Ухвала

від 31.05.2023 по справі 640/13467/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 травня 2023 року № 640/13467/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРДЖІ» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Асоціації "Українська асоціація відновлювальної енергетики", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРДЖІ» з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Асоціація «Українська асоціація відновлювальної енергетики», в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо невиконання зобов`язань, передбачених ч.ч. 29 та 30 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», п. 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 1817 від 30 серпня 2019 року; визнати протиправним, нечинним та скасувати п. 1 Постанови НКРЕКП № 363 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП», яким були внесені зміни до Постанови НКРЕКП №3024 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» від 30 грудня 2021 року; зобов`язати НКРЕКП прийняти рішення щодо перерахування у національну валюту за середнім курсом гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП, мінімального розміру «зеленого» тарифу за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини 29 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та п. 1.4 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 1817 від 30 серпня 2019 року; зобов`язати НКРЕКП прийняти рішення щодо встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зеленого» тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва за другий та третій квартали 2022 року відповідно до ч. 30 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та п. 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП № 1817 від 30 серпня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 17.11.2022, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суд від 04.04.2023, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРДЖІ» задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо невиконання зобов`язань, передбачених частинами 29 та 30 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», пункту 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1817 від 30 серпня 2019 року.

Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняти рішення щодо перерахування у національну валюту за середнім курсом гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, мінімального розміру «зеленого» тарифу за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини 29 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та пункту 1.4 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1817 від 30 серпня 2019 року.

Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняти рішення щодо встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зеленого» тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини 30 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та пункту 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 1817 від 30 серпня 2019 року.

У решті позовних вимог - відмовлено.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

У зв`язку з цим, матеріали даної адміністративної справи надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва.

12.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надійшла заява про роз`яснення судового рішення в частині того, щодо якого саме суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, вказаного у Постанові №3024 регулятором мають бути прийняти рішення стосовно перерахування у національну валюту за середнім курсом гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП мінімального розміру зеленого тарифу за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини двадцять дев`ятої статті 9-1 Закону та пункту 1.4 Порядку та прийняття рішення стосовного встановлення "зеленого" тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до "зеленого" тарифу за дотримання рівні використання обладнання українського виробництва за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини тридцятої статті 9-1 Закону та пункту 1.5 Порядку.

Обґрунтовуючи вказану заяву, відповідач зазначив, що резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022 не містить інформації щодо якого саме суб`єкта господарювання регулятор зобов`язаний:

- прийняти рішення щодо перерахування у національну валюту за середнім курсом гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, мінімального розміру «зеленого» тарифу за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини 29 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та пункту 1.4 Порядку №1817;

- прийняти рішення щодо встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зеленого» тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва за другий та третій квартали 2022 року відповідно до частини 30 статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та пункту 1.5 Порядку №1817.

За результатами автоматизованого розподілу вказана заява була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.03.2020 у справі №240/4946/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88602338).

Верховний Суд в ухвалах від 26.02.2019 у справі №802/1961/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80109842) та від 17.01.2019 у справі №802/2257/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79272590) зазначив, що виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Отже, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Дослідивши заяву Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про роз`яснення судового рішення, суд дійшов висновку про те, що у вказаній заяві позивач просить суд роз`яснити порядок виконання рішення в частині прийняття рішення щодо перерахування у національну валюту за середнім курсом гривні до євро мінімального розміру «зеленого» тарифу за другий та третій квартали 2022 року та рішення щодо встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, та надбавки до «зеленого» тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва за другий та третій квартали 2022 року.

Між тим, у чому полягають або чим зумовлені труднощі з розумінням змісту резолютивної частини судового рішення позивач не пояснив.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2023 у цій справі є чітким та зрозумілим, підстави для задоволення заяви Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про роз`яснення судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про роз`яснення судового рішення відмовити.

2. Копію ухвали (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Дудін С.О.