Постанова

від 20.12.2023 по справі 757/34905/22-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 757/34905/22-ц

провадження № 61-9731св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Рабомізо Денис Вячеславович, на рішення Печерського районного суду м. Києва у складі судді Бусик О. Л. від 08 лютого 2023 року та постановуКиївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Олійника В. І., Кулікової С. В., Сушко Л. П., від23 травня 2023 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, шляхом визнання недійсним одностороннього правочину і зобов`язання вчинити дії.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що

23 травня 2014 року між ним та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського обслуговування № SAMDNWFC00005220783, а 04 червня 2018 року - договір банківського обслуговування № SAMDNWFC000042916738, за умовами яких йому було відкрито банківські рахунки.

3. Листом від 04 березня 2019 року № 20.1.0.0.0/7-20190304/2312

АТ КБ «ПриватБанк» повідомив його про прийняття банком рішення про розірвання укладених з ним договорів та закриття рахунків на підставі статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та частини першої статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а саме у зв`язку із встановленням підвищеного рівня ризику на підставі проведеної оцінки, з посиланням на те, що він певний час був керівником ТОВ «Газ ком трейд», який підозрюється в незаконних операціях з банком.

4. Враховуючи повне припинення обслуговування відповідачем його рахунків, він був змушений звернутися до відділення банку з метою перерахування залишку коштів на рахунок, відкритий в іншому банку, що стало підставою для додаткового нарахування та утримання з його коштів щомісячної комісії в розмірі 17 % від суми коштів, що знаходилася на рахунку.

5. Зауважував, що незважаючи на припинення договірних відносин з березня 2019 року, банк продовжував вчиняти дії із зупинення

будь-яких фінансових операцій за його участі, обмежуючи його права на користування власними коштами та створюючи негативний вплив на його ділову репутацію.

6. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» обмежив іншим своїм клієнтам можливість перераховувати грошові кошти на його рахунки та рахунки товариств, в якому він є директором/власником, відкриті в інших банківських установах.

7. З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до листа від 04 березня 2019 року № 20.1.0.0.0/7-20190304/2312 щодо розірвання укладених з ним договорів банківського обслуговування від 23 травня 2014 року

№ SAMDNWFC00005220783 (рахунки № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), від 04 червня 2018 року № SAMDNWFC000042916738 (рахунки № № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ); зобов`язати відповідача до виконання зобов`язань згідно з укладеними договорами від 23 травня 2014 року № SAMDNWFC00005220783 (рахунки № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), від 04 червня 2018 року

№ SAMDNWFC000042916738 (рахунки № № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ), шляхом здійснення операцій з розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог законодавства, забезпечуючи обмін технологічною та іншою інформацією між сторонами.

Стислий виклад позиції відповідача

8. Відповідач АТ КБ «ПриватБанк» заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначав, що під час моніторингу службою безпеки банку встановлено, що позивач є засновником і керівником ТОВ «Віртуальний офіс», щодо якого виявлено негативні відомості про причетність до кримінально переслідуваних діянь. Крім того, діяльність ОСОБА_1 , як директора ТОВ «Газ ком трейд», підпадає під ознаки здійснення банком ризикової діяльності відповідно до пункту 2 та пункту 4.1.7. Програми управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу, затвердженого правлінням банку протоколом № 42 від 31 серпня 2017 року, якою встановлено критерії ризиків для фінансових операцій.

9. Посилався на те, що пунктом 4.2.8. зазначеної Програми визначено, що для встановлення рівня ризику клієнтів також використовується інформація правоохоронних органів, що доведена до банку, в зв`язку із чим ініційовано припинення ділових відносин з позивачем згідно з внутрішніми документами фінансового моніторингу банку і Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

10. Зосереджував увагу на тому, що позивач, подавши заяву про перерахування залишків коштів на відкритий рахунок в іншому банку, фактично погодився з діями банку про розірвання договорів і закриття рахунків.

11. Додатково звертав увагу на пропуск ОСОБА_1 позовної давності при зверненні до суду з позовом, з огляду на те, що про порушення свого права та відмову в обслуговувані він дізнався ще в березні 2019 року. Крім того, вважав, що вказаний спір виник між юридичними особами, а тому підвідомчий господарському суду.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року у задоволенні позовних вимогОСОБА_1 відмовлено.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії відповідача щодо розірвання договорів на банківське обслуговування і закриття рахунків були законним та обґрунтованими, з огляду на наявність підстав для припинення спірних правовідносин у зв`язку із встановленням клієнту ОСОБА_1 неприйнятно високого ризику в результаті виявлених негативних відомостей щодо клієнтів банку ТОВ «Газ Ком Трейд» і ТОВ «Віртуальний офіс». Односторонній правочин щодо розірвання договорів суд першої інстанції вважав таким, що відповідає статті 203 Цивільного кодексу України.

Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду

14. Постановою Київського апеляційного суду від23 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року залишено без змін.

15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, з огляду на його необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що банк мав право на односторонню відмову від договорів, укладених з позивачем, та закриття рахунків ОСОБА_1 , на підставі статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та частини першої статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Узагальнені доводи касаційної скарги

16. 01 липня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат

Рабомізо Д. В., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від23 травня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

17. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 рокуу справі

№910/11471/17, від 16 жовтня 2018 рокуу справі № 910/21320/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 910/1555/18, від 05 березня 2020 року у справі

№ 910/7161/19, від 29 квітня 2020 року у справі № 910/3245/19, від 20 січня

2022 рокуу справі № 910/18504/20, від 28 грудня 2022 року у справі

№ 757/57487/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Крім того вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що право банку на одностороннє розірвання договорів зі своїм клієнтом через встановлення неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим, суди мають досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику, а не покладатися виключно на висновки, які зробив сам банк.

19. Акцентує увагу на тому, що звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про проведення повторного аналізу рівня ризику клієнта, який не було проведено. Крім того, в матеріалах справи відсутнє рішення банку щодо встановлення неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику.

20. Додатково посилається на ненадання відповідачем внутрішніх документів банку щодо програми управління комплаєнс-ризиками, на підставі яких йому встановлено неприйнятно високий рівень ризику. Зазначає про відсутність доказів вчинення ним платіжних операцій, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та відсутність обвинувального вироку суду щодо його незаконних дій. Зосереджує увагу на тому, що його діяльність пов`язана виключно з наданням сервісних послуг щодо створення та продажу компаній іншим особам.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/34905/22-ц, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

22. 26 вересня 2023 року матеріали цивільної справи № 757/34905/22-ц надійшли на адресу Верховного Суду.

23. Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

24. 25 липня 2023 року відповідач АТ КБ «ПриватБанк» через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні та залишити рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від23 травня 2023 року без змін.

25. Відзив обґрунтований посиланням на те, що суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи та надали належну правову оцінку доказам на підтвердження встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику. Банк звертає увагу на судові рішення у кримінальних провадженнях.

26. 07 серпня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат

Рабомізо Д. В., через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу, у якому посилається на необґрунтованість доводів відзиву та подібність його доводів висновкам судів попередніх інстанцій.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27. Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 08 листопада 2022 року

№ QGQQD602QD20308C ОСОБА_1 мав у банку такі рахунки: №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 на підставі договору від 04 червня 2018 року № SAMDNWFC000042916738 та № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 на підставі договору від 23 травня 2014 року

№ SAMDNWFC00005220783.

28. За повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 04 березня 2019 року

№ 20.1.0.0.0/7-20190304/2312 про розірвання договорів і закриття рахунків та листа відповідача від 20 березня 2019 року № 20.1.0.0.0/7-190314/1305 ОСОБА_1 вказано про прийняте рішення на підставі статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та частини першої статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а саме, у зв`язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику клієнта та роз`яснено порядок перерахування залишку коштів.

29. 14 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою про проведення повторного аналізу ситуації.

30. 03 січня 2020 року представник ОСОБА_1 звертався до Державної служби з фінансового моніторингу України та Національного банку України щодо надання інформації по зупиненню АТ КБ «ПриватБанк» фінансових операцій ОСОБА_1 з березня 2019 року, на що отримано відповідь від Національного банку України про те, що в разі виявлення ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму банк має вживати відповідних заходів у спосіб і обсягах, які забезпечують ефективну мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня, в тому числі шляхом відмови від проведення фінансових операцій. Державною службою з фінансового моніторингу України відмовлено в наданні запитуваної інформації, у зв`язку з ненаданням підтверджень правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

31. 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ «Газ ком трейд».

32. Згідно з висновком від 11 квітня 2018 року служби безпеки

АТ КБ «ПриватБанк» при перевірці ТОВ «Віртуальний офіс», де бенефіціарним власником, засновником і керівником є ОСОБА_1 , встановлено наявність негативних даних, а саме: 20 грудня 2016 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі

№ 357/13452/16-к в рамках розгляду клопотання слідчого та надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні

№ 32016110080000033 від 26 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, надано старшому слідчому СВ ФР Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Щур Я. І. право на тимчасовий доступ до документів

ТОВ «Віртуальний офіс» (код ЄДРПОУ 35947054), які засвідчують продаж, перехід права власності ТОВ «Лейтер Плюс» (код ЄДРПОУ 39006869), ТОВ «Лікс груп» (код ЄДРПОУ 39284846), ТОВ «Немпарт» (код ЄДРПОУ 39471757), ПП «Олвітехно» (код ЄДРПОУ 36547110), ТОВ «Інком Строй» (код ЄДРПОУ 38824525), ТОВ «Ленд Росс» (код ЄДРПОУ 38826475), ТОВ «Інком Строй» (код ЄДРПОУ 38824525), ТОВ «Строй Кепітал Груп» (код ЄДРПОУ 39234753), ТОВ «Леонікс Плюс» (код ЄДРПОУ 38934521), ТОВ «Гредінг» (код ЄДРПОУ 39376308), ТОВ «Ленд Росс» (код ЄДРПОУ 38826475), ТОВ «АТРІО» (код ЄДРПОУ 39436031) іншим особам та документів, які підтверджують оренду приміщень у ТОВ «Віртуальний офіс» (код ЄДРПОУ 35947054), а саме: договорів купівлі-продажу частин в статутному капіталі, актів прийому-передачі документів, протоколів загальних зборів, договорів оренди приміщень та інших документів, що підтверджують факти продажу підприємств іншим особам, що перебувають у володінні ТОВ «Віртуальний офіс» (код ЄДРПОУ 35947054), з можливістю вилучення оригіналів вказаних документів.

33. У зв`язку із викладеним, служба безпеки АТ КБ «ПриватБанк» вважала доцільним врахувати результати перевірки під час розгляду питання щодо співробітництва з ТОВ «Віртуальний офіс».

34. Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 24 квітня

2019 року у справі № 760/29095/18 затверджено угоду про визнання винуватості від 13 грудня 2018 року, укладену між прокурором відділу САП ГП України Козачиною С. С. і ОСОБА_2, за участю захисника Купрієнка В. М., у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 КК України, яким встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , реалізуючи умисел, направлений на прикриття незаконної підприємницької діяльності, яка полягала у проведенні фінансово-господарських операцій без реального їх здійснення з метою переведення безготівкових коштів у готівку для інших осіб, у березні 2015 року, перебуваючи у м. Києві, підшукав юридичну особу -

ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус» (ЄДРПОУ 39287590), після чого ОСОБА_2 17 березня 2015 року, перебуваючи по вул. М. Шепелєва, 6 у м. Києві, придбав, в тому числі й у ТОВ «Віртуальний офіс» (ЄДРПОУ 35947054) за 10 грн частку в розмірі 10 % статутного капіталу ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус» і на підставі протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус» увійшов до складу учасників ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус», а 18 березня 2015 року на підставі наказу № 2 ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус» приступив до виконання обов`язків директора.

35. 19 березня 2015 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янського району реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві проведена реєстрація змін відомостей про ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус». В результаті незаконної діяльності на рахунок ТОВ «Будівельна компанія «Біг Хаус» надійшли грошові кошти в якості оплати за роботи, які виконані не були, та які в подальшому були конвертовані у готівку, внаслідок чого державі заподіяна матеріальна шкода в сумі

1 000 000 грн, що є великим розміром.

36. Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року у справі № 755/7555/18 (провадження №1кс/755/7096/18), яка доступна в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Газ Ком Трейд» (код ЄДРПОУ 41931047), яке зареєстроване на номінального засновника, має такого саме керівника, у тому числі, й з кола учасників групи, що здійснює неправомірну діяльність в тому числі з мінімізації податків та конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівку. Зокрема, й вказане підприємство за місцем реєстрації не знаходиться, матеріальні активи та складські приміщення відсутні, співробітники на підприємстві відсутні. Рух коштів по розрахункових рахунках в звітності не відображає, до органів ДФС не звітує, що дає підстави вважати підприємство фіктивним.

37. За наслідками розгляду клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Ладного І. О. про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000001449 від 17 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною першою статті 191, частиною першою статті 364 КК України, надано у розпорядження прокурору відділу прокуратури м. Києва право тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, щодо відкриття та обслуговування рахунків з можливістю вилучення їх копій за період з 01 січня 2017 року до 13 грудня 2018 року в банківській установі, в тому числі: банківських виписок (роздруківок руху коштів) по рахункам (в електронному вигляді у форматі .txt, .doc, .docx, із зазначенням призначення платежу; повних даних платника та отримувача; конкретного часу та дати платежу; номеру платіжного документу, загальної суми надходжень та витрат), за період з моменту відкриття рахунків по день оголошення ухвали в банківській установі; протоколів обміну інформацією, LOG-файлів, документів щодо передачі магнітних носіїв з файлами, копії журналів, тощо з дня відкриття рахунків, по день виконання ухвали суду, із зазначенням ІР-адрес та МАС-адрес комп`ютерів, з яких відбувалося з`єднання з системою, а також зазначенням дат та часу за Київським часом в форматі - день, місяць, рік, години, хвилини, секунди таких з`єднань, які знаходяться у володінні, в тому числі, рахунки ТОВ «Газ Ком Трейд» (код ЄДРПОУ 41931047) в: ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» (МФО 380281) № НОМЕР_6 , ПАТ «КБ «Земельний капітал» (МФО 305880) № НОМЕР_7 ; АКБ «Індустріалбанк» (МФО 313849) № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , та АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) № НОМЕР_11 .

38. Відповідно до висновку НФМ оцінки потенційного ризику обслуговування групи клієнтів АТ КБ «Приватбанк» від 04 березня 2019 року, пов`язаних з

ТОВ «Алент плюс» (код ЄДРПОУ 39059528), проведеним аналізом фінансових операцій і діяльності контрагентів, серед, яких, в тому числі, ТОВ «Газ Ком Трейд», клієнт банку (директор ОСОБА_1.), додатково встановлено, що ОСОБА_1 є директором ТОВ «Віртуальний офіс», а наведені факти в службових записках, а також дані з Єдиного державного реєстру судових рішень, свідчать, що обслуговування зазначених клієнтів підпадає під ознаки здійснення банком ризикової діяльності, що зазначеної у пункті 3.3 постанови правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу» від 17 серпня 2012 року № 346, в редакції, чинній на момент їх виявлення.

Позиція Верховного Суду

39. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

40. Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

41. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

42. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

43. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

44. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

45. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

46. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

47. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

48. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

49. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

50. Згідно з частинами першою, третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення іншихоперацій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

51. Згідно з положеннями статті 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

52. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду (частина перша статті 1074 ЦК України).

53. У пунктах 3, 4 частини другої статті 1075 ЦК України, зараз і надалі у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також у інших випадках, встановлених договором або законом.

54. Залишок грошових коштів видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інших рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами (частина третя статті 1075 ЦК України).

55. Згідно з частиною п`ятою статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

56. Аналогічне право закріплене у абзаці восьмому частини першої статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», зараз і надалі у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

57. Частинами першою, третьою статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», зараз і надалі у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених суб`єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи) з урахуванням вимог законодавства розробляє, впроваджує та постійно з урахуванням законодавства оновлює правила фінансового моніторингу, програми здійснення фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик.

58. Правовий аналіз зазначених норм права свідчить про те, що в силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів.

59. Водночас, право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з вказаних підстав за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим. Судам необхідно в кожному випадку, виходячи із встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

60. Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 910/3245/19 та від 20 січня 2022 року у справі № 910/18504/20, від 30 жовтня 2023 року у справі № 522/14008/21.

61. Згідно з пунктом 3.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 346 від 17 серпня 2012 року, у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, ознаками здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, зокрема можуть бути: участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійснення фіктивного підприємництва, уникненням оподаткування тощо (зокрема пов`язаних зі зняттям готівкових коштів, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів, використання рахунків осіб не за призначенням тощо); проведення банком або клієнтами банку фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з уникненням виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством з питань фінансового моніторингу; нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму; невикористання банком права відмовитися в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких діє підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з використанням послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину.

62. Судами попередніх інстанцій встановлено, що договори банківського рахунку між сторонами були розірвані в односторонньому порядку відповідачем на підставі положень частини п`ятої статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а саме у зв`язку з встановленням клієнту банка - ОСОБА_1 неприйнятно високого рівня ризику за результатами переоцінки ризику клієнта.

63. При перевірці підстав прийняття банком, як суб`єктом первинного фінансового моніторингу, рішення про розірвання договорів банківського рахунка та припинення правовідносин з позивачем судами попередніх інстанцій було надано оцінку поданим відповідачем доказам перевірки ризику операцій клієнта та наявності ознак здійснення банком ризикової діяльності при його обслуговуванні. У цьому контексті судами правильно враховано проведені у банку аналізи фінансових операцій ТОВ «Газ Ком Трейд» і ТОВ «Віртуальний офіс», директором яких є ОСОБА_1., щодо яких здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом фіктивного підприємництва. Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року у справі №760/29095/18 встановлено факт використання ТОВ «Віртуальний офіс» при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 КК України.

64. За наявності відомостей про використання зазначених юридичних осіб, директором і бенефіціарним власником яких був позивач, у незаконній господарській діяльності, яка полягає у проведенні фінансово-господарських операцій без реального їх здійснення, надані відповідачем висновок служби безпеки та НФМ щодо перевірки клієнтів та встановлення потенційного ризику їх обслуговування судами попередніх інстанцій було правильно визнано обґрунтованими.

65. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин, встановив фактичні обставини справи, надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, які стали підставою для встановлення за банківськими операціями позивача високого ризикута наявності ознак потенційного здійснення банком ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу при його обслуговуванні, визначеної пунктом 3.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 346 від 17 серпня 2012 року, у зв`язку із чим дійшов загалом правильного висновку, що оскаржувані дії АТ КБ «ПриватБанк» відповідали вимогам закону, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

66. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

67. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

68. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі

№ 129/1033/13-ц).

69. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

70. Суди попередніх інстанцій надали оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності та правильно встановили факт наявності підстав для застосування банком положень частини п`ятої статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у договірних відносинах з позивачем. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

71. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

72. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та наданої правової оцінки доказам у їх сукупності, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.

73. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

74. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

75. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Рабомізо Денис Вячеславович, залишити без задоволення.

2. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року та постановуКиївського апеляційного суду від23 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович