Ухвала

від 31.05.2023 по справі 755/9652/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9652/22

Провадження №: 2/755/5994/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

20 жовтня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

14 лютого 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Об`єднано в одне провадженні позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

17 березня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, та призначено справу до судового розгляду по суті.

31 травня 2023 року (вх.№ 25936) до суду подано спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди та укладену і підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, з урахуванням прав та обов`язків сторін, які стосуються правовідносин, що є предметом спору, просили суд затвердити мирову угоду, закрити провадження у справі, зазначили, що наслідки закриття провадження у цивільній справі, у зв`язку із затвердженням мирової угоди, сторонам відомі і зрозумілі.

Позивач та представник позивача в судовому засідання просили прийняти спільну заяву про затвердження мирової угоди разом з мировою угодою, яка узгоджена та підписана сторонами цивільного процесах, за результатами розгляду постановити ухвалу про закриття провадження у цивільній справи.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні висловили свою позицію щодо підстав для затвердження мирової угоди на умовах узгоджених сторонами цивільного процесу.

Вислухавши думку учасників цивільного процесу, вивчивши матеріли мирової угоди поданої сторонами цивільного процесу на затвердження суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу, тобто це є їхнім диспозитивним правом, мирова угода підлягає затвердженню судом. (ч.7 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України)

Виходячи з положень частини першою, другою, п`ятою статті 207 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Мирова угода - це досягнута між сторонами в ході судового розгляду і під контролем суду заснована на взаємних поступках угода, яка по новому визначає їх суб`єктивні права та обов`язки.

Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмету спору. Не може визнаватися судом мирова угода, в якій нічого не вирішено про долю заявлених позивачем вимог і умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами, так як така угода не приведе до усунення конфлікту.

При затвердженні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Отже, вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з`ясувати чи не суперечать умови мирової угоди, зокрема, вимогам закону.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана відповідно до її умов, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Тобто, зазначена мирова угода не стосується прав та обов`язків сторін, що випливають з самого предмета позову, умови мирової угоди не пов`язані зі спірними правовідносинами.

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі, а також вирішуються питання, пов`язані з судовими витратами у справі.

Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Отже, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і визнавати недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ЦПК України.

Як убачається з умов мирової угоди, викладених у пунктах 4 та 5 Мирової угоди, сторонами цивільного процесу вирішуючи спірні питання шляхом визначення порядку та способу поділу спільного майна подружжя стосовно об`єктів рухомого та нерухомого майна, що є спільною сумісної власністю подружжя, а також віднесення деяких окремих об`єктів до приватної власності одного із подружжя, узгодили питання, які стосуються житлових прав позивача та їх малолітніх дітей, в даному випадку строки зняття з реєстраційного обліку позивача та малолітніх дітей з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та звільнення відповідачем квартири АДРЕСА_2 , однак вирішення у такий спосіб житлових питань є окремим предметом доказування, безпосередньо пов`язано із захистом прав малолітніх дітей, їх особисте право на житло, та виходить за межі заявлених вимог як за первісним, так і зустрічним позовами.

Суд, надавши правову оцінку умовам мирової угоди від 31 травня 2021 року, вважає, що положення мирової угоди суперечать вимогам чинного законодавства та дійшов висновку, що заява про затвердження мирової угоди не підлягає задоволенню, оскільки умови мирової угоди, яка укладена між сторонами, виходять за межі заявлених вимог, що є недопустимим та суперечить положенням цивільного процесуального законодавства, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини п`ятої статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердження мирової угоди і продовжує розгляд справи, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

За таких обставин, враховуючи те, що мирова угода, яка укладається сторонами у справі може стосуватись лише предмету позову у цій справі, суд дійшов висновку, що умови мирової угоди від 31 травня 2023 року, зареєстрована в канцелярії суду за вх.№25936, не відповідають нормам статті 207 ЦПК України, а тому відсутні підстави для її затвердження судом відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 207, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди, подана до суду 31 травня 2023 року, зареєстрована в канцелярії суду за вх.№ 25936.

Ухвала окреме від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)

З текстом ухвали можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: gttp://reyestr.court.gov.ua

С у д д я: