Ухвала

від 16.06.2023 по справі 212/2543/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/2543/23

1-кс/212/647/23

У Х В А Л А

16 червня 2023 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , представника третьої особи ОСОБА_5 , розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Криворізької північної окружної прокуратури, в рамках кримінального провадження № 42023042070000026 від 2 березня 2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, про арешт майна та дозвіл на реалізацію арештованого майна, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді звернувся дізнавач СД ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області з даним клопотанням, погодженим з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що СД ВП № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023042070000026 від 02.03.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, у ході досудового розслідування якого встановлено, що посадові особи ТОВ «Алькон-сервіс» самовільно зайняли земельну ділянку на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_6 , яка є власником земельної ділянки площею 6,520 га, розташованої на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий № 1221882000:01:001:0732), на підставі права на спадщину. Так спадкодавець ОСОБА_7 , будучи власником такої земельної ділянки, 01.07.2008 р. уклав з ТОВ «Алькон-Сервіс» договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 1221882000:01:001:0732) на 16 років. Натомість, рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.03.2021 р. договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, площею 6,520 га, укладений 01.07.2008 р. між ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ТОВ «Алькон-Сервіс», було розірвано з покладенням на ТОВ «Алькон-Сервіс» обов`язку повернути таку земельну ділянку в стані придатному для її цільового використання. Вказане рішення суду набрало законної сили 22 грудня 2021 року на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду, якою рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.03.2021 р було залишено без змін. Таким чином посадові особи ТОВ «Алькон-сервіс» були обізнані, що договір про оренду земельної ділянки з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, площею 6,520 га, укладений 01.07.2008 р. між ОСОБА_7 та ТОВ «Алькон-Сервіс» розірвано, однак продовжили незаконно користуватись вказаною ділянкою. Також 08.06.2023 р. до Державного реєстру речових прав внесені відомості про припинення речового права на майно на підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15.03.2021 р. Також 23.05.2023 р. було проведено додатковий огляд за участі спеціаліста з земельних питань Глеюватської сільської ради земельної ділянки з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, у ході якого встановлено, що дана територія є поле загальною площею 123,7345 га, а земельна ділянка з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, яка розташована між земельними ділянками з кадастровими № 1221882000:01:001:0730 та 1221882000:01:001:0731, засіяна одним цільним масивом озимою пшеницею, яка зійшла від землі вже приблизно на 50-60 см. При цьому за інформацією ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 1221882000:01:001:0732 складає 167722,87 грн. Врахуючи викладене вбачається, що посадові особи ТОВ «Алькон-сервіс» та ФГ «Заярнюк» самовільно зайняли земельну ділянку з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,520 га, чим завдали значної шкоди власнику, ОСОБА_6 . Отже, за ст. 98 КПК України посіви сільськогосподарської культури - пшениці, вирощені на самовільно зайнятій земельній ділянці, є фактично речовим доказом самовільного зайняття та використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб за відсутності документів, що підтверджують право користування нею, внаслідок чого постановою дізнавача СД ВП № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області 23.05.2023 р. посіви пшениці на самовільно зайнятій земельній ділянці з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,520 га, та сама вказана земельна ділянка визнано речовими доказами у такому кримінальному провадженні. Додавала, що при зайнятті земельної ділянки за відсутності відповідних правовстановлюючих документів, у особи яка засіяла таку земельну ділянку, не виникає право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію на вказаній земельній ділянці. Таким чином просила накласти арешт на врожай сільськогосподарської культури пшениці, засіяної ТОВ «Алькон-сервіс» та ФГ «Заярнюк», яка зійшла на земельній ділянці з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, площею 6,520 га, між земельними ділянками з кадастровими № 1221882000:01:001:0730, № 1221882000:01:001:0731. Також з посиланням на положення ст. 100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, враховуючи, що речовий доказ у вигляді посіву сільськогосподарської культури - пшениці, на самовільно зайнятій земельній ділянці з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,520 га, яка розташована між земельними ділянками з кадастровими № 1221882000:01:001:0730, № 1221882000:01:001:0731, потребують значних витрат по забезпеченню спеціальних умов їх зберігання та охорони, а також піддаються швидкому псуванню, що може призвести до їх знищення, виникла необхідність у забезпеченні збереження речових доказів шляхом передання їх для реалізації, що можливо без шкоди для кримінального провадження. Отже, у зв`язку з необхідністю збору майбутнього врожаю пшениці, що засіяний на земельній ділянці з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,520 га, яка розташована між земельними ділянками з кадастровими № 1221882000:01:001:0730 та № 1221882000:01:001:0731, проведено заходи щодо відшукування акредитованих товариств уповноважених на реалізацію посіву сільськогосподарської культури пшениці. Таким чином підлягає вирішенню питання про долю речових доказів у вигляді посівів пшениці, грошові кошти від реалізації яких відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК підлягають конфіскації в дохід держави. Тому з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення пошкодження, псування, знищення посіву пшениці, збирання врожаю та подальшого відчуження особами, що вчинили вказаний злочин та на теперішній час не встановлені, виникла необхідність у зборі врожаю сільськогосподарської культури, визнаного речовим доказом у кримінальному провадженні: посіву пшениці на земельній ділянці з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, яка належить ОСОБА_6 та розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,520 га, між земельними ділянками з кадастровими номерами: 1221882000:01:001:0730 та 1221882000:01:001:0731, внаслідок чого просив надати дозвіл потерпілій ОСОБА_6 на збір урожаю сільськогосподарської культури, пшениці, на належній їй земельній ділянці з кадастровим № 1221882000:01:001:0732.

Прокурор та дізнавач у судовому засіданні повністю підтримали клопотання, яке просили задовольнити, вказуючи при цьому, що потерпіла ОСОБА_6 не отримувала від ТОВ «Алькон-Сервіс» кошти в рахунок орендної плати за належну їй земельну ділянку, бо не погоджувалась на умови договору оренди, а ТОВ «Алькон-Сервіс», достовірно знаючи, що не має будь-якого права на таку земельну ділянку, свідомо засіяв її озимою пшеницею, суттєво порушуючи законні права ОСОБА_6 , тому вважав доводи представника 3-ї особи неспроможними, внаслідок чого слід накласти арешт на врожай пшениці для недопущення його збору ТОВ «Алькон-Сервіс», яке слід дозволити зібрати потерпілій особі, на земельній ділянці якої така культура зросла.

Представник 3-ї особи, ТОВ «Алькон-Сервіс», адвокат ОСОБА_5 , заперечуючи проти задоволення клопотання дізнавача, надавши письмові обґрунтування своєї позиції та докази на їх підтвердження, вказував, що у задоволенні клопотання дізнавача слід відмовити, оскільки ТОВ «Алькон-Сервіс» з 2017 року по теперішній час перераховує ОСОБА_6 кошти в рахунок орендної плати за земельну ділянку з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, тим самим належним чином виконує покладені нього обов`язки орендаря за договором оренди від 01.07.2008 року. При цьому скасування права оренди такої земельної ділянки в державному реєстрі речових прав відбулось лише 08.06.2023 року, тому вважав, що договір оренди від 01.07.2008 року був до цього моменту чинним, тому ТОВ «Алькон-Сервіс» правомірно було засіяно таку земельну ділянку озимою пшеницею восени 2022 року. Зазначав, що про рішення апеляційної інстанції від 22 грудня 2021 року ТОВ «Алькон-Сервіс» не було відомо на момент укладення договору суборенди з ФГ «Заярнюк» щодо спірної земельної ділянки з кадастровим № 1221882000:01:001:0732. Крім того ОСОБА_6 на виконання рішення суду першої інстанції від 15.03.2021 року, яке набуло чинності 22 грудня 2021 року, до ТОВ «Алькон-Сервіс» за поверненням їй такої земельної ділянки не зверталась та до примусового виконання рішення у цій частині до державних виконавців також не зверталась. Таким чином збір врожаю озимої пшениці завдасть шкоди ТОВ «Алькон-Сервіс», яке вклало значні витрати на його зрошування, що буде перешкоджанням здійсненню ним господарської діяльності. Отже, матеріали клопотання не містять доказів самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ «Алькон-Сервіс». Таким чином накладення арешту на врожай та дозвіл на його збір потерпілою не буде відповідати легітимній меті та непропорційно порушуватиме права ТОВ «Алькон-Сервіс».

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту та дозвіл на реалізацію арештованого майна підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Слідчий суддя встановив, що до єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2023 р. були внесені відомості за № 42023042070000026за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що диспозиція ч. 1 ст. 197-1 КК України передбачає покарання за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

При цьому відповідно до примітки до ст. 197-1 КК України шкода, передбачена ч. 1 ст. 197-1 КК України, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.

За ч. 3, 5 ст. 383 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. При цьому власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка проводиться відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із визначеннями, що містяться у ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року по справі № 1940/1655/18.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до витягу від 16.03.2023 року з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки кадастровий № 1221882000:01:001:0732 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 167722,87 грн., що у більш ніж сто разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (1342 грн.), який стосується визначення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щодо шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

За матеріалами клопотання встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 6,520 га, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, на підставі нотаріально посвідчених договору про поділ спадкового майна від 22.11.2016 р. та свідоцтва про право на спадщину від 22.11.2016 року, право власності якої на земельну ділянку було зареєстровано 22 листопада 2016 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав від 13 червня 2023 року, з якого також видно, що відомості про реєстрацію інших речових прав відсутні.

Також встановлено, що ОСОБА_7 , як попередній власник вказаної земельної ділянки, 01.07.2008 р. уклав з ТОВ «Алькон-Сервіс» договір оренди земельної ділянки розміром 6,520 га, кадастровий № 1221882000:01:001:0732 строком на 16 років, який був зареєстрований 11 лютого 2009 року в Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру за № 040912100249.

Однак рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2021 року, яке набуло чинності 22 грудня 2021 року на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду, було розірвано договір оренди земельної ділянки площею 6,520 га, кадастровий номер 1221882000:01:001:0732, укладений 01.07.2008 р. між ОСОБА_8 та ТОВ «Алькон-Сервіс», а також було зобов`язано ТОВ «Алькон-Сервіс» повернути таку земельну ділянку у стані придатному для її цільового використання.

Таким чином слідчий суддя не приймає до уваги надані адвокатом ОСОБА_5 поштові перекази на адресу ОСОБА_6 , оскільки до 2022 року вони не стосуються предмету доказування в рамках даного клопотання, а поштовий переказ за 2022 рік потерпілій за орендну плату не доводить, що ОСОБА_6 отримала такий переказ та не може свідчити про укладення договору оренди чи чинність угоди від 01.07.2008 року.

З огляду на наведене, слідчий суддя не приймає доводи адвоката ОСОБА_5 про те, що ТОВ «Алькон-Сервіс» не було обізнано про існування рішення суду апеляційної інстанції, за апеляційною скаргою якого безпосередньо справа й переглядалась.

Натомість, встановлено за інформацією з Державного реєстру речових прав, що 28 січня 2022 року ТОВ «Алькон-Сервіс» зареєструвало договір оренди від 01.07.2008 р. земельної ділянки розміром 6,520 га, кадастровий № 1221882000:01:001:0732. При цьому 28 січня 2022 року також було зареєстровано договір суборенди, укладений ТОВ «Алькон-Сервіс» із ФГ «Заярнюк О. В.», спірної земельної ділянки розміром 6,520 га, кадастровий № 1221882000:01:001:0732.

Отже, слідчий суддя зазначає, що ТОВ «Алькон-Сервіс», будучи обізнаним про рішення, яке набуло чинності, яким було розірвано договір оренди земельної ділянки площею 6,520 га, кадастровий номер 1221882000:01:001:0732, укладений 01.07.2008 р. між ОСОБА_8 та ТОВ «Алькон-Сервіс», а також зобов`язано ТОВ «Алькон-Сервіс» повернути таку земельну ділянку у стані придатному для її цільового використання потерпілій, було укладено 28 січня 2022 року договір суборенди із ФГ «Заярнюк О. В.», а потім восени 2022 року й засіяно таку земельну ділянку озимою пшеницею.

При цьому згідно із витягами з Державного реєстру речових прав вбачається, що відносно земельної ділянки площею 6,520 га, кадастровий № 1221882000:01:001:0732 на підставі рішення суду від 15.03.2021 року, яке набуло чинності, було виключено право оренди ТОВ «Алькон-Сервіс» за договором від 01.07.2008 р., а також право суборенди ФГ «Заярнюк О. В.» за договором суборенди із ТОВ «Алькон-Сервіс» від 28 січня 2022 року.

Однак посилання представника 3-ї особи на те, що договір оренди від 01.07.2008 року щодо спірної земельної ділянки був розірваний лише 08.06.2023 року, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки відомості в Державному реєстрі речових прав лише посвідчують наявність або відсутність певних прав на нерухоме майно, а не встановлюють їх, тому договір оренди від 01.07.2008 року для ТОВ «Алькон-Сервіс», як орендаря, був розірваний саме 22.12.2021 року внаслідок набуття чинності рішенням суду про його розірвання.

Проте протоколом огляду від 23 травня 2023 року за участі спеціаліста з земельних питань Глеюватської сільської ради ОСОБА_9 встановлено, що ТОВ «Алькон-Сервіс» продовжило користуватися належною ОСОБА_6 земельною ділянкою, яка наразі вкрита озимою пшеницею, яка зійшла від землі приблизно на 50-60 см. Крім того встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером: 1221882000:01:001:0732 розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами: 1221882000:01:001:0730 та 1221882000:01:001:0731.

Також слідчий суддя відхиляє посилання адвоката ОСОБА_5 на те, що оскільки ОСОБА_6 не зверталась з вимогою повернути їй на виконання рішення суду земельної ділянки, то ТОВ «Алькон-Сервіс» правомірно здійснювало використання земельної ділянки, яка належить потерпілій, зважаючи на те, що рішення суду від 15 березня 2021 року, залишається чинним з 22.12.2021 року, про необхідність повернення ТОВ «Алькон-Сервіс» на користь ОСОБА_6 земельної ділянки у придатному для використання стані, строк для примусового виконання якого не скінчився, тому у такої третьої особи не було законних підстав для ігнорування чинного судового рішення та для посіву пшениці на чужій земельній ділянці без законних на те підстав.

Постановою дізнавача від 23 травня 2023 р. врожай сільськогосподарської культури пшениці, який зійшов на земельній ділянці площею 6,520 га, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, між земельними ділянками з кадастровими номерами: 1221882000:01:001:0730 та 1221882000:01:001:0731, був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.

Згідно ізст.98КПК Україниречовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглянувши клопотаннятадолученідо ньогоматеріали,слідчийсуддядійшов переконанняпронаявністьправових підставдляйогозадоволення тазастосуваннятакогозаходу забезпеченнякримінальногопровадженняяк арештумайнадля забезпечення його схоронності, не допущення знищення, відчуження, перетворення, зникнення.

Так вказаний врожай сільськогосподарської культури, пшениці, є доказом злочину, оскільки насіння пшениці були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а сам її врожай набутий протиправним шляхом.

У цьому сенсі слідчий суддя вказує, що на даному етапі досудового розслідування в рамках кримінального провадження за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 197 -1 КК України задля забезпечення збереження речових доказів, визначених постановою дізнавача від 23 травня 2023 року, є доцільним накласти арешт на врожай сільськогосподарської культури пшениці, який зійшов на земельній ділянці площею 6,520 га, що розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим № 1221882000:01:001:0732.

При цьому слідчий суддя дійшов до висновку, що фактичного володільця вказаного врожаю сільськогосподарської культури, пшениці, слід позбавити права відчуження, розпорядження та користування ним з метою реалізації завдання арешту такого майна, щоб запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.

Слідчийсуддя зауважує,що утакому разіарешт майнабуде відповідатипринципу розумності та спів розмірності обмеження права володіння таким майном завданням кримінального провадження, оскільки не призведе до суттєвих наслідків для ТОВ «Алькон-Сервіс» та ФГ «Заярнюк», які незаконно засіяли сільськогосподарську культуру на земельній ділянці площею 6,520 га кадастровий № 1221882000:01:001:0732, яка належить ОСОБА_6 на праві власності та на якій зійшов врожай пшениці.

У цьому сенсі слідчий суддя звертає увагу на те, що за ч. 1, 2 ст. 189 Цивільного кодексу України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю, які належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, оскільки ОСОБА_6 є законним власником земельної ділянки площею 6,520 га кадастровий № 1221882000:01:001:0732, то врожай пшениці на такій земельній ділянці належить саме ОСОБА_6 за відсутності законних прав на користування такою земельною ділянкою ТОВ «Алькон-Сервіс» та ФГ «Заярнюк».

Слідчий суддя при цьому зазначає, що за ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Крім того на підставі ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Натомість, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Враховуючи наведене обґрунтування, та вирішуючи питання надання дозволу потерпілій на збір урожаю сільськогосподарської культури, пшениці, слідчий суддя вказує наступне.

Так на підставі п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Аналогічно за п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у Кримінальному процесуальному кодексі України, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження. Реалізація предметів здійснюється з дотриманням вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. № 1340.

Згідно із ч. 7 ст. 100 КПК у випадках, передбачених, зокрема, п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно із ст. 171-173 КПК.

Відповідно до ч. 8 ст. 100 КПК реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскільки сам по собі врожай сільськогосподарської культури, пшениці, не містять на собі слідів кримінального правопорушення, оскільки є результатом кримінально протиправних дій, який підданий швидкому псуванню, а зберігання якого через громіздкість неможливо без зайвих труднощів й витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання співмірні з його вартістю, то врожай доцільно бути передати власнику земельної ділянки площею 6,520 га кадастровий № 1221882000:01:001:0732, потерпілій ОСОБА_6 , за рішенням слідчого судді для реалізації, оскільки це буде можливо без шкоди для даного кримінального провадження та відповідатиме завданням кримінального процесу.

Керуючись ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання дізнавача СД Відділення поліції № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Криворізької північної окружної прокуратури, в рамках кримінального провадження № 42023042070000026 від 02.03.2023 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, про арешт майна та дозвіл на реалізацію арештованого майна задовольнити.

Накласти арешт на врожай сільськогосподарської культури пшениці, засіяної ТОВ «Алькон-сервіс» та ФГ «Заярнюк», яка зійшла на земельній ділянці площею 6,520 га з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, яка належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області між земельними ділянками з кадастровими № 1221882000:01:001:0730 та № 1221882000:01:001:0731.

Надати дозвіл потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на збір врожаю сільськогосподарської культури, пшениці, на належній їй земельній ділянці площею 6,520 га з кадастровим № 1221882000:01:001:0732, яка має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області між земельними ділянками з кадастровими № 1221882000:01:001:0730 та № 1221882000:01:001:0731.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням володільців майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1