ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
31 травня 2023 рокум. Ужгород№ 260/4332/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» про забезпечення позову у справі №260/4332/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
30 травня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» через представника - адвоката Шаранича Сергія Сергійовича разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити дію оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 008081 від 11.05.2023 року до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невідворотних наслідків порушення прав позивача. В разі невжиття заходів забезпечення позову для відновлення прав, свобод та інтересів позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Разом з цим, стягнення із позивача призведе до вилучення значної суми оборотних коштів та до порушення строків виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов`язань щодо сплати податків, зборів. У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб.
Оцінивши аргументи, наведені в заяві, суд зазначає наступне.
За приписами п. 2 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред`явленням позову та подається, в такому випадку, до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову згідно ч.2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Позивач просить суд забезпечити позов, шляхом зупинення дії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 008081 від 11.05.2023 року та заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Частиною 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 008081 від 11.05.2023 року строк її пред`явлення до виконання 11 серпня 2023 року.
Суд зазначає, що представником товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» не надано суду доказів на підтвердження того, що на даний час постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 008081 від 11.05.2023 року подані відповідачем до примусового виконання до органу державної виконавчої служби та доказів винесення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної постанови, а також не надано доказів вчинення державним виконавцем заходів, спрямованих на примусове виконання постанови, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність нагальної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР».
Враховуючи вищевикладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, суд приходить до висновку, що у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачам здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 826/5233/18.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 77, 90, 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» про забезпечення позову в адміністративній справі №260/4332/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Луцович
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2023 |
Оприлюднено | 02.06.2023 |
Номер документу | 111227711 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Луцович М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні