Ухвала

від 29.08.2023 по справі 160/8813/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 серпня 2023 року Справа № 160/8813/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДГАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу про проведення фактичної перевірки, акту перевірки та податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного надійшла позовна заява (до відділення поштового зв`язку таку подано 18.04.2023 року) товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДГАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням уточненого позову (зареєстровано судом 24.05.2023 року, подано відділення поштового зв`язку 18.05.2023 року) просить суд:

- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» від 07 грудня 2022 року № 3763-п; акт перевірки від 19.12.2022 року № 2769/04-36-09-03/442444805; податкове повідомлення-рішення від 24.02.2023 року № 0033080708 на суму 2040 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.02.2023 року № 0033040708 на суму 2 409 490,05 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства та наявність інформації в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. Податковий орган не конкретизує суть порушення. Зі змісту наказу про проведення фактичної перевірки неможливо зрозуміти, яка податкова інформація стала причиною для проведення перевірки, якого вона змісту і про що свідчить, коли і яким чином вона була отримана, що підтверджує той факт, що жодної податкової інформації у контролюючого органу не було, а відтак і підстави для виходу на перевірку не було також. Наказ про проведення перевірки не відповідає вимогам законодавства, а сама перевірка проведена з істотними процедурними порушеннями, що нівелює її наслідки у вигляді податкових повідомлень-рішень. До того ж, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

На переконання позивача є неправдивою інформація, яка зазначена у акті щодо відмови керівника ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» від підписання акту, оскільки фактично директор Товариства ОСОБА_1 у період з 16.12.2022р. по 20.12.2022р. перебував у службовому відрядженні на АЗС у м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області. Зазначені обставини підтверджуються наказом на відрядження та свідчать про неможливість подання заперечень під час складання акту та позбавлення права отримати його у день складання. Крім того, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ГІК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. наказ суперечать вимогам ПК України, оскільки не містить чітко визначений період (тривалість) фактичної перевірки, а лише інформацію, що вона не може перевищувати 10 діб та посилання на п. 82.3 ст. 82 ПК України. Крім того, спірний наказ взагалі не містить інформації про перевіряємий період діяльності, а лише посилання на ст. 102 ПК України (строки давності та їх застосування), що є недостатнім для ідентифікації цього періоду, а також створює у ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» відчуття правової визначеності при здійсненні податкового контролю відносно нього. Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Усі зазначені у даному запереченні обставини свідчать про незаконність проведення перевірки та перевищення посадових обов`язків ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а тому акт перевірки від 19.12.2022 року № 2769/04-36-09-03/442444805; податкові повідомлення-рішення від 24.02.2023 року № 0033080708 та № 0033040708 підлягають скасуванню.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 року зазначена вище справа розподілена та 27.04.2023 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду: позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України; належним чином засвідчених доказів, на підставі яких О.М. Кучма має право вчиняти дії на підписання будь-яких документів від імені ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» (статут або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказ про призначення на посаду тощо).

На виконання вимог ухвали суду від 01.05.2023 року від ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» надійшов уточнений адміністративний позов з його копією та копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно як директора ТОВ «ТРЕЙДГАЗ» ОСОБА_2 .

Оскільки позивачем не у повному обсязі було сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року продовжено товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДГАЗ» строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 01.05.2023 року. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 29 524 грн.

Також, оскільки у визначений судом п`ятиденний строк вимоги ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року та від 29.05.2023 року залишалися не виконаними, ухвалою суду від 28.07.2023 року продовжено товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДГАЗ» строк для усунення недоліків позовної заяви у справі 160/8813/23 на 5 (п`ять) робочих днів з дня отримання ухвали. Повторно направлено ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року та від 29.05.2023 року про залишення без руху. Роз`яснено позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копії ухвал суду від 01.05.2023 року, від 29.05.2023 року та від 28.07.2023 року направлялася позивачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовим відправленням. Однак, на адресу суду повернулося поштове відправлення з відміткою на конверті від 23.08.2023 року "організація вибула".

Суд зазначає, що згідно з пунктами 99, 110, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270) рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка") не з`явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою "Повторне" або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Відповідно до пункту 117 Правил надання послуг поштового зв`язку після закінчення, встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до пункту 7 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Така позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/3699/17, від 14.03.2019 у справі №0940/1233/18, від 28.05.2020 у справі №215/3308/18 від 10.11.2022 у справі №215/1829/21 та від 28.03.2023 року у справі №215/3604/20.

Суд зазначає, що позивач, направивши позов до суду, не звернувся у будь-який спосіб до суду, щоб дізнатись про стан розгляду позовної заяви.

Відтак, суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що позивач став ініціатором судового процесу, вважаючи, що його права були порушені, у подальшому свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов`язками, не цікавившись станом розгляду його позовної заяви. Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не можете ставити під сумнів здійснення судочинства судом.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд зазначає, що станом на 29.08.2023 року ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року, від 29.05.2023 року та від 28.07.2023 року не виконані, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті, жодних клопотань та/або заяв на адресу суду від позивача не надходило.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч. 8 ст. 169 КАС України.

Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДГАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу про проведення фактичної перевірки, акту перевірки та податкових повідомлень-рішень - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник