Постанова

від 24.05.2023 по справі 640/22391/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22391/19 Головуючий у 1 інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової служби України, ОСОБА_1 та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В 2019 році ТОВ «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у місті Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 22.07.2019 №1231059/40979973;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 04.07.2019, складену ТОВ «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» в ЄРПН датою її отримання, а саме: 15.07.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020 (з урахуванням ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2020 та від 03.12.2020 про виправлення описки) позов задоволено.

Вказане судове рішення набрало законної сили в розумінні частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого 03.08.2020 у справі № 640/22391/19 видано виконавчий лист.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2020 у справі № 640/22391/19 в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні; встановлено Державній податковій службі України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) строк для подання суду звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 30.01.2020 у справі № 640/22391/19 в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну - протягом 15 календарних днів після дати отримання копії даної ухвали; покладено обов`язок виконання даної ухвали на ОСОБА_1 - виконуючу обов`язки голови ДПС (або особу, що виконує обов`язки голови); звернуто увагу ДПС України, що за результатами розгляду питання щодо подання звіту та виконання рішення суду, у разі невиконання рішення суду у наведеній вище частині, на голову ДПС України (особу, що виконує його обов`язки) може бути накладено штраф у розмірі від 49 620 грн. до 99 240 грн.

03.05.2022 ДПС України надано «Звіт про виконання рішення суду», з якого вбачається, що податкова накладна № 2 від 04.07.2019 відповідно до квитанції від 28.01.2021 в графі «Результат обробки» зазначено, що «Документ доставлено до ДПС України. Податкова накладна підлягає реєстрації на підставі рішення суду в Єдиному реєстрі податкових накладних» в графі «Виявлені помилки» зазначено, що «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (177321,71 грн) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця».

08.09.2022 від ТОВ «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» надійшло клопотання про накладення штрафу за надмірно тривале невиконання рішення суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 визнано звіт ДПС України щодо виконання рішення суду у даній справі таким, що не підтверджує виконання рішення суду у даній справі; накладено на виконуючу обов`язки голови Державної податкової служби України ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1) штраф у розмірі 50 000,00 гривень за невиконання рішення суду у даній справі.

Штраф стягнуто:

- 25 000,00 грн. на користь Державного бюджету України;

- 25 000,00 грн. на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "К-Н-К ТРЕЙД ГРУП" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 15-В, оф. 7, код ЄДР: 40979973). Стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДР 26255795; 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 Державна податкова служба України, ОСОБА_1 та Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати її, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що матеріали справи свідчать про неналежне виконання ДПС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020, яке набрало законної сили, що тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Апелянти у своїх скаргах зазначають, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

На підставі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст.6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Конституційний Суд України у абз. 3 резолютивної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020 у цій справі, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у м. Києві від 22.07.2019 № 1231059/40979973 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 04.07.2019, виданої ТОВ «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДР: 40979973); зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.07.2019, видану ТОВ «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДР: 40979973), датою її фактичного надходження до реєстрації - 15.07.2019.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до ДПС України із запитами щодо невиконання рішення суду (т.2, а.с. 217) від 08.06.2022, від 23.06.2022, від 21.07.2022, однак, не отримав відповіді.

У свою чергу, як вбачається з листа контрагента від 27.06.2022 (т. 2, а.с. 213), на адресу якого була видана податкова накладна, податкова накладна так і не зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується витягом з ЄРПН.

На стан виконання рішення не вплинуло його виконання в рамках ВПВР Департаменту державної виконавчої служби МЮ України (ВП № 62851827), накладення штрафів на ДПС України у розмір 5100 грн. та 10 200 грн., що є збитками Державного бюджету України, як і направлення 12.07.2022 службою матеріалів до ГУ НП в м. Києві повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (т. 2, а.с. 124, 135, 137, 149).

З наведеного вбачається, що по суті ДПС України, начебто прийнявши вказану накладну на реєстрацію, але одночасно відмовивши у її реєстрації («документ не може бути прийнятий»), робить вигляд виконання рішення суду, намагається таким чином переконати суд у повному і належному виконанні рішення суду, що, однак, не відповідає дійсності.

Щодо доводів апелянтів про відсутність ліміту в СЕА ПДВ для реєстрації податкової накладної, то колегія суддів звертає увагу, що станом на дату подання податкової накладної для реєстрації відповідний ліміт був наявний. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у цій справі не є відмова у реєстрації податкової накладної з підстав відсутності ліміту та станом на 15.07.2019 таких перешкод не існувало, реєстрація п/н зупинена та відмовлено у її реєстрації за незаконним рішенням, яке скасовано судом, відповідно, права позивача поновлені судом та забезпечення їх поновлення, забезпечення виконання рішення суду є реалізацією конституційних засад судочинства - обов`язковості судового рішення.

Вказані вище обставини свідчать про протиправну бездіяльність ДПС України щодо належного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020, яке набрало законної сили, та порушення статті 129-1 Конституції України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (ч. 3 ст. 382 КАС України).

Отже, беручи до уваги тривале невиконання рішення суду, невжиття більше 2-х років реальних заходів щодо його виконання, ухилення від виконання рішення суду, враховуючи також те, що такого роду поведінка ДПС України є усталеною у такого роду відносинах, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність достатніх підстав для накладення на виконуючу обов`язки голови Державної податкової служби України ОСОБА_1 штрафу за невиконання рішення суду у даній справі.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.

Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України, ОСОБА_1 та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 29.05.2023.