Рішення

від 23.05.2023 по справі 338/869/22

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/869/22

23 травня 2023 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Двібородчин І.В. за участі представника позивача адвоката Квятковського Д.В., який примає участь у режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Квятковський Дмитро Васильович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Сліско Світлана Миколаївна, приватний виконавець Снігур Олег Юрійович, державний реєстратор Збаразької міської ради Тернопільської області про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

14 вересня 2022 року до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Квятковський Дмитро Васильович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Сліско Світлана Миколаївна, приватний виконавець Снігур Олег Юрійович про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації права власності.

27 вересня 2022 року до суду надійшла інформація, щодо місця реєстрації відповідачів, відповідно до п.2 ч.1 ст. 187 ЦПК України.

Ухвалою суду від 28 вересня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06 квітня 2023 року закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Квятковський Дмитро Васильович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Сліско Світлана Миколаївна, приватний виконавець Снігур Олег Юрійович, державний реєстратор Збаразької міської ради Тернопільської області про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації права власності.

Позов обґрунтовує тим, що рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2021 року у справі №596/1123/19 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , заборгованість за договором позики від 20 жовтня 2018 року в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) доларів США 65 центів, а загалом на користь позивача - 52424 (п`ятдесят дві тисячі чотириста двадцять чотири) доларів США 65 центів.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Богородчанського районного суду від 14 червня 2021 року залишено без змін.

Згідно із витягів з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 21 червня 2022 року ОСОБА_2 мав 100% частки корпоративних прав Приватного Агропромисловного підприємства «Забарське», а 22 червня 2022 року з метою уникнення виконання вказаного судового рішення, шляхом укладання договору дарування, подарував 100% частки корпоративних прав Приватного Агропромисловного підприємства «Забарське» своїй матері ОСОБА_3 .

Посилався на судову практику, а саме застосування норм права, викладених у постанові ВС від 25 вересня 2019 року по справі №20/35560/18.

Просив визнати недійсним договір дарування укладений 22 червня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Сліска С.М. та скасувати у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу від 23 червня 2022 року, 1006421070017000217, зміна кінцевого бенефіціарного власника на підставі посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Сліско С.М. договору дарування від 22 червня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Представник відповідача адвокат Саюк Н.В. 29 листопада 2022 року надав відзив на позов, відповідно до яких не заперечує той факт, що рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2021 року у справі №596/1123/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , заборгованість за договором позики від 20 жовтня 2018 року загалом - 52424 (п`ятдесят дві тисячі чотириста двадцять чотири) доларів США 65 центів.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Богородчанського районного суду від 14 червня 2021 року залишено без змін.

Разом з цим, позивач скористався своїм правом розпорядження і володіння своєю власністю, а саме корпоративними правами з метою настання реальних правових наслідків. Зазначає, що 100% частки корпоративних прав Приватного Агропромисловного підприємства «Забарське», на момент відчуження не були обтяжені чи арештовані, на виконанні відділів ДВС були відсутні будь які виконавці провадження, які б підтверджували що відповідачу було відомо про існування виконавчого провадження про стягнення з нього коштів.

Оскаржуючи у касаційній інстанції рішення судів попередніх інстанцій позивач був переконаний, що виконавчий лист не надійде на виконання

Таким, чином позивач у встановленому законодавством порядку, уклав

правочин з метою настання реальних правових наслідків. Жодних фіктивних чи вдаваних правочинів позивач не укладав. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі. (т.1 а.с.217-220).

Третя особа приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Сліско С.01 листопада 2022 року надіслала відзив на позову якому просила відмовити у задоволенні позову, оскільки договір дарування укладений 22 червня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вона не посвідчувала (т.1 а.с.171).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Квятковський Д.В., підтримав доводи позову та просив його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник Саюк Н.В. , а також відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку.

Треті особи: приватний нотаріус Сліско С.М., у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку від останньої в матеріалах справи є лист від 26 жовтня 2022 року про слухання справи за її відсутності (т.1 а.с.170).

Приватний виконавець Снігур О.Ю., державний реєстратор Збаразької міської ради Тернопільської області у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку.

Суд вважає за можливе відповідно до ч.1,3,4 ст. 223 ЦПК України, розглянути справу без участі відповідачів та інших учасників справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2021 року у справі №596/1123/19 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , заборгованість за договором позики від 20 жовтня 2018 року в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) доларів США 65 центів, а загалом на користь позивача - 52424 (п`ятдесят дві тисячі чотириста двадцять чотири) доларів США 65 центів.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Богородчанського районного суду від 14 червня 2021 року залишено без змін ( т.1 а.с.12-22).

Вказані обставини визнані сторонами та не підлягають доказуванню відповідно до положень ч.1 ст. 82 ЦПК України.

Таким чином, встановлено, що рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2021 року у справі №596/1123/19, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , заборгованість за договором позики від 20 жовтня 2018 року, загалом у розмірі - 52424 (п`ятдесят дві тисячі чотириста двадцять чотири) доларів США 65 центів, набрало законної сили 21 червня 2022 року.

Згідно із витягів з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 21 червня 2022 року ОСОБА_2 мав 100% частки корпоративних прав Приватного Агропромисловного підприємства «Забарське», а 22 червня 2022 року, шляхом укладання договору дарування, подарував 100% частки корпоративних прав Приватного Агропромисловного підприємства «Забарське» - відповідачу ОСОБА_3 (т.1 а.с.23-37).

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області від 10 серпня 2022 року були відкриті виконавчі провадження №69611798 з виконання виконавчого листа №596/1123/19, виданого Богородчанським районним судом 01 серпня 2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , заборгованість за договором позики від 20 жовтня 2018 року, загалом у розмірі - 52424 (п`ятдесят дві тисячі чотириста двадцять чотири) доларів США 65 центів(т.1 а.с.40) та №69606156 з виконання виконавчого листа №596/1123/19, виданого Богородчанським районним судом 01 серпня 2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9605 грн. судового збору(т.1 а.с.42), які супровідними листами були направлені боржнику та стягувачу (т.1 а.с.39,41).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно…, сформованої 09 вересня 2022 року приватним виконавцем Снігур О.Ю. будь-яке майно, яке зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 відсутнє (т.1 а.с.43).

Згідно листа від 30 січня 2023 року №94 приватного виконавця Снігр О.Ю., останній повідомляє позивача, що станом на 30 січня 2023 року заборгованість згідно рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2021 року у справі №596/1123/19, боржником в добровільному порядку не виконана (т.2 а.с.26-27).

З дослідженої копії актового запису №56 від 10 грудня 2009 року, складеного Богородчанським відділом реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила прізвище на ОСОБА_6 . (т.2 а.с.39).

З дослідженої копії реєстраційної справи ПАП «Збаразьке». встановлено, що 22 червня 2022 року у м. Збараж між відповідачем ОСОБА_2 (в подальшому ОСОБА_7 ) та ОСОБА_3 (Обдаровуваний) укладено договір дарування майнових прав ПАП «Збаразьке».

Договором зафіксовані такі істотні умови договору.

Відповідно до п.1.1 Договору дарувальник безоплатно передав у власність обдаровуваного свої майнові права ПАП «Збаразьке» у розмірі 100 відсотків, які складаються із статутного капіталу у розмірі 291 000 грн. Згідно до п.3.1. договору право власності на частку до обдаровуваного переходить з дня підписання договору (т. 2 а.с.61).

З копії рішення власника ПАП «Збаразьке», посвідченого 22 червня 2022 року у м. Тернопіль, приватним нотаріусом Сліско С.М., зареєстровано у реєстрі за №741, власник ОСОБА_2 вирішив вийти із складу власників ПАП «Збаразьке з 22 червня 2022 року та відчужив належну йому частку свої майнові права ПАП «Збаразьке» у розмірі 100 відсотків, які складаються із статутного капіталу у розмірі 291 000 грн. ОСОБА_3 (т.2 а.с.60).

З копії рішення власника ПАП «Збаразьке», посвідченого 22 червня 2022 року у м. Тернопіль, приватним нотаріусом Сліско С.М., зареєстровано у реєстрі за №743, власник ОСОБА_3 вирішила змінити склад власників ПАП «Збаразьке та зазначити єдиним власником майнових прав ПАП «Збаразьке» у розмірі 100 відсотків, які складаються із статутного капіталу у розмірі 291 000 грн. ОСОБА_3 та внести відповідні зміни до статуту ПАП «Збаразьке» (т.2 а.с.59, 62-69).

Як зазначає позивач, оспорюваний договір дарування за своїм змістом суперечать вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, є порушенням частин першої, п`ятої статті 203 ЦК України, і згідно правил статті 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

За змістом статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Тлумачення статті 234 ЦК України, свідчить, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи не доведено наявність підстав, передбачених статтею 234 ЦК України для визнання недійсним договору дарування.

В той же час саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі N 755/17944/18 (провадження N 61-17511св19) зроблено висновок, що "договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника)".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року в справі N 754/5841/17 (провадження N 61-17966св19) вказано, що "приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) "використовувала/використовували право на зло"; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)".

Критеріями, які для кваліфікації договору як фраудаторного, зокрема, є:

1) відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості;

2) відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (коли боржник розуміє, що має заборгованість, й ухилявся в такий спосіб від її сплати);

3) майно відчужено на підставі безвідплатного правочину ;

4) майно відчужено на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи);

5) після відчуження майна в боржника немає іншого майна, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Саме ці обставини і є вирішальними під час доведення фраудаторності, а отже й недійсності відповідного договору, адже наявність указаних обставин свідчить про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Таким чином, суд зважаючи на встановлені обставини, а саме, що ОСОБА_2 відчужив належні йому 100% частки корпоративних прав Приватного Агропромисловного підприємства «Забарське» на підставі договору дарування від 22 червня 2022 року на користь своєї матері ОСОБА_3 , після виникнення у нього зобов`язання із поверненням суми позики, з метою не виконання судового рішення про стягнення боргу, діяв очевидно недобросовісно та зловживав правами, оскільки вчинив договір дарування, який порушує права кредитора та який направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Вказані обставини також підтверджує той факт, що у ОСОБА_2 після укладання ним договору дарування від 22 червня 2022 року, відсутнє будь-яке інше майно на яке міг би звернути стягнення кредитор.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржуваний договір дарування від 22 червня 2022 року, слід визнати недійсними саме з цих підстав.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для внесення змін відомостей в Єдиному державному реєстрі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13,76,77-80,81, 82, 89,141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Квятковський Дмитро Васильович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Сліско Світлана Миколаївна, приватний виконавець Снігур Олег Юрійович, державний реєстратор Збаразької міської ради Тернопільської області про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації права власності - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування майнових прав Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» ідентифікаційний номер 30556748, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Збараж.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 30 травня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя :