Постанова

від 23.05.2023 по справі 757/34905/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/34905/22-ц Головуючий у 1 інстанції: Бусик О.Л.

провадження №22-ц/824/7278/2023 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Кулікової С.В., Сушко Л.П.,

при секретарі: Панчошній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що 23 травня 2014 року між ним та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського обслуговування №SAMDNWFC00005220783, а 04 червня 2018 року договір банківського обслуговування №SAMDNWFC000042916738, згідно з якими йому відкрито банківські рахунки, що підтверджується довідкою від 08 листопада 2022 року

№ QGQQD602QD20308C.

Вказував, що до 10 жовтня 2018 року він займав посаду директора ТОВ «Газ ком трейд».

Листом від 04 березня 2019 року №20.1.0.0.0/7-20190304/2312 відповідач відповідно до ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ч.1 ст.10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», надіслав йому повідомлення про розірвання договорів і закриття рахунків, і таке рішення, зі слів співробітників відповідача, прийнято після підвищення рівня ризику на підставі проведеної оцінки, у зв`язку із тим, що позивач певний час був керівником ТОВ «Газ ком трейд», який підозрюється в незаконних операціях з банком, у зв`язку з чим він 14 березня 2019 року звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою, на яку надано додаткову інформацію для проведення повторної оцінки рівня ризику клієнта та, враховуючи повне припинення обслуговування його рахунків, він змушений звернутися до відділення банку для перерахування залишку коштів на інший рахунок, відкритий в іншому банку, що стало наслідком додаткового нарахування та утримання з його коштів щомісячної комісії в розмірі 17 % від суми коштів, що знаходилися на рахунку.

Зазначав, що незважаючи на припинення договірних відносин від березня 2019 року, банк до цього часу продовжує вчиняти дії із зупинення будь-яких фінансових операцій за його участі, чим обмежуються права на користування власними коштами, що також впливає на його ділову репутацію.

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» обмежив можливість надання своїм клієнтам перераховувати грошові кошти на рахунки позивача та рахунки товариств, де він є директором/власником, відкритих рахунків в інших банківських установах.

ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відносно нього чи товариств, в яких він є керівником жодного разу не було порушено жодного кримінального провадження, він не перебуває та не перебував в реєстрі боржників, обслуговується безперешкодно в інших банківських установах, у відповідача відсутні докази встановлення щодо нього неприйнятно високого ризику, посилаючись на ст.ст.203, 215 ЦК України, просить: визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АТ КБ «Приватбанк» відповідно до листа від 04 березня 2019 року №20.1.0.0.0/7-20190304/2312 щодо розірвання укладених з ним договорів банківського обслуговування від 23 травня 2014 року № SAMDNWFC00005220783 (рахунки № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), від 04 червня 2018 року № SAMDNWFC000042916738 (рахунки № № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ); зобов`язати відповідача до виконання зобов`язань згідно з укладеними договорами від 23 травня 2014 року № SAMDNWFC00005220783 (рахунки № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), від 04 червня 2018 року № SAMDNWFC000042916738 (рахунки № № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ), шляхом здійснення операцій з розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог законодавства, забезпечуючи обмін технологічною та іншою інформацією між сторонами.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позов задовольнити.

Скарга обґрунтована тим, що суд вказав на те, що наявними в матеріалах справи документами належним чином підтверджуються викладені в односторонньому правочині, оформленому листом АТ КБ «Приватбанк» від 04 березня 2019 року №20.1.0.0.0/7-20190304/2312 обставини розірвання договорів банківського на банківське обслуговування і закриття рахунків, з посиланням на наявність підстав для припинення правовідносин сторін, у зв`язку із встановлення клієнту ОСОБА_1 неприйнятно високого ризику, що вказує на відповідність такого правочину положенням ст.203 ЦК України.

При цьому суд визнав належними докази. що були підставою для встановлення неприйнятно високого рівня ризику за результатами переоцінки ризику клієнта, а саме, в результаті виявлених негативних відомостей щодо клієнтів банку ТОВ «Газ ком трейд» і ТОВ «Віртуальний офіс», де директором був вказаний ОСОБА_1 , що крім іншого, підтверджувалося судовими рішеннями, а також зазначено у висновку.

Вважають рішення необґрунтованим та незаконним, оскільки суд неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, що є недоведеними, неправильно застосував норми матеріального права.

Суд в оскаржуваному рішення дійшов необгрунтованого висновку про доведеність банком існування правових підстав для встановлення позивачу неприйнятно високого ризику, з огляду на те, що банк не надав доказів на підтвердження обгрунтованості підстав вважати, що позивач вчиняв платіжні операції, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та наражає на ризик застосування до банку відповідних заходів впливу, зокрема, з причин незаконності джерел походження коштів позивача, інших його активів або прав на такі активи, а також не довів наявності у банківських операціях позивача ознак відмивання доходів.

У відзиві на апеляційну скаргу Яндульський Д.В. - представник АТ КБ «ПриватБанк» просить відхилити апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 08 листопада 2022 року № QGQQD602QD20308C позивач мав наступні рахунки: № № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 відповідно до договору від 04 червня 2018 року № SAMDNWFC000042916738 та №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 відповідно до договору від 23 травня 2014 року

№ SAMDNWFC00005220783.

За повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 04 березня 2019 року №20.1.0.0.0/7-20190304/2312 про розірвання договорів і закриття рахунків та листа відповідача від 20 березня 2019 року №20.1.0.0.0/7-190314/1305 позивачу вказано про прийняте рішення на підставі ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ч.1 ст.10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а саме, у зв`язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта та роз`яснено порядок перерахування залишку коштів.

Вважає, що судом першої інстанцїї також обґрунтовано встановлено, що підставою для припинення відносин з клієнтом - ОСОБА_1 стало встановлення неприйнятно високого рівня ризику за результатами переоцінки ризику клієнта, а саме, в результаті виявлених негативних відомостей щодо клієнтів банку ТОВ «Газ ком трейд» і ТОВ «Віртуальний офіс», де директором був вказаний ОСОБА_1 , що крім іншого, підтверджувалося судовими рішеннями, а також зазначено у висновку НФМ. Оцінка потенційного ризику обслуговування групи клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» від 04 березня 2019 року за результатами проведення аналізу фінансових операцій та діяльності вказаних товариств і їх контрагентів.

Вказані документи, пов`язані з проведенням АТ КБ «ПриватБанк» фінансового моніторингу перевірені у судовому засіданні та наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідачем надано суду та до відзиву долучено докази на підтвердження встановлення неприйнятно високого ризику позивачу та банком належними і допустимими доказами доведено обґрунтованість підстав вважати, що ОСОБА_1 є клієнтом з неприйнятно високим рівнем ризику.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами належним чином підтверджуються викладені в односторонньому правочині обставини розірвання, оформленому листом АТ КБ «ПриватБанк» від 04 березня 2019 року №20.1.0.0.0/7- 20190304/2312 договорів банківського на банківське обслуговування і закриття рахунків, з посиланням на наявність підстав для припинення правовідносин сторін, у зв`язку зі встановлення клієнту ОСОБА_1 неприйнятно високого ризику, що вказує на відповідність такого правочину положенням ст.203 ЦК України.

Як зазначив позивач, оскільки між сторонами виник спір, пов`язаний з діяльністю ТОВ «ГАЗ КОМ ТРЕЙД», ТОВ «Віртуальний офіс», ТОВ «Оренд сервіс» та АТ КБ «ПриватБанк», вважає, що даний спір підвідомчий господарському судочинству.

Крім того, звертають увагу суду на те, що в обслуговуванні позивачу було відмовлено відповідачем і було відомо в березні 2019 року, та спірність відносин виникла саме в березні 2019 року, в той час як з позовною заявою сторона звернулася в грудні 2022 року. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи документами належним чином підтверджуються викладені в односторонньому правочині обставини розірвання, оформленому листом АТ КБ «Приватбанк» від 04 березня 2019 року № 20.1.0.0.0/7-20190304/2312 договорів банківського на банківське обслуговування і закриття рахунків, з посиланням на наявність підстав для припинення правовідносин сторін, у зв`язку із встановлення клієнту ОСОБА_1 неприйнятно високого ризику, що вказує на відповідність такого правочину положенням ст.203 ЦК України.

Проте, суд не взяв до уваги заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, з огляду на те, що спірні правовідносини між сторонами тривають, та ними не заперечується, що відповідач до цього часу продовжує вчиняти дії із зупинення будь-яких фінансових операцій за участі позивача, чим обмежуються права ОСОБА_1 на користування власними коштами.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 08 листопада 2022 року № QGQQD602QD20308C позивач мав наступні рахунки: №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 відповідно до договору від 04 червня 2018 року № SAMDNWFC000042916738 та № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 відповідно до договору від 23 травня 2014 року № SAMDNWFC00005220783.

За повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04 березня 2019 року № 20.1.0.0.0/7-20190304/2312 про розірвання договорів і закриття рахунків та листа відповідача від 20 березня 2019 року № 20.1.0.0.0/7-190314/1305 позивачу вказано про прийняте рішення на підставі ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ч.1 ст.10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а саме, у зв`язку зі встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта та роз`яснено порядок перерахування залишку коштів.

14 березня 2019 року позивач звернувся до банку із заявою про проведення повторного аналізу ситуації.

Встановлено, що 03 січня 2020 року представник позивача звертався до Державної служби з фінансового моніторингу України та Національного банку України щодо надання інформації по зупиненню АТ КБ «Приватбанк» фінансових операцій Деревецького Ю.Л.» з березня 2019 року, на що отримано відповідь від Національного банку України про те, що в разі виявлення ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму має вживати відповідних заходів у спосіб і обсягах, які забезпечують ефективну мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня, в тому числі шляхом відмови від проведення фінансових операцій, при цьому Державною службою з фінансового моніторингу України відмовлено в наданні запитуваної інформації в зв`язку з ненаданням підтверджень правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ «Газ ком трейд».

Також судом з`ясовано, що позивач звертався до відповідача із заявою про перерахування залишків коштів.

Також, згідно з висновком від 11 квітня 2018 року служби безпеки відповідача при перевірці ТОВ «Віртуальний офіс», де бенефіціарним власником, засновником і керівником є позивач, встановлено наявність негативних даних, а саме: 20 грудня 2016 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в справі № 357/13452/16-к в рамках розгляду клопотання слідчого та надання тимчасового доступу до речей та документів в кримінальному провадженні № 32016110080000033 від 26 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, надано старшому слідчому СВ ФР Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Щур Я.І. право на тимчасовий доступ до документів ТОВ «Віртуальний офіс» (код ЄДРПОУ 35947054), які засвідчують продаж, перехід права власності ТОВ «Лейтер Плюс» (код ЄДРПОУ 39006869), ТОВ «Лікс груп» (код ЄДРПОУ 39284846), ТОВ «Немпарт» (код ЄДРПОУ 39471757), ПП «Олвітехно» (код ЄДРПОУ 36547110), ТОВ «Інком Строй» (код ЄДРПОУ 38824525), ТОВ «Ленд Росс» (код ЄДРПОУ 38826475), ТОВ «Інком Строй» (код ЄДРПОУ 38824525), ТОВ «Строй Кепітал Груп» (код ЄДРПОУ 39234753), ТОВ «Леонікс Плюс» (код ЄДРПОУ 38934521), ТОВ «Гредінг» (код ЄДРПОУ 39376308), ТОВ «Ленд Росс» (код ЄДРПОУ 38826475), ТОВ «АТРІО» (код ЄДРПОУ 39436031) іншим особам та документів, які підтверджують оренду приміщень у ТОВ «Віртуальний офіс» (код ЄДРПОУ 35947054), а саме: договорів купівлі-продажу частин в статутному капіталі, актів прийому-передачі документів, протоколів загальних зборів, договорів оренди приміщень та інших документів, що підтверджують факти продажу підприємств іншим особам, що перебувають у володінні ТОВ «Віртуальний офіс» (код ЄДРПОУ 35947054), з можливістю вилучення оригіналів вказаних документів.

У зв`язку із викладеним, служба безпеки АТ КБ «Приватбанк» вважала доцільним врахувати результати перевірки під час розгляду питання щодо співробітництва з ТОВ «Віртуальний офіс» (код ЄДРПОУ 35947054).

За вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року в справі №760/29095/18 затверджено угоду про визнання винуватості від 13 грудня 2018 року, укладену між прокурором відділу САП ГП України Козачиною С.С. і ОСОБА_3, за участю захисника Купрієнка В. М., у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, яким встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи умисел, направлений на прикриття незаконної підприємницької діяльності, яка полягала у проведенні фінансово - господарських операцій без реального їх здійснення з метою переведення безготівкових коштів у готівку для інших осіб, у березні 2015 року, перебуваючи у м. Києві, підшукав юридичну особу - ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус» (ЄДРПОУ 39287590), після чого, ОСОБА_3 17.03.2015, перебуваючи по вул. М. Шепелєва, 6 у м. Києві, придбав, в тому числі й, у ТОВ «Віртуальний офіс» (ЄДРПОУ 35947054) за 10 грн. частку в розмірі 10 % статутного капіталу ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус», і на підставі протоколу № 2 Загальних Зборів Учасників ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус» увійшов до складу учасників ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус», та 18 березня 2015 року на підставі наказу №2 ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус» приступив до виконання обов`язків директора. 19 березня 2015 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві проведена реєстрація змін відомостей про ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус». В результаті незаконної діяльності на рахунок ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус» надійшли грошові кошти в якості оплати за роботи, які виконані не були, та які, в подальшому, були конвертовані у готівку, внаслідок чого державі заподіяна матеріальна шкода в сумі 1 000 000, 00 грн, що є великим розміром.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року у справі №755/7555/18 (провадження №1кс/755/7096/18), яка доступна в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, досудовим розслідуванням встановлено, що в тому числі ТОВ «Газ Ком Трейд» (код ЄДРПОУ 41931047), яке зареєстроване на номінального засновника, мають такого саме керівника, у тому числі, й з кола учасників групи, що здійснює неправомірну діяльність в тому числі з мінімізації податків та конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівку. Зокрема, й вказане підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, матеріальні активи та складські приміщення відсутні, співробітники на підприємстві відсутні. Рух коштів по розрахункових рахунках в звітності не відображає, до органів ДФС не звітує, що дає підстави вважати про фіктивність даного підприємства.

Крім того, судом з`ясовано, що за наслідками розгляду клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Ладного І.О. про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000001449 від 17 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 364 КК України, надано у розпорядження (забезпечити) прокурору відділу прокуратури м. Києва право тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, щодо відкриття та обслуговування рахунків з можливістю вилучення їх копій за період з 01 січня 2017 року по 13 грудня 2018 року в банківській установі, в тому числі: банківських виписок (роздруківок руху коштів) по рахункам (в електронному вигляді у форматі .txt, .doc, .docx, з зазначенням призначення платежу; повних даних платника та отримувача з зазначенням коду, номеру рахунку та міжфіліальних оборотів (МФО) банківської установи; конкретного часу та дати платежу; номеру платіжного документу, загальної суми надходжень та витрат), за період з моменту відкриття рахунків по день оголошення ухвали в банківській установі; протоколів обміну інформацією, LOG-файлів, документів щодо передачі магнітних носіїв з файлами, копії журналів, тощо з дня відкриття рахунків, по день виконання ухвали суду, із зазначенням ІР-адрес та МАС-адрес комп`ютерів, з яких відбувалося з`єднання з системою, а також зазначенням дат та часу за Київським часом в форматі - день, місяць, рік, години, хвилини, секунди таких з`єднань, які знаходяться у володінні, в тому числі, рахунки ТОВ «Газ Ком Трейд» (код ЄДРПОУ 41931047) в: ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» (МФО 380281) № НОМЕР_6 , ПАТ «КБ «Земельний капітал» (МФО 305880) № НОМЕР_7 ; АКБ «Індустріалбанк» (МФО 313849) № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , та АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) № НОМЕР_11 .

Відповідно до Висновку НФМ оцінка потенційного ризику обслуговування групи клієнтів АТ КБ «Приватбанк» від 04 березня 2019 року, пов`язаних з ТОВ «Алент плюс» (код ЄДРПОУ 39059528), проведеним аналізом фінансових операцій і діяльності контрагентів, серед, яких, в тому числі, ТОВ «Газ ком трейд», клієнт банку (директор ОСОБА_1) додатково встановлено, що ОСОБА_1 є директором ТОВ «Віртуальний офіс», а наведені факти в службових записках, а також дані з Єдиного державного реєстру судових рішень, обслуговування зазначених клієнтів підпадає під ознаки здійснення банком ризикової діяльності, що зазначені у п. 3.3. постанови правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу» від 17 серпня 2012 року № 346, в редакції, чинній на момент їх виявлення, а саме:

- проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності (сенсу) та/або, якщо у банку немає документів (інформації) щодо реальних фінансових можливостей здійснення фінансових операцій клієнтів, або в разі невідповідності фінансових операцій клієнта наявним у банку документам (інформації) щодо фінансового стану та/або змісту діяльності (соціального статусу) клієнта;

- участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, уникненням оподаткування тощо (зокрема пов`язаних зі зняттям готівкових коштів, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів, використанням рахунків осіб не за призначенням тощо);

- проведення банком або клієнтами банку фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з уникненням виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством з питань фінансового моніторингу;

- нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;

- невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з використанням послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину.

За ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину.

Згідно ч.1 ст.202, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені ст.ст.215, 216 ЦК України.

За ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі змістом ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

За п.4 ч.2 ст.1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, встановлених договором або законом.

Так, відповідно до матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні, встановлено, що відповідачем листами від 04 та 20 березня 2019 року вчинено в односторонньому порядку правочин, зі змісту якого випливає юридичний наслідок цивільно-правового характеру - розірвання договірних правовідносин, що тягне за собою припинення відповідних прав та обов`язків сторін.

Дана обставина також підтверджена та визнана в судовому засіданні представником позивача.

Згідно з ч.5 ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Отже, як вірно зазначив суд, враховуючи положення ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ст.10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», норми яких є спеціальними в регулюванні спірних правовідносин, банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів.

За п.3, 17, 18 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» верифікація клієнта - встановлення (підтвердження) суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним; ідентифікація - отримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта) ідентифікаційних даних; ідентифікаційні дані - це: для юридичної особи - відомості, зазначені у п.3 ч.9 та п.2 ч.10 ст.9 цього Закону.

Згідно зі ст.6 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених суб`єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи) з урахуванням вимог законодавства розробляє, впроваджує та постійно з урахуванням законодавства оновлює правила фінансового моніторингу, програми здійснення фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (далі - внутрішні документи з питань фінансового моніторингу) та призначає працівника, відповідального за його проведення (далі - відповідальний працівник). Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити високий ризик, зокрема стосовно національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов`язаних з ними осіб, факт належності до яких клієнта або особи, що діє від їх імені, встановлений суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Судом встановлено, що підставою для припинення відносин з клієнтом - ОСОБА_1 стало встановлення неприйнятно високого рівня ризику за результатами переоцінки ризику клієнта, а саме, в результаті виявлених негативних відомостей щодо клієнтів банку ТОВ «Газ ком трейд» і ТОВ «Віртуальний офіс», де директором був вказаний ОСОБА_1 , що крім іншого, підтверджувалося судовими рішеннями, а також зазначено у висновку НФМ. Оцінка потенційного ризику обслуговування групи клієнтів АТ КБ «Приватбанк» від 04 березня 2019 року за результатами проведення аналізу фінансових операцій та діяльності вказаних товариств і їх контрагентів.

Вказані документи, пов`язані з проведенням АТ КБ «Приватбанк» фінансового моніторингу, перевірені у судовому засіданні та наявні в матеріалах справи.

Відповідачем надано суду та до відзиву долучено докази на підтвердження встановлення неприйнятно високого ризику позивачу,та банком належними і допустимими доказами доведено обґрунтованість підстав вважати, що ОСОБА_1 є клієнтом з неприйнятно високим рівнем ризику.

За ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.77, ч.2 ст.78, ст.79, ч.1 ст.80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, наявними в матеріалах справи документами належним чином підтверджуються викладені в односторонньому правочині обставини розірвання, оформленому листом АТ КБ «Приватбанк» від 04 березня 2019 року № 20.1.0.0.0/7-20190304/2312 договорів банківського на банківське обслуговування і закриття рахунків, з посиланням на наявність підстав для припинення правовідносин сторін, у зв`язку із встановлення клієнту ОСОБА_1 неприйнятно високого ризику, що вказує на відповідність такого правочину положенням ст.203 ЦК України.

Разом з тим, суд не бере до уваги заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, з огляду на те, що спірні правовідносини між сторонами тривають, та ними не заперечується, що відповідач до цього часу продовжує вчиняти дії із зупинення будь-яких фінансових операцій за участі позивача, чим обмежуються права ОСОБА_1 на користування власними коштами.

З огляду на вищенаведене, за викладених обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягали до задоволення у зв`язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 01 червня 2023 року.

Головуючий:

Судді: