Рішення

від 31.05.2023 по справі 917/396/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2023 Справа № 917/396/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В., розглянувши справу № 917/396/23

за позовною заявою Акціонерного товариства "АГРОПРОСПЕРІС БАНК", бульвар Гавела Вацлава, будинок 6, корпус 3, м. Київ, 03124

до відповідачів 1) Фермерського господарства "ДЗЯБЕНКО", вул. Достоєвського, 54, смт. Диканька, Полтавський район, Полтавська область, 38500,

2) фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про стягнення 340 980,99 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" до відповідачів: Фермерського господарства "ДЗЯБЕНКО" та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 567 634,53 грн заборгованості за кредитним договором №974 від 15.12.2021 року, з яких: 500 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 57 534,25 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по тілу кредиту, 7 204,12 грн - сум прострочених відсотків за користування кредитом, 10 100,28 грн пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом (вх. № 425/23).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 умов кредитного договору №974 від 15.12.2021 року, у останнього виникла заборгованість у розмірі 567 634,53 грн, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2, який є поручителем відповідно відповідача 1 за договором поруки №974-пор-ДМВ від 15.12.2021 року.

Ухвалою суду від 14.03.2023 року залишено позовну заяву Акціонерного товариства "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" без руху та надано позивачу строк 5 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

28.03.2023 року до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (з додатками) (вх. № 3853). Відповідно до даної заяви, позивачем надано суду новий розрахунок заборгованості (де зазначив, що відповідач частково погасив заборгованість, у зв`язку з чим станом на 20.03.2023 року розмір загальної заборгованості становить 340 980,99, з яких: 250 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 83 856,68 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по тілу кредиту, 4 070,16 грн - заборгованість за процентами, 3 054,15 грн - пеня за процентами, а також зазначено конкретні календарні дати, коли у відповідача1 виникли прострочення вказаної заборгованості), зазначено правові підстави позову щодо поруки; надано інформацію про неможливість надання копії вимоги про сплату боргу за договором №974 від 15.12.2021 року; зазначено, що позивачем не вживалися заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; надано відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надано докази, що підтверджують погашення прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 39 600,00 грн; а також надано пояснення відносно направлення відповідачам копії позовної заяви. Також, заява позивача містить клопотання про поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.03.2023 року було задоволено клопотання Акціонерного товариства "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" про поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви; поновлено Акціонерному товариству "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" строк для усунення недоліків позовної заяви; прийнято позовну заяву (з урахуванням зменшеної суми заборгованості відповідно до заяви від 28.03.2023 року) до розгляду і відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено відповідачам строки: для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 5 днів з дня отримання цієї ухвали; для подання відзивів на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзиви подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання таких відповідей від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України; встановлено позивачу строк для подання відповідей на відзиви з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідачів відзивів на позов.

03.04.2023 року до суду від позивача надійшла через засоби поштового зв`язку заява про усунення недоліків позовної заяви (з додатками) (вх. № 4166) ідентична поданій позивачем 28.03.2023 року через систему Електронний суд.

19.04.2023 року на адресу суду від відповідачів 1, 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4984), в якому вони частково визначали позовні вимоги, а саме в частині 190 146,13 грн боргу за кредитом та 4070,16 грн боргу за процентами. Також у відзиві відповідачі зазначили, що не заперечують укладення між ними та позивачем кредитного договору №974 від 15.12.2021 року та договору поруки №974-пор-ДМВ від 15.12.2021 року. Відповідачі посилаються на те, що: позивач двічі вказує про направлення на їх адресу вимог від 13.09.2022 року про сплату боргу, однак надати суду вказаних вимог не може; позов подано до суду після закінчення строку дії договору. Направлення позивачем 13.09.2022 року вимог про сплату боргу змінило умови основного зобов`язання щодо строку погашення кредиту, періодичності платежів, порядку сплати процентів від суми позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Тобто наявність вказаних вимог спростовує правомірність нарахування процентів та пені після 13.09.2022 року, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору. Відповідачі вважають, що з 13.09.2022 року кредитор безпідставно списував з поточного рахунку відповідача 1 грошові кошти в рахунок погашення процентів за кредитним договором, отже грошова сума у розмірі 59853,87 грн мала бути зарахована в рахунок погашення основного боргу, а не процентів. Відповідачі заперечують проти стягнення пені у розмірі 83 865,68 грн та пені за процентами у розмірі 3054,15 грн у зв`язку із введенням в Україні 24.02.2022 року воєнного стану та з урахуванням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Крім того відповідачі заперечували проти стягнення з них судових витрат у розмірі 8514,53 грн, оскільки у заяві від 20.03.2023 року позивач не просив їх стягнути.

Також, 19.04.2023 року від відповідачів 1, 2 до суду надійшло спільне клопотання про витребування доказу та встановлення додаткового строку для надання доказу (вх. № 4983) по справі № 917/396/23. В поданому клопотанні відповідачі зазначали, що позивач стверджує про направлення на адресу відповідачів вимоги від 13.09.2022 року про дострокове погашення кредиту, при цьому у відповідачів дана вимога відсутня. Тому з метою об`єктивного, повного дослідження обставин справи і встановлення певних фактів, виникла необхідність витребувати у позивача вищезазначену вимогу для дослідження її судом. Також, посилаючись на ч. 5 ст. 80 відповідачі просять встановити їм додатковий строк для подання вказаного доказу терміном до відкриття першого судового засідання.

Ухвалою суду від 24.04.2023 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідачів 1, 2 про витребування у позивача доказу (вимоги від 13.09.2022 року про дострокове погашення кредиту) та про встановлення відповідачам 1, 2 додаткового строку для подання відповідного доказу (вх. № 4983).

08.05.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 5721), в якій не погоджується з доводами відповідачів 1, 2, оскільки вимога від 13.09.2022 року не містила вимоги про повне дострокове погашення, а виключно наголошувала на необхідність усунення відповідачами порушення виконання зобов`язань за кредитною угодою з метою недопущення погіршення рейтингу позичальника та збільшення заборгованості. А оскільки суд відмовив відповідачам у задоволенні клопотання про витребування доказу - вимоги від 13.09.2022 року, дане питання не потребує в подальшому додаткового дослідження. Списання з поточного рахунку відповідача 1 процентів за користування кредитом в розмірі 59 853,87 грн за період з 13.09.2022 року по 13.03.2023 року відбулось у чіткій відповідності до умов кредитного договору. Позивач не погоджується з думкою відповідачів відносно необхідності списання нарахованих пені у розмірі 83 865,68 грн та пені за процентами у розмірі 3054,15 грн у зв`язку із введенням в Україні 24.02.2022 року воєнного стану та з урахуванням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Крім того, дані підстави не можуть розцінюватися як формс-мажор, так як зобов`язання виникли до 24.02.2022 року та відповідачами не надано відповідних сертифікатів про засвідчення даних обставин. Відносно стягнення з відповідачів судових втрат позивачем у позовній заяві від 16.02.2023 року була зазначена вимога про їх стягнення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

15.12.2021 року між Акціонерним товариством "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" (далі - кредитор, позивач) та Фермерським господарством Фермерського господарства "ДЗЯБЕНКО" (далі - боржник, відповідач 1) було укладено кредитний договір № 974 (далі - договір, а. с. 5-11).

Відповідно до п. 1.1. договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) в формі невідновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії в сумі 500 000,00 грн (далі - ліміт), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором.

Під "Невідновлювальною кредитною лінією сторони розуміють форму надання кредиту частинами (траншами) та/або одним траншем в межах ліміту, що змінюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії (додаток №1 до договору). При цьому у разі часткового або повного погашення кредиту позичальник не може повторно отримати кредит на умовах договору в межах ліміту (п. 1.2 договору).

Кінцевий термін надання Кредиту - 30 вересня 2022 року (останній день терміну, коли позичальник може отримати кредит) (п. 1.3 договору).

Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії (додаток №1 до договору). Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 30 листопада 2022 року (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором) (п. 1.4 договору).

Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти за користування кредитом, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18,0% (вісімнадцять) процентів річних (п. 2.1 договору).

За умови виконання позичальником обов`язкових умов, вказаних в пункті 3.1. договору, кредитор здійснює надання кредиту шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника відкритий у кредитора, для подальшого використання за цільовим призначенням. Надання кредиту здійснюється кредитором на підставі письмової заяви позичальника за формою згідно додатка №2 до договору, яка повинна бути надана кредитору не пізніше кінцевого терміну надання кредиту в день, що передує дню фактичного отримання кредиту. Датою отримання кредиту вважається дата списання відповідної суми кредиту з рахунку кредитора, а датою повернення (погашення) кредиту вважається дата зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 у кредитора (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.6 договору сторони узгодили, що позичальник надає кредиторові право в порядку договірного списання здійснювати списання коштів з рахунків позичальника відкритих у кредитора, в розмірі строкових зобов`язань, в тому числі по сплаті процентів, будь-яких комісій за цим договором в т.ч. процентів, що нараховані на дату остаточного погашення заборгованості за кредитом, прострочених зобов`язань, неустойки за невиконання або неналежне виконання зобов`язань позичальником за цим договором. При цьому кредитор має право самостійно здійснювати списання грошових коштів в порядку встановленому нормативно-правовими актами НБУ. Для реалізації кредитором права на договірне списання, яке надано йому позичальником відповідно до цього договору, позичальник уповноважує кредитора та доручає кредитору перерахувати кошти з поточного рахунку позичальника в національній / іноземній валюті на рахунки, які будуть відкриті у кредитора згідно умов цього договору. Договірне списання в розмірі прострочених зобов`язань позичальника, в тому числі й комісій, передбачених цим договором, а також неустойки за невиконання належним чином зобов`язань позичальником за цим договором, здійснюється кредитором самостійно без одержання попередньої згоди позичальника. Кредитор набуває можливість реалізувати своє право на списання коштів в рахунок виконання Позичальником зазначених в цьому абзаці зобов`язань за цім Договором, починаючи з останнього дня строку виконання зобов`язання.

Виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між кредитором та громадянином України ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 (далі - відповідач 2, поручитель) (п. 4.1 договору).

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що позичальник зобов`язаний виконати зобов`язання за договором, в т.ч. здійснити погашення заборгованості. Під поняттям Погашення заборгованості сторони розуміють зарахування позичальником або третіми особами грошових коштів на рахунок кредитора, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій відповідно до умов договору, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору, та інших платежів, якщо такі ітимуть місце.

Погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строках, які визначаються у графіку зменшення ліміту кредитної лінії (додаток №1 до договору), що підписується сторонами в момент укладання договору. Позичальник має право достроково здійснювати повне або часткове погашення сум наданого кредиту, при цьому, платіжний документ про таку дострокову сплату має містити в призначенні платежу посилання, що такий платіж направляється на дострокове погашення заборгованості за цим договором (п. 5.2 договору).

Проценти за користування кредитом позичальник сплачує не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця в останній робочий день поточного місяця виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (методом факт/факт). Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані кредитором позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність кредитора відповідно до умов договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п. 5.3 договору).

Якщо дата сплати кредитних коштів та процентів не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше наступного банківського дня, що слідує за датою сплати кредиту та процентів, визначеної відповідно до умов договору (п. 5.4).

Під поняттям Банківський день мається на увазі день (крім суботи га неділі), протягом якого банки здійснюють звичайну діяльність в Україні та виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку (п. 5.5 договору).

Позичальник зобов`язується здійснювати погашення заборгованості за договором у валюті кредиту шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з будь-якого поточного рахунку позичальника на рахунок кредитора № НОМЕР_1 або на інші рахунки, визначені кредитором та доведеш до відома позичальника в будь-якій формі (письмовій або усній або електронній). Подальший розподіл коштів на рахунки обліку відповідної кредитної заборгованості здійснюється Кредитором самостійно з урахуванням черговості, встановленої п.5.9. Договору (п. 5.6 договору).

При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом, в тому числі, протягом строку такого прострочення, на суму фактичної заборгованості (п. 5.7 договору).

Вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за договором підлягають задоволенню у такій черговості:

a) сплата прострочених процентів,

b) сплата простроченої суми кредиту,

c) сплата строкових процентів,

d) сплата строкової суми кредиту,

е) сплата інших платежів, передбачень договором або договорами забезпечення,

f) сплата (неустойки) пені, штрафів за неналежне виконання зобов`язань за договором.

Кредитор на власний розсуд має право направити грошові кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, на погашення простроченої заборгованості за договором, у разі її наявності.

Позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо встановлення іншої черговості погашення заборгованості за договором. За запитом позичальника кредитор інформує позичальника про застосовану черговість погашення заборгованості (п. 5.9 договору)

Всі платежі позичальника щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитом повинні здійснюватися у валюті, що відповідає валюті кредиту (п. 5.10 договору).

У разі настання обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька наступних заходів:

a) відмовити в наданні кредиту за договором;

b) скасувати ліміт або встановити розмір ліміту в розмірі фактичної заборгованості позичальника за кредитом;

c) вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов`язань за договором;

d) вимагати від позичальника та/або поручителів надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов`язань позичальника за договором (п. 8.1 договору).

Якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах а), в), с) пункту 8.1. цієї статті договору, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов`язання кредитора, щодо надання кредиту, є припиненими з дати направлення кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної кредитором самостійно (п. 8.3 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору. До регулювання правовідносин, які неурегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України (п. 11.1 договору).

Позичальник, на вимогу кредитора, сплачує останньому: за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором - пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним по дату погашення простроченого зобов`язання включно. Пеня за простроченими зобов`язаннями в іноземній валюті сплачується в гривні по офіційному курсу НБУ на дату сплати ( п. п. 11.2, 11.2.1 договору).

Визначена пунктом 11.2. договору неустойка (пеня, штраф) підлягає сплаті позичальником протягом десяти банківських днів з дати відправленій кредитором відповідної письмової вимоги, на зазначені в цій вимозі рахунки. Сплата пені, штрафів або неустойки не звільняє позичальника від виконання простроченого (порушеного/невиконаного) зобов`язання. Кредитор має право скасувати неустойку (пеню, штраф) або зменшити її розмір (п. 11.3 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору (п. 12.1 договору).

Всі додатки до договору, а також додаткові угоди/договори про зміни до нього, є невід`ємними частинами договору (п. 12.7 договору).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Також сторонами було узгоджено та підписано додаток №1 до кредитного договору - графік зменшення ліміту кредитної лінії., відповідно до якого станом на 30.10.2022 року залишок максимально припустимої заборгованості за кредитом становить 250 000,00 грн, а станом на 30.11.2022 року - 0,00 грн.

15.12.2021 року між Акціонерним товариством "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки №974-пор-ДМВ (далі - договір поруки, а. с. 12 - 14).

Сторони цього договору встановили, що поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати в повному обсязі по зобов`язанням Фермерського господарства ДЗЯБЕНКО (Код в ЄДРПОУ 33003752), які виникають з умов Кредитного договору №974 від 15 грудня 2021 року з усіма змінами та доповненнями до нього, за умови якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 500 000,00 грн, а позичальник зобов`язується перед банком повернути кредитні кошти, шляхом сплати суми кредиту (частини кредиту), відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії, встановленого кредитним договором, та щомісячної сплати процентів в розмірі 18,0% (вісімнадцять) відсотків річних, комісій, а також штрафів та пені, в строки та на умовах, обумовлених кредитним договором. Строк остаточного виконання зобов`язань за кредитним договором - не пізніше 30 листопада 2022 року (п. 1.2 договору поруки).

Поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, в обсязі визначеному у п. 1.2. цього договору, в тому числі й в разі пред`явлення банком вимоги до позичальника достроково виконати зобов`язання за кредитним договором згідно його умов (п. 1.4 договору поруки).

Сторони цього договору визначають, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за кредитним договором. Банк має право вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором як від позичальника, так і від поручителя, так і від них обох одночасно. Банк, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від іншого солідарного боржника (п. 2.1 договору поруки).

Сторони цього договору встановлюють, що поручитель, після виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, набуває всіх прав банка в частині виконаних ним зобов`язань (п. 2.2 договору поруки).

Поручитель надає банку право самостійно здійснювати списання коштів з рахунків поручителя (депозитних, карткових, поточних ін.), відкритих в АТ АП БАНК, в розмірі строкових зобов`язань позивальника за кредитним договором, включаючи комісійну винагороду банку, а також прострочених зобов`язань позичальника за кредитним договором, а також суми неустойки та розміру збитків, завданих банку невиконанням або неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань.

Для реалізації банком цього права, яке належить йому відповідно до цього договору поручитель доручає банку самостійно здійснювати списання коштів, в обсязі зобов`язань, згідно цього договору, в порядку, передбаченому законодавством України.

З метою погашення поручителем грошових зобов`язань позичальника за кредитним договором у валюті наданого кредиту згідно з умовами кредитного договору, поручитель уповноважує банк та доручає банку:

-перераховувати кошти в гривнях для купівлі іноземної валюти з свого рахунку (депозитний, картковий, поточний), спрямувавши їх на рахунок банку, для виконання забезпечених цим договором зобов`язань позичальника за кредитним договором;

- перерахувати придбані кошти в іноземній валюті на поточний рахунок поручителя, відкритий в АТ АП БАНК, а у разі його відсутності, - на позичкові рахунки, відкриті в АТ АП БАНК згідно умов кредитного договору;

-утримати, з рахунку (депозитного, карткового, поточного) поручителя, суму збору в національній валюті України на обов`язкове державне пенсійне страхування та перерахувати її за реквізитами Пенсійного Фонду, в якому перебуває на обліку АТ АП БАНК;

-утримати, з рахунку поручителя (депозитного, карткового, поточного) суму комісійної винагороди в національній валюті України, за проведення банком операції і купівлі іноземної валюти, в розмірі згідно з тарифами та ставками банку на розрахунково-касове обслуговування.

Договірне списання може здійснюватися зі всіх рахунків (у будь-яких валютах) поручителя, відкритих в АТ АП БАНК (як з тих, що були відкриті поручителем на момент підписання цього договору, так і з тих рахунків, які будуть відкриті поручителем після вступу у юридичну силу цього договору).

Договірне списання в розмірі строкових зобов`язань позичальника за кредитним договором здійснюється на підставі листа поручителя, в якому обов`язково зазначається розмір строкових зобов`язань, що підлягає списанню та календарний день, з настанням якого банк має можливість реалізувати своє право на договірне списання коштів в рахунок виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Договірне списання в розмірі прострочених зобов`язань позичальника за кредитним договором, в тому числі й комісійна винагорода банку за кредитним договором, а також неустойка за невиконання належним чином зобов`язань позичальником за кредитним договором та/або поручителем за цим договором, здійснюється банком самостійно без одержання попередньої згоди поручителя. Ініціатором переказу коштів з рахунків поручителя в порядку договірного списання в цьому випадку є банк. Банк набуває можливість реалізувати своє право на списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання за позичальника зобов`язань за кредитним договором, починаючи з першого дня виникнення прострочення платежів за кредитним договором та виникнення права у банка на проценти, комісію та/або інші платежі за кредитним договором (п. 2.5 договору поруки) .

У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, що забезпечені порукою за цим договором, банк звертається до поручителя з письмовим повідомленням про факт порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором з викладенням змісту цього порушення та з вимогою до поручителя виконати забезпечені цим договором зобов`язання за позичальника, а поручитель зобов`язується виконати таку вимогу банку протягом двох банківських днів з моменту отримання такого повідомлення (п. 3.1. договору поруки).

Сторони цього договору встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги (п. 4.1 договору поруки).

Сторони цього договору встановлюють, що поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, виплачує, в безспірному порядку, банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на дату виникнення зобов`язання поручителя погасити заборгованість позичальника, за кожний день прострочки, від несвоєчасно погашеної суми заборгованості. При цьому, моментом виникнення зобов`язання поручителя погасити заборгованість позичальника, рахується день, наступний за днем, коли повинен бути погашений кредит (частина кредиту) та/або проценти, та/або комісії за кредитним договором. Про виникнення заборгованості позичальника банк повідомляє поручителя письмово (п. 4.2 договору поруки).

Сторони цього договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання усіма сторонами та втрачає свою дію з моменту повного виконання позичальником забезпеченого ним зобов`язання за кредитним договором в тому числі й зобов`язань по сплаті неустойки та відшкодуванню збитків та/або належного виконання поручителем зобов`язань за цим договором.

При цьому, сторони констатують, що строк закінчення цього договору не вказується сторонами конкретно, так як він визначається моментом повернення суми кредиту за кредитним договором (п. 5.1 договору поруки).

Поручитель засвідчив, що він ознайомлений з умовами кредитного договору та додатками до нього, виконання якого забезпечується цим договором, умови кредитного договору поручителю зрозумілі. Поручитель також підтверджує, що вів ознайомлений з тарифами та ставками банку, що діють на момент укладання даного договору (п. 6.2 договору поруки).

Договір поруки скріплений підписами та печатками обох сторін.

Позивачем були надані кредитні кошти ФГ ДЗЯБЕНКО на підставі заяви про видачу траншу №1 15.12.2021 року в сумі 500 000,00 грн (а. с. 15), що підтверджується меморіальним ордером №20594143 від 15.12.2021 року на суму 500 000,00 грн (а. с. 16).

Як стверджує позивач, у зв`язку з простроченням заборгованості по тілу кредиту та відсоткам за кредитним договором він направив на адреси відповідачів вимоги від 13.09.2022 року. При цьому зазначив про неможливість надання суду даних документів. Дані вимоги, з пояснень позивача, не містили вимоги про повне дострокове погашення, а виключно наголошували на необхідність усунення відповідачами порушення виконання зобов`язань за кредитною угодою з метою недопущення погіршення рейтингу позичальника та збільшення заборгованості.

Відповідачі при цьому зазначають про неотримання ними вказаних вимог.

Позивач зазначає, що станом на 20.03.2023 року відповідачем - 1 було допущено прострочену заборгованість по тілу за кредитним договором, яка становить 250 000,00 грн.

Отже, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань, у нього утворилась заборгованість в розмірі 340 980,99 грн., з яких 250 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 83 856,68 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по тілу кредиту за період з 01.11.2022 по 27.03.2023 року), 4 070,16 грн - заборгованість за процентами за період з 31.12.2021 року по 27.03.2023 року, 3 054,15 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом за період з 08.08.2022 року по 15.02.2023 року.

Зазначене зумовило звернення АТ "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" до суду із позовом про стягнення солідарно зазначеної суми боргу з позичальника ФГ ДЗЯБЕНКО та поручителя ОСОБА_1 .

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): кредитний договір №974 від 15.12.2021 року з додатками 1, 2; договір поруки №974-пор-ДМВ від 15.12.2021 року; заяву на видачу траншу №1 від 15.12.2021 року; меморіальний ордер № 20594143 на суму 500 000,00 грн; витяг з ЄДРЮОФОПГФ від 29.12.2022 року відносно позивача; паспорт ОСОБА_1 ; картку платника податків ОСОБА_1 ; довіреність №41-722 від 24.06.2022 року; наказ №126-к від 09.10.2015 року; посадову інструкцію начальника юридичного управління; статут АТ "АГРОПРОСПЕРІС БАНК"; меморіальний ордер №21588428 від 01.11.2022 року на суму 250 000,00 грн; меморіальний ордер № 21725962 від 01.12.2022 року на суму 250 000,00 грн; меморіальний ордер №22037331 від 16.02.2023 року на суму 41 384,92 грн; меморіальний ордер №22146158 від 13.03.2023 року на суму 208 615,08 грн; меморіальний ордер № 20697214 від 18.01.2022 року на суму 4 191,78 грн; меморіальний ордер № 45383 від 07.02.2022 року на суму 7 278,79 грн; меморіальний ордер №20796245 від 16.02.2022 року на суму 365,05 грн; меморіальний ордер № 20996900 від 06.05.2022 року на суму 7 784,95 грн; меморіальний ордер № 21094307 від 09.06.2022 року на суму 15000,00 грн; меморіальний ордер № 21200375 від 14.07.2022 року на суму 14 000,00 грн; меморіальний ордер №21397938 від 13.09.2022 року на суму 5 000,00 грн; меморіальний ордер № 21600737 від 03.11.2022 року на суму 7 500,00 грн; меморіальний ордер № 21691521 від 29.11.2022 року на суму 18030,14 грн; меморіальний ордер № 21900885 від 11.01.2023 року на суму 9 069,86 грн; меморіальний ордер № 22033373 від 15.02.2023 року на суму 13 615,08 грн; меморіальний ордер №22146150 від 13.03.2023 року на суму 6 638,79 грн.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 345 Господарського кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою укладений сторонами 15.12.2021 року кредитний договір № 974 є договором кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо змісту поняття користування кредитом Велика Палата Верховного Суду в п. 76-78, 80 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила, що позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Отже, позичальник отримує чужі грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

Поняття користування кредитом, яким послуговуються скаржники, є окремим випадком користування чужими коштами. Термін користування чужими коштами Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін користування чужими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Отже, користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) (тут і далі - в редакції від 04.07.2018), встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Відповідно до п. 1 Положення терміни вживаються в такому значенні:

- бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

- клієнтські рахунки - особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу);

- первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;

- регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

У п. 42-43 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 45, 46 Положення касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова ВП ВС від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12).

Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання (постанова ВП ВС від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16).

Як встановлено судом, 15.12.2021 року між Акціонерним товариством "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" та Фермерським господарством ДЗЯБЕНКО укладено кредитний договір №974 .

З огляду на наведене, меморіальні ордери є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та невиконання останнім своїх грошових зобов`язань за зазначеним кредитним договором щодо повернення суми кредиту (основного боргу).

Факт виконання позивачем умов кредитного договору, а саме: надання відповідачу 1 кредитних коштів у розмірі 500 000,00 грн підтверджується меморіальним ордером №20594143 від 15.12.2021 року. Тоді як відповідач 1 порушив умови кредитного договору в частині своєчасної сплати заборгованості за кредитом та не повернув у строк, узгоджений в кредитному договорі передбачені платежі по тілу кредиту, що підтверджується як меморіальними ордерами так і розрахунком суми позову, долученими до матеріалів справи.

Статтею 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Граничним строком кредитування було 30.11.2022 року (п. 1.4 договору), про що також зазначено банком в позовній заяві. Проте, позичальником ФГ ДЗЯБЕНКО в порушення умов кредитного договору не виконано зобов`язання щодо повного погашення кредиту у порядку та строк, передбачений кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 250 000,00 грн. (основний борг), яка підтверджена матеріалами справи та не спростована жодними доказами відповідачами.

Згідно з ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У відповідності до ст.ст. 554, 555 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

15.12.2021 року між АТ "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" та ОСОБА_1 укладено договір поруки №974-пор-ДМВ.

Сторони цього договору встановили, що поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати в повному обсязі по зобов`язанням Фермерського господарства ДЗЯБЕНКО, які виникають з умов кредитного договору №974 від 15 грудня 2021 року з усіма змінами та доповненнями до нього, за умови якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 500 000,00 грн, а позичальник зобов`язується перед банком повернути кредитні кошти, шляхом сплати суми кредиту (частини кредиту), відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії, встановленого кредитним договором, та щомісячної сплати процентів в розмірі 18,0% (вісімнадцять) відсотків річних, комісій, а також штрафів та пені, в строки та на умовах, обумовлених кредитним договором. Строк остаточного виконання зобов`язань за кредитним договором - не пізніше 30 листопада 2022 року (п. 1.2 договору поруки).

Поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, в обсязі визначеному у п. 1.2. цього договору, в тому числі й в разі пред`явлення банком вимоги до позичальника достроково виконати зобов`язання за кредитним договором згідно його умов (п. 1.4 договору поруки).

Сторони цього договору визначають, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за кредитним договором. Банк має право вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором як від позичальника, так і від поручителя, так і від них обох одночасно. Банк, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від іншого солідарного боржника (п. 2.1 договору поруки).

У заяві про усунення недоліків та відповідно до розрахунку заборгованості позивач вказав, що станом на 20.03.2023 року за відповідачем 1 рахується заборгованість по тілу кредиту у розмірі 250 000,00 грн (з урахуванням проплат 16.02.2023 року у сумі 41 384,92 грн та 13.03.2023 року у сумі 208 615,08 грн), по пені за несвоєчасне погашення заборгованості по тілу кредиту (01.11.2022 року по 27.03.2023 року у розмірі 83 856,68 грн по процентам (з 31.12.2021 року по 27.03.2023 року) у розмірі 4 070,16 грн та по пені за процентами (з 08.08.2022 року по 15.02.2023 року) у розмірі 3 054,15 грн.

Суд критично оцінює посилання на існування вимоги від 13.09.2022 року про дострокову сплату боргу, що передбачена п. 8.1 кредитного договору, так як ані оригіналу, ані належним чином засвідченої копії вимоги від 13.09.2022 року позивачем або відповідачем до матеріалів справи не додано, крім того позивач вказує, що даний документ не містив вимоги дострокового повного чи часткового виконання позичальником зобов`язань за договором. Тому у суду відсутні підстави вважати саме 13.09.2022 року останнім днем строку користування кредитом.

Крім того, відносно посилання відповідачів, що грошова сума у розмірі 59 853,87 грн (сплачена у період з 13.09.2022 року по 13.03.2023 року) мала бути зарахована в рахунок погашення основної заборгованості (тіло кредиту), а не процентів суд зазначає, що умовами договору сторони передбачили, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору (п. 12.1 договору). Також пунктами 3.6 та 5.9 договору сторони узгодили порядок списання коштів із рахунку позичальника. У зв`язку з чим суд вважає, що позивач правомірно зарахував загальну суму у розмірі 59 853,87 грн у рахунок погашення процентів.

Отже, позовна вимога про стягнення суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 250 000,00 грн. (тіло кредиту) є обґрунтованою.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти за користування кредитом, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18,0% (вісімнадцять) процентів річних (п. 2.1 договору).

Проценти за користування кредитом позичальник сплачує не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця в останній робочий день поточного місяця виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (методом факт/факт). Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані кредитором позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність кредитора відповідно до умов договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п. 5.3 договору).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила, що важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Судом встановлено, що умови договору не передбачають нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто відсутня підстава для застосування положень ст. 625 ЦК України

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 4 070,16 грн процентів за користування кредитом за період з 31.12.2021 року по 20.03.2023 року. Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідачі визнають дану заборгованість.

Отже, перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, наданий позивачем, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 070,16 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором позивач просить стягнути солідарно з відповідачів пеню за основним боргом в розмірі 83 856,68 грн за період з 01.11.2022 року по 27.03.2023 року та пеню за процентами в розмірі 3 054,15 грн за період з 08.08.2022 року по 15.02.2023 року.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору. До регулювання правовідносин, які неурегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України (п. 11.1 договору).

Позичальник, на вимогу кредитора, сплачує останньому: за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором - пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним по дату погашення простроченого зобов`язання включно. Пеня за простроченими зобов`язаннями в іноземній валюті сплачується в гривні по офіційному курсу НБУ на дату сплати ( п. п. 11.2, 11.2.1 договору).

Визначена пунктом 11.2. договору неустойка (пеня, штраф) підлягає сплаті позичальником протягом десяти банківських днів з дати відправленій кредитором відповідної письмової вимоги, на зазначені в цій вимозі рахунки. Сплата пені, штрафів або неустойки не звільняє позичальника від виконання простроченого (порушеного/невиконаного) зобов`язання. Кредитор має право скасувати неустойку (пеню, штраф) або зменшити її розмір (п. 11.3 договору).

В той же час, положеннями пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і в пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

З 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", який постановою від 25.04.2023 р. № 383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив карантин на всій території України до 30 червня 2023 року.

Крім цього 24 лютого 2022 року Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене вище, суд відмовляє в частині стягнення пені за основним боргом в розмірі 83 856,68 грн за період з 01.11.2022 року по 27.03.2023 року та пені за процентами в розмірі 3 054,15 грн за період з 08.08.2022 року по 15.02.2023 року, оскільки позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення повернення кредиту та процентів на період дії карантину та воєнного стану.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачами договірних зобов`язань щодо сплати необхідних коштів для погашення заборгованості, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позов Акціонерного товариства АТ "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" підлягає задоволенню в частині стягнення 250 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту та 4 070,16 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

В іншій частині, а саме, стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 83 856,68 грн за період з 01.11.2022 року по 27.03.2023 року та пені за процентами у розмірі 3 054, 15 грн за період з 08.08.2022 року по 15.02.2023 року, позов не підлягає задоволенню, оскільки, позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення повернення кредиту та процентів на період дії карантину та воєнного стану.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

У відзиві на позовну заяву відповідач частково визнав позов в загальному розмірі 194 216,29 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зі ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, в зв`язку з частковим визнанням відповідачем позову позивачеві підлягає поверненню із Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 1456,62 грн, сплаченого при поданні позову, а решта в сумі 2 354,43 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Полтавської області

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "ДЗЯБЕНКО" (вул. Достоєвського, 54, смт. Диканька, Полтавський район, Полтавська область, 38500, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33003752) та з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" (бульвар Гавела Вацлава, будинок 6, корпус 3, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35590956) 250 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту та 4 070,16 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ДЗЯБЕНКО" (вул. Достоєвського, 54, смт. Диканька, Полтавський район, Полтавська область, 38500, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33003752) на користь Акціонерного товариства "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" (бульвар Гавела Вацлава, будинок 6, корпус 3, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35590956) 1 177,22 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" (бульвар Гавела Вацлава, будинок 6, корпус 3, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35590956) 1 177,22 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Повернути Акціонерному товариству "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" (бульвар Гавела Вацлава, будинок 6, корпус 3, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35590956) з державного бюджету України судовий збір у сумі 1 456,62 грн, який сплачено платіжним дорученням № 16257924 від 08.02.2023 року (оригінал платіжного доручення № 16257924 від 08.02.2023 року на суму 8 514,53 грн знаходиться в матеріалах справи № 917/396/23).

Повне рішення складено 31.05.2023 року.

Суддя О. М. Тимощенко

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.