Ухвала

від 25.05.2023 по справі 260/1685/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження в адміністративній справі

25 травня 2023 рокум. Ужгород№ 260/1685/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Деяк О.М.

за участю:

представник позивача: Білоцерковець Ю.С.,

представник відповідача: Беляков А.І.,

третя особа 1: не з`явилась,

представник третьої особи 2, 3: Сільваші В.М.,

третя особа 4: не з`явилась,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника третіх осіб 2 та 3 про закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волошина 24» до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волошина 24» через представника адвоката Білоцерковця Юлія Сергійовича, звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, в якій просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення ХХХІ сесії Ужгородської міської ради Закарпатської області восьмого скликання №1145 від 31 січня 2023 року щодо надання згоди Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 2110100000:06:001:0264) площею 0,1578 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 на земельні ділянки площами 0,0992 га, 0,0260 га, 0,0200 га, 0,0100 га та 0,0026 га з урахуванням звернень власників нерухомого майна та попередньо прийнятих рішень Ужгородської міської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, рішенням Ужгородської міської ради від 31.01.2023 року №1145 «Про впорядкування земельної ділянки» надано згоду Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 2110100000:06:001:0264) площею 0,1578 га, чим порушується право співвласників квартир багатоквартирного житлового будинку на користування майном, а саме земельною ділянкою.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

05 квітня 2023 року представник третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав через відділ документального забезпечення суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 т. 238 Кодексу адміністративного судочинства України. У клопотання зазначив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №328078519 від 05.04.2023 року земельна ділянка, кадастровий номер 2110100000:06:001:0264 площею 0,1578 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 є зареєстрованою, державна реєстрація права власності здійснена 20.02.2023 14:12:54, тип речового права: право власності, номер відомостей про речове право: 49329780, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2695613721101, власники: Ужгородська міська рада, код ЄДРПОУ: 33868924. Виходячи з наведеного, представник третіх осіб переконаний, що питання поділу земельної ділянки (як об`єкта права власності), кадастровий номер 2110100000:06:001:0264 площею 0,1578 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 площами 0,0992 га, 0,0260 га, 0,0100 га та 0,0026 га здійснює власник Ужгородська міська рада не як суб`єкт здійснення владних повноважень, а як суб`єкт приватноправових відносин.

В підготовчому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання представника третіх осіб заперечив та наголосив суду, що оскаржує рішення Ужгородської міської ради від 31.01.2023 року №1145 саме в частині надання згоди Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 2110100000:06:001:0264) площею 0,1578 га, а відтак спір є публічно-правовим.

Представник відповідача в підготовчому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання представника третіх осіб щодо закриття провадження у справі.

Третя особа 1 явку свого представника в підготовче засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.

Представник третіх осіб 2 та 3 в підготовчому засіданні підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі з підстав, наведених у клопотанні, та просив суд таке задовольнити та закрити провадження у справі №260/1685/23.

Третя особа 4 в підготовче засідання не з`явився, проте в матеріалах справи міститься заява від такого про розгляд справи без його участі.

Дослідивши подану відповідачем заяву, заслухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у лютому 2015 року власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волошина 24» (надалі - ОСББ Волошина 24, Позивач).

25 березня 2015 року здійснено реєстрацію юридичної особи - ОСББ Волошина 24. Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 (надалі - Будинок) складається з триповерхової будівлі літ. «А», в якій розташовані житлові та нежитлові приміщення, які перебувають у приватній власності, а також нежитлове приміщення комунальної власності, одноповерхової будівлі літ. Б, в якій розташовані житлові приміщення, які знаходяться у приватній власності, руїн колишньої одноповерхової житлової будівлі літ. В, які належать територіальній громаді міста, а також господарських надвірних будівель. Територія житлового будинку має форму тупикового, замкненого з трьох сторін внутрішнього двору. Вхід до будинку (всіх його складових) здійснюється лише з АДРЕСА_1 через єдиний під`їзд. Окремих під`їздів чи підходів до будівель літ. Б та руїн будівлі літ. В немає.

Будинок розташований на земельній ділянці яка перебуває в постійному користуванні власників квартир та інших приміщень, що входять до його складу (до створення ОСББ та після його державної реєстрації) розмір та площа якої незмінні (прибудинкова територія).

26 червня 2021 на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку Волошина 24 прийнято рішення про оформлення прибудинкової території за ОСББ «Волошина 24».

З метою реалізації прав співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 09 червня 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (надалі - ОСББ «Волошина 24») звернулось до Ужгородської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у власність (надалі - Клопотання).

26 липня 2022 року ОСББ «Волошина 24» з урахуванням змін, внесених до Земельного кодексу України у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні (пп. 5 п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України), та з метою усунення перешкод в оформленні права на земельну ділянку, керуючись правом, передбаченим ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України, уточнило Клопотання та просило розглядати його як таке, що подане з проханням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у постійне користування.

09 серпня 2022 року ОСББ «Волошина 24» направило міській раді письмове повідомлення про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування без надання Ужгородською міською радою дозволу на таку розробку.

07.10.2022 року ОСББ «Волошина 24» звернулось до міської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ «Волошина 24» для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, загальною площею 0,1578 га що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номер 2110100000:06:001:0264, з подальшою передачею у постійне користування.

31 січня 2023 року на XXXI сесії VIII скликання Ужгородської міської ради, прийнято рішення №1145, яким вирішила:

- об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Волошина 24» затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:06:001:0264) площею 0,1578 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та зареєструвати право комунальної власності;

- Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради надати згоду на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 2110100000:06:001:0264) площею 0,1578 га для будівництва обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельні ділянки площами 0,0992 га, 0,0260 га, 0,0200 га, 0,0100 га та 0,0026 га з урахуванням звернень власників нерухомого майна та попередньо прийнятих рішень Ужгородської міської ради.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №328078519 від 05.04.2023 земельної ділянка, кадастровий номер 2110100000:06:001:0264 площею 0,1578 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 є зареєстрованою, державна реєстрація права власності здійснена 20.02.2023 14:12:54, тип речового права: право власності, номер відомостей про речове право: 49329780, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2695613721101, власники: УЖГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ: 33868924.

Рішенням ХХХІV сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради від 30 березня 2023 року за №1234 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (згідно із статтями 25, 56 Закону України «Про землеустрій»):

1.1. Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:43:001:0353) площею 0,2799 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по АДРЕСА_3 та зареєструвати право комунальної власності.

1.2. Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради земельні ділянки (кадастровий номер 2110100000:21:001:0610) площею 0,0060 га, (кадастровий номер 2110100000:21:001:0609) площею 0,0200 га, (кадастровий номер 2110100000:21:001:0608) площею 0,1280 га, (кадастровий номер 2110100000:21:001:0607) площею 0,0200 га та (кадастровий номер 2110100000:21:001:0611) площею 0,0060 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по АДРЕСА_4 та зареєструвати право комунальної власності.

1.3. Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради земельні ділянки (кадастровий номер 2110100000:06:001:0268) площею 0,0100 га, (кадастровий номер 2110100000:06:001:0270) площею 0,0260 га, (кадастровий номер 2110100000:06:001:0269) площею 0,0200 га, (кадастровий номер 2110100000:06:001:0267) площею 0,0026 га та (кадастровий номер 2110100000:06:001:0266) площею 0,0992 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та зареєструвати право комунальної власності.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався, постановляючи ухвалу.

Аналізуючи позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення №1145, в частині підстави позову, суб`єктного складу сторін спірних правовідносин та обраного способу захисту суд вбачає наступне.

В якості підстави позову позивач указує на те, що рішення №1145 порушує право співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 на користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок.

По суті позивач вказує на те, що право використовувати земельну ділянку, в межах її цільового призначення, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок належить співвласникам квартир цього будинку. Пунктом 2, оскаржуваного рішення Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради надано згоду на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 2110100000:06:001:0264) площею 0,1578 га для будівництва обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельні ділянки площами 0,0992 га, 0,0260 га, 0,0200 га, 0,0100 га та 0,0026 га з урахуванням звернень власників нерухомого майна та попередньо прийнятих рішень Ужгородської міської ради. Позивач вважає пункт 2 рішення міської ради рішення XXXI сесії Ужгородської міської ради Закарпатської області восьмого скликання від 31 січня 2023 року щодо надання згоди Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 2110100000:06:001:0264) площею 0,1578 незаконним, та таким, що підлягає до скасування судом, оскільки подальша реалізація пункту 2 рішення №1145 та передача новоутворених ділянок буде незаконною, у зв`язку з чим співвласники багатоквартирного будинку будуть позбавлені права спільної сумісної власності на частину прибудинкової території, яка без їх згоди та урахування порядку користування прибудинковою територією буде виділена у приватну власність гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Надаючи оцінку таким доводам позивача суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржений позивачем акт органу місцевого самоврядування, а саме рішення Ужгородської міської ради №1145 від 31 січня 2023 року «Про впорядкування земельної діялнки», якою надано згоду Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 2110100000:06:001:0264) площею 0,1578, був реалізований, вичерпав свою дію та став підставою для надання земельної ділянки в користування в установленому законом порядку.

Як було зазначено вище, відповідач рішенням від 30 березня 2023 року №1234 затвердив технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (згідно із статтями 25, 56 Закону України «Про землеустрій». Земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року по справі №813/1009/17, ухваленій у подібних правовідносинах, зазначено, що після такого рішення (затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду) предметом перевірки стали не законність дій суб`єкта владних повноважень у питаннях надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а фактично правильність формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї.

Велика Палата Верховного Суду вважала, що якщо під час розгляду справи фактично відбулася зміна предмета спору настільки, що дії чи рішення суб`єкта владних повноважень вичерпали свою управлінську владну функцію, трансформувалися і насправді набули іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, то у такому випадку адміністративний суд повинен закрити провадження у справі і не вправі розглядати вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію і по суті більше не порушує чиїхось прав чи свобод. У протилежному випадку судовий розгляд за правилами адміністративного судочинства вимог про визнання протиправним акта органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фактично призведе до порушення правил предметної юрисдикції та розгляду адміністративним судом спору про право цивільне, тобто спору, який вже має приватноправовий характер.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ (далі - Закон №2866-ІІІ), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно із абз.5 ч.1 ст.1 Закону №2866-ІІІ, співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частини першої, третьої-п`ятої статті 4 Закону №2866-ІІІ, передбачають, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Частина перша статті 6 Закону №2866-ІІІ, визначає, що об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Відповідно до абз.11 ч.1 ст.16 Закону №2866-ІІІ, об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

Отже, ОСББ є юридичною особою, яка створюється власниками квартир, зокрема, для захисту прав та представлення інтересів співвласників у судах, органах місцевого самоврядування, органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях не залежно від форм власності, головним чином з метою забезпечення реалізації співвласниками своїх прав на володіння та користування спільним майно.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.

Частини перша та друга статті 42 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачаються, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ЗК України у разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно з п. «д» ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Частина перша статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII (далі - Закон №417-VIII), передбачає, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Пункт 6 частини першої статті 1 Закону №417-VIII, ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначають, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пункт 1 частини першої статті 6 Закону №417-VIII, унормував, що співвласники маються право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Частина перша статті 6 №417-VIII, вказує, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.10 Закону №417-VIII, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі, зокрема про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

Отже, земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання. Для реалізації своїх прав співвласники утворюють об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, якому делегують повноваження, зокрема щодо володіння та використання майном, в тому числі земельною ділянкою.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Частинами першою та другою статті 13 ЦК України, передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Частина перша статті 316 ЦК України, передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина перша статті 317 ЦК України, визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частини перша-третя статті 317 ЦК України, вказують, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частини перша та друга статті 321 ЦК України, унормовують, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 328 ЦК України, передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Як вбачається із ч.ч.1, 2 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.1 ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом (ч.ч.1, 2 ст.20 ЦК України).

За змістом ст.15, п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За правилами ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, позивач вважаючи, що правовим актом відповідача порушено право на використання земельної ділянки, яка належить співвласникам на праві спільної сумісної вирішив звернутись до суду із даним позовом.

По своїй суті обраний спосіб позивачем спосіб захисту, передбачений п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, а наслідок його застосування - ч.1 ст.21 ЦК України.

Відтак, спір, який виник між сторонами стосується цивільних прав. За своєю суттю позивач просить усунути перешкоди в користуванні майном співвласників багатоквартирного будинку у спосіб скасування правового акту органу місцевого самоврядування.

Згідно із ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений спосіб.

Частина перша статті 19 КАС України, передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1-3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.1 ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом п.6 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, сама по собі участь суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Якщо порушення своїх прав позивач, як юридична особа, вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її майнових прав та/або обов`язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав має відбуватись за правилами господарського судочинства.

У цій справі, позивач оскаржуючи рішення №1145 від 31.01.2023 року зазначає про те, що вказане рішення порушує право співвласників на користування майном (земельною ділянкою) багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Тобто, в даному випадку, позивач звертаючись до суду із даним позовом, намагається захисти право співвласників на користування майном.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини виникли не лише щодо прийняття рішення №1145 від 31.01.2023 року, а і щодо правомірності позбавлення співвласників багатоквартирного житлового будинку права на користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, провадження у справі №260/1685/23 підлягає закриттю.

Керуючись ст.19, п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 241-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника третіх осіб 2 та 3 про закриття провадження в адміністративній справі - задовольнити.

Закрити провадження у справі №260/1685/23 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волошина 24» до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України, роз`яснити позивачу, що даний спір належить до юрисдикції господарського суду.

Згідно із ч.2 ст.256 КАС України, ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30 травня 2023 року.

СуддяЯ. М. Калинич