Ухвала

від 20.06.2023 по справі 320/13769/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 червня 2023 року Київ № 320/13769/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної служби України з питань праці в Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Біопром"" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

до КОАС звернулось ГУ Держпраці у Київській області з позовом до ТОВ "Біопром" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони експлуатації та виконання робіт діючих електроустановках і на кабельних лініях відповідача напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти, заборони експлуатації ТП-1735, комірок 10 кВ (2 одиниці) у РП-11, електрообладнання та електромереж електропередавальної організації ДТЕК Київської Регіональної Електромережі; відсторонення від виконання робіт ОСОБА_1 , заступника генерального директора Козієнко О.В., головного бухгалтера Ходаківської Н.І., заступника головного бухгалтера Коперсак І.П. та інших керівних працівників від виконання своїх обов`язків; заборони виконання робіт працівникам, зайнятих на важких роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці.

Ухвалою КОАС від 12.05.2023 позовну заяву було залишено без розгляду.

Постановою ШААС від 30.05.2023 ухвала КОАС від 12.05.2023 була скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог ст.ст.160, 161 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху із наданням заявникові п`ятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків, з огляду на таке:

відповідно до ч.1, 3 ст.55 КАСУ, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України" (щодо правосуддя) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року.

Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України" (щодо правосуддя) набрав чинності 30.09.2016.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно із ч.1-2 ст. 57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч.2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства випливає, що представництво у адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом: у судах першої інстанції з 01.01.2019 у справах, провадження у яких розпочато після 30.09.2016.

Виключення з наведеного правила стосується справ провадження в яких порушено до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (до 30.09.2016); представництво у такій справі може здійснюватися не лише виключно адвокатом, а й іншим законним представником з наданням доказів суду щодо уповноваження такої особи на представництво інтересів учасника справи відповідно до вимог процесуального законодавства навіть у випадку направлення такої справи на новий розгляд та/або якщо законом визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

В адміністративному процесі малозначними справами, відповідно до п. 20 ст. 4 КАСУ, є адміністративні справи незначної складності, у яких характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Перелік справ незначної складності наведено у ч. 6 ст. 12 КАСУ, зокрема це справи про:

прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб підприємців; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; перебування іноземців або осіб без громадянства на території України; а також типові справи й інші справи, у яких суд дійде висновку про їхню незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, відповідно до положень ст. 131-2 Конституції України та ч. 2 ст.16 КАС України, з 1 січня 2019 року представництво в судах всіх інстанцій як вид правничої допомоги здійснюється винятково адвокатами, крім зазначених вище випадків.

В порядку ст. 12 КАСУ, правову допомогу можуть надавати й інші фахівці в галузі права.

У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

Частиною 3 ст. 55 КАСУ унормовано, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Як слідує із поданої позовної заяви, остання підписана заступником начальника ГУ Держпраці у Київській області Стахівським С., на підтвердження повноважень якого надана копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, суд наголошує, що копія витягу з ЄДР не відповідає жодним встановленим законом критеріям для підтвердження права представника на підписання позовної заяви.

Статус відомостей ЄДР визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", де у ч.4 ст. 10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб`єктність представника податкового органу на вчинення юридично значимих дій, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень представника.

Суд також зауважує таке:

частиною 3 ст.55 КАСУ встановлюється вичерпний перелік документів, які дають право іншій особі, крім керівника суб`єкта владних повноважень, брати участь у розгляді справи, в тому числі шляхом підписання позовної заяви. До цих документів належить: статут, положення, трудовий договір (контракт), відтак Стахівському С. на підтвердження повноваження як представника в адміністративній справі необхідно було надати статут, трудовийдоговір (контракт), наказ у якому передбачено право приймати участь у розгляді адміністративної справи в суді від імені суб`єкта владних повноважень без додаткового уповноваження.

У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Стахівський С. має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.

Крім того, суд при ухваленні даного рішення використовує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду № 160/6823/19 від 03.02.2020 щодо участі суб`єкта владних повноважень у розгляді справи в порядку самопредставництва. Так, Верховний Суд звернув увагу, що змінами, внесеними до КАС Законом № 309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» а також визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження це закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

Також, за позицією колегії суддів КАС, допуск відповідної особи до участі у справі можливий лише у випадку сукупної наявності обох цих умов.

Таким чином, щоб визнати особу такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (справа № 160/6823/19 ВС) та наявність відповідного документа.

За приписами ч. 5 ст. 242 КАСУ, такі висновки є обов`язковими для суду.

Отже заявникові у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази повноважень представника позивача С. Стахівського, яким підтверджена його адміністративна процесуальна правоздатність, в тому числі, право на підписання позовної заяви шляхом надання рішення про його призначення на посаду, повноваження діяти в судах в інтересах ГУ Держпраці без довіреності (Статут, Положення, трудовий контракт тощо); прийняття на себе обовязків заступника начальника ГУ Держпраці у Київській області; .

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 94 КАСУ, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Порядок засвідчення копій документів встановлений законодавством є порядок, визначений ч. 5 ст.9 4 КАСУ, тому суду необхідно надати копії всіх документів, долучених до позовної заяви, засвідчених у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву Головного управління Держпраці в Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "БІОПРОМ" про застосування заходів реагування, - залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.