Рішення

від 23.05.2023 по справі 910/17629/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2023Справа № 910/17629/18 (910/3575/23)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі"

про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків

в межах справи № 910/17629/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом"

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків в межах справи № 910/17629/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); зобов`язано сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.

18.04.2023 від відповідача надійшов відзив.

26.04.2023 від позивача надійшли заперечення на відзив.

Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків в межах справи № 910/17629/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом".

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатом аналізу виписки про рух коштів ТОВ «Бестом», ліквідатором банкрута виявлено обставини перерахування останнім на користь ТОВ «Торговий дім «Житомирські ласощі» (код 38092323) коштів у загальному розмірі 2 750 000,00 грн за договором поставки №27/12/16БТД від 27.12.2016.

Однак, ТОВ «Торговий дім «Житомирські ласощі» не виконало умови договору поставки та не поставило ТОВ «Бестом» товар (кондитерські вироби), за який останнім 30.12.2016 було сплачено належним чином грошові кошти.

Сторонами було укладено договір про переведення боргу. На підставі договору про переведення боргу за яким ТОВ «ТД «Житомирські ласощі» (первісний боржник) перевело на нового боржника (ТОВ «Укройлпродукт») основний борг (грошове зобов`язання), який виник перед ТОВ «Бестом» (кредитор) на підставі договору поставки №27/12/16БТД від 27.12.2016 в сумі 2750000,00 грн, тобто, укладання договору про переведення боргу призвело до автоматичного збільшення розміру зобов`язань нового боржника, який приймає на себе зобов`язання, якщо договором не погоджено умов щодо відплатності переведення боргу.

Внаслідок укладення договору про переведення боргу ТОВ «Укройлпродукт» стало зобов`язаною стороною та безоплатно прийняло на себе зобов`язання з виплати боргу в розмірі 2750000,00 грн, однак усупереч вимогам п. 2.2 договору про переведення боргу №01-10/18 від 01.10.2018, новий боржник не сплатив кредитору ТОВ «Бестом» суму заборгованості в розмірі 2750000,00 грн.

Ліквідатором встановлено, що договір про переведення боргу сторонами не виконаний і виконаний не міг бути, внаслідок чого до суду було подано позов про визнання недійсним правочину як фраудиторного.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2022 по справі № 910/17629/18 (910/12093/20) позовні вимоги ліквідатора ТОВ «Бестом» задоволено в повному обсязі, визнано недійсним договір переведення боргу №01-10/18 від 01.10.2018, укладений між ТОВ «Торговий дім «Житомирські ласощі», ТОВ «Укройлпродукт» та ТОВ «Бестом», стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Житомирські ласощі» на користь ТОВ «Бестом» 2 750 000 (два мільйони сімсот п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати за договором поставки №27/12/16БТД від 27.12.2016.

27.12.2022 з ТОВ «Торговий дім «Житомирські ласощі» приватним виконавцем Жаботинським І.В. в межах виконавчого провадження стягнуто суму боргу на користь ТОВ «Бестом» за судовим рішенням у розмірі 2 750 000 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що зобов`язання у ТОВ «Торговий дім «Житомирські ласощі» з повернення переплати за недійсним договором переведення боргу №01-10/18 від 01.10.2018 виникло із дати прийняття рішення господарського суду міста Києва 22.08.2022 у справі № 910/17629/18 (910/12093/20).

Цим же рішенням суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з ТОВ «ТД «Житомирські ласощі» на користь ТОВ «Бестом» 2750000,00 грн суми попередньої оплати, оскільки покупець - ТОВ «Бестом» належним чином виконало умови договору поставки №27/12/16БТД від 27.12.2016 перерахувавши ТОВ «ТД «Житомирські ласощі» суму передоплати за товар, у той час як останнє в порушення взятих на себе зобов`язань після отримання суми попередньої оплати, не поставило ТОВ «Бестом» товар на вказану суму, внаслідок чого ТОВ «Бестом» вправі вимагати повернення вартості недопоставленого товару на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Із рахунків ТОВ «ТД «Житомирські ласощі» стягнуто борг 27.12.2022.

Нарахування 3% річних та інфляційних збитків здійснюється за період 22.08.2022 до 27.12.2022.

Тобто, у період із 22.08.2022 до 27.12.2022 ТОВ «Бестом» не могло включити до ліквідаційної маси повернуті кошти та відповідно використати їх у ліквідаційній процедурі. Відповідно існують підстави для застосування ст. 625 ЦК України та нарахування 3% річних і інфляційних збитків за весь час прострочення.

Розрахунок суми стягнення:

1) 3% річних - сума нарахованих процентів: 28 931,51 грн.;

2) інфляційні нарахування на суму боргу - сума збитків від інфляції: 162 659,28 грн.

Щодо поданого відзиву відповідачем, то суд зазначає, що відповідно до банківської виписки по особовому рахунку ТОВ "Бестом", який відкритий в АТ "Фортуна-Банк", 30.12.2016 ТОВ "Бестом" перераховано ТОВ "ТД "Житомирські ласощі" грошові кошти у розмірі 2 750 000,00 грн у якості передплати за кондитерські вироби згідно договору поставки №27/12/16БТД від 27.12.2016.

Вказаний факт також підтверджується поданою до органів ДПС податковою накладною від 30.12.2016 № 541.

Поставка товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту попередньої оплати (пункт 5.2 договору поставки).

Однак, ТОВ "ТД "Житомирські ласощі" не виконало умови договору поставки та не поставило ТОВ "Бестом" товар (кондитерські вироби), за який останнім 30.12.2016 сплачено грошові кошти у розмірі 2 750 000,00 грн.

Частинами 2, 3 ст. 293 ЦК України визначено умови повернення попередньої оплати за товар - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Тобто, право вимоги до ТОВ «ТД «Житомирські ласощі» із повернення передплати за товар виникло у ТОВ «Бестом» із 30.01.2017 року.

Відповідно до п. 2.1. договору переведення боргу, первісний боржник переводить на нового боржника основний борг (грошове зобов`язання), що виник на підставі основного договору, та, станом на 1 жовтня 2018 року, складає 2 750 000,00 (два мільйона сімсот п`ятдесят тисяч) гривень.

Тобто, на 01.10.2018 у ТОВ «ТД «Житомирські ласощі» уже існував борг за договором поставки перед ТОВ «Бестом» із повернення авансового платежу.

Частинами 1, 2 ст. 216 ЦК України визначено, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

У зв`язку із визнанням недійсним договір переведення боргу №01-10/18 від 01.10.2018 до ТОВ «Бестом» повернулося право на повернення коштів згідно договору поставки №27/12/16БТД від 27.12.2016, яке виникло із 30.01.2017 року.

У позові про стягнення інфляційних втрат та 3% річних позивач датою для нарахування платежів визначив 22.08.2022, тобто дату ухвалення судового рішення про недійсність договору переведення боргу.

При чому 22.08.2022 не є датою прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання із повернення передплати за товар. У ТОВ «ТД «Житомирські ласощі» борг перед ТОВ «Бестом» існував із 30.01.2017 та підтверджений 01.10.2018.

Позивач скористався своїм правом на нарахування інфляційних втрат та 3% річних, визначивши початкову дату для нарахування на суму основного боргу (переплати) 22.08.2022. Дата набрання законної сили рішенням суду про стягнення боргу 23.11.2022 не впливає на початкову дату нарахування, що заявлена у позові.

Відповідач не подав до суду жодних доказів про те, що форс-мажорні обставини унеможливили ведення господарської діяльності ТОВ «ТД «Житомирські ласощі» та отримання прибутку від такої діяльності, що унеможливило виконання обов`язків перед контрагентами із сплати заборгованості.

З огляду на викладені обставини, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги, які складають заборгованість в розмірі 191 590, 79 грн.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З огляду на викладені обставини та наведені норми суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв`язку з чим вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Крім того, керуючись положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 873,86 грн.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирські ласощі» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 9-11; код 38092323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестом» (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса. буд. 35-37; код 35235769) грошові кошти у розмірі 191 590 (сто дев`яносто одна тисяча п`ятсот дев`яносто) грн. 79 коп. з яких: 162 659,28 грн - інфляційні нарахування; 28 931,51 грн. - три проценти річних та 2 873,86 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 01.06.2023

Суддя А.М.Івченко