Постанова

від 30.05.2023 по справі 320/13769/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13769/21 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Біопром" Про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року, Головне управління Державної служби України з питань праці в Київській області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопром» (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони експлуатації та виконання робіт діючих електроустановках і на кабельних лініях відповідача напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти, заборони експлуатації ТП-1735, комірок 10 кВ (2 одиниці) у РП-11, електрообладнання та електромереж електропередавальної організації ДТЕК Київської Регіональної Електромережі; відсторонення від виконання робіт ОСОБА_1 , заступника генерального директора ОСОБА_2, головного бухгалтера ОСОБА_3, заступника головного бухгалтера ОСОБА_4 та інших керівних працівників від виконання своїх обов`язків; заборони виконання робіт працівникам, зайнятих на важких роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу, а справу №320/13769/21 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції, виходив із того, що ГУ Держпраці у Київській області не представлено усіх витребуваних документів, а в поданому позові, який визначено який "уточнений", що не передбачено процесуальним законодавством, не зазначено усіх відомостей, вказаних в ухвалі від 28.04.22.

Суд першої інстанції також підкреслив, що ухвала як різновид судового рішення має зобов`язальний та обов`язковий характер, в тому числі, і до позивача в силу положень ч.2 ст.14 КАСУ. Невиконання судового рішення є однією з форм (способу) перешкоджання здійснення правосуддя. Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати до позовної заяви наслідки передбачені частиною 3 ст.45 КАСУ та залишити подану позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою вказаної статті передбачено, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 28.04.2022 позовна заява була залишена без руху, заявникові надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків.

06.05.2022, на виконання вимог суду від позивача засобами електронного зв`язку надійшли наступні документи: клопотання про долучення доказів до матеріалів справи копії виписки з ЄДРПОУ, що зареєстроване за вх. №Е-8894 та позовна заява (уточнена) з долученими до неї копіями: виписки з ЄДРПОУ, акту розмежування балансової належності електромереж ТОВ "Біопром" та копія фіскального чеку.

Вивчивши подані документи, суд першої інстанції констатував часткове виконання вимог судового рішення від 28.04.22. Так, «позивачем не представлена суду не надані документи, які підтверджують повноваження представника позивача С. Стахівського; документи, які послугували основою для прийняття рішення про здійснення контрольного заходу; копії журналу суб`єкта господарювання із записом позивача про здійснення перевірки; копії пояснень, що були відібрані перевіряючими від відповідача під час перевірки; не надано доказів ознайомлення відповідача з наказом на проведення контрольного заходу та направленням на здійснення перевірки. Також, позивачем в оновленому позові не зазначено тривалості проведення перевірки; підстави для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта ТОВ "Біопром"».

При цьому, суд першої інстанції наголосив, що вказані документи та відомості були обов`язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою справи з дотримання положень про її відкриття, економії часу для своєчасного ухвалення судового рішення.

Крім того, подані суду копії виписки з ЄДРПОУ, акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін у будь-який спосіб не засвідчені, тому вказані копії є належними, але недопустими доказами у справі (постанова Верховного Суду у справі №0940/2301/18).

Дослідивши подані копії документів та зміст уточненого позову, суд першої інстанції констатував факт зловживання позивачем наданими йому процесуальними правами.

Однак, колегія суддів вважає такій висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки позивачем, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, було направлено уточнену позовну заяву разом з додатками. При цьому, на переконання колегії суддів, наданих позивачем додатків до позову було достатньо для вирішення питання про відкриття провадження у справі на даному етапі. Відсутність інших документів необхідних для розгляду справи по суті, не перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі за умови дотримання позивачем вимог статей 160,161 КАС України.

Крім того, колегія суддів зауважує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у цій справі встановлено, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги ту обставину, що позовна заява Головного управління від 26.10.2021 № 6/3/21/21242 підписана уповноваженою на те особою.

Відтак, вимога суду першої інстанції щодо подання суду доказів повноважень представника позивача С.Стахівського, яким підтверджена його адміністративна процесуальна правоздатність, в тому числі, право на звернення до суду є необґрунтованою, позаяк вказане питання вже вирішувалось в межах даної справи, і саме помилковість суду першої інстанції стало підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021року з направленням справи на продовження розгляду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не врахував висновки апеляційного суду викладені у вказаній вище постанові, що призвело до залишення позовної заяви позивача без руху з підстав наведених вище.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що зі змісту ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху вбачається, що суд єдиним недоліком позовної заяви, виходячи з мотивувальної частини ухвали, вбачає саме непідтвердження повноважень особи на звернення до суду. При цьому, для усунення недоліків позовної заяви вказує на необхідність подання не лише доказів повноважень представника позивача С. Стахівського, а також оригінал позовної заяви із зазначенням у ній: переліку адрес об`єктів та споруд, на які розповсюджується заборона щодо їхньої експлуатації та представлення суду документів, які свідчать про перебування електроустановок на балансі відповідача; надання копій документів, які послугували основою для прийняття рішення про здійснення контрольного заходу; зазначення переліку питань, які були предметом проведення перевірки та відомостей, які були зібрані на підтвердження порушення відповідачем правил з охорони праці; тривалості проведення перевірки; детального опису процедури, що передувала проведенню планового заходу; подання суду таких доказів: копії журналу суб`єкта господарювання із записом позивача про здійснення перевірки; копії пояснень, що були відібрані перевіряючими від відповідача під час перевірки; зазначення, які документи з охорони праці підприємства відповідача були досліджені в ході проведення планового заходу; надання доказів ознайомлення відповідача з наказом на проведення контрольного заходу та направленням на здійснення перевірки; зазначення підстави для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта відповідача.

Колегія суддів наголошує, що ненадання вказаного переліку документів, у даному випадку не може бути підставою для визнання зловживання позивачем процесуальними правами, виходячи з того, що відсутність таких документів не було покладено в основу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, враховуючи, що постановою апеляційного суду від 17 лютого 2022 року підтверджено повноваження представника позивача С. Стахівського, ухвалу суду першої інстанції від 28.04.2022 року слід вважати виконаною, а висновки цього ж суду викладені в ухвалі від 12.05.2022 року - помилковими.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність зловживання позивачем процесуальними правами, що свідчить про необґрунтованість висновку суду першої інстанції в цій частині та помилковість застосування ним ч.3 ст. 45 КАС України.

Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golderv. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід`ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії", (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86).

Так, у рішенні «Швидка проти України» (заява № 17888/12, пункти 49-51) ЄСПЛ також наголосив про усталений принцип важливості права на доступ до суду, з огляду на вагоме місце в демократичному суспільстві права на справедливий судовий процес Суд зазначив, що таке твердження має на меті забезпечити можливість виправити будь-які недоліки на стадіях судового розгляду, а недотримання цього принципу створить проблему позбавлення апеляційної юрисдикції ефективної ролі в перегляді судових рішень. Такими самими висновками керувався ЄСПЛ у рішенні «Малиновська проти України» (заява №74576/13).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 264, 311, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року - скасувати, а справу № 320/13769/21 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко