ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Від "01" листопада 2007 р. по
справі № 8/57-71
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Від
01.11.2007 року
справа № 8/57-71
За
позовом Підприємця ОСОБА_1, м. Любомль
до Державного комунального підприємства „Любомль
-ринок”, м. Любомль
третя
особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Любомльська
міська рада, м. Любомль
про
встановлення земельного сервітуту
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
Від
позивача: ОСОБА_2, довір. від 04.01.2007 року
Від
відповідача: Васютич Ю.У. - довір. від
02.02.2007 року № 29.
Від
третьої особи: н/з
Відповідно до ст. 20 Господарського
процесуального кодексу України
роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі
ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки
сторін.
Суть спору: позивач -підприємець
ОСОБА_1звернулась до господарського суду із позовом про встановлення за нею
безстрокового та безоплатного земельного сервітуту на частину земельної ділянки,
що знаходиться в м. Любомль по АДРЕСА_1, а саме: щодо права ОСОБА_1. та третіх
осіб у безперешкодному проході та проїзді на транспортному засобі по вказаній
земельній ділянці в будь -який час протягом доби до земельної ділянки по АДРЕСА_2 в м. Любомль.
Свої вимоги позивач у позовній заяві
та її представник в судових засіданнях обгрунтовують тим, що позивач, як
власник нерухомого майна (магазину) та земельної ділянки поАДРЕСА_2 в м.
Любомлі, позбавлена можливості здійснювати підприємницьку діяльність на цій
території, оскільки відповідач чинить перешкоди їй та третім особам у проході
та проїзді до вказаної земельної ділянки та магазину. Згідно довідки
Любомльського районного відділу земельних ресурсів від 16.07.2007 року № 116/4.4
та ситуаційної схеми від 02.02.2007 року єдиний наявний прохід та проїзд на
транспортному засобі до земельної ділянки та магазину підприємця ОСОБА_1.
проходить через земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Любомль, постійним
користувачем якої є відповідач -ДКП „Любомль -ринок”.
Позивач відповідно до ст. 22 ГПК
України подав заяву про уточнення позовних вимог від 26.10.2007 року і просить
встановити в користь позивача, який є власником земельної ділянки поАДРЕСА_2 в
м. Любомль обмежено платні та безстрокові земельні сервітути на частину
земельної ділянки по
АДРЕСА_2 в м. Любомль площею 330,5728 кв. м протяжністю починаючи від
воріт зі сторони вул. І.Франка до земельної ділянки поАДРЕСА_2 в м. Любомль , а саме щодо права
позивача та третіх осіб в безперешкодному та в будь-який час протягом доби
проходу та проїзду на велосипеді, проїзду на транспортному засобі через ворота
зі сторони вул. І.Франка по земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м. Любомль до
земельної ділянки поАДРЕСА_2 в
м. Любомль. Встановити за користування сервітутами щорічну плату в
розмірі 78 грн. 87 коп. та
стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Відповідач у запереченнях на позов
(вх. № 01-32/12160 від 16.08.2007 року), відзиві від 31.10.2007 року № 288 та
його представник у судових засіданнях погоджується на безстроковий земельний
сервітут з позивачем, проте на умовах платності - 3 315 грн. 31 коп. в рік та
не в будь - який час протягом доби, як зазначає позивач, а з обмеженням руху
транспорту у нічний час та дні роботи ринку з 8 до 15 години.
Любомльський районний відділ
земельних ресурсів, залучений до участі
у справі для дачі пояснень, представника в судове засідання не направив,
пояснень по справі не подав, проте, за клопотанням сторін, справа розглянута за
наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представників
сторін та дослідивши матеріали справи,
господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. При цьому
суд виходив з наступного.
Згідно договору дарування приміщення
від 16 травня 2006 року та договору дарування земельної ділянки від 17 травня
2006 року, укладених між ОСОБА_1 та
ОСОБА_3, приміщення заготівельного пункту площею 86,3 кв. м., що знаходиться в
м. Любомль, АДРЕСА_2 та
земельна ділянка, що розташована в м. Любомль, АДРЕСА_1, площею 390 кв.
м. належить позивачу ОСОБА_1.
Право власності ОСОБА_1. на земельну
ділянку підтверджується Державним актом на право власності серії НОМЕР_1. Право
власності ОСОБА_1. на не житлове приміщення підтверджується витягом про
реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10774341 від 29.05.2006 року.
Згідно з рішенням Любомльської
міської ради № 6/51 від 22.12.2006 року впорядковано нумерацію нерухомого майна
по АДРЕСА_1 та вирішено провести перереєстрацію Державного акта на право
власності на земельну ділянку ОСОБА_1. за адресою: м. Любомль, АДРЕСА_2.
Рішенням Любомльської міської ради
від 27.06.2006 року за № 66 ОСОБА_1.
дозволено реконструкцію приміщення заготівельного пункту під магазин в м.
Любомль по АДРЕСА_2.
Розпорядженням Любомльської райдержадміністрації від 21.03.2007 року №
82 затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію
закінченого реконструкцією заготівельного пункту під магазин підприємця
ОСОБА_1.
Земельна ділянка та магазин
підприємця ОСОБА_1., що знаходиться за адресою м. Любомль, АДРЕСА_2, межує з
земельною ділянкою ДКП „Любомль-ринок”, що знаходиться в м. Любомль,
АДРЕСА_1. ДКП „Любомль-ринок” є
постійним користувачем земельної ділянки в м. Любомль, АДРЕСА_1 площею 1.5638
га, що стверджується Державним актом на право постійного користування земельною
ділянкою від 20.10.2004 року.
Відповідно до листа Волинського обласного
головного управління земельних ресурсів від 12.01.2007 року за № с-21 при
розробці проекту відведення земельної ділянки ДКП „Любомль-ринок” у постійне
користування, затвердженим рішенням Любомльської міської ради від 18.05.2004
року за № 15/15, залишено
право проходку та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для
суміжних землевласників і землекористувачів для обслуговування своїх земельних
ділянок.
Відповідно
до ч. 2 ст. 404 Цивільного кодексу України, особа має право вимагати від
власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від
власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Земельний
сервітут регулюється спеціальними правилами ст. ст. 98 - 102 Земельного кодексу
України ( далі ЗК України). Положення ЦК України можуть поширюватися на
відносини щодо земельного сервітуту лише в тих випадках, коли вони не
врегульовані нормами земельного законодавства.
У
відповідності зі ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право
власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або
безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Земельні сервітути можуть
бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до
позбавлення прав володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.
Отже, зміст земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї
земельної ділянки має право на обмежене користування суміжною земельною
ділянкою з метою усунення недоліків власної ділянки.
Згідно ст. 100 ЗК України (із змінами
та доповненнями) -сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом
або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої
земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий
сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка
вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.
Оскільки
єдиний наявний прохід та проїзд до земельної ділянки підприємця ОСОБА_1.
проходить через територію ДКП „Любомль - ринок” з вул. Івана Франка, що
стверджується довідкою Любомльського районного відділу земельних ресурсів від
16.07.2007 року № 116/4.4 (а. с. 27) та відповідачем не заперечується, то
позивач направила відповідачу договір встановлення сервітуту на земельну
ділянку від 19.06.2007 року, проте відповіді не отримала і правомірно
звернулася в господарський суд за захистом свого порушеного права.
Так
як сервітут встановлюється для користування земельною ділянкою і обслуговування
магазину, які є власністю позивача, то суд вважає підставною вимогу позивача
про встановлення постійного сервітуту, що і відповідачем не заперечується.
Проте, враховуючи специфіку земельної ділянки, обмеженої сервітутом, графік
роботи ринку, ширину обмеженої сервітутом ділянки, встановлення вздовж цієї
ділянки торгових контейнерів, створення безпечних умов для покупців та охорони
торгових контейнерів, суд вважає за доцільне обмежити рух транспортних засобів
позивача у нічний час з 22 до 6 години
та під час здійснення ринкової торгівлі у четвер та суботу з 8 до 15 години,
крім автомобілів позивача для доставки
товару.
За
користування земельною ділянкою на думку суду слід встановити оплату у розмірі
221 грн. 00 коп. в рік ( 66,86 грн. х 330,5728 кв. м х 1%). При цьому суд
виходив з грошової оцінки 1 кв. м земельної ділянки 66 грн. 86 коп. на підставі
витягу з технічної документації по грошовій оцінці земель м. Любомль , наданого
Любомльським районним відділом земельних ресурсів (лист від 27.12.2006 року 3
494/п.3), погодженої сторонами площі обмеженої сервітутом земельної ділянки
330,5728 кв. м, ставки земельного податку згідно ст. 7 Закону України „Про
плату за землю” - 1%. Судом не прийнято до уваги обгрунтування відповідача про
встановлення плати на підставі орендних правовідносин, оскільки позивач не
єдиний користувач обмеженої сервітутом земельної ділянки.
Оскільки
спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті
державного мита в сумі 85 грн. 00 коп.
та 118 грн. 00 коп. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК
України віднести на нього.
Господарський
суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК
України , -
в
и р і ш и в:
1.
Встановити за позивачем - підприємцем
ОСОБА_1, м. Луцьк, яка є власником земельної ділянки поАДРЕСА_2 в м. Любомль,
обмежено платні та постійні земельні сервітути на частину земельної ділянки,
яка знаходиться у постійному користуванні державного комунального підприємства
„Любомль -ринок”, по АДРЕСА_1 в м. Любомль, площею 330,5728 м. кв. ( протяжністю: починаючи від воріт зі
сторони вул. І.Франка до земельної ділянки поАДРЕСА_2 ), а саме: право позивача
та третіх осіб щоденно з 6 до
22 години безперешкодного проходу та проїзду (в'їзду і виїзду) по
наявному шляху на велосипеді, транспортному засобі через ворота зі сторони вул. І.Франка по земельній ділянці по
АДРЕСА_1 до земельної ділянки по
АДРЕСА_2, за винятком руху транспорту, крім автомобілів для доставки товару, у дні роботи ринку -
четвер та суботу з 8 до 15 години, безперешкодному проході та проїзді в нічний
час з 22 до 6 години для доставки товару
зі сплатою 221 грн. 00 коп. в рік.
2.
Стягнути з державного комунального підприємства „Любомль -ринок”, м. Любомль вул. 1-го Травня, 32 код
31928305, р/р 26006263800001 ВРУ КБ „Приватбанк” м. Луцьк
МФО 303440 на користь підприємця ОСОБА_1, м. Любомль АДРЕСА_3 ІПН НОМЕР_2 85
грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. в
повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а
всього: 203 грн. 00 коп. (двісті три грн. 00 коп.).
3.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.М.
Кравчук
Дата
підписання повного тексту
рішення 06.11.2007 року
Суддя
Кравчук А.М.
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2007 |
Оприлюднено | 14.11.2007 |
Номер документу | 1112243 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні