Рішення

від 01.05.2023 по справі 911/2816/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2023 р. Справа № 911/2816/22

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Дім»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Білоцерківської міської ради

про стягнення 2144830,90 грн

за участю представників

позивача: Сидоренко Р.В. - у порядку самопредставництва;

відповідача: Руденко І.С. - адвокат, договір про надання правової допомоги № 20/09-21 від 20.09.2021;

третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція Столичного округу (далі - позивач, Інспекція) звернулась до Господарського суду Київської області із позовною заявою № 9/6/2-25/2702 від 23.12.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Дім» (далі - відповідач, ТОВ Агрофірма «Дім») про стягнення збитків у розмірі 2144830,90 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у період з 19 по 30 липня 2021 року Інспекцією проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Агрофірма «Дім», за результатами якого Інспекція склала акт від 30.07.2021 № 02-957, яким зафіксовано, зокрема таке порушення: «Користування ділянкою надр (для виробництва фасованої питної води) зі свердловини № 3а у період з 10.06.2018 по 05.02.2021 здійснювалось за відсутності Спеціального дозволу на користування надрами. Об`єм видобутих підземних вод за вказаний період становить 6662 куб. м.».

За твердженнями позивача, директор ТОВ Агрофірма «Дім» відмовився від підпису вказаного акту, з огляду на що такий надіслано поштою. На цей акт відповідач надав письмові заперечення, у яких, серед іншого, йдеться про те, що ТОВ Агрофірма «Дім» за весь період його діяльності ніколи не здійснювало фасування питної води, натомість вона відпускається в автоцистерну. Проте, як стверджує позивач, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу під час здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) встановили, що питна вода після видобування, знезараження та обліку через відкритий кран подається на установку розливу, де фасується в одноразові полімерні ємності ПЕТ-пляшки ємністю 5 куб. м.

Позивач зазначає, що посадові особи Інспекції 20.07.2021 склали протокол № 000886, на підставі якого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 20.07.2021 № 000817 до директора ТОВ Агрофірма «Дім» Кравченка Олександра Івановича. Зазначена постанова не оскаржувалась та виконана повністю шляхом сплати передбачених штрафних санкцій.

Позивач вважає, що оскільки за результатами перевірки ТОВ Агрофірма «Дім» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Інспекція виявила порушення законодавства в частині самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) - відповідач зобов`язаний відшкодувати завдані внаслідок зазначеного правопорушення збитки у розмірі 2144830,90 грн, розраховані Інспекцією відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.

Господарський суд Київської області ухвалою від 16.01.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 13.02.2023. Також суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Білоцерківську міську раду.

Через канцелярію суду 01.02.2023 ТОВ Агрофірма «Дім» подало відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити Інспекції у задоволенні позову в повному обсязі.

Обгрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач, із посиланням на норму статті 23 Кодексу України про надра, зазначає, що ТОВ Агрофірма «Дім» в межах наданої земельної ділянки мало право без спеціальних дозволів здійснювати видобування підземних вод задля власних потреб в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Відповідач заявляє, що ТОВ Агрофірма «Дім» за весь період його діяльності не здійснювало фасування питної води. Питна вода, видобута зі свердловини № 3а, як і з інших свердловин, які знаходяться на земельних ділянках ТОВ Агрофірма «Дім», використовувалась для власних потреб відповідача, для реалізації приватним підприємцям та для промивки свердловин. Крім того відповідач зауважує, що обсяг видобування підземних вод зі свердловини № 3а без спеціального дозволу для власних потреб ТОВ Агрофірма «Дім» не перевищує встановлені статтею 23 Кодексу України про надра 300 кубічних метрів на добу.

Також відповідач звертає увагу на те, що ТОВ Агрофірма «Дім» не мало змоги оскаржити та спростувати правильність застосування розрахункового методу визначення розміру збитків, використаного Інспекцією, оскільки не отримувало претензії про відшкодування збитків від 28.09.2021 № 98/08-06, а позивач не надав належних доказів надсилання вказаної претензії відповідачу.

Через канцелярію суду 13.02.2023 від Білоцерківської міської ради надійшло клопотання від 08.02.2023 № 383/011в про розгляд справи за наявними матеріалами у справі, без участі представника третьої особи. Суд вказане клопотання задовольнив та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 13.02.2023 суд оголосив перерву до 27.02.2023.

Через канцелярію суду 17.02.2023 ТОВ Агрофірма «Дім» подало клопотання від 16.02.2023 про витребування доказів.

Вказане клопотання суд задовольнив частково та постановив ухвалу від 27.02.2023, якою витребував у Інспекції докази вручення та відправки на адресу ТОВ Агрофірма «Дім» претензії про відшкодування збитків № 98/08-06 від 28.09.2021, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів і відклав підготовче засідання на 20.03.2023.

Через канцелярію суду 17.03.2023 від ТОВ Агрофірма «Дім» надійшли додаткові пояснення від 15.03.2023, які суд залучив до матеріалів справи.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.03.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.04.2023.

У судовому засіданні 10.04.2023 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників сторін щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову, після чого постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 01.05.2023.

У судовому засіданні 01.05.2023, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 01.05.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Столичного округу видала наказ № 663-П від 01.07.2021 «Про проведення планової перевірки», яким наказала, зокрема: утворити інспекційну групу з проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Агрофірма «Дім» у складі, згідно з додатком (пункт 1 наказу); інспекційній групі у період з 19.07.2021 по 30.07.2021 здійснити планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Агрофірма «Дім» за адресою: 09130, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Дрозди, вулиця Польова, будинок 2-Б; 09130, Київська обл., Білоцерківський р-н, ділянка надр в с. Мазепинці, Свердловина № За (підпункт 2.1 наказу).

Посадові особи Інспекції склали 20.07.2021 протокол № 000886 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на директора ТОВ Агрофірма «Дім» Кравченка Олександра Івановича.

Згідно із постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.07.2021 № 000817 громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 110 Водного кодексу України, тим, що «при здійсненні господарської діяльності ТОВ Агрофірма «Дім» спеціальне водокористування здійснювалось у період з 01.01.2020 по 20.03.2020 із свердловин № 1, № 2, № 3, № 3а, № 4 без спеціального дозволу на спеціальне водокористування.». Постановлено визнати громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.

Постанова про накладення адміністративного стягнення від 20.07.2021 № 000817 виконана шляхом сплати ОСОБА_1 136,00 грн штрафу згідно із квитанцією від 02.09.2021.

За результатами проведення у період з 19.07.2021 по 30.07.2021 планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ Агрофірма «Дім» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Інспекція склала акт від 30.07.2021 № 02-957, у якому зафіксувала, зокрема таке виявлене порушення: «Користування ділянкою надр (для виробництва фасованої питної води) зі свердловини № 3а у період з 10.06.2018 по 05.02.2021 здійснювалось за відсутності Спеціального дозволу на користування надрами. Об`єм видобутих підземних вод за вказаний період становить 6662 куб. м.».

Акт від 30.07.2021 № 02-957 підписано двома посадовими особами Інспекції - старшим державним інспектором Обрізаном О.С. та державним інспектором Аксютенком А.О. З боку ТОВ Агрофірма «Дім» акт не підписаний. Акт перевірки надіслано ТОВ Агрофірма «Дім» листом від 30.07.2021 № 0303514257933 про що зроблено відмітку в акті на сторінці 13.

Також посадові особи Інспекції - старший державний інспектор Обрізан О.С. та державний інспектор Аксютенко А.О. - видали ТОВ Агрофірма «Дім» припис від 30.07.2021 № 02-957, відповідно до пункту 5 якого приписано не здійснювати користування ділянкою надр (підземних вод) зі свердловини № 3а за відсутності Спеціального дозволу на користування надрами; термін виконання - 30.10.2021. Припис направлено ТОВ Агрофірма «Дім» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 30.07.2021 за № 0303514257933.

ТОВ Агрофірма «Дім» подало до Інспекції заперечення № 303 від 05.08.2021 до акту перевірки від 30.07.2021 № 02-957, де, серед іншого, зазначило таке: «Відповідно до ч.1 ст.23 Кодексу про надра «Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. В Товаристві обсяг споживання води не перевищував даний показник, що підтверджено журналом обліку використання води, тому ми мали право використовувати воду зі свердловини №3А. В Товаристві за весь період його діяльності ніколи не фасувалася питна вода, на підприємстві відсутні лінії розливу питної води в ПЕТ пляшки ємкістю 5 дм. куб., фасувальна дільниця, етікетирувальна дільниця, термопакувальиий автомат. Так спецдозвіл на водокористування був отриманий для виробництва фасованої води, але оскільки через затягування процесу з видачею спеціальної ліцензії не з нашої вини, інвестор пішов з Товариства та проект не був реалізований. Вода просто відпускається в автоцистерну, що і передбачено дозволом на спецводокористування. Стаціонарні кіоски для реалізації води на підприємстві відсутні і ТОВ Агрофірма «Дім» не має до них ніякого відношення. За відпуск води ТОВ сплачує ПДВ, податки на екологію і надра.».

Інспекція склала претензію № 98/08-06 від 28.09.2021 про відшкодування збитків у сумі 2144830,90 грн, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), із розрахунком розміру збитків, заподіяних державі ТОВ Агрофірма «Дім», у додатку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно із частиною першою статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Стаття 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до Водного кодексу України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно із Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994).

Отже підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до положень статей 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

За самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, розмір якої визначається за формулою відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.

Отже чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Водночас Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра).

Так, статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів в межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Тобто вказана норма звільняє землевласників та землекористувачів від обов`язку отримувати саме спеціальний дозвіл на користування надрами за умови не перевищення добового ліміту видобування підземних вод із кожного з водозаборів 300 кубічних метрів на добу.

Як зазначено вище, предметом позову у цій справі є вимога Інспекції про стягнення з ТОВ Агрофірма «Дім» шкоди, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок видобування підземних вод для виробництва фасованої питної води без спеціального дозволу на користування надрами.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтями 110, 111 Водного кодексу України встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Дії (бездіяльність) відповідача, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Суд установив, що у період з 19 по 30 липня 2021 року Інспекція провела плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ Агрофірма «Дім» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого склала акт від 30.07.2021 № 02-957, відповідно до якого Інспекція установила порушення ТОВ Агрофірма «Дім» вимог чинного законодавства України.

Інспекція встановила, що ТОВ Агрофірма «Дім» здійснює видобування питних підземних вод зі свердловини № 3а, які належать до питних підземних вод Мазепинського родовища.

Як зазначено в акті від 30.07.2021 № 02-957, спеціальний дозвіл на користування надрами виданий Державною службою геології та надр України за № 4379 від 10.06.2013 з терміном дії 5 років до 10.06.2018 для ТОВ Агрофірма «Дім» з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку питних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України для Мазепинського родовища (свердловина № 3a).

Відповідно до викладених у позові обставин, забір питної води здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 87/КВ/49д-20 від 20.03.2020, виданим Державним агентством водних ресурсів, терміном дії - 5 років. Аналогічна інформація викладена в акті від 30.07.2021 № 02-957.

Матеріали справи також свідчать про те, що Державна служба геології та надр України видала 05.02.2021 ТОВ Агрофірма «Дім» спеціальний дозвіл на користування надрами № 6463 з метою видобування питних підземних вод, за умови збереження існуючої водогосподарської обстановки, строком дії - 20 років, про що також зазначено в акті від 30.07.2021 № 02-957.

Таким чином, Інспекція дійшла висновку, що у період з 10.06.2018 по 05.02.2021 підприємство здійснювало видобуток підземних вод зі свердловини № 3а без спеціального дозволу на користування надрами. Об`єм видобутих підземних вод за вказаний період становить 6662 куб. м.

Крім цього Інспекція в акті від 30.07.2021 № 02-957 зазначила, що після знезараження і обліку вода через відкритий кран подається на установку розливу, де фасується в одноразові полімерні ємності ПЕТ-пляшки ємністю 5 куб. дм.

З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, Інспекція видала припис від 30.07.2021 № 02-957, яким, зокрема, приписано не здійснювати користування ділянкою надр (підземних вод) зі свердловини № 3а за відсутності Спеціального дозволу на користування надрами, термін виконання припису встановлено до 30.10.2021.

У подальшому Інспекція провела розрахунок завданих ТОВ Агрофірма «Дім» державі збитків за формулою, встановленою розділом IX Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі - Методика), а саме: Зсам = 5 Ч Ч Тар (грн.), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

При розрахунку збитків за самовільне використання водних ресурсів Інспекція використала ставку рентної плати за воду, що входить виключно до складу напоїв, у розмірі 64,39 грн за кубічний метр підземної води, встановлену статтею 255 Податкового кодексу України.

Таким чином, за розрахунками Інспекції, загальний збиток, заподіяний ТОВ Агрофірма «Дім» державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) становить 2144830,90 грн.

Вирішуючи питання чи мали місце обставини користування відповідачем ділянкою надр зі свердловини № 3а для виробництва фасованої питної води, які викладені в акті від 30.07.2021 № 02-957, суд враховує таке.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно із частиною восьмою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Отже для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Водночас, не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, оскільки, у разі заперечення суб`єктом господарювання, щодо якого проводиться перевірка, зафіксованого в цьому акті факту правопорушення (порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо), суб`єкт господарювання позбавлений можливості спростувати цей факт.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2022 у справі № 924/883/21.

Зазначаючи в акті від 30.07.2021 № 02-957 про те, що вода зі свердловини № 3а використовувалась ТОВ Агрофірма «Дім» для виробництва фасованої питної води, посадові особи Інспекції не вказали якими документами чи матеріалами підтверджуються відповідні порушення, яким способом посадові особи Інспекції встановили відповідні обставини. Зі змісту акта неможливо установити, що забраний у період з 10.06.2018 по 05.02.2021 об`єм видобутих підземних вод зі свердловини № 3а у розмірі 6662 куб. м, який був використаний при розрахунку збитків, використовувався відповідачем для фасування питної води.

Посилання Інспекції на те, що одним із зареєстрованих видів економічної діяльності ТОВ Агрофірма «Дім» є « 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки» не може достовірно підтверджувати той факт, що забраний у спірний період об`єм води із свердловини № 3а відповідач використав для виробництва фасованої питної води. До того ж зазначений вид економічної діяльності не єдиний та не основний із тих, які зареєстровані за ТОВ Агрофірма «Дім».

Водночас суд взяв до уваги той факт, що на момент проведення Інспекцією перевірки у ТОВ Агрофірма «Дім» наявний діючий з 05.02.2021 спеціальний дозвіл на користування надрами № 6463, а також дозвіл на спеціальне водокористування від 20.03.2020 № 87/КВ/49д-20 з терміном дії 5 років.

З огляду на це, зазначені в акті перевірки обставини фасування відповідачем питної води, які ймовірно виявлені Інспекцією у період планового заходу державного нагляду (контролю) з 19 по 30 липня 2021 року, за наявності діючих на момент проведення перевірки дозволів на користування надрами та на спеціальне водокористування свердловиною № 3а, не можуть свідчити про те, що ТОВ Агрофірма «Дім» здійснювало виробництво фасованої питної води у період із 10.06.2018 по 05.02.2021 (період відсутності у ТОВ Агрофірма «Дім» спеціального дозволу на користування надрами на свердловину № 3а).

Із долучених до позовної заяви копій звітів за формою № 2ТП-водгосп за 2019 та 2020 роки, які Інспекція використала під час планової перевірки, також неможливо достовірно установити, що відповідач здійснював видобування підземних вод зі свердловини № 3а для виробництва фасованої питної води, оскільки відповідних відомостей у цих звітах не відображено.

Окремо слід зазначити про невідповідність вимог пункту 5 припису від 30.07.2021 № 02-957 (щодо заборони відповідачу здійснювати користування ділянкою надр (підземних вод) зі свердловини № 3а за відсутності Спеціального дозволу на користування надрами) обставинам, наведеним у акті перевірки.

Так, за змістом наведених вище норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» метою припису в цьому випадку є усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, які виявлені Інспекцією під час планової перевірки.

Однак встановлена у приписі заборона для ТОВ Агрофірма «Дім» на користування ділянкою надр (підземних вод) зі свердловини № 3а до отримання спеціального дозволу на користування надрами не узгоджується із зазначеними в акті від 30.07.2021 № 02-957 обставинами наявності на момент проведення перевірки у відповідача діючого спеціального дозволу на користування надрами від 05.02.2021 № 6463. Тобто зміст припису в цьому випадку спрямований на усунення неіснуючого на момент проведення перевірки порушення.

Водночас, враховуючи те, що підставою для пред`явлення вимог до відповідача про відшкодування збитків стало користування ділянкою надр, всупереч статті 23 Кодексу України про надра, без спеціального дозволу на користування надрами для видобування підземних вод з метою виробництва фасованої питної води, припис не містить вимог, які б передбачали усунення саме цього стверджуваного порушення.

Суд зазначає, що хоча й обставини перевірки та дії перевіряючих і підлягають дослідженню в матеріалах справи про оскарження акту перевірки, проте, на переконання суду, включення до акта перевірки висновку про те, що відповідач у період відсутності спеціального дозволу на користування надрами користувався ділянкою надр зі свердловини № 3а для виробництва фасованої питної води, який не підтверджений документально, не може вважатись достатнім для встановлення факту заподіяння відповідачем шкоди у зв`язку порушенням природоохоронного законодавства.

Крім того суд також дослідив обставини дотримання відповідачем добового обсягу видобування підземних вод із свердловини № 3а, що, з урахуванням приписів статті 23 Кодексу України про надра, зумовлює відсутність обов`язку в отриманні господарюючим суб`єктом спеціального дозволу на користування надрами.

Як вже зазначалось, норма статті 23 Кодексу України про надра звільняє землевласників та землекористувачів від обов`язку отримувати саме спеціальний дозвіл на користування надрами за умови не перевищення добового ліміту видобування підземних вод із кожного з водозаборів - 300 кубічних метрів на добу.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 922/3488/19.

Як зазначив у своєму відзиві відповідач, свердловина № 3а знаходиться на земельній ділянці ТОВ Агрофірма «Дім», на підтвердження чого до відзиву долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний № 106989099 від 11.12.2017) та витяг з Державного земельного кадастру (номер витягу НВ-3210497442017 від 24.11.2017), відповідно до яких за ТОВ Агрофірма «Дім» зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220481300:04:010:0009 площею 2,738 га, з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яка знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Мазепинці, вул. Мазепи Івана (вулиця Радянська), земельна ділянка 10Г.

Слід також зазначити, що Інспекція під час перевірки користування, у тому числі ділянкою надр зі свердловини № 3а, також встановила наявність у ТОВ Агрофірма «Дім» речових прав на земельну ділянку, що відображено у пункті 1.4 таблиці на сторінці 3 акту від 30.07.2021 № 02-957.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії паспорту артсвердловини № 3а, місцезнаходженням якої є село Мазепинці Білоцерківського району Київської області, артезіанська свердловина № 3а належить ТОВ Агрофірма «Дім».

Зміст журналу обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням ПОД-11, який надавався відповідачем Інспекції під час перевірки, свідчить про те, що у період з червня 2018 року по лютий 2021 року зі свердловини № 3а забрано загалом 7175 куб. м води. Найбільший об`єм видобутих підземних вод у межах цього періоду становив у серпні 2018 року - 762 куб. м (орієнтовно 24,58 куб. м на добу) та у вересні 2018 року - 815 куб. м (орієнтовно 27,17 куб. м на добу).

До того ж матеріалами перевірки Інспекція також не встановила порушення ТОВ Агрофірма «Дім» добових обсягів видобування підземних вод із свердловини № 3а за період з 10.06.2018 по 05.02.2021.

Отже обсяг фактичного видобування підземних вод ТОВ Агрофірма «Дім» із свердловини № 3а за спірний період не перевищував 300 кубічних метрів на добу і відповідач, як землевласник, протягом цього періоду мав право за таких умов видобувати підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб без спеціального дозволу на користування надрами, крім виробництва фасованої питної води, факту якого суд під час розгляду справи не встановив.

Доводи позивача стосовно того, що директора ТОВ «Агрофірма «Дім» визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, не приймаються судом до уваги, оскільки факт накладення такого штрафу не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17.

Крім того, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 000886 від 20.07.2021 і постанови про накладення адміністративного стягнення № 000817 від 20.07.2021, зафіксоване порушення стосувалось обставин здійснення ТОВ Агрофірма «Дім» спеціального водокористування з 01.01.2020 по 20.03.2020 із свердловин № 1, № 2, № 3, № 3а, № 4 - без спеціального дозволу на спеціальне водокористування, в той час як у цій справі спір стосується заподіяння відповідачем збитків у зв`язку із користуванням у період з 10.06.2018 по 05.02.2021 ділянкою надр із свердловини № 3а (для виробництва фасованої питної води) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Також безпідставними є твердження позивача про те, що відповідач не спростував правильність розрахункового методу визначення розміру збитків, розрахунок яких долучено до претензії № 98/08-06 від 28.09.2021 про відшкодування збитків у сумі 2144830,90 грн. Позивач не надав до матеріалів справи жодних доказів надіслання чи вручення відповідної претензії відповідачу.

Як визначено частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду: від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Оцінюючи надані докази, суд вважає, що у цьому випадку відповідач у межах належної йому земельної ділянки, в силу положень статті 23 Кодексу України про надра, з урахуванням встановленого судом факту дотримання обсягів видобування підземних вод із свердловини № 3а (в межах 300 кубічних метрів на добу), мав право видобувати у період із 10.06.2018 по 05.02.2021 підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, без спеціальних дозволів. При цьому викладений в акті перевірки висновок Інспекції про те, що відповідач у зазначений період здійснював користування ділянкою надр із свердловини № 3а для виробництва фасованої питної води документально не підтверджено.

Враховуючи зазначені обставини, суд виходить із того, що позивач належними та допустимими доказами не довів порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, тому підстави для покладення на нього обов`язку з відшкодування шкоди відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.05.2023.

Суддя О.В. Щоткін