Ухвала

від 29.05.2023 по справі 755/6258/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 29 травня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002366 від 11.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 поданого з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання у кримінальному провадженні №12021100040002366 відносно ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, про накладення арешту на корпоративні права підозрюваного ОСОБА_8 , у розмірі 100% від статутного капіталу ТОВ "Пивна Країна" (код ЄДРПОУ 36159773), що складає 54 500 гривень, зобов`язавши Міністерство юстиції України, органи державної реєстрації накласти арешт шляхом заборони на внесення будь-яких реєстраційних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно ТОВ "Пивна Країна" (код ЄДРПОУ 36159773). Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_8 є засновником та кінцевим беніфіціарним власником ТОВ «Пивна Країна» (код 36159773), зі статутним капіталом 54500 грн.

Вважає, що прокурором дотримано всіх вимог, зокрема, передбачених ст. ст. 170 - 171 КПК України спрямованих на доведення обставин, які підтверджують, що незастосування арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 , призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя помилково дійшов висновку, що у клопотанні йде мова про застосування арешту, з метою забезпечення заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а не з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання щодо підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представника власника майна, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 29 вересня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022102020000110, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Як зазначено у клопотанні прокурора, ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб, вчинено незакінчений замах на заволодіння земельними ділянками територіальної громади міста Києва, які частково сформовані за рахунок земель лісогосподарського призначення, загальною площею 0,6 га. Згідно висновку експерта КНІСЕ за результатами проведення судової оціночно - земельної експертизи у кримінальному провадженні №12021100040002366, ринкова вартість земельних ділянок складає 13 794 747 грн.

У ході досудового розслідування, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Потерпілим у кримінальному провадженні №12021100040001412 визнано володільця земельних ділянок - Київську міську раду та КП «Дарницьке лісопаркове господарство».

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_8 є засновником та кінцевим беніфіціарним власником ТОВ «Пивна Країна» (код 36159773), зі статутним капіталом 54500 грн.

02 травня 2023 року прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт корпоративних прав підозрюваного ОСОБА_8 , у розмірі 100% від статутного капіталу ТОВ "Пивна Країна" (код ЄДРПОУ 36159773), що складає 54 500 гривень, зобов`язавши Міністерство юстиції України, органи державної реєстрації накласти арешт шляхом заборони на внесення будь-яких реєстраційних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно ТОВ "Пивна Країна" (код ЄДРПОУ 36159773). Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, з метою конфіскації.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора, з тих підстав, що ТОВ «Пивна Країна» у кримінальному провадженні №12021100040002366 не має статусу юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, жодній фізичній особі, яка від імені та в інтересах цієї юридичної особи вчиняла кримінальні правопорушення у даному кримінальному провадженні, не повідомлено про підозру, тому наявні підстави висновку про відсутність правових підстав для арешту майна ТОВ "Пивна Країна", саме з метою конфіскації майна як виду покарання.

Колегія суддів не погоджуються з висновками слідчого судді, виходячи з наступного.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК Україниі бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Однак, слідчим суддею зазначених вимог закону не дотримано.

Як вбачається з матеріалів провадження 26 квітня 2023 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України. Того ж дня, повідомлення про підозру вручено захиснику ОСОБА_7 та направлено засобами поштового зв`язку за адресою проживання ОСОБА_8 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів судового провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_8 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає у тому числі конфіскацію майна.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_8 до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, згідно вимогам КПК України, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Окрім того, як встановила колегія суддів, майно, на яке просив накласти арешт прокурор, знаходиться у власності ОСОБА_8 , а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею не дотримано вимоги статей 132, 170, 172, 173 КПК України, не перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України.

Колегія суддів вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_8 та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею не дотримано вимоги статей 132,170,172,173 КПК України, не перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України.

Оскільки, відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Посилання представника власник майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_8 не набув статусу підозрюваного, не заслуговують на увагу, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх заходів для повідомлення про підозру у передбачений КПК України спосіб. Зокрема, надіслано підозру на поштову адресу за місцем проживання підозрюваного.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді не відповідають, як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

Вимога прокурора в апеляційній скарзі про призначення нового розгляду в суді першої інстанції, зі слів прокурора у судовому засіданні апеляційної інстанції є помилкою, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002366 від 11.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002366 від 11.08.2021 року.

Накласти арешт на корпоративні права підозрюваного ОСОБА_8 , у розмірі 100% від статутного капіталу ТОВ "Пивна Країна" (код ЄДРПОУ 36159773), що складає 54 500 гривень та зобов`язати Міністерство юстиції України, органи державної реєстрації накласти арешт шляхом заборони на внесення будь-яких реєстраційних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно ТОВ "Пивна Країна" (код ЄДРПОУ 36159773).

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11

Єдиний унікальний №755/6258/22 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Провадження № 11сс/824/3267/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України