Постанова

від 29.04.2024 по справі 260/4332/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/4332/23 пров. № А/857/19549/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року, ухвалене суддею Луцович М.М. у м. Ужгороді Закарпатської області у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №260/4332/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 008081 від 11.05.2023, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Державна служба України з безпеки на транспорті подала до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечила щодо її доводів та просила залишити рішення суду без змін.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні адміністративної скарги слід відмовити.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області в рамках проведення заходів державного контролю шляхом проведення рейдової перевірки, згідно направлення про рейдову перевірку від 14.04.2023 № 015724, 18.04.2023 здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно Акту № 355730 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.04.2023, під час перевірки виявлено порушення: «міжнародні перевезення CMR б/н від 13.04.2023 виконувались ТЗ обладнаним діючим та повіреним цифровим тахографом, в якому відсутня картка водія ОСОБА_1 , відсутня роздруківка на паперовому носії інформації про режими роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 18.04.2023, порушено ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій з актом ознайомився та підписав цей акт без зауважень. На вказаний акт позивачем не було подано жодних пояснень або заперечень.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ008081 від 11.05.2023 до власника транспортного засобу -Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн. Вказано про допущення порушення вимог ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за який передбачена абзацом 6 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з вимогами по її скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103)

Згідно підпункту 15, 27 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Так, не є спірним питанням під час судового розгляду справи про наявність підстав та повноважень щодо проведення рейдової перевірки.

Щодо суті виявленого порушення, суд апеляційної інстанції вважає за потрібне зазначити таке.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Слід зазначити, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Статтею 5 Закону №2344-ІІІ передбачено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

При здійсненні міжнародних перевезень вантажів, водій, перевізник мають дотримуватись статті 53 Закон №2344-ІІІ яка встановлює вимоги по організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відтак, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів та додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні міжнародних перевезень (зокрема встановлено обов`язок водіїв роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв).

Згідно абз.6 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як слушно зазначено судом першої інстанції, долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія за 18.04.2023 - на момент складання акта про проведення перевірки, а також дотримання усіх вимог. Також водій ОСОБА_1 не користувався особистою карткою водія, натомість в тахографі була зареєстрована картка водія ОСОБА_2 . Виявлене правопорушення є похідним від обов`язку перевізника надати (забезпечити) водія усіма необхідними документами для здійснення перевезення вантажів.

Даний обов`язок встановлений п. 3.5 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385.

Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що у спірному рішенні неправильно кваліфіковані діяння. Вважав, що обставини, викладені у постанові, підлягають кваліфікації за абз.11 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не за абз.6 ч.1 ст.60 цього ж Закону.

Надаючи правову оцінку таким доводам скаржника, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (ч.7 ст.53 цього Закон №2344-ІІІ).

Згідно з ч.8 ст.53 Закону №2344-ІІІ водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до п.1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010р., картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Окрім цього, 11.10.2005 набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».

20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».

Зокрема, частиною 8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

В контексті наведеного суд апеляційної інстанції зауважує, що щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія, для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Згідно фактичних обставин справи на автомобілі позивача облаштовано цифровий тахометр, який не використовує щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія, а використовує карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Під час здійснення рейдової перевірки виявлено відсутність у слоті тахографа чіп-карти водія ОСОБА_1 .

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена приписами ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

-виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.6 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»);

-управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Зазначеними нормами передбачена кваліфікацію різних за своїм складом порушень за відсутність документів, передбачених ст.53 вказаного Закону, та порушення вимог використання тахографа, які полягають у виконанні міжнародного автомобільного перевезення без контрольного пристрою (тахографу) або з вимкненим тахографом; відсутності щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

Оскільки щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не можна ототожнювати з роздруківками на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, тому норми абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на розглядувані правовідносини не поширюються.

У свою чергу, правильною кваліфікацією відсутності роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія є саме приписи абз.6 ч.1 ст.60 вказаного Закону.

Підтвердженням такого висновку слугує та обставина, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, передбаченим ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт», необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та видів перевезень (пасажирських, вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф. Тобто, вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом; інші документи, наведені в ч.ч.3-6 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт», є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент). Водночас роздруківка є документом похідним від картки водія, адже процес її створення неможливий без використання картки в тахографі.

Таким чином, до позивача правомірно на підставі абзацу 6 частини першої статті 60 Закону України №2344-ІІІ застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн.

Апеляційний суд звертає увагу, що оскаржувана постанова складена відповідно до додатку № 5 до Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, та містить перелік необхідної інформації для ідентифікації автомобільного перевізника, відповідні реквізити, коротко викладене порушення, санкція порушеної статті та норми закону, а також реквізити рахунку для сплати штрафу, підпис посадової особи, яка її винесла та печатку, а тому всі вимоги щодо оформлення постанови дотримані та узгоджуються із вимогами щодо її змісту.

Щодо дотримання процедури розгляду справи слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Таке повідомлення з реєстраційною відміткою №30485/25/24-23 від 02.05.2023 було направлено позивачу на його адресу поштовим рекомендованим повідомленням ф.119 (штрихкодовий ідентифікатор «88008 7442286 0») та було вручене адресату 09.05.2023, що підтверджується матеріалами справи (а.с.44).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позивача було завчасно повідомлено про призначення розгляду справи на 11.05.2023, заяв, звернень про неможливість прибуття для участі у розгляді справи позивачем не подавалось, отже, керівник Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області, керуючись п. 27 Порядку № 1567, якою врегульовано питання про розгляд справи у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника без її участі, виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 008081 від 11.05.2023 за наявними матеріалами справи.

Наведені обставини враховані судом першої інстанції при наданні оцінки спірній постанові на відповідність критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріна Транс ІР» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №260/4332/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний