КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
01 червня 2023 року м. Київ
Унікальний номер справи № 370/1126/22
Головуючий у першій інстанції - Тандир О.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10688/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності, -
в с т а н о в и в :
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 20 березня 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності.
Повний текст рішення складено 20 березня 2023 року(а.с. 174-180).
Не погодившись з рішенням районного суду, 10 травня 2023 року ОСОБА_1 направив до суду апеляційну скаргу (а.с. 183-191).
30 травня 2023 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 31 травня 2023 року передана судді-доповідачу.
Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Безпосередньо в апеляційній скарзі апелянт порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначив, що копію оскаржуваного рішення отримав 05 травня 2023 року, на підтвердження чого надав копію конверта, в якому найшло рішення суду, з відмітками працівників пошти (а.с. 189).
Враховуючи вказане, оскільки апеляційну скаргу подано в межах тридцяти днів з дня вручення апелянту повного рішення суду, суд доходить висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
Проте апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом з наступних підстав.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив частково звільнити його від сплати судового збору (а.с. 188).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт не обґрунтував заявлене клопотання про часткове звільнення від сплати судового збору та не надав належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, а також не навів інших умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи зазначені обставини, що апелянт не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору або доказів наявності пільг, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про часткове звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 492,40 грн. (1500,00 грн. за одну вимогу майнового характеру та 992,40 грн. одну вимогу немайнового характеру), тому за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі 3 738,60 грн. (2 492,40 грн. ? 150 %).
Як вбачається з матеріалів справи, при подачі апеляційної скарги апелянтом було сплачено судовий збір у розмірі 1500,00 грн. (а.с. 191).
Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги слід доплатити судовий збір у розмірі у розмірі 2 238,60 грн. на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу *;101;
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оригінал квитанції (платіжного доручення, квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа або іншого документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа, або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 березня 2023 року.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про часткове звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 березня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 березня 2023 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2023 |
Оприлюднено | 05.06.2023 |
Номер документу | 111274711 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Левенець Борис Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні