Ухвала

від 08.05.2024 по справі 916/1867/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"08" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1867/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Павлова О.В.

при розгляді справи за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт Хол" (65009, Одеська обл., місто Одеса, Гагарінське плато, буд. 5/2, офіс 14)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 21 522 дол. США

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився.

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

04.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт Хол", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 21 522 дол. США у національній валюті України гривні відповідно до офіційного курсу долара США за даними НБУ на дату ухвалення судового рішення.

Разом з позовною заявою позивачем надано суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення, обґрунтоване тим, що сума судового збору, яка підлягає сплаті, перевищує 5% сукупного річного доходу ОСОБА_1 за попередній рік.

Ухвалою суду від 09.05.2023 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

На виконання вимог ухвали суду 25.05.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення, обґрунтоване тим, що сума судового збору, яка підлягає сплаті, перевищує 5% сукупного річного доходу ОСОБА_1 за 2022 рік, з доданням відповідних доказів.

Ухвалою суду від 30.05.2023 було задоволено заяву про відстрочення сплати судового збору, відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, відкрито провадження у справі № 916/1867/23 за правилами загального позовного провадження, залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача та призначено підготовче засідання на 28.06.2023.

У судове засідання 28.06.2023 з`явився представник позивача та третьої особи. Представник відповідача до суду не з`явився.

Протокольною ухвалою від 28.06.2023 судом відкладено судове засідання на 26.07.2023 о 14:00.

В судове засідання 26.07.2023 з`явився представник позивача та третьої особи. Представник відповідача до суду не з`явився.

У судовому засіданні представником позивача було надано суду письмові пояснення стосовно підсудності справи.

Протокольною ухвалою від 26.07.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання при розгляді справи на "21" серпня 2023 року о 15:00.

Крім того, судом було попередньо визначено дату та час наступного судового засідання для розгляду справи по суті - "30" серпня 2023 року о 14:00.

07.08.2023 до суду від представника позивача та третьої особи надійшли пояснення по справі.

В судове засідання 21.08.2023 з`явився представник позивача та третьої особи. Відповідач до суду не з`явився.

У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження по даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у подібних правовідносинах в межах справи №750/319/18.

Представник позивача та третьої особи проти зупинення провадження не заперечував.

Ухвалою суду від 21.08.2023 провадження у справі №916/1867/23 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №750/319/18.

У подальшому, як встановлено судом з Єдиного державного реєстру судових рішень, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №750/319/18 Касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року залишено без змін.

При цьому, Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що системний аналіз Закону України "Про кооперацію", статті 167 ГК України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та статті 96-1 ЦК України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних відносин.

За таких обставин, спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, тобто з корпоративними відносинами. Отже, такі спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Ухвалою суду від 29.04.2024 провадження у справі №916/1867/23 поновлено та призначено підготовче засідання на "08" травня 2024 р. о 13:45.

В судове засідання 08.05.2024 позивач, відповідач та третя особа не з`явилися.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч.2 ст. 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Стаття 20 Господарського процесуального кодексу України визначає юрисдикцію господарських судів: справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Закон України від 15 грудня 2006 року № 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" відніс до підвідомчості господарських судів справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

При цьому, при визначенні юрисдикційності спору слід враховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, суб`єктивний склад сторін, однією з яких у спорі є здебільшого фізична особа; по-друге, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства).

Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 688/2940/16-ц).

Як встановлено судом, позивач, звертаючись з позовною вимогою щодо стягнення 21 522 дол. США, зазначає, що нею були виконані грошові зобов`язання, що виникають із договору №2-5-4 про сплату пайових внесків від 15.07.2020 у повному обсязі, проте, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, а саме, не завершив будівництво будинку та не здав будинок в експлуатацію в строк, передбачений договором, з огляду на що позивач заявляє вимогу щодо стягнення пені на підставі п.6.3. договору.

Відповідно до п.1.1. договору ЖБК зобов`язується організувати будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів та членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення в Об`єкт будівництва, обумовлене цим Договором та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на нього, а Учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та порядку, встановленому цим Договором та додатками до нього, та має право отримати Об`єкт нерухомості лише : умови повної сплати внеску, встановленого цим Договором.

Згідно з п.1.2. договору цей договір вважається заявою учасника про вступ до Асоційованих членів ЖБК.

Отже, судом встановлено, що позивач у даній справі ОСОБА_1 є асоційованим членом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт Хол".

Так, Закон України "Про кооперацію" визначає два види членства в кооперативі: дійсне і асоційоване та не залежно від статусу такого членства передбачає сплату особою, яка вступає в члени кооперативу, вступного внеску та паю, не встановлює жодних винятків (обмежень) такого розподілу членства за типами кооперативу.

Законодавче визначення асоційованого членства в кооперативі міститься у статті 14 Закону України "Про кооперацію", за якого асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом лише дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з повними членами кооперативу право на одержання паю.

Асоційованим членом кооперативу може бути будь-яка юридична або фізична особа, яка є членом такого кооперативу та внесла пайовий внесок у порядку та розмірах, визначених статутом кооперативу, що дає переважне порівняно з дійсними членами кооперативу право на одержання паю при ліквідації кооперативу.

Асоційовані члени кооперативу виступають насамперед його інвесторами, оскільки вони не зв`язані з кооперативом трудовою функцією, а беруть лише майнову (інвестиційну) участь у діяльності кооперативу.

Майнова складова правового статусу асоційованого члена наближає його до права участі в господарських товариствах, тоді як повне членство характеризується, насамперед, особистою трудовою участю членів у спільній виробничій діяльності кооперативу.

Пайові внески у споживчих та обслуговуючих кооперативах мають інвестиційний, але водночас непідприємницький характер. Зокрема, через створення обслуговуючих кооперативів відбувається de facto інвестування у будівництво житла, отже, комплекс прав членів таких кооперативів також може бути представлений як корпоративним паєм нарівні з корпоративними паями (частками, акціями) учасників господарських товариств та виробничих кооперативів.

У таких випадках, як правило, правовідносини між сторонами вичерпуються після повного внесення коштів на будівництво житла та передачі об`єкта нерухомості у власність замовнику.

Асоційоване членство не передбачає рівного з іншими (повними членами) права участі в господарській діяльності кооперативу, що свідчить про фактичне відсторонення асоційованих членів від управління справами кооперативу. Водночас асоційоване членство надає переважне порівняно з іншими членами кооперативу право на одержання паю в разі його ліквідації. Також асоційовані члени кооперативу не можуть обирати органи управління та бути у них обраними.

Відтак між асоційованими членами кооперативу та кооперативом можуть виникати лише майнові (у випадку участі у формуванні майнових фондів кооперативної організації; отримання кооперативних виплат і виплат на паї; отримання паю в разі виходу з кооперативу); господарські (у випадку участі у господарській діяльності кооперативної організації); трудові (якщо член кооперативної організації одночасно перебуває з цією організацією в трудових відносинах); та соціальні відносини (у випадку користування послугами кооперативу, внесення пропозицій, спрямованих на поліпшення її роботи).

При цьому корпоративних правовідносин у повному обсязі у розумінні статті 167 ГК України (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин між сторонами) та статті 96-1 ЦК України між асоційованим членом та кооперативом або його іншими членам не виникає.

Отже, системне тлумачення норм Закону України "Про кооперацію", ЦК та ГК України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних відносин.

Таким чином, спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу.

Отже, такі спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Вказаних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2024 у справі №750/319/18, та вони є обов`язковими для суду при прийнятті рішення в силу ч.4 ст.236 ГПК України.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що правовідносини між сторонами у даній справі не є такими, що виникають із корпоративних відносин, а отже справа не відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до ст.20 ГПК України та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Частиною 4 статті 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Приймаючи до уваги, що ухвалою суду від 30.05.2023 відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, підстави для повернення судового збору з бюджету відсутні.

Керуючись п. 1 ч.1 ст.231, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №916/1867/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Комфорт Хол" про стягнення 21 522 дол. США закрити.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що спір у даній справі має бути розглянуто за правилами цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили 13.05.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 13.05.2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська