Постанова

від 16.10.2023 по справі 907/676/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2023 р. Справа №907/676/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

прокурор Слиш Г.С. посвідчення № 068777 від 01.03.2023

від позивача не з`явилися

від відповідача-1 не з`явилися

від відповідача-2 не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури № 15-564 вих.23 від 19.06.2023

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2023 суддя: Ремецькі О.Ф., м. Ужгород, повний текст рішення складено 31.05.2023

за позовом Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ

до відповідача-1 Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с.Баранинці

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "КарпатСтройекс", м. Ужгород

про визнання недійсними відкритих торгів та про застосування наслідків нікчемного договору №1 від 21.12.2021: заборони вчиняти дії щодо виконання нікчемного правочину,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

22.09.2022 прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави, в особі Північного офісу Держаудитслужби до Баранинської сільської рада Ужгородського району Закарпатської області та до товариства з обмеженою відповідальністю "КарпатСтройекс" про визнання недійсними результатів публічної закупівлі робіт, що оформлені протоколом №01 від 06.12.2021 засідання тендерного комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області з повідомленням про намір укласти договір від 06.12.2021, за проектом: капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району, за ідентифікатором закупівлі UA-2021-11-09-002032-а та з вимогою про заборону вчиняти дії сторонам на виконання нікчемного договору №1 від 21.12.2021: Баранинській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області та товариству з обмеженою відповідальністю «КарпатСтройекс» щодо робіт за вищезазначеним об`єктом, окрім дій, що пов`язані з нікчемністю даного договору.

Позовні вимоги прокурор обгрунтовує порушенням процедури проведення публічної закупівлі робіт, що передбачена Законом України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим результати закупівлі підлягають визнанню недійсними.

За результатами оцінки пропозиції протоколом № 01 від 06.12.2021 засідання тендерного комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області переможцем відкритих торгів визнано ТОВ «КарпатСтройекс», про що подано повідомлення про намір укласти договір від 06.12.2021 та з яким в подальшому укладено договір № 1 від 21.12.2021 на виконання відповідних робіт зі строком дії до 31.12.2023. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що закупівля робіт за цим проектом: проведена з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:

- ТОВ «КарпатСтройекс», відповідач, порушив вимоги пункту 2 розділу ІІІ тендерної документації, оскільки не надав разом з банківською гарантією: кольорової копії дозвільного документу на здійснення операцій з надання банківських гарантій, який видано установою, що видала банківську гарантію, а також довідки з банку, який видав гарантію щодо платоспроможності банку та незнаходження його у стадії ліквідації.

- порушив підпункт 5.2.1 пункту 5.2 розділу ІІІ тендерної документації, оскільки не завантажив в електронну систему закупівель копії документів про освіту та кваліфікацію з наданням відповідних документів, які підтверджують отримання даних професій працівників, які зазначені в довідці про склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем від 23.11.2021 № 46.

- порушено вимоги частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки сума договору, укладеного замовником із ТОВ «КарпатСтройекс», не відповідає ціні тендерної пропозиції, яка зазначена в оприлюдненому в електронній системі закупівель повідомленні про намір укласти договір про закупівлю.

Правовими підставами позову зазначає ст. ст. 3, 35 Закону України «Про публічні закупівлі» та ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2023 відмовлено в задоволенні позову прокурора, який звернувся в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби про визнання недійсними результатів публічної закупівлі робіт за проектом: «Капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території; в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району за ідентифікатором закупівлі UA-2021-11-09-002032-а, оформлені протоколом №01 від 06.12.2021 засідання тендерного комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області з повідомленням про намір укласти договір від 06.12.2021, в зв`язку з відсутністю порушеного права та з додатковим обгрунтуванням щодо обрання неефективного способу захисту.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі прокурор просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

- враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» вважає, що договір за № 1 від 21.12.2021 є нікчемним, оскільки відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ договору ціна становить 23 577 525,60 грн., хоча за результатами аукціону та в повідомленні про намір укласти договір ціна тендерної пропозиції відповідача-2 становила 23 446 525,60 грн.

- ціна укладеного договору з відповідачем-2 є більшою від остаточної ціни іншого учасника торгів ТОВ «Турист-ЛТД» (23 556 369,00 грн.), що порушує порядок вибору найбільш економічно вигідної пропозиції;

- вважає необгрунтованими висновки місцевого господарського суду про те, що порушення викладені в договорі є опискою. Посилається на постанову Верховного Суду від 21.07.2020 в справі № 521/1074/17.

Узагальнені заперечення позивача

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу підтримує доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задоволити, рішення суду скасувати. Доводи відзиву на апеляційну скаргу аналогічні доводам апеляційної скарги.

Узагальнені заперечення відповідача-1

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

В обгрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу посилається на те, що результати тендеру не оскаржені іншими учасниками, умови договору про закупівлю не відрізняються від змісту тендерної пропозиції, тому відсутні підстави вважати укладений договір нікчемним в силу закону.

Зазначає, що сторони не мали наміру завищувати або занижувати суму договору, а допущена помилка та її виправлення не впливає на зміну істотних умов договору і жодним чином не порушує права сторін, інших учасників тендеру та інтереси держави.

Апелянтом на спростування висновку суду про неефективний спосіб захисту не наведено підстав, які саме права та інтереси держави порушено та яким чином їх потрібно захистити та відновити.

Вважає, що позивачем не доведено підстав, які зобов`язували замовника відхилити тендерну пропозицію відповідача-2.

Узагальнені заперечення відповідача-2

Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу відповідача-2 аналогічні доводам відзиву на апеляційну скаргу відповідача-1.

У судове засідання 04.10.2023 з`явився прокурор, представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання повторно не з?явилися, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції та повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, що не з`явилися за наявними в справі доказами.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 ЦК України.

При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору така правова позиція викладена в п.24 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 травня 2023 року, в cправі № 905/77/21.

Судами встановлено, що предметом цього спору (однієї з вимог) є вимоги прокурора про визнання недійсними результатів публічних торгів проведених замовником- відповідачем -1 з порушенням процедури встановленої Законом України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на офіційному веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Ргоzоrrо" опублікувано оголошення про проведення відкритих торгів за ідентифікатором закупівлі UA-2021-11-09-002032 з очікуваною вартістю 26 185 622,40 грн. з предметом закупівлі: капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району.

Під час проведення відкритих торгів було подано дві пропозиції - ТОВ «КарпатСтройекс» з остаточною пропозицією за результатами аукціону 23 446 525,60 грн з ПДВ та ТОВ "ТУРИСТ-ЛТД" з остаточною пропозицією за результатами аукціону 23 556 369,00 грн з ПДВ.

За результатами оцінки пропозиції протоколом № 01 від 06.12.2021 засідання тендерного комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області переможцем відкритих торгів визнано ТОВ «КарпатСтройекс», про що подано повідомлення про намір укласти договір від 06.12.2021 та з яким в подальшому укладено договір № 1 від 21.12.2021 на виконання відповідних робіт зі строком дії до 31.12.2023.

За умовами п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до проектної документації та умов договору з об`єкту: капітальний ремонт будівлі палацу Плотені та благоустрою території в с. Великі Лази, вул. Плотинія, 47 Баранинської сільської ради, Ужгородського району» код ДК 021:2015-45453000-7 капітальний ремонт і реставрація за адресою: с. Великі Лази, вул. Плотинія.

Підрядник зобов`язується в строк, до 31.12.2023 року, виконати роботи з об`єкту та передати їх Замовнику відповідно до акту виконаних робіт, а Замовник прийняти і оплати виконані роботи (об`єкт) (п. 1.2 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору, ціна цього договору (Додаток 1 до договору) 23 577 525, 60 грн. з ПДВ. В тому числі ПДВ 3923,58760 тис. грн. Сума договору на 2021 рік становить 50,00 тис. грн. Сума договору на 2022 рік становитиме 13854,7 тис. грн. Сума договору на 2023 рік становитиме 9672,82560 тис. грн.

Ціна договору може бути зменшена у разі відсутності фінансування. Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Вартість робіт на 2021-2023 може бути змінена (збільшена або зменшена) в залежності від відповідного бюджетного призначення на рік.

Вказана договірна ціна за виконані роботи є твердою, складається підрядником на основі його пропозиції згідно з нормативними документами Мінрегіонбуду та є незмінною на весь обсяг будівництва, з наданням підрядником гарантій, в тому числі фінансових, щодо реалізації проектних рішень в установлені строки за фіксовану ціну.

Відповідно п.10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань.

Відповідачами укладено додаткову угоду від 05.10.2022 до договору за № 1 від 21.12.2021, за змістом якої сторони вирішили виправити описку, механічно допущену при виготовленні тексту договору № 1 від 21 грудня 2021 року та замість невірно надрукованої договірної ціни 23 577 525, 00 грн. (з ПДВ) у пункті 3.1. розділу III Договору вважати вірною ціну договору 23 446 525,60 грн. з ПДВ згідно з умовами повідомлення про намір укласти даний договір. Відповідно виправити арифметичну помилку у цьому ж пункті, яку потягнула за собою вищезазначена описка вважати вірним такі положення п. 3.1 розділу ІІІ «Сума Договору на 2021 рік становить - 50,00 тис. грн. Сума Договору на 2022 рік становитиме 13 854,7 тис. грн. Сума Договору на 2023 рік становитиме - 9541,82560 тис.грн.

Підставами для визнання недійсними результатів публічної закупівлі прокурор зазначив порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а саме те, що відповідач-2, порушив вимоги пункту 2 розділу ІІІ тендерної документації, оскільки не надав разом з банківською гарантією: кольорової копії дозвільного документу на здійснення операцій з надання банківських гарантій, який видано установою, що видала банківську гарантію, а також довідки з банку, який видав гарантію щодо платоспроможності банку та незнаходження його у стадії ліквідації.

Також відповідачем-2 порушено підпункт 5.2.1 пункту 5.2 розділу ІІІ тендерної документації, оскільки не завантажив в електронну систему закупівель копії документів про освіту та кваліфікацію з наданням відповідних документів, які підтверджують отримання даних професій працівників, які зазначені в довідці про склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем від 23.11.2021 № 46.

Правовідносини щодо проведення спірної закупівлі, на час її проведення, врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону від 10.11.2021, підстава - 1812-IX).

Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 4 статті 3 Закону визначено, що відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

У відповідності до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників та рівне ставлення до них об`єктивне та не упереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Статтею 20 Закону установлено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Положеннями ч. 2 ст. 21 Закону України «По публічні закупівлі» встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

Відповідно до ст. 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі.

Після оцінки тендерних пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачами, вчинені дії з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: відповідачем-2 на підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям, було надано довідку № 46 від 23.11.2021 року, яка містить інформацію про кваліфікацію, досвід керівника та ІТП, працівників робочих професій із зазначенням посади, досвіду роботи, освіти і спеціальності та досвіду роботи на аналогічній посаді та, яких безпосередньо учасник планує залучати до виконання робіт, а також надано накази про прийняття працівників на роботу та документи про освіту та кваліфікацію працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

У зв`язку з чим, вказані матеріали правомірно взято замовником до уваги у якості підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю "КарпатСтройекс".

Водночас, щодо працівників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , щодо яких документи про освіту не надані, то за наявності даних про прийняття їх на роботу та про виконання ними аналогічних робіт у ТОВ "КарпатСтройекс", відсутність документів про освіту не може свідчити про не відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, встановлених ст. 16 Закону та умовам, що визначені тендерною документацією.

При цьому, в контексті даної процедури закупівлі прокурором не зазначено які саме документи повинні бути надані та який саме освітньо-кваліфікаційний рівень щодо кожного робітника має бути підтверджений.

На виконання пункту 2 розділу II тендерної документації, яким встановлено вимогу, щодо надання разом з банківською гарантією: кольорової копії дозвільного документу на здійснення операцій з надання банківських гарантій, який видано установі, що видала банківську гарантію, а також довідки з банку, який видав гарантію щодо платоспроможності банку та не знаходження його у стадії ліквідації відповідачем-2 надано лист АТ «БАНК АЛЬЯНС» № 21.2.1/3889 про здійснення Банком банківської діяльності, право на яку підтверджується банківською ліцензією, виданою у відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», та внесенням Національним Банком України до Державного реєстру банків запису про право банку на здійснення банківської діяльності згідно із статтею 19 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Витяг з державного реєстру банків. Що свідчить про виконання вимог тендерної документації.

Натомість відомості про платоспроможність банку та незнаходження його у стадії ліквідації, згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» є публічною інформацією.

Ці висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам по справі та оцінюються апеляційним судом як такі, що знайшли підтвердження.

Відповідно доводи апеляційної скарги не спростовують їх.

Щодо іншої вимоги прокурора про заборону вчиняти дії сторонам на виконання нікчемного договору №1 від 21.12.2021.

За змістом ст.ст. 215-216 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір: про закупівлю визнається нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Аналіз положень зазначених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що пункт 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується до випадків, якщо умови договору про закупівлю відрізняються від змісту тендерної пропозиції/пропозицій за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару). В такому разі договір про закупівлю є нікчемним.

Як вбачається з вимог позовної заяви, прокурор зазначає, що договір, укладений за результатами процедури закупівлі, є нікчемним в силу закону та просить застосувати наслідки нікчемного правочину шляхом заборони відповідачам вчиняти дії на виконання договору №1 від 21.12.2021.

При цьому прокурор покликається на пункт 1 частини першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" обгрунтовуючи, що умови договору про закупівлю відрізняються від змісту тендерної пропозиції/пропозицій за результатами електронного аукціону В такому разі договір про закупівлю є нікчемним.

Судом першої інстанції на спростування цих вимог встановлено, що договір не був спрямований на незаконне отримання оплати робіт у більшому розмірі ніж це передбачено тендерною пропозицією. Натомість, відповідність усунутих описок у відповідності до вимог тендерної пропозиції вказує на виправлення сторонами описки, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав передбачених частиною першої статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі".

Апеляційний господарський суд зазначає, що в процесі розгляду справи судом не встановлено дій на виконання правочину (договору №1 від 21.12.2021) та в матеріалах справи відсутні докази на виконання умов договору.

З огляду на викладене висновки місцевого господарського суду і в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог відповідають встановленим обставинам по справі.

Разом із тим, не погодившись з доводами прокурора щодо наявності порушення Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні спірних торгів та відмовляючи у позові за відсутності порушеного прав, суд першої інстанції одночасно зазначив, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту.

Апеляційний суд зазначає, що встановивши те, що результати проведених торгів не порушують прав і законних інтересів позивача, суд першої інстанції зайво вдався до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту, і не врахував того, що встановлена ним відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Отже, в межах заявлених позовних вимог, встановивши, що позивач не довів наявності у нього іншого порушеного права (інтересу), в задоволенні позову належало відмовити виключно з підстав відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивача. Проте зайва мотивація не змінює правильного висновку суду про відмову від позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Оцінюючи відзиви на апеляційну скаргу відповідача-1 та відповідача-2, апеляційний господарський суд зазначає, що доводи відзивів в частині відсутності підстав вважати укладений договір нікчемним в силу закону, та в частині того, що результати тендеру не оскаржені іншими учасниками знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та відповідають встановленим обставинам у справі, а тому беруться судом до уваги.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Закарпатської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

З огляду на наведене, аргументи, викладені відповідачем-1 та відповідачем-2 про заперечення доводів апеляційної скарги є такими, що відповідають встановленим обставинам по справі.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Закарпатської обласної прокуратури № 15-564вих.23 від 19.06.2023 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 7 443,00 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 450 від 09.05.2023.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури № 15-564вих.23 від 19.06.2023 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2023 у справі № 907/676/22 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 7 443,00 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 16.10.2023