Ухвала

від 01.06.2023 по справі 134/1712/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 134/1712/22

Провадження № 22-ц/801/1354/2023

Категорія: 76

Головуючий у суді 1-ї інстанції Лабай О. В.

Доповідач :Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

01 червня 2023 року м. Вінниця

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Крижопільського селищної ради Вінницької області адвоката Панасюка Володимира Борисовича

на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 квітня 2023 року у справі № 134/1712/22

за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог до предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання подати звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,

встановив:

Не погодившись із судовим рішенням у зазначеній справі представник відповідача адвокат Панасюк В.Б. подав апеляційну скаргу.

Вивчивши зміст апеляційної скарги та додані до неї документи приходжу до наступного висновку.

Частиною 4 статті 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються, крім іншого, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

При наданні оцінки дотриманню особою, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, вимог статті 356 ЦПК України, апеляційний судперевіряє сплату судового зборуу відповідному розмірі (стаття 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI) та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина перша статті 9 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI).

Враховуючи викладене, одним із процесуальних обов`язків для реалізації права на судовий захист в порядку цивільного судочинства є надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Невиконання такого обов`язку є підставою для ухвалення судового рішення про залишення позовної заяви без руху зі встановленням строку для усунення таких недоліків.

Всупереч зазначеній нормі апелянтом такі документи до скарги не додано, судовий збір згідно вимог Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року не сплачено, а підстави звільнення від спати судового збору відсутні.

До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що в умовах воєнного стану економіка країни в цілому, та й територіальної громади, працює в режимі максимальної економії. Крім того, Крижопільська селищна рада є бюджетною установою та фінансується за рахунок бюджету, а тому непріоритетні видатки здійснюються з значними затримками.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбаченихстаттею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 111, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.

Посилання на обставини неможливості сплати судового збору, на які вказує апелянт (максимальна економія та затримання непріоритетних видатків, якими є судовий збір) не може бути підставою для задоволення клопотання.

Так, відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

Відтак, апелянт має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи.

До того ж, Крижопільська селищна рада Вінницької області є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України визначено засади судочинства, однією із яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати, або ж відстрочки.

З урахуванням викладеного приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено розмір судового збору 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір» апелянту належить сплатити судовий збір у розмірі 1488, 60 грн (992,40 х 150%), який перерахувати за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів:ГУК у Вінницькій області/м.Вінниця/22030101

Код ЄДРПОУ:37979858

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача:UА478999980313101206080002856

Для приєднання до матеріалів справи надати апеляційному суду платіжний документ про оплату вказаних витрат.

Згідно частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві стаття 185 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 357, статті 185 ЦПК України, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника Крижопільського селищної ради Вінницької області адвоката Панасюка Володимира Борисовича про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу представника Крижопільського селищної ради Вінницької області адвоката Панасюка Володимира Борисовича на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 квітня 2023 року залишити без руху.

Надати апелянту строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків та роз`яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий І.М. Стадник