Постанова

від 25.05.2023 по справі 906/959/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/959/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 (суддя Маріщенко Л. О.)

і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 (головуючий суддя Гудак А. В., судді Маціщук А. В., Мельник О. В.)

у справі № 906/959/21

за позовом заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області і 2) Народницької селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"

про визнання незаконним та скасування рішення,

(у судовому засіданні взяла участь прокурорка - Шапка Ірина Миколаївна)

ВСТУП

1. Судові рішення у цій справі у касаційному порядку оскаржуються відповідачем лише в частині стягнення з нього на користь Житомирської обласної прокуратури судового збору за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції та в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції.

2. Ключовими питаннями, які постали перед Верховним Судом у цій справі є: (1) чи може бути покладена сплата судового збору за розгляд позовної заяви в порядку вимог частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) на відповідача (орендаря) за умови відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради (про надання земельної ділянки в оренду) з підстав неефективності обраного прокурором способу захисту (але з висновками щодо неправомірного розпорядження радою такою земельною ділянкою), а також закриття провадження в частині вимог про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку?; (2) на кого покладається обов`язок з відшкодування судових витрат при апеляційному оскарженні рішення прокурором?

3. Суди першої та апеляційної інстанції щодо першого питання дійшли висновку про можливість покладення на відповідача в порядку вимог частини дев`ятої статті 129 ГПК України сплату судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, вказавши на те, що саме протиправні дії відповідача і селищної ради призвели до звернення прокурора з цим позовом. Щодо другого питання апеляційний господарський з урахуванням приписів частини дев`ятої статті 129 ГПК України вказав на необхідність покладення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, порівну на селищну раду і прокуратуру.

4. Верховний Суд з такими висновками судів не погоджується з огляду на викладене нижче у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

5. Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - позивач-1, Держгеокадастрт) і Народицької селищної ради (далі - позивач-2, Рада) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (далі - відповідач, ТОВ "Злагота") про:

- визнання незаконним та скасування рішення Ради від 28.04.2021 №237 про надання ТОВ "Злагода" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 95,00 га із реформованого КСП "Світанок";

- зобов`язання ТОВ "Злагода" повернути земельну ділянку площею 95,00 га, кадастровий номер 1823782400:07:004:0008 до земель запасу шляхом її передачі Раді.

6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рада в порушення норм земельного законодавства прийняла рішення та передала відповідачу земельну ділянку, яка належить до зони радіоактивно забрудненої території, без виготовлення проєкту землеустрою та без проведення земельних торгів.

7. ТОВ "Злагода" заперечило проти задоволення позову, зазначивши, що Держгеокадастр не наділений повноваженнями зі звернення до суду із заявленою прокурором позовною вимогою про визнання незаконним та скасування рішення Ради. Спірне рішення реалізоване шляхом укладання попереднього договору оренди землі, який припинений у подальшому за рішенням Ради, та шляхом підписання сторонами угоди про припинення попереднього договору оренди землі і повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі. Також зазначає, що за заявленою вимогою про визнання недійсним рішення ТОВ "Злагода" не є належним відповідачем.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

8. Рішенням Ради п`ятої сесії VIII скликання від 28.04.2021 №237 вирішено на період виготовлення проєкту із землеустрою та до укладення довгострокового договору оренди земельної ділянки укласти попередній договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Злагода" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 95,00 га із земель реформованих КСП "Світанок" на території Ради.

9. 01.05.2021 між Радою і ТОВ "Злагода" підписано попередній договір оренди землі №55, за змістом пункту 2 якого в оренду ТОВ "Злагода" передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) загальною площею 95,00 га, у тому числі рілля 95,00 га (додаток викопіювання із плану землекористування Ради, кадастровий номер 1823782400:07:004:0008).

10. Договір укладено з 01.05.2021 по 01.04.2022, строком на 11 місяців (пункт 8 договору).

11. Відповідно до пунктів 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради).

12. Того ж дня між Радою і ТОВ "Злагода" складено та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до попереднього договору оренди № 55, за умовами якого Рада передала, а ТОВ "Злагода" прийняло земельну ділянку, площею 95.00 га, розташовану на території Народицької селищної ради Житомирської області біля населеного пункту с. Гуто-Мар`ятин для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

13. Під час розгляду справи в суді першої інстанції, 09.12.2021 Рада прийняла рішення №470 "Про припинення договору оренди №55 від 01.05.2021 земельної ділянки площею 95,00 га укладеного з ТОВ "Злагода", яким вирішила припинити попередній договір оренди земельної ділянки від 01.05.2021 №55, визнала рішення Ради від 28.04.2021 №237 таким, що втратило чинність.

14. Також, 09.12.2021 сторони уклали угоду про припинення попереднього договору оренди землі від 01.05.2021 №55 та 15.12.2021 підписали акт прийому-передачі земельної ділянки згідно з яким орендар передав, а орендодавець прийняв земельну ділянку площею 95,00 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради Житомирської області біля населеного пункту с.Гуто-Мар`ятин.

Короткий зміст судових рішень

15. Господарський суд Житомирської області ухвалою від 14.06.2022 закрив провадження у справі № 906/959/21 в частині вимог про зобов`язання ТОВ "Злагода" повернути земельну ділянку шляхом її передачі Раді у зв`язку з відсутністю предмета спору.

16. Рішенням від 06.12.2022 Господарський суд Житомирської області у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення Ради відмовив. Стягнув із Ради на користь прокуратури 1 135 грн судового збору за розгляд позовної заяви. Стягнув з ТОВ "Злагода" на користь прокуратури 1 135 грн судового збору за розгляд позовної заяви.

17. Рішення мотивував тим, що Рада неправомірно розпорядилась спірною земельною ділянкою, відповідно, рішення про надання ТОВ "Злагода" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

18. Однак після порушення провадження у справі земельну ділянку відповідач Раді повернув, а позовна вимога про визнання недійсним рішення Ради та його скасування є неефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги не призведе до володіння відповідною земельною ділянкою.

19. Розглядаючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції вказав, що до звернення прокурора до суду із цим позовом призвели саме порушення, допущені Радою при прийнятті спірного рішення та укладанням на виконання цього рішення попереднього договору оренди землі з відповідачем, а тому відмова у задоволенні позову не є підставою для покладення на прокуратуру судових витрат у цій справі, через це судовий збір поклав на Раду і ТОВ "Злагода" у рівних частках з огляду на приписи частини дев`ятої статті 129 ГПК України.

20. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 09.03.2023 рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав. Стягнув із Ради на користь ТОВ "Злагода" 2 500 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. Стягнув з прокуратури на користь ТОВ "Злагода" 2 500 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

21. Вказав, що господарський суд першої інстанції правильно поклав витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви на Раду і ТОВ "Злагода" у рівних частках, оскільки встановив наявність відповідних обставини, з яким пов`язано застосування частини дев`ятої статті 129 ГПК України, як-то виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

22. ТОВ "Злагода" також просило стягнути з прокуратури на користь товариства судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн, з яких: підготовка відзиву на апеляційну скаргу прокурора - 7 500 грн; направлення до суду апеляційної інстанції та учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу - 500 грн; участь адвоката в судовому засіданні суду апеляційної інстанції - 2 000 грн/судове засідання.

23. З метою здійснення розподілу судових витрат, надаючи оцінку співмірності розміру витрат на правову допомогу зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та часом, витраченим на їх виконання, врахувавши заперечення прокуратури щодо заявлених витрат на правничу допомогу, апеляційний господарський суд не погодився із сумою витрат, яка заявлена ТОВ "Злагода" за підготовку відзиву на апеляційну скаргу прокурора в сумі 7 500грн, оскільки із системи "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що адвокат Нестерчук С. С. представляла інтереси відповідача в аналогічних справах щодо використання ТОВ "Злагода" земельних ділянок на території Ради, ініційованих прокуратурою, зокрема, у справах № 906/945/21 та № 906/1418/21. Отже, представнику відповідача вже були відомі як обставини, що виникли у цих справах, так і докази, що їх підтверджують. Окрім того, апеляційний господарський суд вказав, що в суді першої інстанції представником відповідача також була адвокат Нестерчук С. С., що не дає підстави стверджувати, що вивченню та дослідженню адвокатом у межах цієї справи підлягав значний обсяг документів, спір у справі був нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору та вимагав від адвоката вивчення значного обсягу джерел права для підготовки відзиву, а виготовлення вказаного процесуального документа потребувало значної кількості часу.

24. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що послуга по направленню до Північно-західного апеляційного господарського суду та учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу прокурора 500 грн охоплюються послугою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу прокурора.

25. Таким чином, з розрахунку гонорару від 31.01.2023 за договором про надання правничої допомоги від 25.01.2022 №01-5/22 на суму 10 000,00 грн обґрунтованими є лише 5 000,00 грн (2000 грн участь у судовому засіданні та 3000 грн підготовка відзиву на апеляційну скаргу).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26. ТОВ "Злагода" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 в частині стягнення з нього на користь прокуратури 1 135,00 грн судового збору за розгляд позовної заяви та змінити постанову суду апеляційної інстанції в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, стягнувши з прокуратури на користь ТОВ "Злагода" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

27. У касаційній скарзі зазначає, що підставою касаційного оскарження є порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме статті 129 ГПК України, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат у суді першої інстанції. Крім того, за результатами перегляду справи за апеляційною скаргою прокурора суд апеляційної інстанції прийняв постанову з порушенням статей 126, 129, 236, 270 ГПК України в частині розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи.

28. Суди не врахували постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 та постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №923/843/17 щодо застосування частини дев`ятої статті 129 ГПК України.

29. Також суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21 (постанова відсутня у Єдиному державному реєстрі судових рішень) та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 22.12.2022 у справі №903/643/21 щодо застосування положень статей 126, 129 ГПК України.

Позиція інших учасників справи

30. Прокуратура подала відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу ТОВ "Згагода" без задоволення", а оскаржувані судові рішення в частині розподілу судових витрат - без змін. У відзиві на касаційну скаргу прокурор вказує на те, що ТОВ "Злагода" та Рада добровільно усунули порушення вимог законодавства під час розгляду цієї справи судом, спір у цій справі виник внаслідок неправомірних дій цих сторін, а тому суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення частини дев`ятої статті 129 ГПК України. Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції надав об`єктивну оцінку співмірності складності справи та витраченого адвокатом часу на підготовку відзиву, що відповідає вимогам частини четвертої статті 126 ГПК України. Тому судові рішення в оскаржуваній частині є законними та обґрунтованими. Крім того, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції поклав у рівних частинах витрати на професійну правничу допомогу, понесені ТОВ "Злагода" за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, на Раду і прокуратуру, що в свою чергу не впливає на права та обов`язки відповідача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

31. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

32. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 ГПК України).

33. Частиною другою статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

34. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

35. ТОВ "Злагода" у відзиві на апеляційну скаргу прокуратури просило стягнути з прокуратури на користь товариства судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн, визначені на підставі складеного адвокатом 31.01.2023 розрахунку гонорару за договором про надання правничої допомоги від 25.01.2022 № 01-5/22.

36. Суд апеляційної інстанції установив, що представництво інтересів ТОВ "Злагода" у даній справі здійснювалося адвокатом Нестерчуком С. С. на підставі укладеного між адвокатом і відповідачем договору про надання правничої допомоги від 25.01.2022 №01-5/22.

37. За умовами вказаного договору адвокат прийняла на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту, а клієнт зобов`язався виплатити адвокату гонорар за надання правничої допомоги по представництву інтересів ТОВ "Злагода" у справі №906/959/21 (пункт 1.1). За надання правничої допомоги по цьому договору клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі визначеному відповідно до "Розрахунку гонорару адвоката", який є невід`ємною частиною цього договору. Згідно рахунку клієнт сплачує аванс, остаточний розрахунок за надану правничу допомогу проводиться протягом трьох днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг. На визначення розміру гонорару впливають строки, ступінь важкості справи, обсяг необхідної правничої допомоги (пункт 2.1).

38. На підтвердження факту надання послуг, відповідачем надано розрахунок гонорару за договором про надання правничої допомоги від 25.01.2022 №01-5/22 датований 31.01.2023 на суму 10 000,00 грн, який містить відомості надання наступних послуг: підготовка відзиву на апеляційну скаргу прокуратури - 7 500 грн; направлення до Північно-західного апеляційного господарського суду та учасникам справи відзиву на апеляційну скаргу прокуратури - 500 грн; участь адвоката в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду - 2 000 грн/судове засідання.

39. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відмічає, що відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

40. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

41. Водночас, відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

42. Положеннями ж частини п`ятої статті 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

43. Частиною п`ятою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

44. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

45. Колегія суддів окремо звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

46. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 02.06.2014), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

47. Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

48. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

49. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

50. Суд апеляційної інстанції дослідив факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення ним витрат на правничу допомогу, а також установив, що заперечуючи проти заяви відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу, прокурор у судовому засіданні просила зменшити заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу до 4 000,00 грн з покладенням їх у рівних частинах у розмірі 2 000,00 грн на прокуратуру і Раду.

51. Оцінивши подані докази, доводи та заперечення сторін, надавши оцінку співмірності розміру витрат на правову допомогу зі складністю справи, об`ємом виконаних адвокатом робіт, суд апеляційної інстанції не погодився із сумою витрат, яка заявлена ТОВ "Злагода" за підготовку та направлення відзиву на апеляційну скаргу прокуратури, вказавши, що обґрунтованою є сума 3 000 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, а сума у 500 грн за направлення відзиву охоплюється послугою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу прокуратури (пункти 23, 24 цієї постанови).

52. Також обґрунтованою визнана судом сума 2 000 грн за участь адвоката у судовому засіданні, яка визначена у розрахунку гонорару від 31.01.2023, та в подальшому відповідачем не збільшувалася.

53. Розглянувши доводи поданої касаційної скарги колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що вони жодним чином наведених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, позаяк зводяться до висловлення незгоди із здійсненною судом оцінкою зібраних у справі доказів, є проханням про їх переоцінку та втручання у виключні повноваження судів попередніх інстанцій. Питань права чи правозастосування скаржник у касаційній скарзі не піднімає.

54. Жодної неузгодженості із загальними висновками Верховного Суду, які наведені у постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі (пункт 29 цієї постанови), зокрема щодо необхідності дотримання принципу диспозитивності та змагальності у вирішенні питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, можливості зменшення таких витрат лише за клопотанням іншої сторони, а не з власної ініціативи, у даному випадку немає, адже відповідні висновки Верховного Суду враховані судом апеляційної інстанції, з урахуванням чого останній дійшов висновку, що заявлена відповідачем до стягнення сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн не відповідає критеріям співмірності та розумності, а також фактичному обсягу виконаних робіт, а відтак зменшив заявлені витрати до визначеного в оскаржуваній постанові розміру з урахуванням наведених вище норм ГПК України.

55. Колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги не містять посилань на те, які саме висновки Верховного Суду, викладені у наведених скаржником постановах, з урахуванням відмінності у кожній конкретній справі стосовно встановлених обставин відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не враховані судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові. При цьому, формальне посилання скаржника на витяги з постанов Верховного Суду щодо питання застосування приписів статей 126, 129 ГПК України, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин кожної конкретної справи і наявних у матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

56. Окрім того скаржник не зазначає, у чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами, які він вказує, і які були предметом розгляду касаційним судом.

57. Колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції у питанні визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню на користь відповідача, керувався як клопотанням прокурора про зменшення відповідної суми, заявленим останнім у судовому засіданні, так і наведеними скаржником принципами диспозитивності та змагальності, а також співмірності заявлених витрат зі складністю справи та обсягом наданої правничої допомоги. При цьому суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові чітко вказав, які саме витрати підлягають зменшенню (підготовка відзиву на апеляційну скаргу та направлення відзиву до суду апеляційної інстанції та учасникам справи), а також підстави їх зменшення. Заперечення відповідача в цій частині колегією суддів оцінюються критично, адже вони зводяться до цитування норм процесуального закону та загальних висновків Верховного Суду щодо питання застосування приписів статей 126, 129 ГПК України, однак при цьому конкретних доводів щодо спростування висновків суду апеляційної інстанції, окрім висловлення незгоди із такими висновками, не містять.

58. Разом з тим, як було зазначено вище, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу прокуратури просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі з прокуратури.

59. У цій частині колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).

60. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

61. Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення (пункт 8.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21, на яку також посилається відповідач у касаційній скарзі).

62. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду. З урахуванням наведеного, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат (пункти 8.31, 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).

63. Ураховуючи наведене, постанову суду апеляційної інстанції в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції слід змінити, заяву ТОВ "Злагода" задовольнити частково, стягнути з прокуратури на користь ТОВ "Злагода" 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

64. В цій частині Суд в порядку вимог частини четвертої статті 300 ГПК України звертається до власної правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 906/945/21, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.04.2023 після подання касаційної скарги у справі, яка розглядається.

65. У контексті наведеного, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що в наведеній постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 906/945/21, відмінність у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх розподілу полягає у тому, що в наведеній справі № 906/945/21 клопотань про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу сторони не заявляли (пункт 6.23 наведеної постанови), а також висновки суду апеляційної інстанції щодо зменшення розміру витрат на адвоката з метою їх розподілу, не підтверджені відповідними розрахунками (пункт 6.26 наведеної постанови). У цій справі № 906/959/21, як уже було зазначено, суд апеляційної інстанції врахував як клопотання прокуратури про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, так і навів відповідні розрахунки щодо зменшення відповідних витрат, вказавши, що зменшенню підлягають витрати по підготовці відзиву на апеляційну скаргу та направленню відзиву до суду апеляційної інстанції та учасникам справи.

66. Суд також оцінює критично доводи прокурора, викладені у відзиві на касаційну скаргу, про те, що оскаржувана постанова в частині покладення витрат на професійну правничу допомогу в рівних частинах на прокуратуру і Раду не стосується прав і обов`язків відповідача, оскільки прокурор, висуваючи відповідні заперечення, не наводить жодної норми процесуальної закону, яка б забороняла учаснику справи оскаржити судове рішення в частині розподілу на його користь судових витрат.

67. Стосовно доводів відповідача, викладених у пункті 27 цієї постанови, Суд зазначає таке.

68. Як убачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що до звернення прокурора до суду із цим позовом призвели саме порушення, допущені при прийняті Радою спірного рішення та укладанні на виконання цього рішення попереднього договору оренди землі з відповідачем.

69. Проте висновок суду першої інстанції про покладення судового збору за розгляд вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Ради і на Раду і на відповідача є помилковим з огляду на наступне.

70. Так, за обставинами цієї справи, прокурор звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Ради та про зобов`язання ТОВ "Злагода" повернути земельну ділянку.

71. В частині вимог до ТОВ "Злагода" господарський суд ухвалою від 14.06.2022 провадження у справі закрив та повернув прокуратурі з Державного бюджету України 2 270 грн судового збору, сплаченого за розгляд цієї вимоги, відповідно до частини четвертої статті 231 ГПК України, статті 7 Закону України "Про судовий збір".

72. Наведене свідчить, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для покладення на ТОВ "Злагода" судового збору за розгляд позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Ради, а тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню.

73. Враховуючи доводи і вимоги касаційної скарги, а також межі перегляду справи судом касаційної інстанції, рішення суду в частині стягнення судового збору за розгляд позовної заяви з Ради не переглядається.

74. В цій частині Суд також звертається до власних висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 906/945/21.

75. У цьому контексті Суд також не надає оцінку доводам скаржника, щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 11.12.2019 у справі № 923/843/17, щодо застосування приписів частини дев`ятої статті 129 ГПК України з огляду на наявність правової позиції Верховного Суду з цього питання, викладеної у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 906/945/21, у якій разом з тим наведено висновки про відсутність підстав для застосування висновків, викладених у постановах у справах № 910/12876/19, № 923/843/17, з огляду на різні встановлені обставини справи щодо застосування судами частини дев`ятої статті 129 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

77. За частиною першою статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

78. Ураховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції у цій справі в частині стягнення з ТОВ "Злагода" 1 135 грн судового збору слід скасувати, постанову суду апеляційної інстанції змінити, заяву ТОВ "Злагода" задовольнити частково, стягнути з прокуратури на користь ТОВ "Злагода" 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу понесених ТОВ "Злагода" у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн постанову суду апеляційної інстанції - залишити в силі.

Поворот виконання рішення

79. Відповідач подав заяву від 08.05.2023 б/н про поворот виконання судового рішення у якій зазначає, що на виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022, яке набрало законної сили 09.03.2023, відповідач 17.03.2023 сплатив на користь Житомирської обласної прокуратури 1 135,00 грн судового збору за розгляд позовної заяви, що підтверджується платіжним дорученням від 17.03.2023 № 66. У разі скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 в частині стягнення з ТОВ "Злагода" судового збору, який сплачений на користь Житомирської обласної прокуратури, просить в порядку повороту виконання стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь відповідача 1 135 грн. До заяви додана копія платіжного доручення з призначенням платежу: "згідно з рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 по справі № 906/959/21", яким підтверджується сплата вказаних коштів.

80. Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

81. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

82. Зважаючи на те, що за наслідками розгляду касаційної скарги скасовується рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача 1 135 грн судового збору, а також, враховуючи надане відповідачем платіжне доручення від 17.03.2023 № 66 про добровільну сплату судового збору на користь прокуратури, Верховний Суд здійснює поворот виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 у цій справі, шляхом стягнення з прокуратури на користь ТОВ "Злагода" 1 135 грн.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 333 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 у справі № 906/959/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" на користь Житомирської обласної прокуратури 1 135 грн судового збору за розгляд позовної заяви скасувати.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 906/959/21 в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950, Розрахунковий рахунок UА 598201720343110001000011049 в ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (11452, Житомирська обл., Народицький р-н, с. Базар. вул. Шевченка, 98, код ЄДРПОУ 03743894) 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

4. У частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода" у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 906/959/21 залишити в силі.

5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" про поворот виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 у справі № 906/959/21 задовольнити.

6. Стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" у порядку повороту виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 у справі № 906/959/21 1 135 грн судового збору за розгляд позовної заяви.

7. Доручити Господарському суду Житомирської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил