Ухвала

від 26.05.2023 по справі 755/6258/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6258/22

Провадження №: 1-кс/755/1485/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні суду в залі суду у м.Києві у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2021 року за № 12021100040002366 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2, 3, 4 ст.358, ч.3, 4 ст.358, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 Кримінального кодексу (далі КК) України, встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

До слідчогосудді даногомісцевого судунадійшло зазначенеклопотання прокурорапро накладенняарешту намайно, у зв`язку зі здійсненням у цьому кримінальному провадженні розслідування та необхідністю встановлення обставин визначених ст.2, 91 Кримінальним процесуальним кодексом (далі КПК) України при наявності на те передумов визначених ст.132, 170 того ж Кодексу.

Встановлені органомдосудового розслідуванняобставини у ході розслідування та наведені у клопотанні відомості на підтвердження доцільності застосування заходу забезпечення кримінального провадження

СВ Дніпровського УП ГУ НП в м.Києві розслідується наведене кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2, 3, 4 ст.358, ч.3, 4 ст.358, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, вчинено незакінчений замах на заволодіння земельними ділянками територіальної громади міста Києва, які частково сформовані за рахунок земель лісогосподарського призначення, загальною площею 0,6 га., та згідно висновку експерта КНІСЕ за результатами проведення судової оціночно - земельної експертизи ринкова вартість земельних ділянок складає 13 794 747 грн.

У ході досудового розслідування, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2, 3, 4, ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Потерпілим визнано володільця земельних ділянок Київську міську раду та КП «Дарницьке лісопаркове господарство».

За вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст.190 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

У рамках кримінального провадження накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , що зареєстроване за останнім на праві приватної власності.

У той же час встановлено, що згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , з 24 березня 2016 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно, враховуючи положення ст.60 Сімейного кодексу України, котрі встановлюють презумпцію спільної сумісної власності на майно, яке має ознаки набутого у шлюбі, ця презумпція має враховуватись при накладенні арешту на майно одного з подружжя, який є підозрюваним у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, при вирішенні питання арешту майна підозрюваного для забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання слушним буде накладення такого арешту не на все спільне майно подружжя, а на частину (частку) підозрюваного у ньому (див. правову позицію Великої палати Верховного суду викладену у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (далі реєстри), за ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на праві приватної власності, зареєстровані: садовий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2579035980000, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:547:0005, площею 0,0452га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2285589880000; приміщення столярного цеху, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 912599932249, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказані об`єкти нерухомого майна придбані ОСОБА_6 у період 2020-2022 років, тобто у період перебування у шлюбі з ОСОБА_4 .

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, є необхідність в накладенні арешту на вказаних вище об`єктів нерухомості, що на праві спільної сумісної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , шляхом позбавлення права будь-яким фізичним чи юридичним особам на розпоряджання майном, а саме його відчуження.

Позиція сторін

Прокурор групи прокурорів прокурор Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, позаяк вказане у ньому майно не належить нині на праві власності підозрюваному, згідно даних реєстрів.

В свою чергу, враховуючи норми ст.22, 26, 172 КПК України, щодо того, що неприбуття інших осіб, а саме ОСОБА_6 , у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчим суддею визнано за можливе провести цей судовий розгляд за даної явки сторін.

Кримінальне процесуальне законодавство

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 170.Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно […] можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

2.Арешт майнадопускається зметою забезпечення: 3) конфіскації майна як виду покарання […];

5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного […] за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна […].

7. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства.

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, […].

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

12. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання

Слідчий суддя, перевіривши клопотання на дотримання вимог КПК, приходить до наступного.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

В ці ситуації, підозрюваного повідомлено про підозру, зокрема, за ч. 4 ст. 190 КК, санкція якого передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 підозрюваний перебуває у шлюбі з власником майна з 24 березня 2016 року.

Згідно даних реєстрів на дружині підозрюваного зареєстроване майно, на котре прокурор просить накласти арешт.

Відповідно до ст.60Сімейного кодексуУкраїни майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зазначені вимоги закону встановлюють презумпцію спільної сумісної власності на майно, яке має ознаки набутого в шлюбі. Ця презумпція має враховуватися слідчим суддею при накладенні арешту на майно одного з подружжя, який є підозрюваним у кримінальному провадженні.

На праві спільної сумісної власності вважається майно, набуте подружжям за час шлюбу, яке належить дружині та чоловікові незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Також об`єктами спільної сумісної вважаються прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи) та речі придбані одним із подружжя для професійних занять - це можуть бути: музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка та інше.

З даних реєстрів слідує, що садовий будинок з 07 лютого 2022 року, столярний цех з 26 листопада 2020 року, земельна ділянка з 09 квітня 2021 року.

Тобто,це майновідповідає критеріямтого,котре виниклоз права спільної сумісної власності.

Будь-яких даних про те, що майно з інших підстав є особистою власністю, матеріали клопотання про арешт не містять, а тому слід виходити з встановленої законом презумпції спільної сумісної власності на них підозрюваного та його дружини.

Водночас, згідно ст.59КК покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Отже, конфіскованим може бути тільки майно підозрюваного, а тому воно має бути виділено із спільного майна подружжя на час його конфіскації.

Відповідно до ст.69 СК України поділу підлягає лише майно, яке належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ст.70СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

На стадії досудового розслідування, для забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, слідчий суддя не має права здійснювати поділ спільного майна подружжя або виділяти частку підозрюваного у ньому.

Однак, відповідно до ст.173КПК, слідчий суддя зобов`язаний врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.

З огляду на зазначені законодавчі вимоги при вирішенні питання арешту майна підозрюваного для забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання правильним буде накладення такого арешту не на все спільне майно подружжя, а на частину (частку) підозрюваного у ньому. Такий підхід узгоджується і з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11.

При цьому, слід виходити із законодавчої презумпції рівності часток кожного із подружжя у спільній сумісній власності на майно при його поділі, якщо не доведено інше.

Також, Суд враховує, що саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

З огляду на зазначене, слідчий суддя погоджується з висловленою у судовому засіданні думку прокурора про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст.170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у п. 3 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу.

Отже, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131-132,170-173,309,369-372,376 КПК України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що зареєстрованеза ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ),та направі спільноїсумісної власностіналежить підозрюваному ОСОБА_4 ,а саме: на 1/2садового будинку,реєстраційний номероб`єктанерухомого майнав Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно:2579035980000,що знаходитьсяза адресою АДРЕСА_1 ; на 1/2земельної ділянкиз кадастровимномером 8000000000:90:547:0005,площею 0,0452га,реєстраційний номероб`єктанерухомого майнав Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно: 2285589880000; на 1/2 приміщення столярного цеху, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 912599932249, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони права розпорядження та відчуження.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, з урахуванням того, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2ст.376КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється, відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18, з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 17:00 год. 31 травня 2023 року.

Слідча суддя Оксана БІРСА