Ухвала

від 29.05.2023 по справі 212/2543/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1259/23 Справа № 212/2543/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника третьої особи,

щодо майна яких вирішується

питання про арешт адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ТОВ Алькон-Сервіс адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023042070000026,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2023 року задоволено клопотання дізнавача СД ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене прокурором північної окружної прокуратури Дніпропетровської області, про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023042070000026, та накладено арешт на земельну ділянку площею 6,520 га, розташовану на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий № 1221882000:01:001:0732), яка належить ОСОБА_8 , а також накладено арешт на посів сільськогосподарської культури, озими, яка зійшла на вказаній земельній ділянці, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування сторонніми особами, окрім ОСОБА_8 .

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя зазначив, що задля забезпечення збереження речових доказів, визначених постановою дізнавача від 23 березня 2023 року, є доцільним накласти на земельну ділянку площею 6,520 га, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий №1221882000:01:001:0732), а також на посів сільськогосподарської культури на такій земельні ділянці озими.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання дізнавача про арешт майна.

Адвокат ОСОБА_7 , обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги, вказує на те, що ТОВ Алькон-Сервіс відповідно до вимог діючого законодавства здійснює законну господарську діяльність на зазначеній земельній ділянці з вирощування сільськогосподарської продукції, а накладення арешту, зокрема на посіви озими, перешкоджатиме виробництву та погіршує можливість здійснювати належний догляд за рослинами. Під час розгляду клопотання про арешт майна зі сторони органу досудового розслідування не було надано жодного доказу, що земельну ділянку та посів озими на ній мають намір змінити, знищити або якимось чином вплинути на цей об`єкт. Сторона обвинувачення має можливість провести необхідні огляди майна, описати вказане майно у відповідних протоколах про проведення слідчих розшукових дій, в тому числі, за участю спеціалістів та експертів, вчинити будь-які дії, які є необхідними для проведення експертиз, без застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу слідчого судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи, або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як слідує з матеріалів провадження, у провадженні сектору дізнання ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023042070000026 02 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 6,520 га, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером: 1221882000:01:001:0732, на підставі нотаріально посвідчених договору про поділ спадкового майна від 22 листопада 2016 року та свідоцтва про право на спадщину від 22 листопада 2016 року.

Також встановлено, що ОСОБА_9 , як попередній власник вказаної земельної ділянки 01 липня 2008 року уклав з ТОВ «Алькон-Сервіс» договір оренди земельної ділянки розміром 6,520 га, кадастровий номер: 1221882000:01:001:0732, строком на 16 років, який був зареєстрований 11 лютого 2009 року в Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру за № 040912100249.

Однак рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2021 року, яке набуло чинності 22 грудня 2021 року, було розірвано договір оренди земельної ділянки площею 6,520 га, кадастровий номер 1221882000:01:001:0732, укладений 01 липня 2008 року між ОСОБА_10 та ТОВ «Алькон-Сервіс», а також зобов`язано ТОВ «Алькон-Сервіс» повернути таку земельну ділянку у стані придатному для її цільового використання.

Протоколом огляду від 23 березня 2023 року за участі спеціаліста з земельних питань Глеюватської сільської ради ОСОБА_11 встановлено, що ТОВ «Алькон-Сервіс» продовжило користуватися належною ОСОБА_8 земельною ділянкою, яка наразі вкрита озимою, яка зійшла від землі приблизно на 10 см. Крім того встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером: 1221882000:01:001:0732 розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами: 1221882000:01:001:0730 та 1221882000:01:001:0731.

Також встановлено за інформацією від 13 квітня 2023 року з Державного реєстру речових прав, що 28 січня 2022 року ТОВ «Алькон-Сервіс» зареєструвало договір оренди від 01 липня 2008 року земельної ділянки розміром 6,520 га, кадастровий номер: 1221882000:01:001:0732, а також договір суборенди, укладений ТОВ «Алькон-Сервіс» із ФГ «Заярнюк О.В.», щодо спірної земельної ділянки розміром 6,520 га, кадастровий номер: 1221882000:01:001:0732.

Постановою дізнавача сектору дізнання ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 23 березня 2023 року земельна ділянка площею 6,520 га, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером:1221882000:01:001:0732, а також посів сільськогосподарської культури озими, були визначні речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, враховуючи те, що зазначене майно визнано речовим доказом, наклав на них арешт.

З такими висновками слідчого судді неможливо погодитись.

Так, зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до вимог ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Вирішуючи по суті клопотання прокурора слідчий суддя не взяв до уваги, що воно не відповідає вищезазначеним вимогам закону.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається зі скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилання на положення ст.170 КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Також, в клопотанні прокурора належним чином необґрунтована необхідність арешту майна, оскільки до клопотання не додано належним чином посвідчених документів, які підтверджують право власності на земельну ділянку, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про незаконне користування ТОВ Алькон-Сервіс земельними ділянками, при цьому під час апеляційного перегляду представником ТОВ Алькон-Сервіс надано докази на підтвердження здійснення товариством перерахування ОСОБА_8 орендної плати за земельну ділянку шляхом поштових переказів, починаючи з 2017 року по серпень 2022 року.

Крім того, із зазначених у клопотанні прокурора фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування, слідує, що ТОВ Алькон-Сервіс достовірно знало про рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2021 року, яким було розірвано договір оренди земельної ділянки площею 6,520 га, кадастровий номер 1221882000:01:001:0732, укладений 01 липня 2008 року між ОСОБА_10 та ТОВ «Алькон-Сервіс», однак на момент звернення до суду першої інстанції та на час апеляційного перегляду матеріали провадження не містять відомостей про отримання ТОВ Алькон-Сервіс вказаного рішення. Крім того під час апеляційного перегляду представник ТОВ Алькон-Сервіс повідомив, що наразі вони оскаржують вказане рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2021 року в судовому порядку за нововиявленими обставинами.

Також, з дня написання прокурором Криворізької північної окружної прокуратури рапорту про виявлення кримінального правопорушення та внесення відповідних відомостей до ЄРДР і до дня звернення з клопотанням про застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження пройшло майже півтора місяці, при цьому клопотання слідчого не містить відомостей, що протягом цього строку виникли обставини, які можуть призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження вказаного у клопотанні слідчого майна, що належить арештувати.

Як слідує з матеріалів провадження досудове розслідування здійснюється за ч. 1 ст. 197-1КК України, а саме за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 197-1КК України кримінально караним є діяння, яке становить самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Відповідно до примітки цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Разом з тим, клопотання слідчого не містить відомостей про заподіяння шкоди у даному кримінальному провадженні, її розміру та кому саме вона спричинена і в чому виразилась.

В порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора також не зазначено, яким чином земельна ділянка та посів сільськогосподарської культури - озими, що належить арештувати, можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, зазначені обставини підлягають не тільки зазначенню в клопотанні, а й обов`язковому доведенню слідчим, прокурором при судовому розгляді клопотання та мають бути перевірені та дослідженні слідчим суддею при вирішенні клопотання про арешт майна.

Клопотання прокурора не містить відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що заборона або обмеження розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, про що зазначено в ч. 11 ст. 170 КПК України.

Разом з тим, доказів дійсності існування обставин, про які йдеться в ч. 11 ст. 170 КПК України, матеріали провадження не містять.

Таким чином, аналіз матеріалів провадження в судовому засіданні суду апеляційної інстанції показав, що клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК Украіни слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Як слідує з матеріалів судового провадження, слідчий суддя наведеної норми закону не дотримався, при прийнятті до розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не звернув уваги на його невідповідність вимогам ст. 171 КПК України та не виконав вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, а відтак прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

За таких обставин апеляційний суд вважає ухвалу слідчого судді незаконною і невмотивованою та приходить до висновку про те, що при розгляді клопотання та постановленні ухвали були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які унеможливлювали прийняття законного та обґрунтованого рішення, та які, у відповідності до вимог ст.ст.409 та 412 КПК України, є підставою для його скасування.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України, які не були усунуті слідчим суддею в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді скасуванню, з прийняттям нової про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків з підстав його невідповідності вимогам ст. 171 КПК України.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ТОВ Алькон-Сервіс адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районногосуду м.КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від13квітня 2023року вкримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42023042070000026 скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду, якою клопотання дізнавача СД ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023042070000026, повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4