Рішення

від 23.05.2023 по справі 908/369/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/35/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2023 Справа № 908/369/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників учасників справи:

від прокурора Гапонова В.М., посвідчення № 075791 від 01.03.2023

від позивача-1 не з`явився

від позивача-2 не з`явився

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/369/23

за позовом: Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Залізнична, буд. 17, м. Запоріжжя, 69002) в інтересах держави в особі: Позивач-1: Мелітопольська міська рада Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

Позивач-2: Східний офіс Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 129, м. Запоріжжя, 69005)

до відповідача-1: Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсними протоколу уповноваженої особи та договору, стягнення 103209,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви прокурора, позивачів-1,2

07.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 55-57-23 від 02.02.2023) Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі: Мелітопольської міської ради Запорізької області, Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідача-1: Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, до відповідача-2: ОСОБА_1 , згідно якої просив:

1. Визнати недійсним протокол (рішення) № 245 від 10.04.2018 уповноваженої особи Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області.

2. Визнати недійсним договір від 23.04.2018 № 319 про закупівлю код ДК 021:2015 15620000-0 Крохмалі та крохмалепродукти (Манна крупа, крохмаль картопляний, кисіль фруктовий) за державні кошти, укладений між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області та Фізичною особою-підприємцем Калюжною Оленою Володимирівною.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області 103209,05 грн., а з Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області одержані ним за рішенням суду 103209,50 грн. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

27.03.2023 від позивача-2 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надійшло клопотання, в якому зазначено, що позовну заяву Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області підтримує в повному обсязі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідачів-1,2. Заяви відповідачів-1,2

Відповідачі-1,2 відзив на позов не надали.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/369/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 09.02.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

16.02.2022 до суду від Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області надійшла заява вих. № 55-57-23 від 15.02.2023 щодо усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2023 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/369/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.03.2023.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», вся територія Мелітопольського району Запорізької області (місцезнаходження відповідача-2), тимчасово окупована Російською Федерацією.

Поштові відділення, які розташовані на даній території, тимчасово не працюють.

Відповідач-2 Калюжна О.В. не повідомляла суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач-2 була повідомлена судом про дату, час і місце призначеного на 16.03.2023 судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, розміщеного 20.02.2023, тобто, за двадцять днів до дати судового засідання.

Ухвалою суду від 16.03.2023, у зв`язку з неявкою позивачів та відповідачів підготовче засідання відкладено на 12.04.2023.

Відповідач-2 була повідомлена судом про дату, час і місце призначеного на 12.04.2023 судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Також, 24.03.2023 Калюжній О.В. було передано телефонограму щодо призначення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 12.04.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 23.05.2023.

Відповідач-2 була повідомлена судом про дату, час і місце призначеного на 23.05.2023 судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У судове засідання 23.05.2023 з`явився представник прокуратури.

Відповідно до заяви вих. № б/н від б/д, що надійшла на електронну пошту суду, позивач-1 просив розгляд справи провести без участі Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Згідно клопотання від 22.03.2023 вих. № 040825-17/899, позивач-2 просив розгляд справи здійснювати без представника позивача - Східного офісу Держаудитслужби в особі

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.

Причини неявки відповідачів-1,2 у судове засідання невідомі. Судом враховано, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася.

Ухвали суду, що надсилалися на адресу відповідача-1: Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, повернуті до суду з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 23.05.2023 справу розглянуто, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області проведено відкриті торги (ідентифікатор процедури закупівлі UA-2018-02-28-000511-b), переможцем яких визначено ФОП Калюжну Олену Володимирівну (протокол (рішення) № 245 від 10.04.2018 уповноваженої особи Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області) (а.с. 44-50 т. 1).

За результатами проведених торгів, між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (покупець за договором, відповідач-1) та Фізичною особою-підприємцем Калюжною Оленою Володимирівною (покупець за договором, відповідач-2) укладено договір від 23.04.2018 № 319 про закупівлю код ДК 021:2015 15620000-0 Крохмалі та крохмалепродукти (Манна крупа, крохмаль картопляний, кисіль фруктовий) за державні кошти.

За умовами даного договору (п. 1.1), постачальник, згідно з замовленням покупця, зобов`язується поставити покупцю код ДК 021:2015 15620000-0 Крохмалі та крохмалепродукти (Манна крупа, крохмаль картопляний, кисіль фруктовий), згідно з умовами цього договору, а покупець прийняти і оплатити товар згідно з накладною та рахунком.

Ціна договору, згідно п. 3.1, становить 268700,00 грн.

Згідно п.п. 4.4, 4.5, зобов`язання покупця за цим договором здійснюються в межах бюджетного призначення (бюджетних асигнувань). Джерела фінансування покупця: кошти спеціального фонду сума 188090,00 грн.; кошти основного фонду: 80610,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 04.12.2018 до вказаного договору, сторонами зменшено суму договору та визначено, що ціна договору становить 85036,60 грн.; Джерела фінансування покупця: кошти спеціального фонду сума 78403,60 грн.; кошти основного фонду: 6633,00 грн.

Відповідно до банківських виписок, на розрахунковий рахунок ФОП Калюжної О.В. за договором від 23.04.2018 № 319 перераховано суми: 14300,00 грн. 24.05.2018, 31302,85 грн. 31.05.2018, 1337,60 грн. 13.06.2018, 24745,60 грн. 13.06.2018, 4675,00 грн. 20.06.2018, 2750,00 грн. 30.07.2018, 29965,00 грн. 30.07.2018, 5500,00 грн. 20.12.2018, що разом складає 96576,05 грн. (а.с. 61-64 т. 1).

Згідно матеріалів справи (а.с. 59-60 т. 1), на рахунок ФОП Калюжної О.В. за договором від 23.04.2018 № 319 перераховано (джерело даних: ДКСУ) 6600,00 грн. 23.11.2018 та 33,00 грн. 26.06.2018.

Таким чином, Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області перераховано ФОП Калюжній Олені Володимирівні загалом 103209,05 грн.

Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.02.2020 № 58/1-рш у справі № 02/24-18 визнано, що ФОП Калюжна О.В. та ФОП Плаксін С.М. своїми діями вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, якістосуються спотворення результатів торгів на закупівлю: манна крупа; крохмаль, кисіль фруктовий ДК 021:2015: 15620000-0 Крохмалі та крохмалепродукти, проведених Управлінням освіти Мелітопольської міської ради згідно з ідентифікаторами закупівель UA-2018-02-28-000511-b.

За вказане порушення на ФОП Калюжну О.В. накладено штраф у розмірі 60000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.07.2020 у справі № 908/823/20 у задоволенні позову ФОП Калюжної О.В. до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення № 58/1-рш від 05.02.2020 у справі № 02/24-18 відмовлено повністю.

Штраф у сумі 60000,00 грн. та пеня у сумі 60000,00 грн. за прострочення терміну сплати штрафу були сплачені ФОП Калюжною О.В., що підтверджується постановою ВП № 65334266 від 26.05.2021 Мелітопольського міськрайонного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро).

Як зазначено в листі Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області від 26.01.2023 № 03-06/26, адресованого Мелітопольській окружній прокуратурі Запорізької області, Управлінню освіти не було відомо під час проведення процедури закупівлі (ідентифікатор: UA-2018-02-28-000511-b) про узгодження своєї поведінки між учасниками процедури закупівлі ФОП Калюжною О.В. та ФОП Плаксіним С.М.

5. Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді

Відповідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999, під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформовано правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Пред`явлення позову прокурором у даній справі зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ФОП Калюжною О.В. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання товару за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання товару з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Мелітопольська міська рада Запорізької області, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», наділена повноваженнями щодо затвердження та виконання відповідного місцевого бюджету, контролю за його виконанням, здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права власності територіальної громади, зокрема, коштів місцевого бюджету.

Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області є виконавчим органом міської ради, є підзвітним та підконтрольним раді, фінансується з місцевого бюджету.

Прокурор листом від 19.01.2023 вих. № 55-125вих-23 звернувся до Мелітопольської міської ради Запорізької області, яким просив повідомити чи планується вжиття Мелітопольською міською радою заходів для поновлення державних інтересів.

У відповідь на вказаний лист, Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області у листі від 23.01.2023 вих. 44, з посиланням на тимчасову окупацію Російською Федерацією території Мелітопольського району, зазначив про неможливість надати запитувану інформацію.

Згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 20 пункту 6 даного Положення визначено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Листом від 01.02.2023 вих. № 040831-17/349-2023 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області повідомило Мелітопольську окружну прокуратуру Запорізької області, що органами державного фінансового контролю заходи реагування шляхом пред`явлення позову до суду про визнання недійсним договору від 23.04.2018 № 319 не вживались та не плануються.

У матеріалах справи міститься повідомлення від 02.02.2023 вих. № 55-276-вих-23, адресоване позивачам, щодо пред`явлення відповідної позовної заяви в інтересах держави.

Отже, при зверненні з даним позовом до господарського суду прокурором дотримано норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений державою орган та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі, бездіяльності позивачів.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма викладена у ч. 1 ст. 208 ГК України.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 № 922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15.

Згідно преамбули Закону України «Про захист економічної конкуренції», цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 даного Закону, антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ч. 1 ст. 50 цього Закону).

Закон України «Про публічні закупівлі», як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, закупівлі здійснюються за принципами: добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Учасники процедур закупівлі, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 даного Закону).

У постанові від 10.06.2021 по справі № 910/114/19 Верховний Суд у п.п. 32, 33 виклав таку правову позицію: визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.

Рішенням Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення від 05.02.2020 № 58/1-рш по справі № 02/24-18 встановлено, що поведінка ФОП Калюжної О.В. та ФОП Плаксіна С.М. у торгах становить антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів. Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, ФОП Калюжна О.В. та ФОП Плаксін С.М. тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Враховуючи зазначене, в діях Калюжної О.В. (відповідача-2) вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Відповідач-2 мав на меті уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

В силу положень ст. 202 ЦК України протокол (рішення) № 245 від 10.04.2018 уповноваженої особи Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, яким ФОП Калюжну О.В. визнано переможцем процедури «Відкриті торги» та вирішено укласти з нею договір на закупівлю, є правочином, вчиненим замовником та спрямованим на набуття у нього та вказаного суб`єкта господарювання цивільних прав та обов`язків щодо укладення договору на закупівлю товарів від 23.04.2018 № 319.

Схожий за змістом висновок щодо застосування ст. 202 ЦК України в подібних правовідносинах також викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 по справі № 910/353/19.

У зв`язку із цим, протокол (рішення) № 245 від 10.04.2018 уповноваженої особи Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Недійсність результатів спірної закупівлі свідчить про незаконність укладеного за підсумками її проведення договору про закупівлю.

Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 23.04.2018) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Враховуючи вищевикладене, визнання недійсним протоколу (рішення) № 245 від 10.04.2018 уповноваженої особи Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, встановлення судом порушення відповідачем-2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та принципів добросовісності та справедливості, договір від 23.04.2018 № 319 про закупівлю код ДК 021:2015 15620000-0 Крохмалі та крохмалепродукти (Манна крупа, крохмаль картопляний, кисіль фруктовий) за державні кошти, укладений між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області та Фізичною особою-підприємцем Калюжною Оленою Володимирівною на підставі вказаного протоколу (рішення) № 245 також підлягає визнанню недійсним.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Відповідач-2 усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність своїх дій у спірних правовідносинах і суперечність їх мети інтересам держави та суспільства, і прагнула настання таких наслідків.

ФОП Калюжною Оленою Володимирівною за спірним договором одержано грошові кошти в сумі 103209,05 грн., що не оспорюється сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Отже, ФОП Калюжна О.В., маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору від 23.04.2018 № 319, з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяла участь в проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнила бюджетні кошти в сумі 103209,05 грн.

Вищенаведене свідчить про наявність у неї умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства, з метою отримання прибутку.

Верховним Судом у постанові від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20 зроблено правовий висновок, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Таким чином, грошові кошти в сумі 103209,05 грн., які були перераховані Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області ФОП Калюжній О.В. на виконання договору від 23.04.2018 № 319, підлягають стягненню з Калюжної О.В. на користь Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області та в подальшому з останнього у дохід держави.

На підставі наведеного вище, позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

7. Судові витрати

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 4026,00 грн. покладається на відповідача-1, судовий збір у сумі 4026,00 грн. покладається на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним протокол (рішення) № 245 від 10.04.2018 уповноваженої особи Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 02136092.

Визнати недійсним договір від 23.04.2018 № 319 про закупівлю код ДК 021:2015 15620000-0 Крохмалі та крохмалепродукти (Манна крупа, крохмаль картопляний, кисіль фруктовий) за державні кошти, укладений між Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 02136092, та Фізичною особою-підприємцем Калюжною Оленою Володимирівною, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 02136092) 103209 (сто три тисячі двісті дев`ять) грн. 05 коп., а з Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 02136092) одержані ним за рішенням суду 103209 (сто три тисячі двісті дев`ять) грн. 05 коп. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40477689).

Стягнути з Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 02136092) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Залізнична, буд. 17, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 02909973; отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (вул. Залізнична, буд. 17, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 02909973; отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 31 травня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко