Рішення

від 17.05.2023 по справі 346/4263/21

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4263/21

Провадження № 2/346/89/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді П`ятковського В.І.

за участю секретаря Кривюк Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу за позовом адвоката Морозової Оксани Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі» третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувшись із даним позовом посилається на те, що 24 квітня 2021 року о 06 год 40 хв в селищі Отинія Коломийського району трапилася дорожньо-транспортна пригода, в ході якої водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Трактор колісний «CASE IH STAIGER 500» д.н.з. « НОМЕР_1 » не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Alfa Romeo 159» д.н.з. « НОМЕР_2 », який рухався попереду, та яким керував ОСОБА_3 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.

Постановою суду від 27 травня 2021 року Демського визнано винуватиму вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом даної ДТП.

Власником транспортного засобу, яким керував винуватець ДТП є ТзОВ «Титан Агро Енерджі», а Демський працює там на посаді шофера-тракториста.

Тому належним відповідачем в даній справі щодо відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП є відповідач, як юридична особа, яка є власником транспортного засобу, та з якою винуватець ДТП перебуває у трудових відносинах.

Згідно висновку судового експерта від 02 серпня 2021 року № 44-06-21, матеріальний збиток завданий власнику автомобіля марки «Alfa Romeo 159» д.н.з. « НОМЕР_2 », складає 243800 грн.; вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 445276,80 грн; проводити відновлювальний ремонт автомобіля економічно недоцільно. Вартість утрилізації зазначеного транспортного засобу згідно цього висновку складає 29262,50 грн., ринкова вартість автомобіля марки «Alfa Romeo 159» становить 243800грн.

Таким чином, з врахуванням економічної недоцільності відновлювального ремонту транспортного засобу, його ринкової вартості та вартості утилізації сума заподіяних позивачу майнових збитків становить 214527,50 грн. та 9400 грн. витрат на проведення експертизи.

Крім того позивачу спричинено моральну шкоду, у зв`язку із небажанням відповідачем в позасудовому порядку добровільно відшкодувати збитки задані його працівником. Позивач не має можливості придбати новий транспортний засіб, змушений користуватися громадським транспортом, що негативно впливає на його установлений спосіб життя, з вини відповідача він позбавлений можливості вільного користування власним транспортним засобом.

Вказана ситуація негативно вплинула й на емоційний стан позивача, оскільки він постійно переймається долею свого транспортного засобу, та витратами які доведеться понести для купівлі нового автомобіля. Автомобіль позивача мав для нього особливе значення був підібраний згідно його вподобань та потреб, однак на даний час він не придатний для використання, і придбати такий самий навряд йому вдасться.

У зв`язку із порушенням його прав позивач змушений звертатися за правовою допомогою, очікувати на рішення суду, і весь цей час він позбавлений можливості користування транспортним засобом.

Вартість спричинених моральних страждань позивач оцінює у 10000 грн.

Просить стягнути з відповідача майнову шкоду спричинену внаслідок ДТП, вказану моральну шкоду, та судові витрати.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник адвокат Морозова подала заяву про розгляд справи в її та позивача відсутності, позовні вимоги з вказаних підстав підтримала.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, про причини неявки не повідомив.

24 вересня 2021 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково. Вважає, що представлений позивачем висновок експерта не може слугувати беззаперечним доказом спричиненої майнової шкоди, оскільки складений із рядом порушень та в односторонньому порядку, що вплинуло на завищення суми матеріальної шкоди. Вважає, що вказаний висновок не відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, містить суттєві неточності, помилкові судження та суперечності. Тому вважає за необхідне за відповідним клопотанням представника відповідача провести додаткову експертизу. Крім того, вважає, що сторонам слід докласти зусиль щодо досудового врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, обставини на які сторони посилаються як на підставу своїх доводів та заперечень, суд дійшов наступних висновків.

У силу ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина друга ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Судом встановлено, що 24 квітня 2021 року о 06 год 40 хв в селищі Отинія, автодорога Н-10133 км+400м ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Трактор колісний «CASE IH STAIGER 500» д.н.з. « НОМЕР_1 » не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення і транспортним засобом марки «Alfa Romeo 159» д.н.з. « НОМЕР_2 », який рухався попереду, та яким керував ОСОБА_3 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками.

Постановою Коломийського міськрайонного суду від 27 травня 2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим за ст. 124 КУпАП по факту спричинення вказаної ДТП, та накладено стягнення у виді штрафу (а.с. 11).

Власником транспортного засобу, яким керував винуватець ДТП марки «Трактор колісний «CASE IH STAIGER 500» д.н.з. « НОМЕР_1 », є ТзОВ «Титна Агро Енерджі», а Демський працює у вказаній юридичній особі, про що вказано у постанові судді (а.с. 45).

Стаття 1172 ч. 1 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті11,599,1166 ЦК України).

Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник).

Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП та вина ОСОБА_2 в її спричиненні, який перебуває в трудових відносинах із юридичною особою, що є власником транспортного засобу.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченоїст. 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Вина Демського у настанні ДТП та спричиненні збитків володільцю автомобілю позивачу, підтверджена постановою суду, причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою, що свідчить про доведеність загальних умов деліктної відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 07 липня 2021 року справі №646/989/18 виклав висновок, що аналіз змістуглави 82 ЦКсвідчить, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1ст. 1191 ЦКнабуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі N 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Досліджуючи питання наявності спеціальних умов деліктної відповідальності у цій справі, судом встановлено, що на момент вчинення ДТП Демський перебував у трудових правовідносинах із ТзОВ «Титан Агро Енерджі» і керував трактором у зв`язку із виконання своїх трудових обов`язків, як шофер-тракторист автотранспортних засобів ТзОВ «Титан Агро Енерджі». За таких обставин в контексті положень ст.ст.1172,1187 ЦКособою, яка відповідає за шкоду завдану потерпілим внаслідок ДТП з вини відповідача є саме ТзОВ «Титан Агро Енерджі», яке у свою чергу за наявності для того правових підстав може вимагати відшкодування відповідних збитків зі свого працівника в порядку регресу на підставіст. 1191 ЦК.

Згідно висновку експерта від 02 серпня 2021 року № 44-06921 автотоварознавчої експертизи про вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Alfa Romeo 159 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 матеріальний збиток спричинений внаслідок його пошкодження під час ДТП 24 квітня 2021 року станом на дату виконання експертизи складає 243800,12 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 445276,80 грн. Проводити відновлювальний ремонт автомобіля пошкодженого внаслідок ДТП економічно недоцільно (а.с. 14-38).

Згідно ізст.76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Відповідно дост.77ЦПК України належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказані норми щодо вимог які встановлені для доказів у цивільному процесі суд не бере до уваги посилання представника відповідача на недопустимість поданого позивачем висновку експерта. Оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Представник відповідача не клопотав перед судом про призначення судової експертизи в рамках розгляду даної цивільної справи, для визначення розміру спричинених збитків, не подав власного розрахунку таки збитків.

Крім того, з долученого до матеріалів справи копії повідомлення від 08 червня 2021 року № 19/п-06-21, керівника ТОВ «Титан Агро Енерджі» було запрошено до участі під час проведення експертизи транспортного засобу, аналогічне повідомлення направлено і ОСОБА_5 (а.с. 46, 47).

Таким чином представник відповідача мав можливість взяти участь в експертизі та уникнути одностороннього порядку у визначення матеріальних збитків, як зазначалося ним у відзиві на позовну заяву.

З огляду на викладене суд вважає, що заявлена позивачем сума майнової шкоди є належно обґрунтованою та підлягає до задоволення.

За змістомст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:

1) характеру правопорушення;

2) глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;

3) ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;

4) інших обставин, які мають істотне значення.

У пункті 9постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 31березня 1995 року№4 «Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди»роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, відповідно до п.3 Постанови, під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з ч. 2 п. 5 Постанови, доведенню підлягають: наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, наявність вини останнього в заподіянні шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Внаслідок ДТП, яка трапилася 24 квітня 2021 позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного особистого та суспільного життя.

Також позивач переніс нервово-емоційні переживання, оскільки його автомобіль, зазнав значних механічних пошкоджень, не підлягає ремонту, у зв`язку із чим він тривалий час позбавлений засобу пересування. Позивач вважає, що його страждання викликали певні зміни в житті: збентеження, страх, хвилювання, емоційну нестабільність, після ДТП він перебуває в постійно стресі.

Суд вважає, співмірним стягнути з відповідача на моральну шкоди у визначеному позивачем розмірі, що відповідатиме засадам розумності та справедливості.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням наданих доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оцінивши співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджені відповідними доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої, пункту 1, частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2501,70 грн.

На підставі наведеного ст.ст. 15, 16, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст.ст. 137, 141 247 ч. 2, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі», ЄДРПОУ 41158153, адреса: м. Хмельницький вул. Прибузька, буд. 8, офіс 49, 2900, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , 223937,50 грн матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 10000 грн моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та понесені судові витрати 2501,70 грн. сплаченого судового збору та 10000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 травня 2023 року.

Суддя П`ятковський В. І.