Рішення

від 31.05.2023 по справі 320/17443/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року № 320/17443/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції України до Димерського комбінату комунальних підприємств про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Державна екологічна інспекція України звернулась до суду з позовом до Димерського комбінату комунальних підприємств з вимогами зупинити Димерському комбінату комунальних підприємств виконання робіт, надання послуг із видалення та захоронення відходів до:

- отримання Димерським комбінатом комунальних підприємств документів дозвільного характеру, а саме: висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- усунення порушень, виявлених в акті перевірки від 28.09.2021 № 4.2-19/24;

- отримання Держекоінспекцісю повідомлення від Димерського комбінату комунальних підприємств про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової перевірки Димерського комбінату комунальних підприємств щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів виявлено, що відповідач порушує вимоги природоохоронного законодавства.

Контролюючий орган вважає, що відповідач, займаючись господарською діяльністю, здійснюючи операції у сфері поводження з небезпечними відходами, не дотримуючись встановлених вимог природоохоронного законодавства, може негативно впливати на довколишнє середовище.

Ухвалою суду від 30.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, щоу день проведення державного нагляду ним не було отримано відповідний наказ для здійснення позапланового заходу, натомість уповноважені особи позивача надали йому для ознайомлення наказ, який був адресований іншому суб`єкту господарювання. Також, на думку відповідача, при відборі проб ґрунту на предмет наявності забруднення земель і ґрунтів, перевіряючими було порушено приписи щодо процедури відбору зразків продукції.

Від Державної екологічної інспекції України надійшла відповідь на відзив, в якій зауважено, що чинним законодавством не вимагається надання суб`єкту господарювання наказу про проведення перевірки, обов`язковому пред`явленню підлягає направлення на проведення перевірки. Разом з цим, позивач зазначив, що відповідач помилково вказує на неправомірний відбір зразків продукції, оскільки відібраний ґрунт не вважається продукцією відповідача.

Користуючись своїм правом, передбаченим статтею 164 КАС України, Димерський комбінат комунальних підприємств надав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому, окрім зазначеного вище, посилався на те, що його діяльність поводження з відходами не перевищує межі, для якої законодавство передбачає обов`язковим оцінку впливу на довкілля, а також на те, що підприємство не веде діяльності з небезпечними відходами. Тому, на переконання відповідача, встановлені під час перевірки порушення не відповідають дійсності.

Протокольною ухвалою суду від 03.10.2022, керуючись приписами частини 3 статті 194 КАС України, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до КВЕД - 36.00 та 38.21 Димерський комбінат комунальних підприємств провадить вид господарської діяльності «Забір, очищення та постачання води (основний)» та «Оброблення та видалення безпечних відходів».

На підставі наказу Держекоінспекції від 23.09.2021 №414 «Про проведення позапланової перевірки», направлення від 24.09.2021 №97 та доручення Прем`єр-міністра України від 20.04.2021 № 10815/3/1-21 до листа Міндовкілля від 09.04.2021 № 25/1-21/7324-21 щодо порушення вимог природоохоронного законодавства стосовно розміщення несанкціонованого сміттєзвалища на земельній ділянці згідно кадастрового номеру 3221855300:11:169:0002 на території смт. Димер, Вишгородського району, що знаходиться у власності Вишгородської районної державної адміністрації та на праві постійного користування земельною ділянкою Димерського комбінату комунальних підприємств, здійснено позапланову перевірку об`єкта поводження з відходами Димерського комбінату комунальних підприємств за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 18, смт. Димер, Вишгородський район, Київська область, 07330, код згідно з ЄДРПОУ: 03803567.

За результатами позапланової перевірки складено Акт від 28.09.2021№4.2-19/24, яким виявлено, що Димерський комбінат комунальних підприємств порушує вимоги природоохоронного законодавства, а саме:

- відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля або висновок державної екологічної експертизи на діяльність із зберігання, видалення та захоронення побутових відходів на земельну ділянку згідно кадастрового номеру 3221855300:11:169:0002 під розміщення сміттєзвалища для захоронення відходів;

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованого стаціонарного джерела, а саме місця видалення та захоронення відходів на сміттєзвалищі на земельній ділянці згідно кадастрового номеру3221855300:11:169:0002 на території смт. Димер, Вишгородського району, на праві постійного користування земельною ділянкою Димерського комбінату комунальних підприємств (код ЄДРПОУ: 03803567), здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням частини п`ятої,шостої статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» № 2707;

- не забезпечено захист земель від засмічення від місця зберігання та захоронення відходів на земельних ділянках за кадастровими номерами: 3221855300:11:169:0002, 3221855300:11:169:0957; 3221855300:11:169:0955; 3221855300:11:169:0956; 3221855300:11:216:0001 та за КОАТУУ: 3221855300, Зона: 11 Квартал: 169;

- не уживаються заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельних ділянках за кадастровими номерами: 3221855300:11:169:0002,3221855300:11:169:0957; 3221855300:11:169:0955; 3221855300:11:169:0956; 3221855300:11:216:0001 та за КОАТУУ: 3221855300, Зона: 11 Квартал: 169, що є порушенням абзацу дванадцятого частини першої статті 35 Закону №962;

- господарська та інша діяльність Димерського комбінату комунальних підприємств призвела до забруднення земель і ґрунтів, що є порушенням частини першої статті167 Земельного кодексу України;

- не визначаються склад і властивості відходів, що утворюються, а саме: люмінесцентні лампи, елементи живлення, відходи від експлуатації транспортних засобів, побутові, небезпечні відходи тощо, що є порушенням пункту «в» частини першої статті 17 Закону №187/98;

- не представленні данні щодо первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються,утилізуються, знешкоджуються та видаляються, що є порушенням пункту «г» частини першої статті 17 Закону № 187/98;

- не представленні данні та не підтверджено здійснення заходів для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам,установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, що є порушенням пункту «є» частини першої статті 17 Закону №187/98;

- не забезпечено за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації, що є порушенням пункту «є» частини першої статті 17 Закону № 187/98;

- здійснюється захоронення змішаних побутових відходів, будівельних, та небезпечних відходів (автомобільні шини), чим допускається змішування відходів;

- допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях;

- не здійснюється контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів,а також не представлено інформацію щодо здійснення моніторингу місць утворення,зберігання і видалення відходів, що є порушенням пункту «и» частини першої статті 17 Закону № 187/98 та частини першої статті 29 Закону № 187/98;

- не представлено інформацію щодо надання місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи, що є порушенням пункту «ї» частини першої статті 17 Закону № 187/98;

- не представлено інформацію щодо призначення відповідальної особи у сфері поводження з відходами та не представлено інформацію та матеріали щодо забезпечення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами, що є порушенням пункту «й» частини першої статті 17 Закону № 187/98 та пункту «м» частини першої статті 17 ЗУ №187/98;

- не представлено дозвіл на здійснення операції у сфері поводження з відходами;

- не представлено інформацію та документи щодо укладання договору з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, як власником або наймачем, користувачем,у тому числі орендарем, джерел утворення побутових відходів, що є порушенням частини другої статті 351 Закону № 187/98;

- не надано підтвердження щодо наявності погодженого паспорту МВВ за 2001 - 2020 роки;

- не представлено інформацію щодо подання статистичної звітності про відходи, що є порушенням абзацу четвертого пункту 5 Порядку, затвердженого ПКМУ № 2034;

- не представлені реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, що є порушенням абзацу четвертого пункту 10, пункту 11 Порядку,затвердженого ПКМУ № 1360; пункту 1 Глави 1 Інструкції, затвердженої наказом № 41;

- здійснює захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів;

- не представлено інформацію щодо ведення обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари за формою 1-ВТ, що є порушенням абзацу першого пункту 4Порядку, затвердженого ПКМУ №2034, пункт 1.1 Розділу 1 Інструкції, затвердженої Наказом 342.

Зважаючи на виявлені під час проведення перевірки порушення, Державна екологічна інспекція України звернулась до суду з даним позовом про застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і прав, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), а саме виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ (надалі - Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища») встановлено, що завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно частини 1 статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря здійснюється на підставі Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (надалі - Положення).

За змістом пункту «а» частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Із наведеного убачається, що контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Державну екологічну інспекцію України.

З цією метою Держекоінспекція в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку проводять перевірки, з-поміж іншого, суб`єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства та виявивши порушення вимог природоохоронного законодавства звертаються до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Як було зазначено судом вище, за результатами позапланової перевірки складено акт від 28.09.2021№4.2-19/24, яким позивачем зафіксовано порушення вимог природоохоронного законодавства Димерським комбінатом комунальних підприємств.

Щодо здійснення господарської діяльності без документа дозвільного характеру, а саме висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про відходи» встановлено наступні визначення:

«побутові відходи» - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;

«небезпечні відходи» - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» операції у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання,видалення і захоронення), відносяться до першої категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

Підпунктом 11 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлено, що діяльність з утилізації, видалення, оброблення,знешкодження, захоронення побутових відходів, відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, підлягають оцінці впливу на довкілля.

Крім того, відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про екологічну експертизу» на період дії закону з 09.02.1995 по 23.05.2017, екологічній експертизі підлягали також діючі об`єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», забороняється розпочинати провадження планованої діяльності,визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до частини шостої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI затверджено Перелік таких документів (додаток до Закону). Так, пунктом 4 Переліку передбачено висновок з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»,висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання.

Пунктом 6 частини першої статті 15 цього ж Закону визначено відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля, а також встановлено, що правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем порушено вищенаведені положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у частині здійснення господарської діяльності без документу дозвільного характеру, а саме висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи.

Стосовно здійснення господарської діяльності без документа дозвільного характеру, а саме дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, суд зазначає.

Відповідно до пункту 1.14.11. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві,затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зазначено визначення «Неорганізований викид» - викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилової суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.

Відповідно до пункту 2.12 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів,у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 09.03.2006 №108 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.03.2006 за № 341/12215, встановлено, що для неорганізованих стаціонарних джерел нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин не встановлюються.

Регулювання викидів від цих джерел здійснюється шляхом встановлення вимог.

Відповідно до паспорту місця видалення відходів від 27.12.2000 за реєстраційним номером № 4-3-5 виданого на сміттєзвалище розташованого на землях радгоспу «Димерський» на відстані біля 2 км з північної сторони від смт. Димер та затвердженого Головою місцевої Держадміністрації 20.04.2000, пунктом 4 розділу 5 «Загальна характеристика відходів» визначено наявність газових виділень,викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: метан (CH4)та діоксид вуглецю (CO2).

Крім того, пунктом 5.2 Правил експлуатації полігонів побутових відходів затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010 № 435 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за № 1307/18602 встановлено, що дослідження проб повітря проводиться за такими показниками: азот, діоксид вуглецю, ангідрид сірчаний, вуглецю оксид,сірководень, фенол, формальдегід.

Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.

Так, підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан,зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Як передбачено частинами 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними,Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади,що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI затверджено Перелік таких документів (додаток до Закону).

Пунктом 30 Переліку передбачено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно пункту 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою,встановленою Мінприроди.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

На підставі викладеного підтверджується порушення відповідачем щодо здійснення господарської діяльність без документу дозвільного характеру, а саме: дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

У контексті не забезпечення захисту земель від засмічення від місця зберігання та захоронення відходів, суд звертає увагу на наступне.

Під час перевірки проведено огляд території сміттєзвалища та виконано заміри щодо визначення площі, конфігурації, розмірів та об`єму сміттєзвалища з навколишньою територією засмічення.

Зокрема, з використанням обладнання ГННС приймача ElNav i70 встановлено та не заперечувалось відповідачем, що загальна площа засмічення земель складає - 57 210 м2.Товщина шару відходів на кожній земельній ділянці визначено за допомогою рулетки (протокол вимірювань № 23-25/000174 від 01.07.2021ДП «Укрметртестстандарт») та складає на рівні від 1 до 3 метрів. Об`єм засмічення на кожній земельній ділянці перевищує 100 куб. м.

Тому, обґрунтованим є твердження позивача що підприємством Димерський комбінат комунальних підприємств, не забезпечено захист земель від засмічення від місця зберігання та захоронення відходів на прилеглих земельних ділянках.

Щодо змішування відходів під час видалення та захоронення, суд зазначає наступне.

Посадовими особами позивача під час перевірки встановлено, що на зазначеному сміттєзвалищі Димерського комбінату комунальних підприємств здійснюється захоронення змішаних відходів, а саме: ПЕТ пляшки, пакети, тверді відходи, автомобільні шини тощо.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про випадковість потрапляння небезпечних відходів разом із побутовим сміттям, як таке, що не обґрунтовується законним чином.

Щодо здійснення господарської діяльності без документа дозвільного характеру, а саме дозволу на здійснення операції у сфері поводження з відходами, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту «с» частини першої статті 17 Закону України про відходи»,передбачено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000.

Дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (далі Дозвіл) є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Зазначений Дозвіл міститься у п. 40 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України «Про Перелікдокументів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня2011 р. № 3392-VI.

Відповідно до частини сьомої статті 12 Закону України «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 р. № 5203-VI, Кабінет Міністрів України затверджує перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади та адміністративних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування у порядку виконання делегованих повноважень, які є обов`язковими для надання через центри надання адміністративних послуг.

Пунктом 83 Переліку адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через центр надання адміністративних послуг затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 523 встановлено видача дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про відходи» видача дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами належить до компетенції місцевих державних адміністрацій, а затвердження порядку надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, згідно зі ст. 18 того ж Закону, до компетенції Кабінету Міністрів України.

На сьогодні порядок отримання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (далі Порядок) не затверджений Кабінетом Міністрів України. Це є наслідком неурегульованості нормативно-правових актів, а саме:

Згідно з положеннями абзацу 10 частини першої статті 4 Закону України «Про дозвільну систему» та ст. 5 Закону України «Про адміністративні послуги» перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, встановлюються виключно законами, які регулюють відносини щодо надання адміністративних послуг.

Законом України «Про відходи» визначено дозвільний орган, уповноважений видавати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та строк його дії, однак перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги досі відсутні.

Тобто для того, щоб Кабінет Міністрів України зміг затвердити Порядок, необхідно впровадити відповідні зміни до Закону України «Про відходи», в якому перелік та вимоги до документів.

Відповідно до положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614, Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, зокрема у сфері поводження з відходами, а також до його завдань належить забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері поводження з відходами.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну регуляторну службу України (далі ДРС), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. №724, основним завданням ДРС є реалізація державної регуляторної політики з питань ліцензування та дозвільної діяльності та координація дій органів виконавчої влади, інститутів громадського суспільства і підприємництва з питань дерегуляції господарської діяльності.

На своєму офіційному сайті ДРС наголошувала на необхідності здійснення Мінекології відповідних заходів щодо нормативно-правового врегулювання видачі дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правових актів.

Листом від 9 серпня 2018 р. № 8029/0/10 18 ДРС звернулося до Міністерства екології та природних ресурсів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наголосила на тому, що зважаючи на відсутність затвердженого порядку отримання необхідних дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, суб`єкти господарювання можуть діяти за принципом мовчазної згоди. (Лист міститься у відкритому доступі на офіційному сайті ДРС.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему» принцип мовчазної згоди це принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Таким чином, суб`єкт господарювання відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг» від 16 травня 2014 р. № 523р, може звернутись через центр надання адміністративних послуг до дозвільного органу (місцевої держадміністрації) із заявою щодо видачі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, й у разі невидачі такого дозволу здійснювати господарську діяльність за принципом мовчазної згоди.

Тобто до центру надання адміністративних послуг до дозвільного органу (місцевої держадміністрації) надається тільки заява щодо видачі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України «Про адміністративні послуги» заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій, усній чи електронній формі.

Письмова заява може бути подана суб`єкту надання адміністративної послуги особисто суб`єктом звернення або його представником (законним представником),надіслана поштою, а в разі надання адміністративних послуг в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування.

Крім того, п. 6 Закону України «Про адміністративні послуги» забороняє вимагати від суб`єкта звернення документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом.

Відтак, на підставі викладеного встановлено, що відповідачем здійснюється діяльність у сфері поводження з відходами без відповідного дозволу та не вжито заходи щодо його отримання, а саме не подано заяву до центру надання адміністративних послуг до дозвільного органу (місцевої держадміністрації) щодо видачі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Щодо не надання підтвердження наявності погодженого паспорту МВВ за 2001 - 2020 роки, суд зазначає.

Перевіркою встановлено, що у Димерського комбінату комунальних підприємств наявний паспорт місця видалення відходів (МВВ) від 27.12.2000 за реєстраційним номером №4-3-5 виданого на сміттєзвалище розташованого на землях радгоспу «Димерський`на відстані біля 2 км з північної сторони від смт. Димер та затвердженого Головою місцевої Держадміністрації 20.04.2000.

Відповідно до пункту 19 Порядку, затвердженого ПКМУ №1216, паспорти МВВщорічно підлягають перегляду за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо і погоджуються міськими Держадміністраціями.

За таких обставин, встановлено порушення, зокрема, Димерським комбінатом комунальних підприємств не надано підтвердження щодо наявності погодженого паспорту МВВ за 2001 - 2020 роки, що є порушенням частини другої статті 33ЗУ № 187/98, абзацу другого пункту 9 Порядку, затвердженого ПКМУ № 2034,пункт 19 Порядку, затвердженого ПКМУ № 1216.

Щодо захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів, суд звертає увагу на наступне.

У ході перевірки встановлено та не спростовувалось відповідачем, що останній здійснює захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів, (а саме: змішані побутові відходи у такому ж вигляді як і приймаються від місця їх накопичення, без попереднього сортування та оброблення (перероблення), зокрема: полімери (пластик, ПЕТ пляшки, плівка, поліетиленові пакети тощо), текстиль, макулатура, скло, деревина, метал,автомобільні шини, харчові відходи на земельних ділянках за кадастровими номерами: 3221855300:11:169:0002, 3221855300:11:169:0957; 3221855300:11:169:0955; 3221855300:11:169:0956; 3221855300:11:216:0001 та за КОАТУУ: 3221855300, Зона: 11 Квартал: 169, що є порушенням пункту «і» частини першої статті 32 Закону України №187/98.

Крім того перевіркою встановлено, що допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях загальною площею 28 540 м2 (2,854 га).

Димерським комбінатом комунальних підприємств не розроблено проект будівництво полігону побутових відходів відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування", що включає санітарно-технічний паспорт.

Відповідно до законодавства, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства, безпечні захоронювати на полігони ТПВ, аз небезпечними проводитимуться необхідні для знешкодження операції. При цьому на полігони та сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом, а саме (продукти харчування, папір, текстиль тощо), що складаються з органічних речовин, які піддаються процесам біологічного розпаду(гниття) (норма Директиви ЄС 1999/31/EC).

Також на полігони та сміттєзвалища не мають потрапляти складові побутових відходів, що підлягають утилізації, а саме ти відходи що підлягають використанню як вторинний матеріал чи енергетичний ресурс (вимога п. 2.28 Державних санітарних нормах та правилах утримання територій населених затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03.2011 №145 місць та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2011 р. за № 457/19195 (далі - ДСП №145)).

Пунктом 2.27 ДСП №145 зазначено, видалення побутових відходів обов`язково повинно включати їх оброблення (перероблення) шляхом промислового сортування з подальшим перевезенням вторинної сировини, небезпечних відходів, органічної складової та складової побутових відходів, що не підлягає утилізації (після її глибокого пресування до щільності природних ґрунтів (більше 1 т/куб.м) і подальшого брикетування), до місць чи об`єктів утилізації, знешкодження або захоронення відповідно до вимог законодавства про відходи та санітарного законодавства. Залежно від вмісту органічних речовин окремі складові побутових відходів підлягають утилізації шляхом їх оброблення (перероблення) неспеціалізованих підприємствах з отриманням кінцевого продукту - біогумусу або біопродукції на його основі.

Пунктом 2.28 ДСП № 145 зазначено, складова побутових відходів, що не підлягає утилізації, повинна знешкоджуватись на спеціалізованих підприємствах (сміттєспалювальні заводи, піролізні установки тощо) або захоронюватись на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Згідно абзацу п`ятому статті 1 Законом України «Про відходи» визначено:

- «поводження з відходами» - це дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення,утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;

- «операції поводження з відходами» - це збирання, перевезення, зберігання,сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів;

- «побутові відходи» - це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні,рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;

- «небезпечні відходи», це відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Відповідно до п. 1.3 ДСП №145 визначено, що дія цих санітарних норм поширюється на відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів та поводження з відходами, та вони є обов`язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування і громадянами.

Відповідно до пункту 1.1 Наказу від 01.12.2010 №435 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства «Правила експлуатації полігонів побутових відходів», правила експлуатації полігонів побутових відходів (далі - Правила) є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов`язану з експлуатацією та утриманням полігонів побутових відходів.

Беручи до уваги наведене вище, відповідачем, здійснюючи операції у сфері поводження з відходами, порушено вимоги Закону України «Про відходи», Наказу № 435 та ДСП № 145.

Відтак, встановлені позивачем у ході позапланової перевірки порушення, відображені в акті перевірки підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та з`ясованими судом обставинами.

Разом з цим, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо порушення перевіряючи ми особами порядок у проведення перевірки та процедури відбору проб ґрунтів.

Так, обставина отримання відповідачем наказу від 23.09.2021 №413 щодо суб`єкту господарювання Вишгородської районної державної адміністрації, замість наказу від 23.09.2021 №414 зумовлена тим, що перевірка вимог природоохоронного законодавства проводилась одночасно стосовно двох суб`єктів господарювання. Контролюючий орган видав наказ для Вишгородської районної державної адміністрації, як власнику земельної ділянки за кадастровим номером 3221855300:11:169:0002, та наказ для відповідача, як землекористувача земельної ділянки за кадастровим номером 3221855300:11:169:0002.

Одночасно, суд зазначає про безпідставність думки відповідача щодо неправомірності відбору проб ґрунтів, адже останній помилково посилається на норми статті 13 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Вказана норма права регулює відносини щодо відбору зразків продукції суб`єктів господарювання, у той час, як ґрунт, відібраний на земельній ділянці, якою користується відповідач не є його продукцією. Відбір проб ґрунту відбувся на підставі ДСТУ ГОСТ 17.4.3:2019, з метою визначення його стану та оцінки змін.

У підсумку, враховуючи встановлені судом обставини, приймаючи до уваги саму лише можливість створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з метою недопущення негативних наслідків для навколишнього природного середовища, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зупинення Димерському комбінату комунальних підприємств виконання робіт, надання послуг із видалення та захоронення відходів.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень, згідно з приписами статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись вимогами статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зупинити Димерському комбінату комунальних підприємств виконання робіт, надання послуг із видалення та захоронення відходів до отримання Димерським комбінатом комунальних підприємств документів дозвільного характеру, а саме: висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; усунення порушень, виявлених в акті перевірки від 28.09.2021 №4.2-19/24; отримання Держекоінспекцісю повідомлення від Димерського комбінату.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.