Ухвала

від 23.05.2023 по справі 367/4378/18

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4378/18

Провадження №2/367/286/2023

УХВАЛА

Іменем України

23 травня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого - суддіКравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Шаповала О.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Ірпені цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 грудня 2022 року постановлено закрити підготовчепровадження усправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Позивач за зустрічним позовом в судове засідання, призначене на 30 березня 2023 року на 15 годину 00 хвилин, не з`явився. На адресу позивача, зазначену в позовній заяві, та на адресу зареєстрованого місця проживання позивача, було направлено судові повістки. Повістка, яка була направлена на адресу зареєстрованого місця проживання позивача повернулася 24.04.2023 до суду неотриманою, з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 березня 2023 року постановлено визнати обов`язковою явку позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 в судове засідання в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Відкласти судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя на 23 травня 2023 року на 16 годину 30 хвилин.

У судове засідання, призначене на 23.05.2023, позивач за зустрічним позовом не з`явився. На адресу позивача, зазначену в позовній заяві, та на адресу зареєстрованого місця проживання позивача, було направлено судові повістки. Як вбачається із сайту АТ «Укрпошта», судова повістка, яка була направлена позивачу за зустрічним позовом на адресу, яка зазначена в позові, не була вручена під час доставки. 19.05.2023 була направлена для відправлення за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Отже, оскільки судові повістки про виклик до суду були направлені позивачу за первісним позовом на зазначену в позовній заяві адресу та адресу місця реєстрації позивача, проте, 24.04.2023 конверт, який було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання позивача, повернувся із відміткою поштового відправлення «адресат відсутній», а конверт, направлений на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, згідно даних АТ «Укрпошта» не вручено під час доставки та повернеться за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання, а позивач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи в повідомлений належним чином. Одночасно, в матеріалах справи відсутня заява від позивача про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач 23.05.2023 не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Як зазначено в ст. 10 ЦПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права. Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити заяву позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя про поділ майна подружжя без розгляду, оскільки, позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Керуючись ст.ст. 223, 257, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.В. Кравчук