Ухвала

від 30.05.2023 по справі 916/1867/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"30" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1867/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши матеріали вх. № 1931/23

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт Хол" (65009, Одеська обл., місто Одеса, Гагарінське плато, буд. 5/2, офіс 14)

про стягнення 21 522 дол. США

ВСТАНОВИВ:

04.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт Хол", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 21 522 дол. США у національній валюті України гривні, відповідно до офіційного курсу долара США за даними НБУ, на дату ухвалення судового рішення.

Разом з позовною заявою позивачем надано суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення, обґрунтоване тим, що сума судового збору, яка підлягає сплаті, перевищує 5% сукупного річного доходу ОСОБА_1 за попередній рік.

Ухвалою суду від 09.05.2023 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

На викання вимог ухвали суду 25.05.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення, обґрунтоване тим, що сума судового збору, яка підлягає сплаті, перевищує 5% сукупного річного доходу ОСОБА_1 за 2022 рік, з доданням відповідних доказів.

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги направлені на стягнення з відповідача пені у сумі 21 522 дол. США.

Положеннями ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Оскільки ціна позову, як вказує позивач, становить 21 522 дол. США, саме з такої суми позивачем мав бути сплачений судовий збір у гривні з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов`язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії (Shishkov v. Russia) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.

У підтвердження майнового стану позивачем надано суду інформацію з Державного реєстру фізичних осіб платників податків за період з 1 кварталу 2022 по 01 квартал 2023, згідно якої сукупний дохід ОСОБА_1 за 2022 рік становить 78 610 грн.

Відповідна довідка, на переконання суду, дозволяє дійти висновку про те, що розмір судового збору за подання даного позову перевищує 5% річного доходу позивача та наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Приймаючи до уваги відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд, згідно до ст.176 ГПК України, вважає за необхідне відкрити провадження у справі №916/1867/23.

Згідно до ч.2 ст.171 ГПК України позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.

За змістом ч.1 та ч. 2 ст.250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд, з урахуванням конкретних обставин справи, може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Приймаючи до уваги відсутність відповідного клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне розглядати справу №916/1867/23 в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 2, 3 та ч.4 ст. 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

При цьому суд зазначає, що саме лише зазначення в позовній заяві певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Враховуючи, що за умовами договору (п.1.10) співвласником грошового паю є ОСОБА_2 , суд вважає, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки останнього, у зв`язку із чим вважає за необхідне та доцільне залучити ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Керуючись ст. 12, 50, 176, 234, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

2.Відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

3. Відкрити провадження у справі № 916/1867/23.

4. Прийняти справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

5. Залучити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

6. Підготовче засідання призначити на "28" червня 2023 р. о 12:30

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 13 (5 поверх), тел. 0(482)307-950.

7. Про час та місце судового засідання повідомити сторін по справі шляхом направлення ухвали суду, визнавши явку сторін необов`язковою.

8. Зобов`язати відповідача повідомити суду офіційну електронну адресу та (або) адресу електронної пошти в порядку ст. 6, 162, 165 ГПК України.

9. Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив, надіславши його позивачу одночасно з наданням відзиву до суду.

10. Запропонувати третій особі надати письмові пояснення з урахуванням ст. 168 ГПК України до 19.06.2023.

11. Рекомендувати учасникам справи на період карантинних заходів, введених на території України з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, та воєнного стану всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку.

12. Рекомендувати учасникам справи на період карантинних заходів та воєнного стану утримуватись від відвідування приміщення суду, роз`яснивши можливість звернення до суду із заявою про розгляд справи у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

13. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

14. Повідомити учасників справи про наявність у Господарському суді Одеської області технічної можливості ознайомлення з матеріалами справи в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопії матеріалів судової справи на електронну адресу, визначену заявником.

15. Повідомити учасників справи про наявність в Господарському суді Одеської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до п.4 ст.197 ГПК України та в приміщенні суду відповідно до ч.ч.5-7 ст. 197 ГПК України.

16. Звернути увагу учасників справи, що з 01.10.2022, відповідно до пунктів 8,45,49 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, доступ користувачів до сервісу відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) буде можливий тільки через Електронний кабінет Електронного суду.

Ухвала набирає законної сили 30.05.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Щавинська