Постанова

від 09.10.2023 по справі 346/4263/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/4263/21

Провадження № 22-ц/4808/947/23

Головуючий у 1 інстанції П`ятковський В. І.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів Василишин Л. В.,

Луганської В. М.,

секретар Петрів Д. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі» на рішення Коломийського міськрайонного суду від 17 травня 2023 року в складі судді П`ятковського В. І., ухвалене в м. Коломиї Івано-Франківської області, повний текст якого складено 17 травня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Морозова О. В., звернувся до суду із позовом до ТОВ «Титан Агро Енерджі» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

Позов мотивовано тим, що 24 квітня 2021 року о 06 год 40 хв в селищі Отинія Коломийського району трапилася дорожньо-транспортна пригода, за участю трактора колісного CASE IH STAIGER 500 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля Alfa Romeo 159 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Власником трактора колісного CASE IH STAIGER 500 д.н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «Титан Агро Енерджі», в якого ОСОБА_2 працював на посаді шофера-тракториста. Постановою Коломийського міськрайонного суду від 27 травня 2021 року у справі №346/1996/21 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Згідно з висновком судового експерта від 02 серпня 2021 року № 44-06-21, матеріальний збиток завданий власнику автомобіля марки Alfa Romeo 159 д.н.з. НОМЕР_2 , складає 243800,12 грн., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 445 276,80 грн. Також експертом встановлено, що проводити відновлювальний ремонт автомобіля економічно недоцільно. Відповідно до висновку судового експерта від 02 серпня 2021 року № 44/1-06-21 вартість утилізації зазначеного транспортного засобу складає 29262,50 грн.

Таким чином, з врахуванням економічної недоцільності відновлювального ремонту транспортного засобу, його ринкової вартості та вартості утилізації сума заподіяних позивачу майнових збитків становить 214527,50 грн. та 9400,00 грн. витрат на проведення експертиз.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у порушенні звичного способу життя, неможливості користуватися автомобілем, душевному хвилюванні через відсутність майнової змоги придбати новий транспортний засіб.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 223937,50 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судові витрати.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 17 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Титан Агро Енерджі» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 223937,50 грн., 10000 грн. моральної шкоди, а також понесені судові витрати - 2501,70 грн. сплаченого судового збору та 10000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

В апеляційній скарзі ТОВ «Титан Агро Енерджі», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, справу направити на розгляд за встановленою підсудністю до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у зв`язку із розглядом справи у режимі відеоконференції представники ТОВ «Титан Агро Енерджі» 17 травня 2023 року своєчасно прибули до Хмельницького міськрайонного суду. Спеціалістом суду здійснювався зв`язок з Коломийським міськрайонним суду з 11 год до 11 год 25 хв, в ході якого було повідомлено секретаря судового засідання Кривюк Д. В. про відсутність технічної можливості проведення судового засідання у режимі відеоконферензв`язку з 11 год 30 хв у зв`язку з розглядом кримінальної справи. Після узгодження із головуючим секретар судового засідання у телефонному режимі повідомила представника відповідача про те, що розгляд справи буде відкладений на іншу дату та рекомендовано терміново направити клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно представником ТОВ «Титан Агро Енерджі» 17 травня 2023 року було направлено на електрону адресу Коломийського міськрайонного суду заяву про відкладення розгляду справи. Однак, у порушення норм процесуального права суд першої інстанції 17 травня 2023 року розгляну справу, чим порушив принципи гласності судового процесу та змагальності сторін.

Крім того вказує, що місцевий суд розглядаючи справу порушив правила територіальної підсудності. Проте, що справа належить до територіальної підсудності Хмельницькому міськрайонному суду Хмельницької області товариство зазначало у заяві з процесуальних питань. Однак, вказана заява не прийнята судом до уваги.

Також у порушення норм статей 197, 200 ЦПК України судом не надіслано відповідачу та третій особі ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відзив на апеляційну скаргу, у визначений судом строк не подано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «Титан Агро Енерджі» Сарахмана А. В., який просив скаргу задовольнити, пояснення представника позивача адвоката Олар Е. М., яка просила залишити рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення вимог з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частин шостої, шістнадцятої статті 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Тобто законодавець передбачив юридичну можливість для особи, яка звертається до суду із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної її майну, обрати на власний розсуд, якими правилами територіальної підсудності керуватися при зверненні до суду за захистом своїх порушених прав. У процесуальному законодавстві запроваджено для такої категорії справ правило альтернативної підсудності, що надає право саме позивачу обирати уповноважений суд з-поміж тих, що визначені або загальними правилами підсудності цивільних справ, або спеціальним правилом альтернативної підсудності.

Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася в Коломийському районі Івано-Франківської області, ця справа підсудна також й Коломийському міськрайонному суду до якого звернувся позивач скориставшись своїм правом обирати уповноважений суд, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або змини судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

Оскільки матеріали справи не містять підтвердження повідомлення ТОВ «Титан Агро Енерджі» про час та місце судового засідання з розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України про що товариство посилається в своїй апеляційній скарзі й таке повідомлення є обов`язковим, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення необхідно скасувати.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 квітня 2021 року о 06 год 40 хв в селищі Отинія, на 133км+400м автодороги Н-10 ОСОБА_2 , керуючи колісним трактором CASE IH STAIGER 500 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки Alfa Romeo 159» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки Alfa Romeo 159 було завдано механічних пошкоджень.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Постановою Коломийського міськрайонного суду від 27 травня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (том 1 а.с. 11).

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Власником транспортного засобу, яким керував винуватець ДТП є ТОВ «Титан Агро Енерджі».

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника колісного трактора застрахована не була (том 1 а.с. 45).

Відповідно до визначення транспортного засобу, що міститься в п.1.10 ПДР України транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Трактор це моторизований колісний або гусеничний транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, що має щонайменше дві осі та характеризується максимальною конструкційною швидкістю не менш як 6 кілометрів на годину, спеціально призначений для того, щоб тягти, штовхати, везти і приводити в рух змінні причіпні машини, що використовуються для виконання сільськогосподарських або лісогосподарських робіт, або буксирувати сільськогосподарські та лісогосподарські причепи. Зазначений транспортний засіб застосовується також для перевезення вантажів під час виконання сільськогосподарських та лісогосподарських робіт і обладнується сидіннями для пасажирів. Таке нормативне визначення зазначено у постанові Кабінету міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів» від 28.12.2011 № 1367.

Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наземні транспортні засоби це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Згідно з абз. 2 п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів», у цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу.

Коригуючі коефіцієнти та їх розміри встановлені та затверджені Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 09 липня 2010 року № 566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року за № 689/17984.

За цим розпорядженням, трактор не відноситься до типів транспортних засобів щодо яких встановлений коригуючий коефіцієнт та не підлягає державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України, а реєструється державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах на підставі Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08 липня 2009 року.

Таким чином, трактор колісний не відноситься до транспортних засобів у розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів», а тому не підлягає обов`язковому страхуванню за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до висновку експерта від 02 серпня 2021 року № 44-06-21 автотоварознавчої експертизи про вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Alfa Romeo 159 д.н.з. НОМЕР_2 , матеріальний збиток спричинений внаслідок його пошкодження під час ДТП 24 квітня 2021 року станом на дату виконання експертизи складає 243800,12 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 445276,80 грн. (том 1 а.с. 14-38).

Згідно з висновком експерта № 44/1-06-21 автотоварознавчої експертизи від 02 серпня 2021 року вартість утилізації автомобіля марки Alfa Romeo 159, д.н.з. НОМЕР_2 станом на момент виконання експертизи складає 29262,50 грн. (том 1 а.с. 39-43).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Апеляційний суд вважає ці висновки допустимими доказами, оскільки проведені на замовлення представника позивача експертизи відповідають вимогам ч. 5 ст. 106 ЦПК України: в них зазначено, що вони підготовлені для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, не скористався правом на заявлення клопотання про призначення відповідної експертизи у цій справі, не ставив перед судом питання про виклик у судове засідання експерта, який проводив автотоварознавчі експертизи.

З наданого позивачем суду висновку автотоварознавчого дослідження від 02 серпня 2021 року № 44-06-21 вбачається, що вартість матеріального збитку (шкоди), завданого позивачеві внаслідок пошкодження його автомобіля, складає 243800 грн. 12 коп. та дорівнює його ринковій вартості до ДТП. Тобто автомобіль вважається фактично знищеним.

Згідно з пунктом 30.2 статті 30 Закону № 1961-IV, якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Суд першої інстанції на вказані положення закону щодо врахування вартості залишків транспортного засобу при вирішенні питання відшкодування шкоди уваги не звернув, й оскільки пошкоджений транспортний засіб залишився у позивача, позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити частково в сумі 214537 грн. 62 коп. (243800 грн. 12 коп. - 29262 грн. 50 коп. = 214537 грн. 62 коп.).

Статтею 23 ЦК України встановлено яку форму може набувати моральна шкода та в яких випадках вона може бути заподіяна особі, право на відшкодування якої особа має внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як убачається із позовної заяви ОСОБА_1 вимоги про відшкодування моральної шкоди ним обґрунтовувалися душевними стражданнями, яких він зазнав внаслідок пошкодження автомобіля.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов`язковому з`ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, апеляційемй суд виходить з того, що позивач тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди не отримав, за медичною допомогою не звертався. Доказів тому, що пошкодження автомобіля істотно вплинуло на його життєві та виробничі стосунки позивачем суду також не надано.

Тому з урахуванням характеру і тривалості страждань, стану здоров`я потерпілого, відсутності тілесних ушкоджень та істотності вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання до суду першої інстанції позовної заяви, позивач сплатив судовий збір в розмірі 2479 грн. 38 коп., а відповідач за подання апеляційної скарги 3752 грн. 56 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 93,85%, з відповідача на користь позивача у відшкодування судових витрат за подачу позовної заяви необхідно стягнути 2326 грн. 76 коп. (2479 грн. 38 коп. * 93,85%), а з позивача на користь відповідача у відшкодування витрат за подачу апеляційної скарги 230 грн. 78 коп. (3752 грн. 56 коп. * (100 - 93,85%)).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Матеріалами справи підтверджується, що захист інтересів ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції здійснювала адвокат Морозова О. В.

Разом із позовною заявою адвокатом подано до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області договір про надання правової допомоги від 30 червня 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 , акт наданих послуг із зазначенням наданих послуг, кількості витраченого часу та їх вартості, а також довідку про сплату послуг адвоката в розмірі 10000 грн.

З договору про надання правової допомоги вбачається, що вартість послуг адвоката сторони визначили за домовленістю сторін шляхом її фіксування у додатках до договору (том 1 а.с. 50, 51, 52).

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивачем та його представником адвокатом Морозовою О. В. були дотриманні положення частини восьмої статті 141 ЦПК України, зокрема заявлення до закінчення судових дебатів у справі про необхідність вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат та подання відповідних доказів.

Ураховуючи надані позивачем докази, прийняте судом апеляційної інстанції на його користь рішення, апеляційний суд вважає, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 в суді першої інстанції.

Своїх заперечень щодонеспівмірності заявлених позивачем витрат відповідач та його представник в судовому засіданні як суду першої інстанції, так і апеляційного суду не подавали.

З огляду на викладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (підготовка позовної заяви; збирання доказів, участь у судових засіданнях), кількість заявлених відповідачем вимог, їх складність та об`єм досліджених судом першої інстанції доказів, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки 10000 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

З інших підстав рішення суду не оскаржується.

Керуючись статтями 367, 368, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі» задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 17 травня 2023 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Титан АгроЕнерджі» провідшкодування шкоди,заподіяної дорожньо-транспортноюпригодою задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі» на користь ОСОБА_1 214537 (двісті чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 62 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 (п`ять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди, а також у відшкодування судових витрат за подачу позовної заяви 2326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн. 76 коп. та 10000 (десять тисяч) грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан Агро Енерджі» судові витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 230 (двісті тридцять) грн. 78 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2023 року.

Судді В. М. Барков

Л. В. Василишин

В. М. Луганська