Ухвала
від 31.05.2023 по справі 5015/118/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.05.2023 р. Справа № 5015/118/11

Суддя Господарського суду Львівської області Артимович В.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи № 5015/118/11

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", м. Київ,

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", с. Коростів Сколівського району Львівської області

Учасники провадження у справі: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської перебуває справа № 5015/118/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" (суддя Чорній Л.З.).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 № 28/45 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" прийнято до розгляду і порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач". 15.09.2010 припинено провадження у справі № 28/45.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.10 р. апеляційну скаргу ТзОВ „Укравтозапчастина", м. Київ задоволено повністю, ухвалу господарського суду Львівської області від 15.09.2010 у справі № 28/45 скасовано, матеріали справи скеровано на розгляд господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Ухвалою суду від 12.01.2011 прийнято справу № 28/45 до розгляду та присвоєно справі № 5015/118/11.

Ухвалою від 08.02.2011 введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач".

Постановою господарського суду від 15.07.2011 ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 06.08.2011 в газеті "Голос України" №143 (5143) опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 06.12.2011 заяву арбітражного керуючого - ліквідатора Скочка І.Я. про дострокове припинення його повноважень, як ліквідатора ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" задоволено, повноваження арбітражного керуючого Скочка Івана Ярославовича, як ліквідатора банкрута - припинено. Ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Хомишина Ігора Григоровича (ліцензія серії АВ №499060 Державного департаменту з питань банкрутства від 21.12.2009, який проживає за адресою: м.Львів, вул.Поліщука, 87-а/17, ідент. код НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 18.05.2016 задоволено заяву арбітражного керуючого - ліквідатора Хомишина Ігора Григоровича про дострокове припинення його повноважень, як ліквідатора ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", припинено повноваження арбітражного керуючого Хомишина Ігора Григоровича, як ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича (свідоцтво №163 від 07.02.2013; поштова адреса: 79041, м. Львів, вул. Рівна, 21/31).

05.04.2023 на електронну адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" від 04.04.2023 (вх. №8535/23) про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11. Заявник вважає, що наявні об`єктивно обґрунтовані факти, які ставлять під сумнів безсторонність судді Чорній Л.З. та як наслідок, до даного складу суду відсутня довіра з боку Уповноваженої особи учасників ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" - ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування".

Ухвалою від 06.04.2023 Господарський суд Львівської області (суддя Чорній Л.З.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" від 05.04.2023 за вх. №8535/23 про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11 визнав необґрунтованою та ухвалив передати матеріали справи №5015/118/11 та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" про відвід судді Чорній Л.З. для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Чорній Л.З. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Ухвалою суду від 10.04.2023 у задоволенні заяви уповноваженої особи учасників- Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" від 04.04.2023 (вх. № 8535/23 від 05.04.2023) про відвід судді Чорній Л.З. у справі № 5015/118/11 відмовлено. Справу № 5015/118/11 повернуто раніше визначеному складу суду для розгляду.

20.04.2023 на електронну адресу суду надійшла заява уповноваженої особи учасників - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" від 20.04.2023 за вх. №9778/23 про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11. Заявник вважає, що наявні об`єктивно обґрунтовані факти, які ставлять під сумнів безсторонність судді Чорній Л.З. та як наслідок, до даного складу суду відсутня довіра з боку Уповноваженої особи учасників ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" - ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування".

Ухвалою суду від 21.04.2023 заяву уповноваженої особи учасників- Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" від 20.04.2023 за вх. №9778/23 про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11 визнано необґрунтованою. Передано матеріали справи №5015/118/11 та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" про відвід судді Чорній Л.З. для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Чорній Л.З. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Ухвалою суду від 26.04.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" від 20.04.2023 за вх. №9778/23 про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11 визнано необґрунтованою. Передано матеріали справи №5015/118/11 та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" про відвід судді Чорній Л.З. для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Чорній Л.З. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та ч. 3 ст. 39 ГПК України.

03.05.2023 на електронну адресу суду надійшла заява уповноваженої особи учасників - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", зареєстрована за вх. №1126/23 про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11.

Ухвалою суду від 03.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування", зареєстрованої 03.05.2023 за вх. №1126/23 про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11.

12.05.2023 на електронну адресу суду надійшла заява уповноваженої особи учасників банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування", зареєстрована 12.05.2023 за вх. №11837/23, про відвід головуючої судді Чорній Лідії Захарівни від розгляду справи №5015/118/11 про банкрутство ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач".

Ухвалою суду від 16.05.2023 заяву уповноваженої особи учасників банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування", зареєстровану 12.05.2023 за вх. №11837/23, про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11 визнано необґрунтованою, передано матеріали справи №5015/118/11 та заяву уповноваженої особи учасників банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" про відвід судді Чорній Л.З. для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Чорній Л.З. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.05.2023 визначений відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями - суддя Морозюк А.Я. розглянув заяву про відвід головуючої судді Чорній Л.З. та відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування" про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11. Матеріали справи повернуто судді Чорній Л.З.

25.05.2023 канцелярією суду зареєстровано заяву Уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування" за вх. № 13130/23 про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11. Заявник вважає, що наявні об`єктивно обґрунтовані факти, які ставлять під сумнів безсторонність судді Чорній Л.З. та як наслідок, до даного складу суду відсутня довіра з боку Уповноваженої особи учасників ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" - ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування".

Ухвалою суду від 29.05.2023 визнано необґрунтованою заяву уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування", зареєстровану 25.05.2023 за вх. №13130/23 про відвід судді Чорній Л.З. від розгляду справи № 5015/118/11; передано матеріали справи № 5015/118/11 та заяву уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування" про відвід судді Чорній Л.З. для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначено суддю Артимовича В.М. для розгляду даної заяви про відвід судді Чорній Л.З. у справі № 5015/118/11.

У відповідності до ч. ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

У заяві про відвід від 24.05.2023 (вх. № 13130/23 від 25.05.2023) ТзОВ „Львівські заводи автомобілебудування" вважає, що суддя Чорній Л.З. підлягає відводу з розгляду даної справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, а саме, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Заява про відвід мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.02.2016 у справі № 5015/118/11 головуюча суддя Чорній Лідія Захарівна зупинила провадження у справі №5015/118/11 про банкрутство ТОВ «УК «ЛА» до повернення матеріалів справи до Господарського суду Львівської області. 21.03.2016 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява від ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.16 та визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкту аукціону, укладеного з переможцем торгів

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 у справі № 5015/118/11 суддя Чорній Л.З. відклала вирішення питання про прийняття заяви ПрАТ «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.16 та визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкту аукціону, укладеного з переможцем торгів до повернення матеріалів справи №5015/118/11 до Господарського суду Львівської області.

24.03.2016 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява від ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про забезпечення позову шляхом заборони ліквідатору ТзОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» Хомишину І.Г., Товарній біржі «НАША» та переможцю аукціону вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження будівлі адміністративного корпусу загальною площею 10 369,6 м2 (м. Львів, вул. Шевченка, 321), в тому числі та не виключно укладати договір купівлі-продажу та передавати приміщення переможцю аукціону/наступним покупцям. Проте, ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.03.2016 року у справі № 5015/118/11 суддя Чорній Л.З. відклала вирішення питання про прийняття заяви ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про забезпечення позову до повернення матеріалів справи №5015/118/11 до Господарського суду Львівської області. 25.04.2016 року суддя Чорній Л.З. прийняла ухвалу Господарського суду Львівської області у справі № 5015/118/11, якою поновила провадження у справі №5015/118/11 про банкрутство ТОВ «УК «ЛА».

Заявник посилається на те, що лише ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.03.2016 у справі № 5015/118/11 суддя Чорній Л.З. прийняла до розгляду заяву ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про забезпечення позову та розгляд заяви призначила на 18.05.16 на 10:30. Лише ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.03.2016 року у справі № 5015/118/11 суддя Чорній Л.З. прийняла до розгляду заяву ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.16 та визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкту аукціону, укладеного з переможцем торгів (заява від 21.03.16 р.) та розгляд заяви призначила на 18.05.16 на 10:30. Заявник звертає увагу, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який діяв до 21.10.2019 року, не передбачав можливості зупинення провадження у справах про банкрутство, а ч. 17 ст. 39 КУзПБ (набрав чинності 21.10.2019 року) встановлена заборона на зупинення провадження у справах про банкрутство. Тобто, зупиняючи провадження у справі № 5015/118/11 про банкрутство ТОВ «УК «ЛА» та відкладаючи розгляд заяви про забезпечення позову та заяви про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.16, головуюча суддя Чорній Лідія Захарівна, не вживши своєчасно заходи захисту, діяла непрофесійно та у ТОВ «ЛЗА» наявні обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді стосовно продажу майна ТОВ «УК «ЛА», зокрема будівлі адміністративного корпусу під літ. «Ж-4», об`єкт житлової нерухомості: НІ. Загальна площа (кв.м): 10 369,6 м.кв. РПВН 130885. При цьому, зазначаємо, що через відсутність необхідної компетенції у головуючої судді Чорній Лідії Захарівни та відкладення розгляду заяви ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про забезпечення позову від 24.03.2016 року будівля адміністративного корпусу під літ. «Ж-4», щодо якої якраз і подавалась відповідна заява ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ», неодноразово незаконно перейшла до третіх осіб.

ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" зазначає, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 331547942 від 08.05.2023 року (надалі - інформаційна довідка від 08.05.2023 року) вбачається:

1. 24.03.2016 року о 16:16:29 зареєстровано право власності на будівлю адміністративного корпусу під літ. «Ж-4» за ТОВ «УКР-АЛЮМІНІЙ» (код ЄДРПОУ: 39734621) - ст.129 інформаційної довідки від 08.05.2023 року.

2. 28.03.2016 року о 17:57:15 зареєстровано право спільної часткової власності на будівлю адміністративного корпусу під літ. «Ж-4» за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 16.10.1996, видавник: Франківський РВ УМВС України у Львівській області, країна громадянства: Україна) та за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_5 , виданий 01.12.1997, видавник: Шевченківський РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області, країна громадянства: Україна) - ст. 127-128 інформаційної довідки від 08.05.2023 року.

3. 31.01.2017 року о 15:01:35 зареєстровано право власності на будівлю адміністративного корпусу під літ. «Ж-4» за ТОВ «ГАЛ-КАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ: 32800603) - ст. 126-127 інформаційної довідки від 08.05.2023 року.

4. 04.02.2017 року о 12:15:22 зареєстровано право власності на будівлю адміністративного корпусу під літ. «Ж-4» за ТОВ «Тібет» (код ЄДРПОУ: 20854767) - ст. 126 інформаційної довідки від 08.05.2023 року.

5. 28.12.2020 року о 19:02:04 зареєстровано право власності на будівлю адміністративного корпусу під літ. «Ж-4» за ТОВ «ВОЛИНЬ-МЕТ» (код ЄДРПОУ: 42895670) - ст. 125 інформаційної довідки від 08.05.2023 року.

6. 11.02.2021 року о 17:51:59 зареєстровано право власності на будівлю адміністративного корпусу під літ. «Ж-4» за ТОВ «Тібет» (код ЄДРПОУ: 20854767) - ст. 124 інформаційної довідки від 08.05.2023 року.

Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування" вважає, що на час подання заяви ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про забезпечення позову від 24.03.2016 майно ТОВ «УК «ЛА» перебувало ще у власності ТОВ «УК «ЛА», а своєчасний розгляд заяви міг перешкодити подальшим незаконним переходам права власності. Проте, суддя Чорній Л.З., діючи упереджено та не забезпечуючи належний судовий захист прав та інтересів боржника ТОВ «УК «ЛА» та його кредиторів, прийняла наступні судові рішення:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року у справі № 5015/118/11, якою відмовила в задоволенні заяви вх.1737/16 від 24.03.2016р. та уточненні до заяви вх.25026/16 від 14.06.2016 ПАТ «ВНК «Розточчя СТ» про забезпечення позову шляхом заборони ліквідатору ТзОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» Хомишину І.Г., Товарній біржі «НАША» та переможцю аукціону вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження будівлі адміністративного корпусу загальною площею 10 369,6 м2. (м. Львів, вул.. Шевченка, 321) в тому числі та не виключно укладати договір купівлі-продажу та передавати приміщення переможцю аукціону/наступним покупцям.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.07.2016 року у справі № 5015/118/11, якою відмовила в задоволенні заяви ПрАТ «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» від 21.03.2016 за вх.№ канцелярії господарського суду Л/о 1633/16 (з врахуванням заяв про уточнення від 18.05.16 за вх.№21167/16 та від 14.06.16 за вх.№ канцелярії Г/с Л/о 25031/16) про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.16 з продажу корпусу «Ж-4» заг. пл. 10 369,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу 23.03.16, укладеного між ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» та ТОВ «УКР-Алюміній».

Заявник посилається на те, що 22.12.2016 ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» поставило під сумнів компетентність головуючої судді Чорній Л.З. та подало клопотання про колегіальний розгляд даної справи у складі трьох суддів у зв?язку із складністю справи №5015/118/11. Проте, суддя Чорній Л.З. прийняла ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 року у справі № 5015/118/11, якою відхилила клопотання ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про розгляд справи №5015/118/11 у колегіальному складі суддів.

Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування" у заяві про відвід судді вказує на те, що відсутність належної компетенції та упередженість судді Чорній Л.З. підтверджується також тим, що в ухвалі Господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року у справі № 5015/118/суддя Чорній Л.З. виклала наступну мотивацію свого рішення: «Однак, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 28.03.2016 ТзОВ «Укр-Алюміній» відчужено на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єкт нерухомості - нежитлову будівлю, корпус «Ж-4», загальною площею 10 369,6 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Шевченка 321. Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. Враховуючи вищенаведене, та те, що власниками спірного майна на даний час є треті особи, права яких при задоволенні заяви про забезпечення позову (накладення арешту на майно) будуть порушені, та за наявності чинних договорів купівлі-продажу спірного майна, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову та уточнень до неї». Хоча якби першочергово суддя Чорній Л.З. не зупинила б провадження у справі про банкрутство, не відклала б розгляд заяв ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» про забезпечення позову та про визнання недійсним аукціону від 17.03.16, то даної ситуації щодо переходу права власності на майно ТОВ «УК «ЛА» до третіх осіб взагалі б не виникало, що свідчило б про ефективність судового захисту.

На думку заявника, задоволення заяви про забезпечення позову виправдовувало мету вжиття заходів забезпечення (лише частково обмежило б права володільця майна та забезпечило б належний захист прав і законних інтересів боржника та усіх його кредиторів) та дозволило б запобігти судовій тяганині - справа про визнання недійсним аукціону від 17.03.16 пройшла «три кола судових інстанції».

Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування" посилається на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2022 у справі №5015/118/11, яке набрало законної сили, задоволено заяву ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» від 21.03.2016 з врахуванням заяв про уточнення від 18.05.16 та від 14.06.16 про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.16 з продажу корпусу «Ж-4», заг. пл. 10 369,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.03.2016, укладеного між ТзОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» та «ТзОВ УКР-Алюміній», визнано недійсним результати аукціону від 17.03.2016 року з продажу корпусу «Ж-4», заг.пл. 10 369,6 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 321 та визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «УК «ЛА» і переможцем аукціону - ТОВ «УКР-Алюміній»; частково задоволено заяву ТОВ «ЛЗА» про визнання недійсним аукціону із продажу нерухомого майна банкрута ТОВ «УК ЛА» від 17.03.2016, а саме будівлі адміністративного корпусу під літ. «Ж-4», і застосування наслідків визнання аукціону недійсним, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного із переможцем аукціону ТОВ «Укр-Алюміній», і застосування наслідків недійсності правочину, визнано недійсним аукціон із продажу нерухомого майна банкрута ТОВ «УК «ЛА» від 17.03.2022 року, а саме будівлі адміністративного корпусу під літ. «Ж-4», заг.пл. 10 369,6 кв.м. РПВН 130885, застосовано наслідки визнання аукціону недійсним і визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений переможцем аукціону ТОВ «УКР- Алюміній» про придбання майна з прилюдний торгів серія та номер 714, виданий 24.03.2016 року, видавник Юзва Н.Б., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу, але відмовлено в частині вимог про застосування наслідків недійсності правочину.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі №5015/118/11 залишено без змін Рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2022 у справі №5015/118/11.

Заявник зазначає, що 18.05.2023 Касаційним господарським судом слухалась справа №5015/118/11 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Львівський завод Автонавантажувач» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 та на рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2022 у справі № 5015/118/11. За результатами розгляду даної справи Касаційний господарський суд відмовив у задоволені касаційної скарги ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач» та залишив в силі постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 року та рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2022 у справі № 5015/118/11.

На думку уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування", про упередженість судді Чорній Л.З. стосовно продажу майна ТОВ «УК «ЛА» (будівлі адміністративного корпусу під літ. «Ж-4») свідчить також і відмова судді Чорній Л.З. (Рішення Господарського суду Львівської області від 22.03.2023 року у справі № 5015/118/11(914/2863/22) в задоволені позовної заяви ТОВ «ЛЗА» про витребування будівлі адміністративного корпусу під літ. «Ж-4», загальною площею: 10168.7 м2 (опис: площа змінилася згідно довідки ДП «Західний ЕТЦ» від 25.05.2017), реєстраційним номером ОНМ - 884033346101, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 321 з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІБЕТ» (ідентифікаційний код - 20854767, місцезнаходження: 79060, Львівська обл., місто Львів, вул. Наукова, будинок 58, квартира 27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» (ідентифікаційний код - 31148163, місцезнаходження: 82630, Львівська обл., Сколівський р-н, село Коростів, вул. Гірська, будинок 3).

Як стверджує заявник, такими упередженими діями суддя Чорній Л.З. перешкоджає поверненню майна (будівлі адміністративного корпусу під літ. «Ж-4»), яке вибуло в результаті незаконних торгів (що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2022 у справі №5015/118/11, постановою ЗАГС від 27.10.2022 у справі №5015/118/11 та постановою КГС від 18.05.2023 у справі №5015/118/11), законному власнику ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач».

Заявник вважає, що підставою для відводу є відсутність належної компетенції та упередженість судді Чорній Л.З. під час розгляду справи, що призводить до безпідставного затягування розгляду справ та порушення ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ТОВ «Львівські заводи автомобілебудування» посилається на те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Розглянувши доводи поданої заяви ТзОВ "Львівські заводи автомобілебудування", суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Чорній Л.З. у справі № 5015/118/11 з огляду на наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

В силу приписів ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявник, як на підставу відводу, посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, відповідно до яких, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд зазначає, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання тих чи інших обставин тими обставинами, мова про які йде у наведеному вище пунктах 3, 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, лежить в межах повноважень суду.

Щодо твердження заявника про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, суд вказує на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, доводи заявника не є підставою, передбаченою ст. 35 ГПК України, для відводу судді, оскільки вони фактично зводяться до незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час розгляду справи.

Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.

Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012 р. суд зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 «Щодо перевищення розумних строків розгляду справ», в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [. . .] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Австрії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Враховуючи наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою надання учасникам судового процесу можливості для реалізації їх процесуальних прав, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним ч. 2 ст. 2 ГПК України, судом здійснюється розгляд справ, заяв в розумні строки.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що, як слідує з усталеної практики Європейського суду з прав людини, за умови конкуренції у судовій практиці двох принципів вимог процесуального законодавства, а саме: дотримання змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи, суд має зберегти баланс забезпечення справедливого публічного розгляду справи та дотримання розумного строку.

Так, у своїй діяльності суд виходить з того, що бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальність провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), заява № 104/1995/610/698, п. 30). Застосовуючи зазначений підхід, Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення "Mirolubovs and Others v. Latvia", №798/05, №103).

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

При цьому конкуренція двох принципів змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи повинна вирішуватися шляхом пошуку справедливого балансу між сутнісними та часовими вимогами для суду забезпечити справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Базовим у цьому аспекті є підхід, згідно з яким бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження. В свою чергу, за необхідності отримати належні докази та у разі залучення до участі у справі нових учасників суд має відкласти розгляд справи, оскільки сторонам повинна бути надана можливість повідомити про будь-які докази, необхідні для успіху їх справи.

Суд зазначає, що, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, № 16695/04 від 15.07.2010 р.).

Як визначено статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У контексті означеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вказано, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що дана справа неодноразово перебувала, а частина і на даний момент перебуває на розгляді в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження, наведені ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» у заяві про відвід від 24.05.2023 (вх. № 13130/23 від 25.05.2023) є необґрунтованими належним чином та не доведені жодними належними та допустимими доказами. А відповідно до норм ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Наведені в заяві ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" підстави для відводу судді Чорній Л.З. від розгляду справи №5015/118/11 зводяться виключно до незгоди заявника із процесуальними рішеннями судді, не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді Чорній Л.З. при розгляді даної справи та свідчать про відсутність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.

При цьому, наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено.

Суд звертає увагу заявника на те, що, як зазначається Європейським судом з прав людини, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 р.). Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" від 15.07.2010, заява № 16695/04).

Суд зазначає, що обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість судді стосовно заявника чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів.

Отже, у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи атомобілебудування" про відвід судді Чорній Л.З. у справі № 5015/118/11 заявником не зазначено та до заяви не долучено належних і допустимих доказів про наявність підстав для відводу. Заявником у поданій заяві документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами ст.ст. 35, 36 ГПК України.

З огляду на викладене, заявник не надав суду належних та допустимих доказів, які свідчили б про наявність передбачених ст. ст. 35, 36 ГПК України підстав для відводу судді Чорній Л.З. у справі № 5015/118/11, тому такий відвід є необґрунтований та не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" від 24.05.2023 (вх. № 13130/23 від 25.05.2023) про відвід судді Чорній Л.З. у справі № 5015/118/11 відмовити.

2. Справу № 5015/118/11 повернути раніше визначеному складу суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строк, передбачений ст. 235 ГПК України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Артимович В.М.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення31.05.2023
Оприлюднено02.06.2023
Номер документу111217398
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них:

Судовий реєстр по справі —5015/118/11

Ухвала від 23.12.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Матущак Олег Іванович

Ухвала від 19.12.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Морозюк А.Я.

Ухвала від 19.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Жуков С.В.

Ухвала від 17.12.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Матущак Олег Іванович

Ухвала від 17.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Білоус В.В.

Ухвала від 16.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 10.12.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Цікало А.І.

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Желік Максим Борисович

Ухвала від 03.12.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Цікало А.І.

Рішення від 28.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Цікало А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні