Рішення

від 25.04.2023 по справі 907/676/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/676/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши позовну заяву Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ

до Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с.Баранинці та до Товариства з обмеженою відповідальністю "КарпатСтройекс", м. Ужгород

про визнання недійсними відкритих торгів та про застосування наслідків нікчемного договору

За участю представників:

прокурор - Чулей Олександр Юрійович, службове посвідчення № 069356 від 01 березня 2023 року

Романець Олена Петрівна, службове посвідчення № 069239 від 01 березня 2023 року

від позивача - не з`явився

від відповідача 1 - Товт Ростислав Олександович, довіреність від 04 листопада 2022 року

від відповідача 2 - Січка Василь Георгійович, директор

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ до Баранинської сільської рада Ужгородського району Закарпатської області, с. Баранинці та до Товариства з обмеженою відповідальністю "КарпатСтройекс", м. Ужгород про: - визнання недійсними результатів публічної закупівлі робіт по проекту: Капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території; в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району за ідентифікатором закупівлі UA-2021-11-09-002032-а, оформлені протоколом №01 від 06.12.2021 засідання тендерного комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та повідомленням про намір укласти договір від 06.12.2021; - заборону Баранинській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області (вул. Центральна, 42, с. Баранці, Ужгородський, р-н, Закарпатська обл., код ЄДРПОУ 22095099) та товариству з обмеженою відповідальністю КарпатСтройекс (вул. Собранецька, 32, м. Ужгород, 88000, ЄДРПОУ 30376378) вчиняти дії на виконання договору №1 від 21.12.2021 щодо виконання робіт по об`єкту: Капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району, окрім дій, що пов`язані з нікчемністю даного договору.

Ухвалою суду від 23.09.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №907/676/22 призначено на 19 жовтня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.11.2022 відкладено підготовче засідання на 21 грудня 2022 р.

Проте, судове засідання призначене на 21.12.2022 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у невикористаній частині щорічної основної відпустки з 21.12.2022 року по 13.01.2023 року включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/38-к від 19.12.2022 р.

Ухвалою від 23.12.2022 р. відкладено підготовче засідання на 08.02.2023 р.

Ухвалою суду від 08.02.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2023 р.

Ухвалою суду від 07.03.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 04.04.2023 р.

20.04.2023 р. в засіданні суду за згодою представників сторін оголошено перерву до 24.04.2023 р.

В судовому засіданні 04.04.2023 р., судом оголошено перерву за згодою сторін, в силу вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до 25.04.2023 року на 12 год. 00 хв.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях по суті спору, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що Ужгородською окружною прокуратурою з метою встановлення наявості підстав для представництва інтересів держави в суді вивчено стан додержання вимог бюджетного законодавства та Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення публічних закупівель робіт по проекту: «Капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району».

Встановлено, що закупівля вказаних робіт Баранинською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області проведена в період листопада-грудня 2021 року у формі відкритих торгів за допомогою електронної системи закупівель за ідентифікатором UA-2021-11-09-002032-а.

У вказаній процедурі закупівель подали свої пропозиції два учасника, а саме: ТОВ «КарпатСтройекс» з остаточною пропозицією за результатами аукціону 23 446 525,60 грн з ПДВ та ТОВ "ТУРИСТ-ЛТД" з остаточною пропозицією за результатами аукціону 23 556 369,00 грн з ПДВ.

За результатами оцінки пропозиції протоколом № 01 від 06.12;2021 засідання тендерного комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області переможцем відкритих торгів визнано ТОВ «КарпатСтройекс», про що подано повідомлення про намір укласти договір від 06.12.2021 та з яким в подальшому укладено договір № 1 від 21.12.202 1 на виконання відповідних робіт зі строком дії до 31.12.2023.

Разом з тим, прокурор зазначає, що вказана закупівля проведена з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі». А саме, за результатами моніторингу закупівлі встановлено, що замовником у пункті 2 розділу ІІІ тендерної документації, встановлено вимогу щодо надання разом з банківською гарантією: кольорової копії дозвільного документу на здійснення операцій з надання банківських гарантій, який видано установою, що видала банківську гарантію, а також довідки з банку, який видав гарантію щодо платоспроможності банку та незнаходження його у стадії ліквідації. При цьому, учасником ТОВ «КарпатСтройекс», якого визначено переможцем торгів, у складі тендерної пропозиції вказаних документів не надано, чим порушено вимоги пункту 2 розділу ІІІ тендерної документації.

Крім того, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 розділу ІІІ тендерної документації встановлено вимогу, що на підтвердження інформації, зазначеної в довідці про кваліфікацію, досвід керівника та ІТП, а також працівників робочих професій, учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати копії документів про освіту та кваліфікацію з наданням відповідного документу, який підтверджує отримання даних професій. Водночас, учасником ТОВ «КарпатСтройекс», якого визначено переможцем торгів, у складі тендерної пропозиції не завантажено в електронну систему закупівель копії документів про освіту та кваліфікацію з наданням відповідних документів, які підтверджують отримання даних професій працівників, які зазначені в довідці про склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем від 23.11.2021 № 46.

Таким чином, за доводами прокурора учасником закупівлі ТОВ «КарпатСтройекс» не підтверджено в установленому законом порядку відповідність його кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям.

Прокурор також звертає увагу на те, що сума Договору, укладеного Замовником із ТОВ «КарпатСтройекс», не відповідає ціні тендерної пропозиції, зазначеній в оприлюдненому в електронній системі закупівель повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, чим порушено вимоги частини четвертої статті 41 Закону.

Узагальнюючи прокурор стверджує, що процедура закупівлі проведена з порушенням вимог Закону, у зв`язку з чим результати процедури закупівлі підлягають визнанню недійсними у судовому порядку, а договір, укладений за їх результатами, є нікчемним в силу закону.

Позивач - Північний офіс Держаудитслужби, м. Київ у поданій відповіді на відзив акцентує увагу на проведеному моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-09- 002032-a, та на встановлених підставах для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «КарпатСтройекс», передбачених абзацами 2, 4 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922.

Відповідач 1 Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області письмово викладеної позиції з приводу позову не надала.

Відповідач 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "КарпатСтройекс" у поданому суду відзиві на позовну заяву, запереченні та додаткових письмових поясненнях, щодо задоволення позову заперечує.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що всі умови тендерної документації по даному пункту було виконано в тому обсязі, як вимагав Замовник, а саме: документи було надано на підтвердження інформації, викладеної у довідці. По яких працівниках у довідці зазначено про наявність освіти, на підтвердження надано копію диплома, а там, де освіти немає, відповідно і неможливо надати документ про освіту й Замовник цього не вимагав. Таким чином, за доводами відповідача жодного порушення, як з боку відповідача, так з боку замовника не було, а тому вважати ненадання копій документів про освіту по працівникам, у яких її немає, підставою для визнання недійсним результатів відкритих торгів є невірним.

Крім того, відповідач 2 вказує на те, що в тендерній пропозиції ТОВ «КарпатСтройекс» всі необхідні документи по банківській гарантії було надано у вигляді, який встановлений для Банківських установ Законом України «Про банки та банківську діяльність» разом із поясненнями чому Банк надав необхідні документи саме у такому вигляді. На наше звернення до Банку із проханням до банківської гарантії надати згідно з умовами тендеру кольорову копію дозвільного документу на здійснення операцій з наданням банківських гарантій, який видано установі, що видала банківську гарантію, було отримано роз`яснення в електронному вигляді від 24 листопада 2021 року, що таким дозвільним документом є лист здійснення банківської діяльності плюс Витяг з реєстру банків, де зазначена інформація про ліцензію. Інших документів Банк надати не може.

Щодо ціни договору, відповідач 2 зауважує, що наміру завищувати суму Договору сторони не мали, а допущена помилка та її виправлення не вливає на зміну умов договору й жодним чином не порушує права сторін, інших учасників тендеру, а тим більше інтереси держави (підтверджується Додатковою угодою та Повідомленням про намір укласти договір про закупівлю).

Таким чином, відповідач 2 стверджує, що позивач не довів, що діями відповідачів було порушено права та інтереси держави або третіх осіб, а до суду звертаються виключно за захистом порушених прав до винних осіб. Ніхто із учасників тендеру його результати не оскаржував, жодних порушень не відбувалося.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 25.04.2023 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Баранинською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області, с.Баранинці як Замовником оприлюднене оголошення UА-2021-11-09-002032-а про проведення відкритих торгів по проекту: «Капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району».

У вказаній процедурі закупівель подали свої пропозиції два учасника, а саме: ТОВ «КарпатСтройекс» з остаточною пропозицією за результатами аукціону 23 446 525,60 грн з ПДВ та ТОВ "ТУРИСТ-ЛТД" з остаточною пропозицією за результатами аукціону 23 556 369,00 грн з ПДВ.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 розділу III тендерної документації встановлено вимогу, що на підтвердження інформації, зазначеної в довідці про кваліфікацію, досвід керівника та ІТП, а також працівників робочих професій, учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати копії документів про освіту та кваліфікацію з наданням відповідного документу, який підтверджує отримання даних професій.

Відповідачем 2 на підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям, було надано Довідку № 46 від 23.11.2021 року, яка містить інформацію про кваліфікацію, досвід керівника та ІТП, працівників робочих професій із зазначенням посади, досвіду роботи, освіти і спеціальності та досвіду роботи на аналогічній посаді та, яких безпосередньо учасник планує залучати до виконання робіт, а також надано накази про прийняття працівників на роботу та документи про освіту та кваліфікацію працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Капустей І.І, Свида М.Ю., Добрянський В.І., Гаврилець Ю.В.

В пункті 2 розділу II тендерної документації встановлено вимогу, щодо надання разом з банківською гарантією: кольорової копії дозвільного документу на здійснення операцій з надання банківських гарантій, який видано установі, що видала банківську гарантію, а також довідки з банку, який видав гарантію щодо платоспроможності банку та не знаходження його у стадії ліквідації.

Крім того, на виконання пункту 2 розділу II тендерної документації, яким встановлено вимогу, щодо надання разом з банківською гарантією: кольорової копії дозвільного документу на здійснення операцій з надання банківських гарантій, який видано установі, що видала банківську гарантію, а також довідки з банку, який видав гарантію щодо платоспроможності банку та не знаходження його у стадії ліквідації Відповідачем 2 надано лист АТ «БАНК АЛЬЯНС» № 21.2.1/3889 про здійснення Банком банківської діяльності, право на яку підтверджується банківською ліцензією, виданою у відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та внесенням Національним Банком України до Державного реєстру банків запису про право банку на здійснення банківської діяльності згідно із статтею 19 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Витяг з державного реєстру банків.

Відомості про платоспроможність банку та незнаходження його у стадії ліквідації, згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» є публічною інформацією.

За результатами оцінки пропозиції протоколом № 01 від 06.12;2021 засідання тендерного комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області переможцем відкритих торгів визнано ТОВ «КарпатСтройекс», про що подано повідомлення про намір укласти договір від 06.12.2021 та з яким в подальшому укладено договір № 1 від 21.12.202 1 на виконання відповідних робіт зі строком дії до 31.12.2023.

За умовами п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до проектної документації та умов Договору по об`єкту: Капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району» код ДК 021:2015-45453000-7 капітальний ремонт і реставрація за адресою: с. Великі Лази, вул. Плотинія

Підрядник зобов`язується в строк, до 31.12.2023 року, виконати роботи по Об`єкту та передати їх Замовнику відповідно до акту виконаних робіт, а Замовник прийняти і оплати виконані роботи (об`єкт) (п. 1.2 Договору).

У відповідності до п. 3.1 Договору, ціна цього договору (Додаток 1) 23 577 525, 60 грн. з ПДВ. В Тому числі ПДВ 3923,58760 тис. грн. Сума Договору на 2021 рік становить 50,00 тис. грн. Сума Договору на 2022 рік становитиме 13854,7 тис. грн. Сума Договору на 2023 рік становитиме 9672,82560 тис. грн. Ціна Договору може бути зменшена у разі відсутності фінансування. Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Вартість робіт на 2021-2023 р.р. може бути змінена (збільшена або зменшена) в залежності від відповідного бюджетного призначення на рік. Вказана Договірна ціна за виконані роботи є твердою, складається Підрядником на основі його Пропозиції згідно з нормативними документами Мінрегіонбуду та є незмінною на весь обсяг будівництва, з наданням підрядником гарантій, в тому числі фінансових, щодо реалізації проектних рішень в установлені строки за фіксовану ціну.

Разом з тим, між відповідачами 05.10.2022 р. укладено додаткову угоду до договору №1 від 21.12.2021 р. (далі Додаткова угода) за умовами п. 1.1 якої сторони вирішили виправити описку, механічно допущену при виготовленні тексту Договору № 1 від 21 грудня 2021 року та замість невірно надрукованої договірної ціни 23 577 525, 00 грн. (з ПДВ) у пункті 3.1. розділу III Договору вважати вірною ціну договору 23 446 525,60 грн з ПДВ (Двадцять три мільйони чотириста сорок шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 60 коп.) згідно з умовами повідомлення про намір укласти даний договір. Відповідно виправити арифметичну помилку у цьому ж пункті, яку потягнула за собою вищезазначена описка вважати вірним такі положення п. 3.1 розділу ІІІ «Сума Договору на 2021 рік становить - 50,00 тис. грн. Сума Договору на 2022 рік становитиме 13 854,7 тис. грн. Сума Договору на 2023 рік становитиме - 9541,82560 тис.грн.».

Замість невірно надрукованої договірної ціни 23577525, 00 грн. (з ПДВ) в основному договорі, яка потягла за собою арифметичні помилки у додатках до нього, вважати вірним зазначення суми договору 23 446 3255 60 грн» з ПДВ (Двадцять три мільйони чотириста сорок шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 60 коп.) з відповідними розрахунками, виходячи з неї, у Додатку № 1 «Договірна ціна» до даного договору, у Протоколі узгодження договірної ціни, у Додатку № 2 до договору «Календарний графік» та у Додатку № 3 до Договору «План фінансування робіт» (п. 2 Додаткової угоди).

Сторони у п. 3 Додаткової угоди також погодили, що після виправлення описки в основному договорі та арифметичних посилок у його додатках вважати вірними тексти додатків у вигляді документів, що приєднані до даної Додаткової угоди.

Водночас, згідно з листом Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області за № 260205-17/2090-2022 від 09.08.2022 управлінням у відповідності до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 проведено моніторинг процедури закупівлі по проекту: «Капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району» за ідентифікатором UА-2021-11-09-002032-а. За результатами процедури закупівлі встановлено порушення вимог законодавства в сфері публічних закупівель, які відображено у висновку за результатами моніторингу процедури закупівлі.

Таким чином, за доводами прокурора процедура закупівлі проведена з порушенням вимог Закону, у зв`язку з чим результати процедури закупівлі підлягають визнанню недійсними у судовому порядку, а договір, укладений за їх результатами, є нікчемним в силу закону. Вказане за твердження прокурора дає підстави заборонити відповідачам вчиняти дії на виконання договору та стали приводом звернення прокурора в інтересах держави до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 22.07.2022 направлено Управлінню Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області повідомлення про виявлені порушення інтересів держави, водночас з цього часу належних заходів на відновлення порушених інтересів держави ними не вжито.

Водночас, згідно з листом Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області за № 260205-17/2090-2022 від 09.08.2022 управлінням у відповідності до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 проведено моніторинг процедури закупівлі по проекту: «Капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району» за ідентифікатором UА-2021-11-09-002032-а. За результатами процедури закупівлі встановлено порушення вимог законодавства в сфері публічних закупівель, які відображено у висновку за результатами моніторингу процедури закупівлі. Щодо вжиття заходів представницького характеру зазначено, що наразі в органів державного фінансового контролю відсутні повноваження на оскарження у судовому порядку договорів, укладених за результатами проведених процедур закупівель.

12.09.2022 р. прокуратурою здійснено повідомлення Північного офісу Держаудитслужби у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі Північного офісу Держаудитслужби.

Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що він застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 1 Закону товари - продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку

З аналізу вказаних норм вбачається, що предметом закупівлі може бути один товар, або різні товари, що закуповуються в межах однієї процедури закупівлі і вартість закупівлі товарів перевищує 200 тис. грн.

Частиною 4 статті 3 Закону визначено, що відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

У відповідності до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників та рівне ставлення до них об`єктивне та не упереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Статтею 20 Закону установлено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Положеннями ч. 2 ст. 21 Закону України «По публічні закупівлі» встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

Відповідно до ст. 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі.

Після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

У разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.

За результатами оцінки пропозиції протоколом № 01 від 06.12.2021 засідання тендерного комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області переможцем відкритих торгів визнано ТОВ «КарпатСтройекс», про що подано повідомлення про намір укласти договір від 06.12.2021 та з яким в подальшому укладено договір № 1 від 21.12.202 1 на виконання відповідних робіт зі строком дії до 31.12.2023.

За доводами прокурора процедура закупівлі проведена з порушенням вимог Закону, у зв`язку з чим результати процедури закупівлі підлягають визнанню недійсними у судовому порядку, а договір, укладений за їх результатами, є нікчемним в силу закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір: про закупівлю визнається нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Аналіз положень зазначених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що пункт 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується до випадків, якщо умови договору про закупівлю відрізняються від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару). В такому разі договір про закупівлю є нікчемним. У випадку інших порушень вимог чинного законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 ЦК України, а отже такий договір є оспорюваним.

Як встановлено судом, під час проведення відкритих торгів по проекту: «Капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району» було подано дві пропозиції - ТОВ «КарпатСтройекс» з остаточною пропозицією за результатами аукціону 23 446 525,60 грн з ПДВ та ТОВ "ТУРИСТ-ЛТД" з остаточною пропозицією за результатами аукціону 23 556 369,00 грн з ПДВ.

Як вже зазначалось, за результатами оцінки пропозиції протоколом № 01 від 06.12.2021 засідання тендерного комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області переможцем відкритих торгів визнано ТОВ «КарпатСтройекс» з яким в подальшому укладено договір № 1 від 21.12.2021 на виконання відповідних робіт зі строком дії до 31.12.2023.

У відповідності до п. 3.1 вказаного Договору, ціна цього договору (Додаток 1) 23 577 525, 60 грн. з ПДВ. в тому числі ПДВ 3923,58760 тис. грн. Сума Договору на 2021 рік становить 50,00 тис. грн. Сума Договору на 2022 рік становитиме 13854,7 тис. грн. Сума Договору на 2023 рік становитиме 9672,82560 тис. грн. Ціна Договору може бути зменшена у разі відсутності фінансування. Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Вартість робіт на 2021-2023 р.р. може бути змінена (збільшена або зменшена) в залежності від відповідного бюджетного призначення на рік. Вказана Договірна ціна за виконані роботи є твердою, складається Підрядником на основі його Пропозиції згідно з нормативними документами Мінрегіонбуду та є незмінною на весь обсяг будівництва, з наданням підрядником гарантій, в тому числі фінансових, щодо реалізації проектних рішень в установлені строки за фіксовану ціну.

Разом з тим, між відповідачами 05.10.2022 р. укладено додаткову угоду до договору №1 від 21.12.2021 р. за умовами п. 1.1 якої сторони вирішили виправити описку, механічно допущену при виготовленні тексту Договору № 1 від 21 грудня 2021 року та замість невірно надрукованої договірної ціни 23 577 525, 00 грн. (з ПДВ) у пункті 3.1. розділу III Договору вважати вірною ціну договору 23 446 525,60 грн з ПДВ (Двадцять три мільйони чотириста сорок шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 60 коп.) згідно з умовами повідомлення про намір укласти даний договір. Відповідно виправити арифметичну помилку у цьому ж пункті, яку потягнула за собою вищезазначена описка вважати вірним такі положення п. 3.1 розділу ІІІ «Сума Договору на 2021 рік становить - 50,00 тис. грн. Сума Договору на 2022 рік становитиме 13 854,7 тис. грн. Сума Договору на 2023 рік становитиме - 9541,82560 тис. грн.».

Замість невірно надрукованої договірної ціни 23577525, 00 грн. (з ПДВ) в основному договорі, яка потягла за собою арифметичні помилки у додатках до нього, вважати вірним зазначення суми договору 23 446 3255 60 грн» з ПДВ (Двадцять три мільйони чотириста сорок шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 60 коп.) з відповідними розрахунками, виходячи з неї, у Додатку № 1 «Договірна ціна» до даного договору, у Протоколі узгодження договірної ціни, у Додатку № 2 до договору «Календарний графік» та у Додатку № 3 до Договору «План фінансування робіт» (п. 2 Додаткової угоди).

Сторони у п. 3 Додаткової угоди також погодили, що після виправлення описки в основному договорі та арифметичних посилок у його додатках вважати вірними тексти додатків у вигляді документів, що приєднані до даної Додаткової угоди.

Таким чином, суд проаналізувавши умови додаткової угоди, з урахуванням того, що договір не виконувався за помилково зазначеною ціною, приходить до висновку, що даний договір не був спрямований на незаконне отримання оплати робіт у більшому розмірі ніж це передбачено тендерною пропозицією. Натомість, відповідність усунутих описок у відповідності до вимог тендерної пропозиції вказує на виправлення сторонами описки, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав передбачених частиною першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі".

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення, а також право кожної особи на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а у статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 2).

Отже, частина 1 статті 14 ГПК України передбачає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

При цьому суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

У частині 2 статті 16 ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (інтересу). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Як уже зазначалося вище, прокурор, звертаючись до суду з відповідним позовом, послався, зокрема на те, що процедура закупівлі проведена з порушенням вимог Закону, у зв`язку з чим результати процедури закупівлі підлягають визнанню недійсними у судовому порядку, а договір, укладений за їх результатами, є нікчемним в силу закону.

При цьому прокурор вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання недійсним результатів публічної закупівлі робіт та заборона відповідачам вчиняти дії на виконання договору №1 від 21.12.2021.

На підставі викладених правових положень та обставин справи, суд констатує, що у цій справі прокурор обрав неефективний спосіб захисту, оскільки заявлені прокурор позовні вимоги в контексті встановлених судом обставин не можуть привести до відновлення порушеного права.

У той же час, прокурором належними та допустимими доказами не доведено підстав які зобов`язували замовника відхилити тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "КарпатСтройекс". Оскільки прокурором не доведено не відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, установлених ст. 16 Закону та умовам, що визначені тендерною документацією.

А саме, за доводами прокурора відповідачем 2 в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 розділу III тендерної документації на підтвердження інформації, зазначеної в довідці про кваліфікацію, досвід керівника та ІТП, а також працівників робочих професій не надано копії документів про освіту та кваліфікацію з наданням відповідного документу, який підтверджує отримання даних професій.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що Відповідачем 2 на підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям, було надано Довідку № 46 від 23.11.2021 року, яка містить інформацію про кваліфікацію, досвід керівника та ІТП, працівників робочих професій із зазначенням посади, досвіду роботи, освіти і спеціальності та досвіду роботи на аналогічній посаді та, яких безпосередньо учасник планує залучати до виконання робіт, а також надано накази про прийняття працівників на роботу та документи про освіту та кваліфікацію працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що вказані матеріали правомірно взято замовником до уваги у якості підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю "КарпатСтройекс", м. Ужгород.

Водночас, щодо працівників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , щодо яких документи про освіту не надані, суд вказує на те, що за наявності даних про прийняття їх на роботу та про виконання ними аналогічних робіт у Товаристві з обмеженою відповідальністю "КарпатСтройекс", м. Ужгород, відсутність документів про освіту не може свідчити про не відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, установлених ст. 16 Закону та умовам, що визначені тендерною документацією.

При цьому, в контексті даної процедури закупівлі прокурором не зазначено які саме документи повинні бути надані та який саме освітньо кваліфікаційний рівень щодо кожного робітника має бути підтверджений.

Крім того, на виконання пункту 2 розділу II тендерної документації, яким встановлено вимогу, щодо надання разом з банківською гарантією: кольорової копії дозвільного документу на здійснення операцій з надання банківських гарантій, який видано установі, що видала банківську гарантію, а також довідки з банку, який видав гарантію щодо платоспроможності банку та не знаходження його у стадії ліквідації Відповідачем 2 надано лист АТ «БАНК АЛЬЯНС» № 21.2.1/3889 про здійснення Банком банківської діяльності, право на яку підтверджується банківською ліцензією, виданою у відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та внесенням Національним Банком України до Державного реєстру банків запису про право банку на здійснення банківської діяльності згідно із статтею 19 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Витяг з державного реєстру банків. Що свідчить про виконання вимог тендерної документації.

Натомість відомості про платоспроможність банку та незнаходження його у стадії ліквідації, згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» є публічною інформацією.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ до Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с.Баранинці та до Товариства з обмеженою відповідальністю "КарпатСтройекс", м. Ужгород про визнання недійсними відкритих торгів та про застосування наслідків нікчемного договору задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 31.05.2023

Суддя О. Ф. Ремецькі