Ухвала

від 25.05.2023 по справі 357/9123/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/9123/18 Головуючий в суді І інстанції Дубановська І. Д.

Провадження № 22-з/824/713/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА

25 травня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Поливач Л.Д.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року представник ТОВ «Олійникова Слобода» звернувся до суду із позовом.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням, представник ТОВ «Олійникова Слобода» подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов задоволено частково.

В подальшому, до суду надійшла заява представника ТОВ «Олійникова Слобода» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій він просить стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу, понесені в суді першої та апеляційної інстанції, у розмірі 46 041,53 грн.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву та ухвалити по справі додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, з огляду на таке.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина восьма, дев`ята статті 139 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 (провадження № 14-16723св20) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: копію укладеного між ТОВ «Олійникова Слобода» та АО «Еверліґал» договору №17/02-06 від 01 лютого 2018 року про надання правової допомоги; копію додаткової угоди №16 до Договору від 01 лютого 2018 року про надання правової допомоги, з якої вбачається, що АО «Еверліґал» надає правову допомогу в суді, що включає, зокрема, але не виключно: аналіз наданих клієнтом документів, збір доказів, підготовку і подання до суду позовної заяви, підготовку необхідних, процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях в суді першої інстанції, вчинення інших дій, необхідних для надання клієнту правової допомоги, у межах повноважень, визначених пунктом 1.3 договору про надання правової допомоги від 01 лютого 2018 року. Розмір винагороди об`єднання за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1 цього додатку №16 до договору про надання правової допомоги, становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 700 Євро, крім того ПДВ - суму, еквівалентну 140 Євро, що разом становить 840 Євро (а.с.20-26, т.1).

Згідно доданої позивачем до позовної заяви копії платіжного доручення №3805 від 24 липня 2018 року ТОВ «Олійникова Слобода» було сплачено на рахунок АО «Еверліґал» суму у розмірі 25995,17 грн з призначенням платежу за юридичні послуги (а.с.36, т.1).

Крім того, відповідно до додаткової угоди №23/10/20-1 від 23.10.2020 року, укладеною між ТОВ «Олійникова Слобода» та АО «Еверліґал» ними було доповнено укладений між ними договір про надання правової допомоги, у якому вони визначили, що об`єднання надає клієнту правовому допомогу щодо його представництва у цій справі під час її розгляду у суді апеляційної інстанції згідно визначеною підсудністю, що включає, зокрема, але не виключно: аналіз оскаржуваного рішення, формування правової позиції, підготовку і подання апеляційної скарги від імені клієнта на вказане рішення, участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, підготовку необхідних процесуальних документів та вчинення інших дій, необхідних для надання клієнту правової допомоги, у межах повноважень, визначених пунктом 1.3 договору про надання правової допомоги. Згідно пункту вказаного додатку розмір винагороди об`єднання за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1 цього додатку становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 500 Євро, крім того ПДВ-суму, еквівалентну 100 Євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 600 Євро (а.с.181-182 т.2).

Згідно доданої позивачем до апеляційної скарги копії платіжного доручення №2162 від 27 жовтня 2020 року ТОВ «Олійникова Слобода» було сплачено на рахунок АО «Еверліґал» суму у розмірі 20046,36 грн з призначенням платежу за юридичні послуги (а.с.184 т.2).

На підставі вищевикладеного, оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, а рішення суду першої інстанції скасовано, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову ТОВ «Олійникова Слобода», а також беручи до уваги тривалість провадження у суді першої та апеляційної інстанції, визначений законом принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, та виконаної адвокатським об`єднанням роботи, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану заявником суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатським об`єднанням «Еверліґал» обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, підстави для відмови у їх стягненні або ж зменшення їх розміру у суду відсутні.

Таким чином, відповідно до статті 141 ЦПК України, апеляційний суд здійснює розподіл судових витрат та стягує із кожного з належних відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, по 23 020,76 грн з кожного (25 995,17 грн + 20 0046,36 грн / 2).

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (Ідентифікаційний код - 32638214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (Ідентифікаційний код 03755360) витрати позивача на професійну правову допомогу у розмірі по 23 020 (двадцять три тисячі двадцять) гривень 76 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: