Рішення

від 23.05.2023 по справі 904/841/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2023м. ДніпроСправа № 904/841/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір

за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", смт Іршанськ, Коростенський р-н, Житомирської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія", м. Покров, Дніпропетровської обл.

про стягнення грошових коштів у сумі 21 562 520,54 грн.

Представники:

від позивача Козуб Б.Ю.

від відповідача Кінебас О.М.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 18 809 000, 00 грн., що складають суму попередньої оплати за договором поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021, 2 373 218,02 грн. - інфляції грошових коштів, 380 302,52 грн. - річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 в частині здійснення поставки оплаченого на 70% товару.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати., що є підставою для залишення позову без розгляду у відповідності до п. 2 ст. 226 ГПК України.

До того ж, відповідач вказує, що пунктом 2.3.2. договору № ВДТ 922-313/3-21 поставки товару з монтажем від 03.11.2021 сторонами визначено конкретного виробника товару, а саме, ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", з яким 14.06.2021 ТОВ "Дніпровська торгова-промислова компанія" укладено контракту № 23/42-21.

Так, в рамках виконання контракту № 23/42-21 від 14.06.2021 позивачем від ПрАТ "НКМЗ" отримано лист № 350/12-8 від 21.06.2022 щодо неможливості виконання замовлення у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, що обумовлені початком військової агресії з боку РФ, введенням військового стану в Україні та веденням бойових дій поблизу м. Краматорськ, що стало причиною припинення діяльності підприємства та необхідності переносу строків виконання замовлення на період дії форс-мажорних обставин. На підтвердження вказаних обставин ПрАТ "НКМЗ" надано сертифікат ТПП № 1200-22-0470.

Крім того, ТОВ "Дніпровська торгова-промислова компанія" зазначає, що відповідно до пункту 13.3. спірного договору підприємством останнього отримано сертифікат ТПП № 1200-22-0538, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення військового стану.

Таким чином, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що його підприємство листом № 0217 від 17.08.2022 повідомило позивача про дію форс-мажорних обставин та наявність зазначених вище сертифікатів, у зв`язку з чим, на думку ТОВ "Дніпровська торгова-промислова компанія", термін виконання зобов`язання за спірним договором продовжується (переноситься) на строк дії вказаних обставин та їх наслідків.

До того ж, відповідачем на адресу позивача було надіслано лист № 048/07 від 07.11.2022 щодо зміни умов оплати за спірним договором у зв`язку з необхідністю додаткового фінансування витрат на відновлення замовлення та забезпечення доставки товару.

06.04.2023 від позивача електронною поштою надійшла відповідь на відзив, в якій останній посилається на те, що Розділом 10 "Керівництво Філією" Положення про філію "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" передбачено право начальника Філії звертатись, зокрема, до судів всіх рівнів судової системи України в якості позивача або відповідача, та інших осіб, а також виступати в судах та користуватись всіма правами, які надані чинним в Україні законодавством позивачу, відповідачу, третій особі чи іншій особі, що бере участь у справі. Повноваження начальника Філії щодо підписання позовної заяви також підтверджуються залученою до матеріалів справи копією довіреністю № 066/23 від 22.12.2022.

Крім того, позивач у відповіді на відзив зазначає, що сертифікатами ТПП № 1200-22-0538 та № 1200-22-0470, на які посилається відповідач у відзиві, передбачено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: дата настання - 01.03.2022, дата закінчення - 08.08.2022 та дата настання - 01.03.2022, дата закінчення - 25.07.2022 відповідно. Таким чином, починаючи з 09.08.2022 відповідачем не підтверджено документально дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідь на відзив на позовну заяву містить клопотання позивача про поновлення строку для її надання, мотивоване тим, що пропущення процесуального строку зумовлено насліками воєнного стану, зокрема, частими, триваючими повітряними тривогами, які належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує таке.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За частинами четвертою, п`ятою статті 119 Господарського процесуального кодексу України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, за змістом зазначеної норми закону поновлення може мати місце щодо пропущеного процесуального строку, встановленого законом.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 119 ГПК України).

Отже, за змістом зазначеної норми закону продовження може мати місце щодо процесуального строку, встановленого судом, до його закінчення.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Ухвалою суду від 20.02.2023 відкрито провадження у справі № 904/841/23 за правилами загального позовного провадження та запропоновано позивачу надати відповідь на відзив протягом 5 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку № 1400056728181 відзив на позовну заяву надіслано на адресу позивача 09.03.2023, відповідь на відзив надіслано на адресу суду та відповідача 06.04.2023

Згідно з офіційною інформацією з веб-сайту "Укрпошта" відзив на позовну заяву вручено за довіреністю представнику Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 14.03.2023, тобто відповідь на відзив позивач повинен був надати суду в строк до 20.03.2023 включно, в той час, як її було надано лише 06.04.2023, тобто з пропущенням встановленого судом процесуального строку.

За таких обставин вбачаються підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення строку для надання відповіді на відзив.

Ухвалою від 20.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/841/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.03.2023.

10.03.2023 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у задоволенні якої господарським судом відмовлено з огляду на пропуск строку для подання такої заяаи, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою від 14.03.2023 господарським судом за клопотаннями сторін відкладено підготовче засідання до 11.04.2023

27.03.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через електронний сервіс EASY CON, яка задоволена господарським судом, про що 27.03.2023 постановлено відповідну ухвалу.

05.04.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через електронний сервіс EASY CON, яке задоволено господарським судом, про що 05.04.2023 постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою від 11.04.2023 господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 22.05.2023 та відкладено підготовче засідання до 25.04.2023.

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв`язку з чим господарський суд завершив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.05.2023, про що постановив ухвалу від 25.04.2023.

23.05.2023 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, яке представник останнього перед початком розгляду спору по суті просив задовольнити.

Відносно поданого відповідачем клопотання господарський суд вважає необхідним зазначити наступне.

Заслухавши думку іншого учасника процесу, який заперечував проти задоволення заявленого відповідачем клопотання, господарський суд, зважаючи на те, що таке клопотання без поважних причин не було заявлене в підготовчому засіданні, залишив його без розгляду.

Судом критично сприйнято посилання заявника клопотання на неможливість раніше надати докази, з огляду на дату їх виготовлення (15.05.2023 та 19.05.2023), оскільки, як вбачається із номерів та дати вхідної кореспонденції Дніпропетровської ТПП, за видачею сертифікатів (№ 1200-23-2314; № 1200-23-2414) їх заявники звернулися в травні 2023, тобто, вже після закриття підготовчого провадження.

Доказів неможливості звернутися за такими доказами перед подачею відзиву на позовну заяву відповідачем надано не було.

Частиною другою статті 207 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Після розгляду зазначеного вище клопотання, яке судом залишено без розгляду, представники сторін повідомили про відсутність у них інших клопотань, у зв`язку з чим суд, перейшовши до з`ясування обставин справи, заслухав вступне слово позивача та відповідача.

Викладаючи зміст своїх заперечень, представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду спору, яке було відхилено, зважаючи на те, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

23.05.2023 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної поставки товару за договором поставки товару з монтажем та можливість повернення попередньої оплати.

03.11.2021 Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" (Постачальник, відповідач) укладено Договір поставки товару з монтажем № ВДТ 922-313/3-21, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця стрілу та елементи надбудови екскаватора ЕК 11/70 (далі - Товар) (код 43640000-1 відповідно до ДК 021:2015 Частини екскаваторів) з монтажем на умовах даного Договору, а Покупець зобов`язується його прийняти і сплатити за нього грошову суму у строки та в порядку, передбаченому умовами даного Договору.

Найменування, номенклатура, асортимент, кількість та ціна за одиницю Товару, що буде поставлятись Покупцю зазначаються у Специфікації (Додаток № 1), яка після її підписання є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2.).

Відповідно до пункту 1.4. Договору Товар монтується на об`єкті Покупця - ремонтний майданчик на кар`єрі № 7 філії "ІГЗК" АТ "ОГХК".

Сторонами у пункті 3.1. Договору узгоджено, що Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар у повному обсязі протягом 210 календарних днів з моменту отримання Постачальником заявки Покупця та здійснення Покупцем першого платежу, передбаченого п. 8.2.1. Договору. Постачальник має право на дострокову поставку Товару за погодженням з Покупцем.

Поставка Товару здійснюється Постачальником залізничним транспортом у місце поставки за адресою: станція Нова Борова (код станції 346007) Південно-Західної Залізниці на умовах DDP в розумінні термінів Правил Інкотермс-2010 (п. 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.3. Договору датою поставки Товару є дата передачі Товару Постачальником Покупцю відповідно до накладної на відпуск Товару (видаткової накладної).

Перехід права власності на Товар та перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) Товару від Постачальника до Покупця відбувається в момент завершення монтажу Товару, що підтверджується підписаним Сторонами Актом виконаних робіт (п. 3.5. Договору).

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що його ціна становить: без ПДВ 22 391 666,67 грн., ПДВ 20% - 4 478 333,33 грн., всього з ПДВ 26 870 000,00 грн.

Вартість за одиницю Товару визначена у Специфікації. Вартість монтажних робіт врахована у вартості Товару та окремо не оплачується Покупцем. Вартість Товару визначається в національній валюті України - гривні та включає в себе вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та вартість монтажних робіт та всі інші витрати Постачальника, пов`язані з виконанням даного Договору (п. 8.2.).

Згідно з пунктом 9.1. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що зазначений у даному Договорі.

Оплата Товару здійснюється Покупцем наступним чином:

- попередню оплату в розмірі 70% від вартості Товару у сумі 15 674 166,67 грн., ПДВ 20% - 3 134 833,33 грн., всього з ПДВ 18 809 000,00 грн. Покупець здійснює протягом 15 банківських днів з дати отримання рахунку на оплату від Постачальника, що виставляється останнім протягом 10 банківських днів з дня отримання заявки від Покупця;

- остаточний розрахунок в розмірі 30% у сумі 6 717 500,00 грн., ПДВ 20% - 1 343 500,00 грн., всього з ПДВ 8 061 000,00 грн. сплачується Покупцем протягом 20 банківських днів після запуску в експлуатацію та підписання видаткової накладної (акту приймання) (п. 9.2. Договору).

Відповідно до пункту 16.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.08.2022 включно.

Закінчення строку дії даного Договору не звільняє жодну зі Сторін від виконання своїх зобов`язань по договору та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії даного Договору (п. 16.2.).

Сторонами підписано Специфікацію Товару (Додаток № 1 до Договору), якою визначено найменування Товару - стріла кр. 4-1472493 та елементи надбудови екскаватора ЕК11/70 кр. 4-1560118; од. вим. - комплект; ціну за комплект, грн., без ПДВ - 22 391 666,67 грн.; загальну вартість, грн., без ПДВ - 22 391 666,67 грн. Загальна вартість Товару з ПДВ - 26 870 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання пункту 3.1. спірного договору надіслав на адресу відповідача заявку № 313/2102 від 04.11.2021 та повідомлення № 313/2101 від 04.11.2021 про готовність прийняти Товар, а також здійснив попередню оплату у розмірі 18 809 000,00 грн. за платіжними дорученнями № 16888 від 15.11.2021, № 16827 від 12.11.2021, № 16676 від 10.11.2021, № 16640 від 09.11.2021 та № 16520 від 08.11.2021 (а.с. 19-23), що становить 70% вартості товару.

Листами № 313/361 від 12.03.2022 та № 313/735 від 07.06.2022 позивач звертався до відповідача з проханням проінформувати про орієнтовну дату поставки товару за спірним договором, проте, останній, посилаючись на дію форс-мажорних обставин, не надав обгрунтованої відповіді щодо строків поставки.

Відповідач у строк, визначений пунктом 3.1. спірного договору, товар не поставив, що стало підставою для звернення позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" з претензією № 324/837 від 20.06.2022 про здійснення поставки Товару, а у разі неможливості здійснення поставки Товару - повернути грошові кошти в сумі попередньої оплати у розмірі 18 809 000,00 грн.

Крім того, ТОВ "Дніпровська торгово-промислова компанія" листом № 048/07 від 07.11.2022 повідомило позивача про виготовлення в повному обсязі передбаченого Додатком № 1 до спірного договору комплекту продукції, а саме: стріла кр. 4-1472493 у кількості 1 шт. та елементи надбудови ЄШ 11/70 кр. 4-1560118 у кількості 1 шт., та просило позивача розглянути питання щодо остаточного розрахунку за договором № ВДТ 922-313/3-21 від 03.11.2021 в розмірі 30% у сумі 8 061 000,00 грн.

Листом № 313/1482 від 11.11.2022 АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" повідомило відповідача про відсутність підстав для задоволення прохання останнього щодо здійснення дострокової оплати за товар в сумі 8 061 000,00 грн.

Так, позивач зазначає про те, що відповідач поставку Товару, передбаченого умовами спірного договору, в строки, встановлені в пункті 3.1. спірного договору, не здійснив, що і стало причиною для звернення до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 18 809 000,00 грн., 2 373 218,02 грн. - інфляції грошових коштів, 380 302,52 грн. - річних.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень статей 4, 173-175 і частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із часиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів виконання зобов`язання щодо передачі товару чи повернення позивачу грошових коштів в сумі 18 809 000,00 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

Отже, в даному випадку мають місце правовідносини, в якому у зв`язку фактичним закінченням строку поставки, у відповідача (Постачальника) виникли зобов`язання повернути позивачу (Покупцю) суму попередньої оплати, тобто, сплатити грошові кошти відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, які є грошовим зобов`язанням.

Зазначене вище узгоджується з висновками викладеними Великою Палатою Верховного суду у справі № 918/631/19.

З огляду на викладене, вимоги щодо примусового стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком сума річних за загальний період з 07.06.2022 по 07.02.2023 складає 380 302,52 грн.; інфляція грошових коштів за період з червня 2022 по січень 2023 складає 2 373 218,02 грн.

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку річних та встановлено, що розрахунок є вірним.

Щодо здійсненого позивачем розрахунку інфляції грошових коштів слід зазначити, що останній є завищеним з огляду на невірно визначений індекс інфляції за січень 2023, який складає 100,80.

Після перерахунку до стягнення підлягає інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з червня 2022 по січень 2023 в сумі 2 268 666,10 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву до уваги господарським судом не приймаються з огляду на таке.

Як вбачається із залучених до матеріалів справи Положення про Філію "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" та Змін до вказаного Положення начальник Філії має право від імені та з метою захисту інтересів Товариства, у межах повноважень наданих цим Положенням та довіреністю, звертатись до судів всіх рівнів судової системи України, міжнародних та третейських судів в якості позивача або відповідача, та інших осіб, а також виступати в судах та користуватися всіма правами, які надані чинним в Україні законодавством позивачу, відповідачу, третій особі чи іншій особі, що бере участь у справі (п. 10.2. Розділу 10 Положення). Крім того, повноваження начальника Філії також підтверджуються залученою до матеріалів справи копією довіреністю № 066/23 від 22.12.2022 (а.с. 48), відповідно до пункту 5 якої Начальнику Філії - Захаренку В.В. надано право представляти в порядку, передбаченому чинним законодавством України, права та охоронювані законом інтереси Товариства, у тому числі з питань діяльності Філії, зокрема, в судах всіх рівнів судової системи України.

Щодо заперечень відповідача стосовно дії форс-мажорних обставин слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 13.1. спірного договору при настанні обставин непереборної сили (обставин форс-мажору), тобто неможливості повного або часткового виконання будь-якою із сторін зобов`язань по даному договору внаслідок обставин непереборної сили, а саме: пожежі, стихійного лиха, урядових заборон, блокади, війни, військових дій будь-якого характеру або інших незалежних від Сторін обставин, термін (строк) виконання зобов`язань продовжується (переноситься) на такий термін (строк), протягом якого будуть діяти вищевказані обставини та їх наслідки. Сторона, для якої наступили обставини непереборної сили, зобов`язана письмово протягом 5 робочих днів з моменту настання цих обставин повідомити іншу Сторону про це, вказати орієнтовний термін (строк) дії обставин непереборної сили, а також вжити заходів для зменшення заподіяння збитків другій стороні.

Факт настання обставин непереборної сили повинен підтверджуватися сертифікатом Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональною Торгово-промисловою палатою (п. 13.3. Договору).

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Також необхідно зазначити, що держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

До того ж, слід зазначити про те, що залученим до матеріалів справи листом № 048/07 від 07.11.2022 відповідач повідомляв позивача про виготовлення в повному обсязі передбаченого Додатком № 1 до спірного договору комплекту продукції, а саме: стріла кр. 4-1472493 у кількості 1 шт., проте, обов`язку щодо постачання передбаченого умовами договору товару виконано так і не було.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування учасників процесу, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

В решті, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 165, 221, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгова-промислова компанія" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Торгова, буд. 45, кв. 16, код ЄДРПОУ 40944516) на користь Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 36716128) в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (12110, Житомирська область, Коростенський район, смт Іршанськ, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 39391950) 18 809 000,00 грн. - попередньої оплати, 2 268 666,10 грн. - інфляції грошових коштів, 380 302,52 грн. - річних, 321 869,53 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 02.06.2023

Суддя І.Ф. Мельниченко