Ухвала

від 31.05.2023 по справі 517/355/23

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/355/23

Провадження № 2-о/517/14/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року смт Захарівка

Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Захарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -

встановив:

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2023 року судді Меєчко О.М. на розгляд передано цивільну справу № 517/355/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Захарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Вивчивши матеріали справи, до вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддею Меєчко О.М. було встановлено підстави для самовідводу, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, про що було надано вмотивовану заяву про самовідвід у зв`язку із наявністю обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (заявником у даній справі є ОСОБА_1 - чоловік ОСОБА_2 , яка з 10.06.2013 працює на різних посадах у апараті суду та на даний час обіймає посаду помічника судді Фрунзівського районного суду Одеської області.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти самовідвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу самовідводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

При цьому у своїй практиці Європейський суд з прав людини розмежував суб`єктивний та об`єктивний підходи до безсторонності та вказав на можливість її перевірки різними способами.

Так, рішенням у справі П`єрсак проти Бельгії (Piersackv.Belgium) від 1жовтня 1982 року, п.30) зазначено, що не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться (справа Де Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium), рішення від 26.10.1984 р., п. 26).

Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 р., схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006р. за № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема у випадку, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Відповідно рекомендацій у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 р. (далі - Висновок № 1) в частині виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає.

Так, у п. 12 Висновку № 1 передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затверджених ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 р., суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Білуха проти України (заява № 33949/02) від 09.11.2006 р. встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, навівши наступні мотиви (пункти 47-55 рішення).

Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі Фей проти Австрії (Feyv.Austria) від 24.02.1993 р., пп. 27, 28, 30; рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії від 28.10.1998 р. (Wettstein v. Switzerland) п. 42).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства (Pullar v. UnitedKingdom), від 10.06.1996 р., п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі Ферантелі та Сантанжело проти Італії (FerrantelliandSantangelov.Italy), від 07.08.1996р., п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться (рішення у справі Де Куббер проти Бельгії (DeCubber v. Belgium), від 26.10.1984 р., п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v.Switzerland) та рішення у справі Кастілло Альгар проти Іспанії (CastilloAlgarv.Spain), від 28.10.1998 р., п.45).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Салов проти України (заява № 65518/01) від 06.09.2005 р., надаючи тлумачення поняттю неупередженість суду, в сенсі статті 6 Конвенції, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення (п. 81).

Частинами 1, 2, 7 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Частиною 1 ст. 41 ЦПК України визначено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

З огляду на викладене, з метою нівелювання можливості виникнення у сторін сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи та для прискорення подальшого розгляду справи по суті суд вважає, що самовідвід є обґрунтованим та суддя Меєчко О.М. підлягає відведенню від розгляду справи, а відтак остання підлягає передачі до канцелярії Фрунзівського районного суду Одеської області для визначення судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, який розглядатиме справу.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву судді Меєчка О.М. про самовідвід задовольнити.

Справу 517/335/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Захарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), передати до канцелярії Фрунзівського районного суду Одеської області для визначення судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, який розглядатиме справу.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: