Ухвала

від 29.05.2023 по справі 160/8813/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку на усунення недоліків

позовної заяви

29 травня 2023 рокуСправа №160/8813/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши питання щодо продовження строку усунення недоліків у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДГАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу про проведення фактичної перевірки, акту перевірки та податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного надійшла позовна заява (до відділення поштового зв`язку таку подано 18.04.2023 року) товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДГАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням уточненого позову (зареєстровано судом 24.05.2023 року, подано відділення поштового зв`язку 18.05.2023 року) просить суд:

- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» від 07 грудня 2022 року № 3763-п; акт перевірки від 19.12.2022 року № 2769/04-36-09-03/442444805; податкове повідомлення-рішення від 24.02.2023 року № 0033080708 на суму 2040 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.02.2023 року № 0033040708 на суму 2 409 490,05 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства та наявність інформації в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. Податковий орган не конкретизує суть порушення. Зі змісту наказу про проведення фактичної перевірки неможливо зрозуміти, яка податкова інформація стала причиною для проведення перевірки, якого вона змісту і про що свідчить, коли і яким чином вона була отримана, що підтверджує той факт, що жодної податкової інформації у контролюючого органу не було, а відтак і підстави для виходу на перевірку не було також. Наказ про проведення перевірки не відповідає вимогам законодавства, а сама перевірка проведена з істотними процедурними порушеннями, що нівелює її наслідки у вигляді податкових повідомлень-рішень. До того ж, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

На переконання позивача є неправдивою інформація, яка зазначена у акті щодо відмови керівника ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» від підписання акту, оскільки фактично директор Товариства ОСОБА_1 у період з 16.12.2022р. по 20.12.2022р. перебував у службовому відрядженні на АЗС у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області. Зазначені обставини підтверджуються наказом на відрядження та свідчать про неможливість подання заперечень під час складання акту та позбавлення права отримати його у день складання. Крім того, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ГІК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. наказ суперечать вимогам ПК України, оскільки не містить чітко визначений період (тривалість) фактичної перевірки, а лише інформацію, що вона не може перевищувати 10 діб та посилання на п. 82.3 ст. 82 ПК України. Крім того, спірний наказ взагалі не містить інформації про перевіряємий період діяльності, а лише посилання на ст. 102 ПК України (строки давності та їх застосування), що є недостатнім для ідентифікації цього періоду, а також створює у ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» відчуття правової визначеності при здійсненні податкового контролю відносно нього. Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Усі зазначені у даному запереченні обставини свідчать про незаконність проведення перевірки та перевищення посадових обов`язків ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а тому акт перевірки від 19.12.2022 року № 2769/04-36-09-03/442444805; податкові повідомлення-рішення від 24.02.2023 року № 0033080708 та № 0033040708 підлягають скасуванню.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 року зазначена вище справа розподілена та 27.04.2023 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду: позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України; належним чином засвідчених доказів, на підставі яких О.М. Кучма має право вчиняти дії на підписання будь-яких документів від імені ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» (статут або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказ про призначення на посаду тощо).

На виконання вимог ухвали суду від 01.05.2023 року від ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» надійшов уточнений адміністративний позов з його копією та копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно як директора ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» ОСОБА_2 .

В той же час, як було установлено судом, позивачем не у повному обсязі сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2684 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, а також постанові Верховного Суду від 14.09.2022 року у справі № 280/9443/21.

В даній справі позивачем оскаржуються наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» від 07 грудня 2022 року № 3763-п; акт перевірки від 19.12.2022 року № 2769/04-36-09-03/442444805; податкове повідомлення-рішення від 24.02.2023 року № 0033080708 на суму 2040 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.02.2023 року № 0033040708 на суму 2 409 490,05 грн.

1. Так, позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» від 07 грудня 2022 року № 3763-п; акт перевірки від 19.12.2022 року № 2769/04-36-09-03/442444805 є вимогами немайнового характеру, кожна з яких може становити окремий предмет позову, а тому такі вимоги мають бути оплачені судовим збором у розмірі 5368 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн., тобто 2684*2=5368). В той же час, оскільки позивачем вже сплачено 2684 грн., що підтверджено платіжною інструкцією №44 від 18.04.2023 року, то ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» слід подати до суду підтвердження щодо доплати судового збору у сумі 2684 грн.

Відповідно, оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі "Щокін проти України") реалізація податковим органом своєї функції щодо здійснення контролю за правильністю нарахування та сплати суб`єктом господарювання податків, наслідком якої є винесення рішення, що впливає на склад майна позивача, є втручанням до його майнових прав, а отже й вимога про визнання протиправним такого рішення суб`єкта владних повноважень є майновою.

Отже, в разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням як таким та подання позову про його скасування позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.

2. позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2023 року № 0033080708 на суму 2040 грн. та податкового повідомлення-рішення від 24.02.2023 року № 0033040708 на суму 2 409 490,05 грн. (у загальному розмірі 2 411 530,05 грн.) є майновими, сплачується у розмірі 26 840,00 грн. (1,5 відсотка від ціни позову, однак не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, розмір судового збору підлягає сплаті у розмірі 2684 грн. (за позовну вимогу немайнового характеру) + 26 840,00 грн. (за позовні вимоги майнового характеру)= 29 524 грн. (за подання цієї позовної заяви).

Проте, в порушення вищевикладених норм права позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, позивачу слід подати до суду оригінал доказу доплати судового збору у сумі 29 524 грн., сплаченого на реквізити:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 01.05.2023 року на 5 (п`ять) робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 118, 121-122, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДГАЗ» строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 01.05.2023 року.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 29 524 грн. сплаченого на наступні реквізити:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник