ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/265/23
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., у відкритому судовому засіданні розглянув заяву від 18.05.2023 б/н Приватного підприємства «Спецтранс» про відшкодування судових витрат у справі
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363", вул. Роганська, 160, м. Харків, 61172;
e-mail: chumakalonaigorevna@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_1;
до відповідача: Приватного підприємства "Спецтранс",
вул. Громадська, 47, м. Чернігів, 14037; e-mail: spectrans29@ukr.net; nyc.tdn@gmail.com;
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора",
село Миколаївське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57262,
e-mail: contact.ukraine@pepsico.com;
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Скеля.",
вул. Грушевського, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000;
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2.
предмет спору: про стягнення збитків у сумі 90000,00 грн
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув;
від третьої особи 1: не прибув;
від третьої особи 2: не прибув.
У судовому засіданні 29.05.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
17.05.2023, суд постановив ухвалу в справі № 927/265/23 про залишення без розгляду позову Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" до Приватного підприємства "Спецтранс", за участю третіх осіб 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скеля." про стягнення 90000 грн.
Позов залишений без розгляду на підставі п. 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Питання щодо розподілу судових витрат, які відповідач поніс в зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції не вирішене.
Відповідач у відзиві на позов повідомив, що сума витрат на професійну правову допомогу, що він поніс під час розгляду справи в суді першої інстанції складає 9000,00 грн; докази понесених витрат додав до відзиву на позов, зокрема: договір №10/03-01 про надання правової (правничої) допомоги від 10.03.2023; акт приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2023 до цього Договору; платіжне доручення № 2054 від 14.03.2023. Одночасно зазначив, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу може бути збільшений, в зв`язку з додатковими витратами, пов`язаними з розглядом справи в суді в судовому засіданні, з викликом сторін, через необхідність залучення адвоката до представництва його інтересів у суді.
У судовому засіданні 17.05.2023 представник відповідача повідомив про намір подати до суду в установлений законом строк додаткові докази на підтвердження фактичних витрат на професійну правничу допомогу в справі.
22.05.2023, від відповідача надійшла заяв б/н від 18.05.2023 про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, фактичний розмір яких склав 18000,00 грн. На підтвердження витрат до заяви додав засвідчені копії актів приймання-передачі наданих послуг до Договору №10/03-1 від 10.03.2023 (датовані 12.04.2023, 26.04.2023 та 17.05.2023) та платіжних інструкцій №2069 від 12.04.2023, №2081 від 01.05.2023 та №2092 від 17.05.2023.
Заява відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу подана в установлений законом строк.
Суд, ухвалою від 22.05.2023, заяву позивача про відшкодування судових витрат прийняв до розгляду та призначив судове засідання на 29.05.2023.
29.05.2023, у судове засідання повноважні представники сторін та третіх осіб 1 та 2 до суду не прибули, явку повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином засобами електронного та поштового зв`язку. Ухвала суду від 22.05.2023 доставлена в електронний кабінет ТДВ «Харківське АТП № 16363» 22.05.2023, який зареєстрований в системі Електронний суд.
Натомість позивач, засобами електронного зв`язку, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки копію заяви відповідача (з доданими до неї документами) з обгрунтуванням розміру заявлених витрат, він отримав засобами поштового зв`язку 25.05.2023, відтак не зміг підготуватись до судового засідання, призначене на 29.05.2023.
За частиною 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішене питання про судові витрати.
Виходячи зі змісту частин 3 та 4 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. При цьому, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що законодавчо обмежений строк на вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, виходячи з приписів частини 4 статті 244 ГПК України, суд дійшов висновку, що неприбуття в судове засідання належним чином повідомлених учасників справи, не є перешкодою для розгляду по суті даної заяви.
Суд відхилив клопотання позивача про відкладення судового засідання як необґрунтоване. За висновком суду, останній мав достатньо часу підготуватись до судового засідання, призначеного на 29.05.2023, та своєчасно подати письмові заперечення щодо розміру заявлених відповідачем витрат, натомість, своїм правом не скористався.
Суд констатує, що позивач, який зареєстрований в системі Електронний суд, та був попередньо обізнаний про судове засідання по розгляду заяви відповідача про відшкодування судових витрат, міг у будь-який момент скористатись правом на ознайомлення з матеріалами справи в електронній формі.
За частинами 5 та 6 статті 130 ГПК України, в разі закриття провадження в справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, установлених частинами 3 - 5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження в справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову в зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 8 статті 129 цього Кодексу.
Позов залишений судом без розгляду на підставі п. 4 частини 1 статті 226 ГПК України, внаслідок невиконання позивачем вимог суду в частині забезпечення явки повноважного представника в судові засідання, що перешкодило з`ясуванню судом фактичних обставин справи. Наведені дії позивача зумовили додаткові витрати відповідача пов`язані з забезпеченням судового захисту в межах даної справи.
За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 10/03-01, укладеного 10.03.2023, між ПП "Спецтранс" та адвокатом Тарабаньком Дмитром Миколайовичем (далі - Договір), відповідачем отримана професійна правнича допомога (п. 1.1.), що включила: подання відзиву на позовну заяву ТДВ «Харківське АТП № 16363» про стягнення збитків у сумі 90000 грн; подання клопотання про призначення судової експертизи в рамках справи № 927/265/23; представництво інтересів клієнта в Господарському суді Чернігівської області (у разі необхідності) в справі № 927/265/23.
Сторони, в договорі про надання правової (правничої) допомоги № 10/03-01 від 10.03.2023, установили (пункти 4.1., 4.2., 4.4.), що: клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар. При розрахунку гонорару за надані послуги адвоката при наданні правової допомоги сторони беруть до уваги Рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.04.2021 № 99. Розмір гонорару є договірною ціною сторін. За правову допомогу, передбачену п. 1.1. Договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у наступному розмірі: 7000 грн (без ПДВ) за складання відзиву на позовну заяву ТДВ «АТП № 16363» про стягнення збитків у розмірі 90000 грн у справі № 927/265/23; 2000 грн (без ПДВ) за складання клопотання про призначення судової експертизи в справі № 927/265/23; 3000 грн за участь в одному судовому засіданні (в разі необхідності) у Господарському суді Чернігівської області для здійснення представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції. Загальна ціна Договору визначається сумою послуг за актами приймання - передачі наданих послуг, підписаних сторонами. Грошові розрахунки здійснюються в безготівковій формі у національній валюті України на розрахунковий рахунок адвоката на підставі належним чином підписаного сторонами акту наданих послуг протягом 7 (семи) робочих днів з дня складання акту наданих послуг.
На виконання умов Договору сторонами, в двосторонньому порядку, складені акти приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2023, від 12.04.2023, від 26.04.2023 та від 17.05.2023, за якими відповідач отримав послуги з правничої допомоги загальною вартістю 18000 грн, до складу яких віднесені: складання відзиву на позовну заяву ТДВ «АТП № 16363» про стягнення збитків у розмірі 90000 грн у справі № 927/265/23 (вартістю - 7000 грн); складання клопотання про призначення судової експертизи в справі № 927/265/23 (вартістю - 2000 грн); участь в судових засіданнях 12.04.2023, 26.04.2023, 17.05.2023 у Господарському суді Чернігівської області (вартістю - 9000 грн)
Перелічені послуги повністю оплачені відповідачем за платіжними дорученнями : № 2054 від 14.03.2023 на суму 9000 грн, № 2069 від 12.04.2023 на суму 3000 грн, № 2081 від 01.05.2023 на суму 3000 грн, № 2092 від 17.05.2023 на суму 3000 грн.
За змістом п.1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин 2 та 3 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
У разі недотримання вимог частини 4 вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
Позивач не заперечив проти заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, установлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження в справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, п. 6.1.).
Зокрема, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує:
- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, з урахуванням ціни позову, значенням справи для сторін, у тому числі чи міг її результат вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалене рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Тобто, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку, суд, керуючись зазначеними нормами, відмовляє стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Таким чином, беручи до уваги ступінь складності справи, предмет спору та його ціну (90000 грн), характер та обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, керуючись частинами 4 та 5 статті 129 та частиною 5 статті 130 ГПК України суд вирішив покласти на позивача відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн, понесених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони, що не забезпечила прибуття повноважного представника в судові засідання, на виклик суду.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 202, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Заяву б/н від 18.05.2023 Приватного підприємства "Спецтранс" (код ЄДРПОУ 30380850) про компенсацію судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 927/265/23, задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" (вул. Роганська, 160, м. Харків, 61172; код ЄДРПОУ 01332106) на користь Приватного підприємства "Спецтранс" (вул. Громадська, 47, м. Чернігів, 14037; код ЄДРПОУ 30380850) 10000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Видати судовий наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 31.05.2023.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2023 |
Оприлюднено | 01.06.2023 |
Номер документу | 111217942 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Романенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні