Рішення

від 29.05.2023 по справі 160/6107/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року Справа № 160/6107/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі Підприємство, АТ НЗФ) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2022 року № 000/415/32-00-07-01-26 в частині зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 940 993,88 гри

В обґрунтування позову Підприємство посилається на свою добросовісність як платника податку, оскільки ним сформовано податковий кредит, у періоді який перевірявся, на підставі відповідних документів бухгалтерського обліку. При цьому, усі учасники господарських операцій на момент укладання відповідних договорів, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту, а самі правочини опосередковувалися реальним настанням правових наслідків та мали на меті отримання прибутку, у зв`язку з чим вважає, що здійснюючи оскаржене донарахування податковий орган діяв не на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що оскаржене рішення прийнято ним у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки надані Підприємством до перевірки документи та сукупність доказів свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, а самі операції спрямовані виключно на подальшу мінімізацію податкових зобов`язань усіх учасників «паперово-транзитного» переміщення товару по ланцюгу постачання, у зв`язку з чим, у задоволенні позову просить відмовити.

З приводу ж клопотання відповідача про здійснення подальшого розгляду справи у судовому засіданні то суд не знайшов підстав для його задоволення з підстав необгрунтованості. Відповідача лише процитував спеціальну норму, проте не навів жодних підстав й не зазначив, які саме обставини та які докази можливо встановити у судовому засіданні з повідомленням сторін

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких міркувань.

Судом встановлено, що Підприємство є юридичною особа приватного права, зареєстрованого, перебуває на обліку в контролюючому органі і є платником, зокрема: податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

На підставі відповідного повідомлення і наказу, посадовими особами відповідача у період з 25.10.2022 р. по 14.11.2022 р., проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року, за березень 2022 року та травень 2022 року з урахуванням уточнюючих розрахунків.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 515/32-00-07-01/00186520 від 18.11.2022 року, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.7 ст. 200, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за лютий 2022 року на суму ПДВ 7 792 гри., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2022 року на суму ПДВ 7 792 грн; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.12 ст. 201 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за березень 2022 року на суму ПДВ 1 088 129 грн. що призвело до завищення від ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2022 року на суму ПДВ 1 088 129 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.12 ст. 201 ПКУ, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за травень 2022 року на суму ПДВ 1 347 324 грн., що призвело до завищення від ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2022 року на суму ПДВ 1 347 324 грн.

Такі висновки контролюючий орган обумовлює у зв`язку з зібраної податкової інформацією стосовно контрагентів позивача, з якими Підприємство мало господарські взаємовідносини у періоді, який підлягав перевірці. Так, відповідач зазначає про відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів, а також порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності.

На підставі такого акту і встановлених порушень, відповідачем 29.12.2022 року прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №000/413/32-00-07-01-26, згідно якого позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 7 792,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 779,20 грн.;

- №000/414/32-00-07-01-26, згідно якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на суму 436 911,00 грн., в тому числі, за період лютий 2022 року на суму 145 637,00 грн., березень 2022 року на суму 145 637,00 грн., травень 2022 року на суму 145 637,00 грн., та відсутність права на врахування такої суми бюджетного відшкодування при наданні бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника податку у банку;

- №000/415/32-00-07-01-26, згідно якого зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ за період травень 2022 року на суму 2 435 453,00 грн.

Підстави та порядок проведення перевірок позивачем не оскаржуються, останній фактично не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим за наслідками перевірки податковим повідомленням-рішенням №000/415/32-00-07-01-26 в частині зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 940 993,88 гри.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що предметом дослідження у цій справі є фінансово-господарські взаємовідносини Підприємства з контрагентами - постачальниками робіт (послуг) - ТОВ ЛСІПРО, ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АТОМХІМПРОМ (код ЄДРПОУ 30797369), ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 38361526), ТОВ НІКОМАКСІБУД (код ЄДРПОУ 42707210); ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ СПЕКТР ХІМ (код ЄДРПОУ 40249422); ТОВ ТОРГОВИЙДІМ МАГІСТРАЛЬНИЙДИЗЕЛЬ (код ЄДРПОУ 39354310); ПРАТ ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ (код ЄДРПОУ 00278818), на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит на суму ПДВ 940 993,87 гри. (тобто суми, в частині якого позивачем оскаржується спірне рішення відповідача) у відповідному звітному податковому періоді, висновки щодо завищення якого (податкового кредиту) та як наслідок завищення від ємного значення на цю ж суму, викладені контролюючим органом в акті перевірки № 515/32-00-07-01/00186520 від 18.11.2022 року.

Дослідивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносини з вказаними контрагентами за період, який перевірявся, суд зазначає, зокрема про таке.

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ ЛСІПРО (код 38932119) відбувались у рамках договору підряду від 19.07.2018 року №1803876, договору підряду № ПП 0280421/2102367 від 03.05.2021 р. та додаткової угоди від 18.11.2021 р., у рамках яких ТОВ ЛСІПРО як Підрядник взяло на себе зобов`язання із приводу виконання робіт пов`язаних з демонтажем/монтажем газового обладнання із монтажем, наладкою та технічним обслуговуванням котельного обладнання та енергетичного устаткування.

Фактичне виконання умов договору підтверджується означеними договорами, рахунком на оплату, актом приймання-передачі виконаних робіт, податковими накладними, завірені належним чином копії яких долучені до матеріалів справи.

ТОВ ЛСІПРО виписано на адресу Підприємства податкові накладні № 9 та 10 від 30.09.2021року на загальну суму ПДВ 3 700 грн., які були зареєстровані в ЄРПН 05.10.2021 року. Сума ПДВ, сплачена у вартості виконаних ТОВ ЛСІПРО робіт, 3 700 грн. включена AT НЗФ до складу податкового кредиту з ПДВ у березні 2022 року.

Щодо взаємовідносини між позивачем та ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АТОМХІМПРОМ (код ЄДРПОУ 30797369), то вони відбувались у рамках Договору поставки від 21.01.2021 року №2100367 (лабораторні (хімічні) матеріали для потреб пов`язаних із здійсненням господарської діяльності)

Фактичне виконання умов договору підтверджується означеними договором, рахунками-фактурами, товарно - транспортними накладними, видатковими та податковою накладною, завірені належним чином копії яких долучені до матеріалів справи.

ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АТОМХІМПРОМ здійснило поставку товару відповідно до умов договору у листопаді 2021 року автомобільним транспортом та передало товар АТ НЗФ разом із товаросупровідними документами та документами про якість товару. ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АТОМХІМПРОМ виписано на адресу АТ НЗФ податкову накладну № 13 від 25.11.2021 року на суму ПДВ 1 508 грн., яка була зареєстрована в ЄРПН 01.12.2021 р. Сума ПДВ, сплачена у вартості поставленого ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АТОМХІМПРОМ товару, в розмірі 1 508 грн. включена АТ НЗФ до складу податкового кредиту з ПДВ у травні 2022 року.

Крім того, у спірному періоді між АТ НЗФ та TOB ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ РЕДУКТОР- КОМПЛЕКТ укладено Договір поставки від 02.07.2021 року №2103259, відповідно до якого ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ як Постачальник взяло на себе зобов`язання поставити на адресу AT НЗФ товар, а AT НЗФ як покупець зобов`язалося прийняти такий товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, визначених договором.

Згідно з умовами Договору постачання AT НЗФ придбало у ТОВ НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ у листопаді та грудні 2021 року щити контролера, схеми, АТХ, щити системних блоків, а також пуско налагоджувальні роботи обладнання.

На підтвердження умов виконання договору матеріали справи містять завірені належним чином копії рахунків-фактури, видаткові та податкові накладні, акт приймання-передачі товару, товарно - транспортні накладні, розрахункові документи, а також паспорт якості.

ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ здійснило поставку товару відповідно до умов договору у листопаді та грудні 2021 року автомобільним транспортом та передало товар AT НЗФ разом із товаросупровідними документами та документами про якість товару.

ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ виписано на адресу AT НЗФ податкові накладні № 32 від 10.11.2021 року та № 35 від 10.12.2021 року на загальну суму ПДВ 533 333,33 грн., які були зареєстрована в ЄРПН 19.11.2021 р. та 16.12.2021 року відповідно. Сума ПДВ у розмірі 533 333,33 грн. включена AT НЗФ до складу податкового кредиту з ПДВ у травні 2022 року.

Стосовно господарських взаємовідносин між Підприємством та ТОВ НІКОМАКСІБУД (код ЄДРПОУ 42707210) суд зазначає, що між сторонами укладено Договір підряду від 21.08.2019 року №1904757, відповідно до якого контрагент позивача виконав роботи з відновлення парапетних плит на території Підприємства.

За наслідками виконаних робіт між сторонами складено рахунки-фактури, акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт, податкова накладну, а також розрахунковий документ, завірені належним чином копії яких долучені до матеріалів справи.

Підрядником виписано на адресу АТ НЗФ податкову накладну № 9 від 02.10.2020 року на загальну суму ПДВ 77 260,64 грн., яка зареєстрована в ЄРПН 30.10.2020 року. Сума ПДВ, сплачена у вартості виконаних ТОВ НІКОМАКСІБУД робіт, в розмірі 77 260,64 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у травні 2022 року.

Окрім цього, судом встановлено, що між АТ НЗФ та ТОВ СПЕКТР ХІМ укладено Договір поставки від 09.04.2021 року №2101724 (фарби емаль в асортименті).

Документальне оформлення договору підтверджується рахунками-фактурами, товарно - транспортними накладними, видатковими та податковими накладними, акт прийому передачі, а також розрахунковими документами, складеними сторонами за наслідками цієї господарської операції.

ТОВ СПЕКТР ХІМ виписано на адресу АТ НЗФ податкові накладні № 1375 та № 1374 від 26.05.2021 року на суму ПДВ 58 506,48 грн., які були зареєстровані в ЄРПН 01.06.2021 р. Сума ПДВ, сплачена у вартості поставленого ТОВ СПЕКТР ХІМ товару,' в розмірі 58 506,48 грн. включена АТ НЗФ до складу податкового кредиту з ПДВ у травні 2022 року.

З приводу господарських взаємовідносин між Підприємством ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ (код ЄДРПОУ 39354310), то вони мали місце у рамках Договору поставки від 04.11.2020 року №2004891, а саме: запчастини в асортименті (ремкомплект дизеля, помпу, підвіску ресори, секцію радіатора).

Фактичне виконання умов договору підтверджується означеними договором, рахунками-фактурами, товарно - транспортними накладними, актом прийому передачі, видатковими та податковими накладними, а також документами про якість товару й розрахунковими документами, завірені належним чином копії яких долучені до матеріалів справи.

ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ виписано на адресу AT НЗФ податкові накладні на суму ПДВ 45 746,97 грн., які були зареєстровані в ЄРПН. Сума ПДВ, сплачена у вартості поставленого ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАГІСТРАЛЬНИЙ ДИЗЕЛЬ товару, в розмірі 45 746 ,97 грн. включена AT НЗФ до складу податкового кредиту з ПДВ у травні 2022 року.

Також, у періоді, який підлягав перевірці, Підприємством укладено з ПРАТ ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ (код ЄДРПОУ 00278818) договір поставки від 08.12.2020 року №2005489 (вапняку).

На підтвердження умов виконання договору матеріали справи містять завірені належним чином копії рахунків-фактури, видаткові, податкові та залізничні накладні, розрахункові документи, документ про якість товару.

ПРАТ ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ виписано на адресу АТ НЗФ відповідні податкові накладні на суму ПДВ 219 684,52 грн., які зареєстровані в ЄРПН. Сума ПДВ, сплачена у вартості поставленого ПРАТ ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗО- КАРТОННИЙ КОМБІНАТ товару, в розмірі 219 684,75 грн. включена AT НЗФ до складу податкового кредиту з ПДВ у травні 2022 року.

Щодо господарських[ взаємовідносини між позивачем та ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПЩПІРИЄМСТВО «ІГМА-ПЛЮС» суд зазначає, що між сторонами укладено договір поставки від 03.11.2020 року №2004855, а саме: товар засувку фланіцеву.

Фактичне виконання умов договору підтверджується означеними договором, рахунком-фактурою, видатковою та податковою накладною, завірені належним чином копії яких долучені до матеріалів справи.

ТОВ ВИРОБНИЧЕ ПЩПІРИЄМСТВО «ІГМА-ПЛЮС виписано на адресу АТ НЗФ податкову накладну № 2 від 28.01.2022 року на суму ПДВ 4 610,00 грн., яка зареєстрована в ЄРПН 14.02.2022 р. Сума ПДВ в розмірі 4 610,00 грн. включена АТ НЗФ до складу податкового кредиту з ПДВ у квітні 2022 року.

Матеріали справи свідчать про те, що усі придбані ТМЦ та послуги використані Підприємством у власній господарській діяльності.

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність включення до сум податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість по вищевказаним господарськими операціями.

Надаючи оцінку наданим до суду первинним документам позивача, суд зазначає, що за зовнішніми реквізитами вони складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Разом з цим, жоден із вищезазначених документів не був предметом дослідження контролюючим органом під час проведення перевірки, результати якої оформлені Актом № 515/32-00-07-01/00186520 від 18.11.2022 року, що у свою чергу свідчить про неповноту, формальність проведеної відповідачем перевірки та необґрунтованість його висновків про відсутність первинних документів, які б підтверджували здійснення позивачем спірної господарської діяльності.

При цьому, висновки відповідача про «безтоварність» означених господарських операцій обумовлені виключно зібраною податковою інформацією стосовно контрагентів позивача. Так, відповідач зазначає про відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів, а також порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності.

З цього приводу суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Суд зауважує, що відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

При цьому, жодних інших обставин для невизнання первинних документів Підприємства та неврахування господарських відносин позивача з його контрагентами за спірний період при визначенні об`єкту оподаткування, у акті перевірки не наведено, аналізу господарської діяльності між позивачем та його контрагентом у цьому періоді не проведено, оцінки наданим позивачем первинним документам з точки зору відповідності їх вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не надано, у зв`язку з чим, суд вважає такі висновки контролюючого органу необґрунтованими.

За наведених вище обставин у їх сукупності, суд не приймає висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 515/32-00-07-01/00186520 від 18.11.2022 року, щодо встановлених у ньому обставин, які свідчать про відсутність здійснення спірної господарської діяльності між зазначеним суб`єктом господарювання та позивачем.

Суд також зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару (робі) є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов`язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Абзацом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.2 ст. 200 ПКУ передбачає, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем то варі в/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарі в/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свій податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.

Крім того, суд виходить з того, що на час здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстрованими в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту.

Окрім цього, суд зазначає, що платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом чи його постачальниками вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов`язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них. При цьому, судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема: при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень

За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Підприємства шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідача в частині зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 940 993,87 гри.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у розмірі 14114,90 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.12.2022 року № 000/415/32-00-07-01-26 в частині зменшення Акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 940 993,87 гри

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14114 (чотирнадцять тисяч сто чотирнадцять), 90 за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна