дружини та малолітньої доньки, жодних скарг від жителів територіальної громади відносно ОСОБА_5 не надходило.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Передбачених ст.67КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, конкретну роль та характер дій ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , наявність пом`якшуючих покарання обставин та ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Перебування в офіційному шлюбі, наявність спільного побуту, а також наявність на утриманні дитини з інвалідністю, внаслідок чого остання потребує додаткової уваги, догляду та утримання, зважаючи на характер хвороби дитини, яка внаслідок втрати слуху потребує постійної присутності своїх батьків та допомоги останніх, внаслідок чого позбавлення дитини присутності батька у її житті не буде відповідати забезпеченню найкращих інтересів самої дитини усе це у своїй сукупності суд оцінює як наявність в обвинуваченого ОСОБА_5 достатньо стійких та міцних соціальних зв`язків, що будуть стримувати його від повторення кримінально-протиправної поведінки, будуть дисциплінувати та корегувати його дії в межах правил співжиття, взаємоповаги у суспільстві, внаслідок чого суд доходить до висновку, що досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, є можливим без ізоляції від суспільства шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 положень 75, 76 КК України.

Суд вважає, що саме за таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 10.02.2023 року відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування до 26 березня 2023 року. На момент судового розгляду строк запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання закінчився. Учасники судового провадження не заявляли клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Відповідно до положень ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону і зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, має виходити з того, що ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення передбачає не тільки вираховування самої категорії тяжкості, визначеної ст. 12 КК України, але і індивідуальних особливостей та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує вимогист. 65 КК Українищодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, а також конкретні обставини та факти вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 : громадянин України, уродженець села Новоселівка Саратського району Одеської область, офіційно не працевлаштований, маючий професійно-технічну освіту, розлучений, має неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; за місцем проживання характеризується негативно, не реагує на зауваження, суспільно-корисною працею не займається; раніше неодноразово судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17.05.2011 року у справі № 1-77/11, який набрав законної сили 02.06.2011 року, обвинуваченого ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України. У подальшому вироком Вишгородського районного суду Київської області від 25.05.2021 року у справі № 363/4929/19, який набрав законної сили 25.06.2021 року, обвинуваченого ОСОБА_4 також було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Пізніше, тобто у період наявності незнятої та непогашеної судимості за попередніми вироками, вироком Вишгородського районного суду Київської області від 16.09.2022 року у справі № 363/2496/22, який набрав законної сили 18.10.2022 року, обвинуваченого ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та на підставі ст. 72 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два роки) 6 (шість) місяців.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , маючи непогашену та незняту судимість за попередні умисні кримінальні правопорушення, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Отже, у діях обвинуваченого ОСОБА_4 наявні ознаки рецидиву кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 67 КК України суд враховує рецидив кримінальних правопорушень як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 .

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, конкретну роль та характер дій обвинуваченого ОСОБА_4 , особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наявність пом`якшуючих покарання обставин та ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, наявність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та міри остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд також вважає за доцільне звернути увагу на наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 після поставлення вироку Вишгородського районного суду Київської області від 16.09.2022 року, маючи непогашену та незняту судимість, до повного відбуття призначеного цим вироком покарання вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, що розглядається в межах даного кримінального провадження. Зазначені обставини обумовлюють необхідність застосування спеціальних правил призначення покарання у вигляді призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п`ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п`ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п`яти років.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що попереднім вироком Вишгородського районного суду Київської області від 16.09.2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два роки) 6 (шість) місяців, яке він у повному обсязі не відбув відповідно до наявних матеріалів кримінальної справи, то з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який, маючи судимість за неодноразове вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з порушенням права власності та встановленого порядку обігу наркотичних та інших заборонених речовин, знову вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, суд приходить до висновку про необхідність призначення остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_4 шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком суду від 16.09.2022 року до покарання, призначеного в межах цього кримінального провадження.

Суд вважає, що саме за таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.

В межах досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався. Учасники судового провадження не заявляли клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Кримінальним правопорушенням потерпілому Димерській селищній раді Вишгородського району Київської області завдано матеріальну шкоду на загальну суму 86750 (вісімдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень, яку відшкодовано у повному обсязі під час досудового розслідування шляхом повернення потерпілу викраденого майна на відповідальне зберігання. Цивільний позов в межах даного кримінального провадження не було заявлено.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, судом було встановлено, що процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на:

- проведення судово-товарознавчої експертизи № 210/23 від 13.01.2023 року загальною вартістю 260 гривень 00 копійок, яка відповідно до наданого звіту про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 210/23 від 13.01.2023 року проводилася шляхом залучення приватного судового експерта, внаслідок чого відповідно до ст. 124 КПК України витрати на проведення цієї експертизи не можуть бути покладені на обвинувачених та стягнуті на користь держави;

- проведення судово-дактилоскопічної експертизи, що відповідно до довідки від 24.01.2023 року № СЕ-19/111-23/3023-Д становлять 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одну) гривню 70 (сімдесят) копійок та підлягають стягненню на користь держави в рівних частках з усіх обвинувачених.

Відповідно до постанови від 19.01.2023 року судом встановлено, що речовими доказами по справі є: 1) двосмугова моніторна універсальна акустична система марки «JBL» JRX100, моделі JRX112M в корпусі чорного кольору, № Р0365-092954; 2) двосмугова акустична система «JBL» SRX700, моделі SRX725 в корпусі чорного кольору, № Р0415-25353; 3) двосмугова моніторна універсальна акустична система марки «JBL» JRX100, моделі JRX112M в корпусі чорного кольору, № Р0385-086001. Зазначені речові докази відповідно до цієї ж постанови та наявної у матеріалах справи розписки від 19.01.2023 року були передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого у даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до постанови від 27.01.2023 року судом встановлено, що речовими доказами по справі також є: 1) дві таблиці зі слідами папілярних ліній (візерунків), вилучених в ході проведення огляду місця події 09.01.2023 року; 2) зразки папілярних ліній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; 3) зразки папілярних ліній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 4) зразки папілярних ліній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені речові докази відповідно до цієї є постанови та наявної у матеріалах справи квитанції передані до кімнати зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.

Тому правову долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України з урахуванням вищевикладених відомостей.

Керуючись ст.ст.100, 349,368-370,373-374,392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбуту частину покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 16.09.2022 року у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців до призначеного цим вироком покарання, остаточно визнавши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту набрання цим вироком законної сили.

На підставі ст. 96-2 КК України, 100 КПК України речові докази, а саме:

1) двосмугову моніторну універсальну акустичну систему марки «JBL» JRX100, моделі JRX112M в корпусі чорного кольору, № НОМЕР_3 повернути законному власнику;

2) двосмугову акустичну систему «JBL» SRX700, моделі SRX725 в корпусі чорного кольору, № Р0415-25353 повернути законному власнику;

3) двосмугову моніторну універсальну акустичну систему марки «JBL» JRX100, моделі JRX112M в корпусі чорного кольору, № Р0385-086001 повернути законному власнику;

4) дві таблиці зі слідами папілярних ліній (візерунків), вилучених в ході проведення огляду місця події 09.01.2023 року залишити у матеріалах кримінального провадження;

5) зразки папілярних ліній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити у матеріалах кримінального провадження;

6) зразки папілярних ліній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити у матеріалах кримінального провадження;

7) зразки папілярних ліній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи, що відповідно до довідки від 24.01.2023 року № СЕ-19/111-23/3023-Д в сумі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) гривня 70 копійок в рівних частках (по 943 грн. 90 коп. з кожного).

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбаченихст. 394 КПК України.

Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючийсуддя ОСОБА_1