Постанова

від 24.05.2023 по справі 752/4033/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/4033/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5226/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Савіцькій Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервісс» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків,

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервісс» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Чередніченко Н.П.,-

встановив:

У квітні 2022 року ТОВ «Євробудсервіс» звернулось до суду із названим позовом.

Позивач просив: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ «Євробудсервіс» матеріальну шкоду у розмірі 210 264 грн 40 коп.; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ «Євробудсервіс» витрати на проведення оцінки у розмірі 7 000 грн 00 коп.; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ «Євробудсервіс» витрати на правничу допомогу у розмірі 15 500 грн 00 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євробудсервіс» франшизу у розмірі 2 600 грн 00 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євробудсервіс» моральну шкоду у розмірі 1 000 грн 00 коп.; стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Євробудсервіс» судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 жовтня 2021 року у м. Києві на вул. Кільцева дорога, 1Б відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , та автомобіля «DAF XF95.480», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Власником автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «Євробудсервіс». Власником автомобіля «DAF XF95.480», д.н.з. НОМЕР_2 є ФОП ОСОБА_3 .

Винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність власника «DAF XF95.480», д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Перша», поліс № ЕР-205918298.

Згідно звіту № 30/10-ТЗ про від 01 листопада 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ в результаті пошкодження ТЗ «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 складає 418 920 грн 27 коп.

Позивачем було здійснено фактичний ремонт на суму 337 664 грн 40 коп.

ПрАТ «СК «Перша» виплачено страхове відшкодування в сумі 127 400 грн 00 коп., однак, невідшкодованою залишилась сума в розмірі 210 264 грн 40 коп. (337 664,40 грн - 127 400,00 грн), яка підлягає стягненню із відповідача ФОП ОСОБА_1 , оскільки, ОСОБА_2 на час вчинення аварії перебував в трудових відносинах із цим товариством та виконував свої трудові обов`язки, а також кошти в сумі 7000 грн, сплачені позивачем за проведення експертного дослідження.

Крім того, з ОСОБА_2 підлягає стягненню розмір франшизи в сумі 2 600 грн, та моральна шкода в сумі 1 000 грн, в зв`язку із виникненням загрози приниження ділової репутації позивача та зниження престижу компанії.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервісс» франшизу в розмірі 2 600 грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервісс» судовий збір в сумі 39 грн 00 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Євробудсервісс» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечив.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з ОСОБА_2 , як з винної у ДТП особи, підлягає стягненню розмір франшизи в сумі 2 600 грн 00 коп., не відшкодований страхувальником.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 матеріальних збитків та витрат за проведення оцінки, суд першої інстанції виходив із того, що в ході розгляду справи не знайшло свого об`єктивного підтвердження факт наявності трудових відносин між винуватцем аварії ОСОБА_2 та власником транспортного засобу ФОП ОСОБА_1 , а відтак в задоволенні цих позовних вимог за наведених в позові підстав слід відмовити.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що 27 жовтня 2021 року у м. Києві на вул. Кільцева дорога, 1Б відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , та автомобіля «DAF XF95.480», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Власником автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «Євробудсервіс».

Власником автомобіля «DAF XF95.480», д.н.з. НОМЕР_2 є ФОП ОСОБА_3 .

Постановою Голосіївського районного суду м. Києві від 22 грудня 2021 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність власника «DAF XF95.480», д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Перша», поліс № ЕР-205918298 (ліміт відшкодування 130 000 грн 00 коп., франшиза 2 600 грн 00 коп.).

Згідно звіту № 30/10-ТЗ про від 01 листопада 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ в результаті пошкодження ТЗ «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 складає 418 920 грн 27 коп.

ТОВ «Євробудсервіс» проведено ремонт автомобіля «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 . Вартість ремонту становила 337 664 грн 40 коп., що підтверджується рахунком № НОМЕР_3 від 18 листопада 2021 року, актом надання послуг № VSP1101243 від 15 грудня 2021 року та наряду-замовленню від 15 грудня 2021 року.

ПрАТ Страхова компанія «Перша» виплачено ТОВ «Євробудсервіс» страхове відшкодування у розмірі 127 400 грн.

Обґрунтовуючи поданий позов, ТОВ «Євробудсервіс» зазначило, що враховуючи, що ТЗ «DAF XF95.480», д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ФОП ОСОБА_1 , поліс № ЕР-205918298 було укладено ФОП ОСОБА_1 , у постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року вказано, що ОСОБА_2 є водієм, належним відповідачем, який повинен відшкодувати завдану матеріальну шкоду є ФОП ОСОБА_1 . З ОСОБА_2 , як звинної у ДТП особи підлягає відшкодуванню франшиза у розмірі 2 600 грн, а також моральна шкода у розмірі 1 000 грн.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначив, що у зв`язку із тим, що усі автомобілі товариства жодного разу не були пошкоджені, не піддавалися відновлювальному ремонту та не значаться у судових рішеннях у справах про адміністративні правопорушення, внаслідок даного ДТП виникає загроза приниження ділової репутації та зниження престижу компанії.

Згідно положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц, зроблено висновок, що аналізуючи норми статей 1172 та 1187 ЦК України можна дійти висновку, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1 та вчинення аварії в ході виконання трудових обов`язків.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ТОВ «Євробудсервіс» не пред`явлено позовних вимог про відшкодування збитків ОСОБА_2 , як винуватцем ДТП.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що в силу вимог цивільного процесуального закону, суд позбавлений можливості вийти за межі пред`явлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що договір оренди грузового автомобільного транспорту укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 нотаріально не посвідчений, а відтак є нікчемним в силу вимог закону, колегія суддів відхиляє, оскільки обов`язковою умовою для покладення обов`язку по відшкодування збитків на роботодавця є факт підтвердження перебування винної у ДТП особи у трудових відносинах, утім позивачем не доведено, а судом не встановлено факту перебування ОСОБА_2 , на момент ДТП, у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , відтак встановлення факту правомірності укладеного договору оренди у даному випадку не є суттєвим.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову Голосіївського районного суду м. Києві від 22 грудня 2021 року, як на преюдицію, є безпідставним, оскільки дана обставина повинна доводитись в суді під час розгляду справи по суті спору.

Враховуючи положення ст. 12.1, ст. 36.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 , як з винної у ДТП особи, розміру франшизи.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди. Судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що позивачем не доведено зокрема причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та загрозою приниження ділової репутації товариства, тощо.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 14 грудня 2022 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудсервісс» залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 30 травня 2023 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В. Кулікова

С.Г. Музичко