Вирок
від 02.06.2023 по справі 334/11049/13-к
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 02.06.2023

Справа № 334/11049/13-к

Провадження № 1-кп/334/12/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження №4201308039000021 від 09.07.2013р. за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мичкове Борисоглібського району Ярославської області російської федерації, громадянки України, яка має вищу освіту, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки, а також за ч. 1 ст. 366 КК України, як складання та видача завідомо неправдивого офіційного документу.

Зокрема, Державний комітет земельних ресурсів згідно з Положенням про цей орган, затвердженим Указом Президента України від 14 серпня 2000 року № 970/2000, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. У випадках, передбачених законодавством, рішення Держкомзему України є обов`язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Держкомзем України здійснює свої повноваження безпосередньо та через єдину систему державних органів земельних ресурсів. Його територіальні підрозділи також мають статус органів виконавчої влади.

Відповідно до наказу від 08 вересня 2006 року №82-к на ОСОБА_4 було покладено виконання обов`язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 10 Положення про Запорізький районний відділ земельних ресурсів, затвердженого начальником Запорізького обласного головного управління земельних ресурсів ОСОБА_6 від 06.11.2006 року (далі - Положення), на останню, як на тимчасово виконуючу обов`язки начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів, покладено наступні обв`язки:

- здійснювати керівництво діяльністю відділу, нести персональну відповідальність перед начальником обласного управління головного управління земельних ресурсів за виконання покладених на відділ завдань і виконання своїх функцій;

- розподіляти обов`язки між заступниками начальника відділу, затверджувати положення про структурні підрозділи і функціональні обов`язки працівників відділу;

- визначати ступінь відповідальності заступників начальника відділу та керівників структурних підрозділів;

- забезпечувати в межах своєї компетенції контроль за станом справ у сфері діяльності відділу, вживати заходів для його поліпшення;

- призначати на посаду і звільняти з посади працівників відділу;

- розпоряджуватися коштами в межах затвердженого кошторису відділу;

- здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством та положенням про відділ.

Відповідно до Положення про Запорізький районний відділ земельних ресурсів - начальник відділу, окрім іншого, здійснює керівництво діяльністю відділу, несе персональну відповідальність перед начальником обласного управління головного управління земельних ресурсів за виконання покладених на відділ завдань і виконання своїх функцій, здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та положенням про відділ.

При цьому основними завданнями відділу є участь у реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель, організація та ведення державного земельного кадастру відповідно до чинного законодавства України, організація і здійснення землеустрою та моніторингу земель.

Таким чином, згідно з вищезазначеним наказом та Положенням ОСОБА_4 як керівник здійснювала адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, тобто була службовою особою. Одночасно діяльність районного відділу земельних ресурсів, очолюваного ОСОБА_4 , наділеної рядом повноважень правами і обов`язками, природа та сукупність яких позиціонувала її як керівника цієї установи, була спрямована на дію в інтересах певних соціальних груп.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду, серед інших, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж річок та навколо водойм.

Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно із ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, ширина яких, зокрема, для ставків площею менш як 3 га складає 25 метрів.

Відповідно до п. «д» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі водного фонду належать до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, а лише в оренду.

У відповідності до ст. 88 Водного кодексу України, з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції станом на 20.06.2007) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями та погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Крім цього, ст. 60 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, установлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами, при розробці документації із землеустрою, здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з пунктами «б», «в» частини першої статті 20 Закону України «Про землеустрій» від 28 травня 2003 року (у редакції, яка була чинною на момент надання земельної ділянки ОСОБА_7 ) землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Стаття 50 цього Закону передбачала обов`язкове складання проекту землеустрою (у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 (далі - Порядок).

Указаним Порядком, який діяв на той час, передбачалося, що проект відведення земельної ділянки не розробляється лише у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається в користування або безоплатно передається у власність чи набувається у власність на підставі цивільно-правових угод без зміни її цільового призначення (абзац другий пункту 2 Порядку).

В усіх інших випадках розроблення проекту землеустрою є обов`язковим.

Визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється лише на підставі розробленої та затвердженої:

- технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок;

- проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розроблений проект відведення земельної ділянки надається на погодження відповідним органами земельних ресурсів, містобудування і архітектури, охорони культурної спадщини, санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронному органу.

Зазначені органи розглядають проекти відведення земельних ділянок протягом трьох тижнів з дня надходження та видають у межах своїх повноважень висновки про їх погодження або мотивовану відмову.

Аналогічного змісту вимоги щодо необхідності розробки саме проекту відведення за умов невизначення попередньо меж земельної ділянки, яка передається у власність, містяться і в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 № 43, п. 1.12 якої передбачено, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Згідно з п. 1.13 вищевказаної інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об`єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Крім цього, Міністерством охорони навколишнього природного середовища 05.11.2004 за №434 затверджено наказ «Про Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок», яким визначено механізм погодження природоохоронними органами проектів відведення земельних ділянок (далі - матеріали щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок) щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування.

Відповідно до п. 2.5 вищевказаного Порядку зазначено, що до основних питань, на яких необхідно акцентувати увагу природоохоронним органам при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, належить недопущення погіршення стану територій, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, водно-болотних угідь, інших територій та об`єктів, які є складовими екомережі.

Пунктом 2.9 Порядку визначено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 N 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Таким чином, у разі передачі в приватну власність земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі (тобто раніше не визначались у документації із землеустрою відповідними організаціями), обов`язковим є розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який згідно з вимогами законодавства підлягав обов`язковому погодженню з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини, а також водного господарства (щодо земель водного фонду).

У той же час ОСОБА_4 , на яку було покладено виконання обов`язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів, являючись службовою особою, маючи достатній освітній рівень, життєвий та професійний досвід, будучи фахівцем у галузі застосування земельного законодавства України, а також володіючи професійною обізнаністю у питаннях надання у власність земельних ділянок, знаходячись за місцем роботи, у червні 2007 року за результатами ознайомлення та вивчення наданої технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1293 га, яку на той час планувалось передати у власність, в натурі (на місцевості) раніше не встановлювались та межовими знаками не закріплювались, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою отримання ОСОБА_7 безоплатно у приватну власність земельної ділянки, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи вимоги ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 61, 118 Земельного кодексу України, ст.ст. 50, 60 Закону України «Про землеустрій», п.п. 1.12, 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», достовірно знаючи про наявність рішення Розумівської сільської ради від 29.03.2007 №95 «Про надання дозволу ОСОБА_7 на складання проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 », яке є складовим землевпорядної документації та міститься в матеріалах технічної документації, а також достовірно знаючи із наданого ОСОБА_4 кадастрового плану земельної ділянки про те, що запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об`єкта, своїм підписом погодила експлікацію земельних угідь та ситуаційну схему на кадастровому плані технічної документації, чим фактично протиправно визнала законність складання розробником саме технічної документації замість проекту відведення.

Крім цього, продовжуючи свій злочинний намір, 21.06.2007 знаходячись у приміщенні Запорізького районного відділу земельних ресурсів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 склала та підписала висновок від 21.06.2007 №01-12/920, в якому зазначила про відсутність будь-яких обмежень та можливість складання на підставі наданої для погодження технічної документації державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 , площею 0,1293 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_7 , яка розташована на відстані 9 метрів від урізу ставка та частина якої площею 0,04 га знаходиться в межах нормативної 25-тиметрової прибережно-захисної смуги, передбаченої ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, а відтак, згідно з вимогами ч. 4 ст. 49 Земельного кодексу України, не може бути приватизована та перебувати у приватній власності фізичної особи, а використовуватись лише на умовах оренди.

У подальшому, внаслідок складеного та виданого ОСОБА_4 висновку від 21.06.2007 та погодженої останньою технічної документації, Розумівською сільською радою 19.07.2007 прийнято рішення «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» гр. ОСОБА_7 , а 06.11.2007 ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_7 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ) від 08.02.2023 №5032/21-41, складеного за результатами проведення судової оцiночно-земельної, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні №334/11049/13-к, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1293 га за адресою АДРЕСА_3 станом на 19.07.2007 року, складала 165 690,00 грн., що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент скоєння кримінального правопорушення.

Підписання ОСОБА_4 , як в.о. начальника районного відділу земельних ресурсів, висновку про наявність обмежень на використання земельної ділянки, що безоплатно передано у власність, погодження (підписання) експлікації земельних угідь та ситуаційної схеми на кадастровому плані технічної документації, який на відміну від проекту землеустрою має більш спрощену процедуру отримання у власність земельної ділянки та не потребує отримання погоджень органів санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронного органу, органів архітектури та містобудування, стало тією необхідною і обов`язковою складовою технічної документації із землеустрою, що забезпечило можливість та у загальному підсумку підставою Розумівській сільській раді Запорізького району Запорізької області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , передати йому у власність цю земельну ділянку, замовити виготовлення Державного акту на право власності на землю в ліцензованій землевпорядній організації та провести його державну реєстрацію згідно з чинним законодавством, чим завдано тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на суму 165 690 гривень, що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент скоєння кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, який кваліфікується як зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, ОСОБА_4 , на яку покладено виконання обов`язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів, являючись службовою особою, маючи достатній освітній рівень, життєвий та професійний досвід, будучи фахівцем у галузі застосування земельного законодавства України, володіючи необхідними знаннями та професійною обізнаністю у питаннях надання у власність земельних ділянок, у червні 2007 року знаходячись у приміщенні Запорізького районного відділу земельних ресурсів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , своїм підписом погодила експлікацію земельних угідь та ситуаційну схему на кадастровому плані, чим визнала незаконне складання розробником технічної документації замість необхідного у даному випадку проекту відведення. У подальшому 21.06.2007 ОСОБА_4 склала та підписала висновок №01-12/920, який є офіційним документом, до якого внесла завідомо неправдиві відомості про можливість видачі державного акту на підставі розробленої технічної документації та відсутність обмежень у використанні земельної ділянки, що не відповідає дійсності, оскільки передача у власність земельної ділянки, межі якої попередньо не встановлювались, без проекту відведення та, відповідно, без погоджень органів санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронного органу, органу архітектури та містобудування, є незаконним та таким, що суперечить вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, п.п. 1.12, 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 № 43, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Крім цього, надана у власність ОСОБА_7 земельна ділянка загальною площею 0,12 га розташована на відстані 9 метрів від урізу ставка та частина зазначеної земельної ділянки площею 0,04 га знаходиться в межах нормативної прибережено-захисної смуги ставка, тобто відповідно до положень ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України є землями водного фонду, перебування яких у приватній власності громадян відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України заборонено.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, який кваліфікується як складання та видача завідомо неправдивого офіційного документу.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 своєї вини не визнала у повному обсязі, пояснила, що відповідно до земельного законодавства та її посадових обов`язків, у неї не було повноважень здійснювати заходи щодо вилучення земель державної власності. На момент підписання висновку у червні 2007 року вона виконувала обов`язки начальника відділу земельних ресурсів Запорізького району, була державним службовцем, але в неї функції були обмежені: вона не мала права керувати та видавати накази або розпорядження сільській раді та її службовцям. Штатним розкладом сільської ради передбачена посада землевпорядника сільської ради, який підпорядковується сільській раді та сільському голові, і є державним службовцем, який контролює дотримання земельного законодавства на території сільської ради, а розпорядником земельних ділянок в межах населеного пункту є сільська рада, а не районний відділ земельних ресурсів.

Ініціативу надання земельної ділянки у власність ОСОБА_7 проявила саме Розумівська сільська рада у березні 2007 року (рішення №95), ясно знаючи місце розташування земельної ділянки. Заява ОСОБА_7 була подана до сільської ради, а не до відділу земельних ресурсів. Висновок, наданий нею, був зроблений через 4 місяці (у червні 2007 року) на підставі рішення Розумівської сільської ради; картографічного матеріалу, наявного у відділі земельних ресурсів; довідки Запорізького обласного управління водних ресурсів, у якій було вказано, що земельна ділянка, яка надається ОСОБА_7 у власність, не відноситься до земель водного фонду.

При виготовленні землевпорядною організацією технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, вона відповідно до своїх повноважень надала висновок щодо наявності обмежень, який є складовою частиною технічного звіту, і який затверджується рішенням сесії сільської ради. Вона не погоджує ні проект відводу земельної ділянки, ні технічну документацію, не приймає жодних рішень і не складає жодних документів, які б слугували підставою для відчуження земельної ділянки, оскільки таке рішення приймається колегіальним органом на засіданні сесії сільської ради. Висновок щодо обмежень земельної ділянки не розпорядчий документ, його складання та зміст - не підстава для вибуття земельної ділянки з державної власності.

У даному випадку розроблено технічну документацію замість проекту відведення тому, що вказану земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_7 отримав у користування на умовах оренди за рішенням Розумівської сільської ради у 2005 році (за 1,5 роки до її призначення на посаду в.о. начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів). Тобто, межі ділянки були визначені у 2005 році, що підтверджується рішенням Розумівської сільської ради №95 від 29.03.2007 року.

Висновок містить інформацію, наявну у відділі земельних ресурсів Запорізького району на момент його складання. Жодних недостовірних відомостей висновок не містить і відповідає вимогам чинного на той час законодавства. Якби були порушення в оформленні документів Розумівська сільська рада на будь-якому етапі розгляду матеріалів (які тричі були на розгляді у Розумівській сільській раді), могла б згідно зі ст. 12 ЗК України призупинити розгляд документів та не підписувати Державний акт про право власності на землю. Крім того, встановлення координат ділянки не відносилося до повноважень відділу земельних ресурсів. Координати ділянки встановлювала ліцензована землевпорядна організація, яка виконувала роботи згідно з договором (ТОВ «Стіхія»). Перевірку координат місця розташування ділянки здійснювало Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», у випадку порушення законодавства ДП «Центр ДЗК» відмовляло у реєстрації державного акту про право власності на землю. ДП «Центр ДЗК» був окремою структурою, мені особисто не підпорядковувався, був підпорядкований Головному управлінню по земельних ресурсах у Запорізькій області та Держкомзему.

Технічну документацію вона не погоджувала, а Висновок районного відділу земельних ресурсів є лише частиною технічної документації і не може бути єдиною підставою для прийняття рішення про виділення земельної ділянки Розумівською сільською радою.

Підставами для прийняття рішення 19.07.2007 Розумівською сільською радою «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_7 » були: Заява ОСОБА_7 , подана до Розумівської сільської ради у березні 2007 р.; Рішення земельної комісії Розумівської сільської ради у березні 2007 року; Винесення на сесію Розумівської сільської ради 29.03.2007 землевпорядником Розумівської сільської ради ОСОБА_8 , за результатами проведеною нею перевірки, вищевказаних заяви ОСОБА_7 та рішення земельної комісії Розумівської сільської ради; Надання дозволу ОСОБА_7 на виготовлення землевпорядної документації Розумівською сільською радою (рішення від 29.03.2007 №95); Пакет технічних матеріалів та документації що підтверджує координати і розмір земельної ділянки, який готувала ліцензована землевпорядна організація (ТОВ «Стіхія»); Результати вивчення повного пакету документів і його перевірки на відповідність нормам діючого законодавства та винесення на розгляд сесії Розумівської сільської ради 19.07.2007 землевпорядником ОСОБА_8 .

Державні акти на право власності на земельні ділянки (у тому числі і акт ОСОБА_7 ) реєструвало та видавало державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», який був окремою структурою та знаходився за іншою адресою та 06.11.2007 року вона не працювала у Запорізькому районному відділі земельних ресурсів, що підтверджується записом у трудовій книжці.

В матеріалах провадження відсутні докази, які б беззаперечно доводили її особисту заінтересованість та умисне вчинення будь-яких дій саме в інтересах ОСОБА_7 . Особисто з ним вона не знайома, в особистий контакт з ним не вступала, послуг, вигод чи винагород від нього не отримувала, будь-яких корисливих мотивів чи інших інтересів не мала. Жодної шкоди державним інтересам своїми діями не нанесла, тому що Розумівська сільська рада сама розпорядилася землею територіальної громади Розумівської сільської ради. Крім того, ст. 88 Водного кодексу України передбачає, що «у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися». За адресою АДРЕСА_3 у громадянина ОСОБА_7 вже була ділянка, яка була придбана на підставі цивільно-правової угоди, і фактично, здійснювалося розширення меж ділянки за рахунок смітника.

Отже, висновок від 21.06.2007 №01-12/920, складений нею завідомо неправдивих відомостей не містить. Документ правдивий, оригінальний, непідробний і відповідає вимогам чинного на той час законодавства, і ознаки складу злочину у її діях відсутні. Рішення Розумівської сільської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 , виданий на його підставі, визнані законними у судовому порядку. А законні акт і рішення не можуть бути складені в результаті «незаконних» дій, отже і її дії були законні.

Доводи обвинувачення, що вона вчинила умисні дії, всупереч інтересам служби та в інтересах ОСОБА_7 , якого ніколи не знала, вважає надуманими, безпідставними і такими, що не ґрунтуються на жодних фактичних даних.

Не погоджується також з визначеною стороною обвинувачення вартістю земельної ділянки, оскільки із зазначених 26 ділянок, взятих для порівняння, розташовані: у місті Запоріжжі -1; у Запорізькій області - 1; у місті Бердянську - 9; у Приазовському районі - 3; у смт. Кирилівці Якимівського району - 6; у місті Приморську - 4; у Вільнянському районі - 1. Отже, для порівняння обрані лише земельні ділянки обласного центру, курортних міст та селищ, де вартість землі значно вища, ніж у Запорізькому районі. Жодної аналогічної ділянки у Запорізькому районі для порівняння експертами взято не було. У пункті 6 «Узгодження результатів» на сторінці 60 вказано: «Визначити достовірно значення ринкової вартості досліджуваної земельної ділянки не вбачається можливим. Вартість земельної ділянки визначалась як ймовірне значення. Для зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок станом на дату її оцінки 19.07.2007 рік експертом проаналізовано ринок пропозиції впродовж 2006-2008 років».

Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що оцінка ринкової вартості досліджуваної земельної ділянки зроблена з грубими порушеннями Закону України «Про оцінку земель» та є недостовірною.

Просить виправдати її у зв`язку з відсутністю у її діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні під час допиту пояснив, що він в 2007р. був директором ТОВ «Стіхія», яке за зверненням ОСОБА_7 розробляло технічну документацію із землеустрою, оскільки він вже користувався даною ділянкою на підставі договору оренди. Підставою для цього була наявність рішення сесії Розумівської сільської ради та всі необхідні документи. На той час такі земельні ділянки надавалися за технічною документацією, яка розробляється, коли громадяни користуються земельною ділянкою. При складанні технічної документації працівники ТОВ «Стіхія», геодезисти виїжджали на місце, проводили заміри. Було здійснено геодезичну зйомку, відстань до води складала більше 25 м. Крім того, землевпорядник сільради також виходила на земельну ділянку та перевіряла відстань та технічну документацію перевіряла сільська рада. При цьому прибережна захисна смуга на той час не була закріплена. Також йому відомо, що після передачі земельної ділянки у власність проводились роботи із укріплення дна ставка.

Свідок ОСОБА_8 , в судовому засіданні під час допиту пояснила, що вона у 2007 році займала посаду спеціаліста-землевпорядника Розумівської сільської ради, всі питання, пов`язані із землею, попередньо розглядаються земельною комісією сільської ради. Свідок пояснила, що вона разом з депутатами сільради та працівниками ТОВ «Стіхія» виходили на місцевість та вимірювали відстань земельної ділянки до водних об`єктів. Відстань від ділянки до ставка складала 28 м, тобто вимоги Водного кодексу порушені не були. Спірна земельна ділянка відносилась до земель забудови, знаходиться в межах с. Нижня Хортиця. В даному випадку мала бути виготовлена саме технічна документація, оскільки земельна ділянка перебувала в оренді ОСОБА_7 . Земельна комісія сільради перевірила відповідність технічної документації вимогам закону та рекомендувала сільраді передати земельну ділянку у власність ОСОБА_7 . Жодних обмежень для цього не було. Крім того, свідок пояснила, що в 2009 році були проведені роботи з поглиблення дна ставка, та його з`єднали з річкою Дніпро і зараз ця водойма не є закритою і вважається затокою, все це могло потягнути за собою збільшення рівня води та змінити відстань від урізу води до земельної ділянки.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні під час допиту пояснила, що вона у 2007 році була головою Розумівської сільської ради. Також пояснила, що ОСОБА_7 спочатку купив будинок на приватизованій ділянці, та орендував спірну земельну ділянку, яка прилягала до його ділянки. Згодом звернувся до Розумівської сільської ради з питанням про передачу цієї земельної ділянки йому у власність. Земельна комісія сільради виїжджала на ділянку та вимірювала відстань до води, вона була більше 25 м. Це було відображено в протоколі земельної комісії. Рішення про виділення земельної ділянки приймалося колегіально, на засіданні землевпорядник сільської ради доповідає кожну заяву, що розглядається, всі документи досліджуються. Серед документів, що розглядалися у даному випадку, був висновок архітектури, земельного відділу. Згідно картографічного матеріалу, водойма у 2007 році була «ставком», пізніше розчистили дно ставка, та з`єднали ставок з річкою Дніпро і фактично ця водойма вже не закрита, тому відстань від води до земельної ділянки могла зменшитися.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні під час допиту пояснила, що вона у 2007 році займала посаду заступника начальника Головного управління Держкомзему в Запорізькій області. Навела положення законодавства щодо надання земельної ділянки та зазначила, що ОСОБА_4 не була у її підпорядкуванні. Також пояснила, що позитивний висновок ОСОБА_4 щодо технічної документації із землеустрою не тягне за собою передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_7 . Крім того зазначила, що відповідно до Земельного законодавства в межах населених пунктів водоохоронна зона визначається з урахуванням існуючої забудови.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні під час допиту пояснив, що він купив ділянку, яка була приватизована. Також написав заяву та орендував спірну земельну ділянку, про що було рішення сільської ради. Оформленням всіх документів займалася фірма, він особисту участь не приймав. Приблизно через рік вже приватизував спірну ділянку. Збудував будинок, який був введений в експлуатацію та зареєстрований. Згодом вже після приватизації ним земельної ділянки дно водойми було поглиблене, зробили, так, що деякі сусіди на човнах могли запливати у двір. Тому і в нього вода ближче наблизилась до земельної ділянки. Крім того, відстань від ділянки до води змінюється, наприклад, коли відкривають шлюзи ДніпроГЕСа і рівень води підіймається.

Свідок ОСОБА_12 - інспектор Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, пояснив, що ним за завданням слідчого у даному кримінальному провадженні у 2013 році перевірялася законність рішення Розумівської сільської ради щодо передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,12 га ОСОБА_7 у власність. При перевірці оглядали ділянку, яка було огороджена парканом. Заміри проводилися від паркану до урізу води було встановлено, що зазначена земельна ділянка на момент проведення перевірки знаходиться з однієї сторони на відстані 10-15 метрів від урізу ставка, з іншої сторони більше 25 метрів, тобто не вся ділянка знаходиться у прибережній зоні. Він також звіряв все з даними Держземагенства та Держводагенства, однак не пам`ятає чи була на той час, документація щодо водоохоронної зони. Також при замірі вони не проводили геодезію. Чи проводилися роботи щодо поглиблення дна ставка йому не відомо. Вважає, що його було залучено в якості спеціаліста, та на його думку було порушення вимоги законодавства, оскільки не було розроблено проект, а була складена технічна документація.

Свідок ОСОБА_13 , який з 2010 року займає посаду начальника відділу водних ресурсів та технічної безпеки Запорізького регіонального управління водних ресурсів, навів положення законодавства щодо надання земельної ділянки, яка знаходиться в межах нормативної прибережної захисної смуги, і що регіональне управління водних ресурсів відповідно до своїх повноважень повинно погоджувати землевпорядну документацію щодо виділення таких земельних ділянок у власність чи наданні у користування. Також висловив свою думку, що бувають різні ситуації, і в межах населених пунктах брались до уваги умови, які склалися, могли бути виключення і щодо ст.88 ЗК України.

В судовому засіданні прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_14 .

Сторона обвинувачення в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України надала наступні письмові матеріали по кримінальному провадженню №42013080390000021 від 09.07.2013, які дослідженні судом в ході судового розгляду цієї справи.

Технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку 2322188402:08:001:0720, землевласник ОСОБА_7 , цільове використання, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виконана ТОВ «Стіхія». (т.1 а.с.72 -85). Дана документація містить: вихідну земельно-кадастрову інформацію, (т.1 а.с.74-75); пояснювальну записку, в якій вказано, що земельна ділянка кадастровий номер 2322188402:08:001:0720, розташована в кадастровій зоні № 08 і межує; північною, південною, західною сторонами - з землями Розумівської сільської ради; східною стороною - з земельною ділянкою гр. ОСОБА_7 та землями Розумівської с/ради. На час обстеження на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні. Інженерні комунікації земельну ділянку не перетинають. (т.1 а.с.76); рішення Розуміської сільської ради №109 від 19.07.2007р. «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», яким вирішили затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва то обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_7 . Передати безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_7 . Замовити виготовлення Державного акту на право власності на землю в ліцензованій землевпорядній організації та провести його державну реєстрацію згідно з чинним законодавством. Контроль за виконанням даного рішення покласти на сільського голову. (т.1 а.с.77); рішення сесії Розумівської сільської ради від 29.03.2007р. №95 «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, споруд гр. ОСОБА_7 », яким вирішили скасувати рішення № 57 вісімнадцятої сесії четвертого скликання Розумівської сільської ради від 03 грудня 2005 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку з подальшим заключенням договору оренди гр. ОСОБА_7 ». Дати дозвіл гр. ОСОБА_7 , на складання проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд з винесенням в натурі (на місцевості), прилеглої до земельної ділянки по АДРЕСА_3 . Рекомендувати гр. ОСОБА_7 замовити складання проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, споруд в ліцензованій землевпорядній організації. При фактичному обмірі земельної ділянки, яка передається у власність, в разі зміни площі, врахувати її при затвердженні технічної документації. Контроль за виконанням даного рішення покласти на сільського голову ОСОБА_10 (т.1 а.с.78); висновок про наявність обмежень на використання земельної ділянки, що безоплатно передано у власність, №01-12/920 від 21.06.2007р., відповідно до якого розглянувши матеріали щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га, що безоплатно передано ОСОБА_7 , на території Розумівської сільської ради Запорізького району, в АДРЕСА_3 на підставі рішення Розумівської сільської ради від 29.03.2007 р. №95, районний відділ земельних ресурсів вважає можливим складання державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Обмежень на використання земельної ділянки не існує. Земельні сервітути не встановлені. Висновок підписаний в.о. начальника районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_4 (т.1 а.с.79), копію довідки про правовий статус земельної ділянки, видану 18.06.2007р. Запорізьким районним відділом земельних ресурсів щодо кадастрового номеру земельної ділянки, яка підписана в.о. начальника районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_4 (т.1 а.с.80); графічні матеріали: план зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості), креслення меж контурів угідь земельної ділянки, каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування. (т.1 а.с.81 -85);

Інші документи, зазначені у змісті Технічної документації, суду не були надані. Згідно змісту технічної документації, на аркуші 7 знаходився висновок відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, однак його не було надано. Відсутні також копії документів ОСОБА_7 , копії ліцензій. Надана технічна документація не прошита, на першій сторінці міститься штамп Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» від 08.10.2007 року. Також мається напис, що це 2 примірник. Відсутні будь-які процесуальні документи, на підставі яких документів, була отримана зазначена технічна документація, та на скількох аркушах вона була вилучена або передана. (т.1 а.с. 72-73)

Висновок експерта №135 від 16.10.2013р. проведеної почеркознавчої експертизи, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 у висновку про наявність обмежень на використання земельної ділянки, що безоплатно передано у власність від 21.06.2007року вих. №01-12/920 та кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_15 , виконані ОСОБА_4 (т.1 а.с.86-91).

Лист Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 26.07.2013 року №09-05-14/5292, відповідно до якої Головне управління Держземагенства у Запорізькій області на запит стосовно надання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3, повідомляє, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1293 га за адресою АДРЕСА_3, (кадастровий номер 2322188402:08:001:0720 для індивідуального житлового будівництва станом на 01.01.2007 року становила 34 096,41 грн. (т.1 а.с.117)

Довідка Розумівської сільської ради №835 від 11.10.2013 року, що згідно картографічного матеріалу ДП «Запорізькій інститут землеустрою» на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області в с. Н.Хортиця знаходиться водний об`єкт «ставок» (контур 69) площею 1,8 га. На дату прийняття рішення №109 від 19.07.2007 року «про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_7 даний водний об`єкт рахувався, як «ставок». (т.1 а.с. 118)

Лист Запорізького регіонального управління водних ресурсів Дніпровського бассейнового управління водних ресурсів №0712 від 16.10.2013 року, на запит слідчого, що наявні картографічні матеріали по с. Нижня Хортиця Запорізького району, в тому числі графічні матеріали ДСК та технічна документація по встановленню водоохоронних зон в Запорізькій області в управлінні відсутні. (т.1 а.с. 119)

Лист Державного підприємства «Запорізькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» №2226 від 22.11.2013 року, наданий на запит ОСОБА_4 , що проектні роботи щодо розробки проекту землеустрою зі встановленням водоохоронної зони і прибережної захисної смуги р. Дніпро на території с. Н.-Хортиця Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області не виконувалися. (т.1 а.с. 120)

Топографічна карта на якій зазначено, що водний об`єкт являється «ставком». (т.1 а.с. 121-122)

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єктів нерухомого майна №5251256 від 22.06.2013 року, відповідно до якої земельна ділянка за адресою АДРЕСА_3 , (кадастровий номер 2322188402:08:001:0720) для індивідуального житлового будівництва з 04.06.2013 року належить ОСОБА_16 . (т.1 а.с. 123-127)

Лист відділу містобудування та архітектури Запорізької районої державної адміністрації №108/14-02 від 09.09.2013 року, наданий на запит слідчого, що з 09.07.2013 року відділом висновки щодо погодження проектів землеустрою на земельні ділянки не видавалися. Враховуючи, що висновки щодо погодження проектів землеустрою з відведення земельної ділянки зберігаються протягом 3 років, інформацію за 2007 рік щодо погодження проекту землеустрою на земельну ділянку за ділянка за адресою АДРЕСА_3 , у відділі відсутня. (т.1. а.с. 129-130)

Постанова слідчого про проведення перевірки від 05.11.2013 року, щодо законності надання у власність ОСОБА_7 земельної ділянки, проведення якої доручено Державній інспекції сільського господарства в Запорізькій області. (т.1 а.с. 132-133)

Лист Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області №6871 від 19.11.2013р., що за результатами перевірки проведеної на підставі постанови слідчого, встановлено, що на момент перевірки земельна ділянка розташована на відстані 12-15 метрів від урізу води і огороджена залізобетонним парканом, на території ведеться будівництво житлового будинку. Дослідженням технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,12 га, встановлено, що в документації міститься висновок Запорізького районного відділу земельних ресурсів №01-12/920 від 21.06.2007 року, що будь-які обмеження у її використанні відсутні, що не відповідає дійсності. Крім того у технічній документації передбачено отримання висновку відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Запорізької районної адміністрації, проте він в технічній документації відсутній. Таким чином земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , передано у власність ОСОБА_7 з порушенням ст. 118 ЗК України, ч.2 ст. 89 Водного кодексу України, ч.2 ст. 61 Земельного кодексу України, (т.1 а.с.134-135).

Протокол огляду від 09.09.2013р., яким проведено огляд земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , проведеного старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_17 , у присутності спеціаліста Державної інспекції сільського господарства ОСОБА_18 , встановлено, що під час огляду власник земельної ділянки був відсутній, огляд здійснювався із зовнішнього боку, без доступу до території земельної ділянки. По периметру спірної земельної ділянки розташований паркан, відстань до урізу води річки Дніпро зі сходу 12-15 метрів, з півночі - 25 метрів. Через паркан видно, що на земельній ділянці, в протилежній частині від річки Дніпро, розташована недобудована будівля. (т.1 а.с.137-141).

Лист Головного управління Держземагенства у Запорізькій області №09-06-14/7460 від 27.11.2013 року, наданий на запит слідчого, містить аналіз законодавства України, яке регулює порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, виготовлення технічної документації та видачі державного акту про право власності на земельну ділянку. (т.1 а.с.143-144).

Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1293 га, за адресою: АДРЕСА_3 , на території Розумівської сільської ради, що знаходиться в приватній власності у ОСОБА_7 , кадастровий номер 2322188402:08:001:0720, складеного ТОВ «Експертно-консультаційний центр» 09.09.2013р., грошова вартість земельної ділянки становить 107 900,00 грн. (т.1 а.с.148-184).

Лист Головного управління Держземагенства у Запорізькій області №09-07-14/5856 від 14.08.2013 року, наданий на запит т.в.о. Начальника Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Запорізькій області від 12.08.2013 року, про надання документів: Технічна документація із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку 2322188402:08:001:0720; наказ «Про призначення ОСОБА_4 від 10.08.2007 р. №37-к; наказ «Про звільнення ОСОБА_4 від 01.10.2007 р. №1064-к; наказ «Про виконання обов`язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів» від 08.09.2006 р. №82-к, Положення «Про відділу земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області» затверджене 07.08.2007 року; особова справа ОСОБА_4 ; посадова інструкція начальника відділу земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області» від 07.08.2007 року. (т.1 а.с. 185 - 217)

Суд звертає увагу, що надані стороною обвинувачення в якості доказу у кримінальному провадженні посадова інструкція, затверджена начальником Головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області 10.08.2007р., Положення про відділ земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області, затверджене наказом головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області №58 від 07.08.2007р., не стосуються обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Згідно наказу начальника Запорізького обласного головного управління земельних ресурсів від 08.09.2006 року №82-к на виконуючу обов`язки заступника начальника районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_4 з 08.09.2006р. тимчасово покладено виконання обов`язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів з правом підпису наказів, правоустановчих та фінансових документів (т.1 а.с.196).

На посаду начальника відділу земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області ОСОБА_4 була призначена з 10.08.2007р., наказом начальника головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області №37-К від 10.08.2007р., виданого на підставі наказу Держземагентства від 01.08.2007р. №253-к (т.1 а.с.198).

З посадовою інструкцією, затвердженою начальником Головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області 10.08.2007р. ОСОБА_4 ознайомилася 10.08.2007р. (т.1 а.с.209-213).

Положення про відділ земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області, затверджене наказом головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області №58 від 07.08.2007р. (т.1 а.с.204-208).

Положення про Запорізький районний відділ земельних ресурсів затверджене начальником Запорізького обласного головного управління земельних ресурсів від 13.11.2006р. Відповідно до п.10 даного положення визначені такі обов`язки начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів: здійснювати керівництво діяльністю відділу, нести персональну відповідальність перед начальником обласного управління головного управління земельних ресурсів за виконання покладених на відділ завдань і виконання своїх функцій; розподіляти обов`язки між заступниками начальника відділу, затверджувати положення про структурні підрозділи і функціональні обов`язки працівників відділу; визначати ступінь відповідальності заступників начальника відділу та керівників структурних підрозділів; забезпечувати в межах своєї компетенції контроль за станом справ у сфері діяльності відділу, вживати заходів для його поліпшення; призначати на посаду і звільняти з посади працівників відділу; розпоряджуватися коштами в межах затвердженого кошторису відділу; здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством та положенням про відділ (т.1 а.с.199-203).

ОСОБА_4 звільнена з посади начальника відділу земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області з 01.11.2007р., наказом начальника головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області №128-к від 01.11.2007р., виданого на підставі наказу Держземагентства від 01.11.2007р. №1064-к. (т.1 а.с.195).

Відповідно до наданого збірного кадастрового плану ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» с. Розумівка, с. Н.Хортиця Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області 169-2005-01-В, за номером 4001 позначений «ставок» площею 1,0698, та під номером 5000, площею 1,9140 земля зазначена, як пасовище. (т.2 а.с. 1)

Архівний відділ Запорізької районної адміністрації надав Протокол десятої сесії п`ятого скликання від 19.07.2007 року Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в якому міститься доповідь землевпорядника сільської ради ОСОБА_8 «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 », та яке було прийняте одноголосно депутати. (т.2 а.с.7-54)

У Протоколі №18 вісімнадцятої сесії четвертого скликання від 03.12.2005 року Розумівської сільської ради, в порядок денний було включене питання «Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку гр. ОСОБА_7 , що мешкає в АДРЕСА_4 », про яке доповідав сільський голова ОСОБА_19 та яке було прийняте депутати. (т.2 а.с.55-93)

Судом досліджений Протокол 31 Засідання постійної комісії з питань АПК, земельних відносин від 06.03.2007 року, який підписаний головою земельної комісії ОСОБА_8 та секретарем земельної комісії ОСОБА_20 . Однак суд звертає увагу, що вказаний протокол не містить жодних відомостей про земельну ділянку, яка є предметом розгляду в даному кримінальному провадженні. (т.2 а.с.94-97)

Лист начальника відділу містобудування та архітектури Запорізької райдержадміністрації вих. №168/19-20/07 від 22.04.2014 року, надісланий заступнику Запорізького міжрайонного екологічного прокурора ОСОБА_3 та надані копії будівельного паспорту №042/14-01 від 20.04.2012 року. Відповідно до наданих документів ОСОБА_7 у 2012 році звернувся до Запорізької районної державної адміністрації для погодження будівельного паспорту та надав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП №165721 від 21.10.2005 року, що він є власником земельної ділянки площею 0,1500 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Акт підписано головою Розумівської сільської ради ОСОБА_19 та начальником Запорізького районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_21 . (т.2 а.с.108-123)

Досліджено лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області №48-1434-04 від 22.04.2014 року, надісланий заступнику Запорізького міжрайонного екологічного прокурора ОСОБА_3 та надані копії документів декларативного характеру, а саме повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті та декларація про готовність об`єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_3 ,, замовник ОСОБА_7 (т.2 а.с. 124-130)

Лист директора Запорізької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» від 31.03.2015 №04/87 на вимогу прокурора від 11.03.2015 року щодо надання топографічного плану ситуаційної схеми розробленої для облаштування берегозахисної смуги шляхом залуження, залісення, берегоукріплення гр. ОСОБА_22 АДРЕСА_3 , на якому зазначено водний об`єкт «затока». (т.2 а.с.226, 228)

Лист в.о. начальника управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізької області від 02.04.2015 року на вимогу прокурора від 11.03.2015 року щодо надання технічної документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:08:001:0950 та кадастровим номером 2322188400:05:002:0005, та додані до нього додатки на 32 аркушах.. (т.2 а.с.230-246, т.3 а.с. 1-13)

Судом досліджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі розташованих на території с. Нижня Хортиця громадянину ОСОБА_22 для облаштування берегозахисної смуги шляхом залуження, заліснення та берегоукріплення із земель населеного пункту Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Кадастрові номери Ділянка №1 Площа 0,1294 га -2322188400:05:002:0001, Ділянка №2 Площа 0,0909га -2322188400:05:002:0002,Ділянка №3 Площа 0,0077га -2322188400:05:002:0003, Ділянка №4 Площа 0,2487га -2322188400:05:002:0004, Ділянка №5 Площа 0,5609га -2322188400:05:002:0005. На даній технічній документації є штамп ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та зазначено дату 21.03.2007 року. Також долучені акти про перенесення меж земельної ділянки, та передачу на зберігання межових знаків від 21.03.2007 року, (т.2 а.с. 230-248)

Згідно графічних матеріалів технічної документації виготовленої на замовлення гр. ОСОБА_22 для облаштування берегозахисної смуги шляхом залуження, заліснення та берегоукріплення с. Нижня Хортиця Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, від 26.12.2005р., водний об`єкт зазначено «затокою», та описано межі земель Розумівської сільської ради. (т.2 а.с.248)

Досліджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок за адресою АДРЕСА_3 ,, замовник ОСОБА_7 , кадастровий номер земельної ділянки 2322188400:08:001:0950., від 27.12.2013 року. (т.3 а.с.1-13)

Лист директора Департаменту екології та природних ресурсів від 02.04.2015 року №25/02.1-18/03.3 на запит прокурора ОСОБА_3 , що надані прокурором матеріали «Технічна документація із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_7 » є технічною документацією. До природоохоронних органів надходять на розгляд проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Погодження природоохоронними органами або структурними підрозділами обласної державної адміністрації у сфера охорони навколишнього природного середовища технічної документації із землеустрою нормативно-правовими актами не передбачено.» (т.3. а.с.16-17)

Також прокурором було надане Рішення №57 Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування жилого будинку гр.. ОСОБА_7 » з додатками, яким вирішено дати гр. ОСОБА_7 , дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,13 га розташованої на території Розумівської сільської ради Запорізького району в с. Нижня Хортиця біля будинку АДРЕСА_5 , в довгострокову оренду терміном на 49 років для обслуговування жилого будинку. Замовити гр. ОСОБА_7 розроблення проекту відведення земельної ділянки у землевпорядній ліцензованій організації та передати його на затвердження у відповідності до діючого законодавства. (т.5 а.с. 114-120)

Згідно з листом першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області ОСОБА_23 від 14.02.2014 року №М1406789, який адресований ОСОБА_4 , у відповідь на запит від 12.02.2014 щодо надання інформації про нормативно грошову оцінку одного гектара сільськогосподарських угідь на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області станом на 2007 рік, оцінка одного гектара пасовищ за станом на 01.07.1995 року складає 796 грн. Станом на 2007 рік нормативно грошова оцінка одного гектару пасовищ на території Розумівської сільської ради Запорізького району складає 2031 грн. (з урахуванням коефіцієнтів індексації за 1996 рік-1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік -1,006, 1999 рік -1,127, 2000 рік -1,182, 2001 рік-1,02, 2005 рік -1,035, 2006-рік -1). (т.2 а.с.196)

Ухвалою суду від 19.11.2020 року було призначено судову комплексну експертизу.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №5032/21-41 від 08.02.2023 року звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1293 м з кадастровим номером:2322188402:08:001:0720 що розташована на території Розумівської сільської ради, за адресою: АДРЕСА_3, виконаний ТОВ «Експертно-консультаційний центр» за ознаками, встановленими пунктом 67 Національного стандарту №1 класифікується як звіт, який не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером: 2322188402:08:001:0720, площею 0,1293 га, адресою АДРЕСА_3 , станом на 19.07.2007 рік визначена в розмірі - 165 690, 00 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто гривень). Визначена вартість не містить ПДВ. Дослідження по третьому питанню провести не вбачається можливим. Дослідження по четвертому питанню провести не вбачається можливим. (т.5 а.с. 3-44)

Крім того, судом безпосередньо дослідженні докази, які були зібрані та відкриті стороні обвинувачення стороною захисту, а саме:

Рецензія №186/12 на звіт про експертизу - грошову оцінку земельної ділянкиплощею 0,1293 га, кадастровий номер: 2322188402:08:001:0720, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_7 (т.1 ст.232)

Фрагмент планового матеріалу із технічного звіту по інвентаризації земель населених пунктів Розумівської сільської ради Запорізького району, на якому водойма зазначена як «ставок» та земля зазначена, як житлова забудова та пасовище. (т.1 а.241)

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23.10.2013 року справа №317/123/13-ц за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, Державної інспекції сільського господарства у Запорізькій області до Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_7 , Реєстраційної служби Запорізького РУЮ Запорізької області, ОСОБА_24 , ОСОБА_16 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта на право власності на землю та повернення земельної ділянки. (т.2 а.с. 194-195)

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 21.01.2014 року, якою рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23.10.2013 року залишено без змін. (т.1 а.с. 242-245)

Методика упорядкування водоохоронних зон річок України від 2004 року, в якій у п.3,9 зазначено, що на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюють відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови, але не ближче ніж 10 м від брівки берега, виходячи з умов експлуатації річки. (т.2 а.с. 188-193).

Лист першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області ОСОБА_23 від 14.02.2014 року №М1406789, який адресований ОСОБА_4 , у відповідь на запит від 12.02.2014 щодо надання інформації про нормативно грошову оцінку одного гектара сільськогосподарських угідь на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області станом на 2007 рік, оцінка одного гектара пасовищ за станом на 01.07.1995 року складає 796 грн. Станом на 2007 рік нормативно грошова оцінка одного гектару пасовищ на території Розумівської сільської ради Запорізького району складає 2031 грн. (з урахуванням коефіцієнтів індексації за 1996 рік-1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік -1,006, 1999 рік -1,127, 2000 рік -1,182, 2001 рік-1,02, 2005 рік -1,035, 2006-рік -1). (т.2 а.с.196)

Судом досліджено подані стороною обвинувачення докази, а також оцінено заперечення захисту на предмет їх достатності та обґрунтованості. Під час постановлення вироку в нарадчій кімнаті проведено детальний аналіз показань обвинуваченої у взаємозв`язку із показаннями допитаних в судовому засіданні свідків. Одночасно з`ясовано фактичні дані, що містяться в таких показаннях та ті, які відображені у протоколах слідчих дій і висновках експертів, оцінено такі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст. 368 КПК України.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Докази повинні бути належними, тобто такими, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, докази повинні бути допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, діяння, визначені у ч.2 ст. 87 КПК України. Недопустимими є також докази, що були отримані в порядку, зазначеному у ч. 3 ст. 87 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення крім випадків, встановлених ч.2 ст. 89 КПК України.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винність обвинуваченого у вчинені злочину, мотив і мета злочину. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Органи державної влади та їх посадові особи, в тому числі ті, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, за змістом ч. 2 ст. 19 Основного Закону, зобов`язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Стаття 62 Конституції України та ст. 17 КПК України встановлюють, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року).

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 370 КПК України визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За змістом ст.92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, передбачених ст..91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи усю сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, які були зібрані на досудовому слідстві і подані в судовому засіданні, у їх взаємозв`язку з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд прийшов до висновку, що обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України не знайшло свого підтвердження.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення включає чотири елементи (об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), кожен з яких має певний набір ознак: обов`язкових і факультативних, для кваліфікації діяння як злочину. Такі ознаки повинні бути визначені у диспозиції відповідної норми КК України, за якою кваліфікуються дії обвинувачених.

Недоведеність у діянні обвинуваченого хоча б однієї із ознак складу кримінального правопорушення, що визначена у диспозиції норми КК України, загалом виключає встановлення у діянні складу кримінального правопорушення, та є відповідною підставою для виправдання особи.

З огляду на правову кваліфікацію дій в обвинувальному акті, ОСОБА_4 висунуто обвинувачення за диспозицією норми ч. 2 ст. 364 КК України.

Об`єктом посягання у даному злочині є встановлений порядок у сфері службової діяльності.

Об`єктивна сторона інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України, має три обов`язкові ознаки: 1) діяння - використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає в певних діях або бездіяльності суб`єкта; 2) наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; 3) причинний зв`язок між діянням і наслідками. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, може бути лише службова особа.

Згідно примітки до ст. 364 КК України (в редакції станом на червень 2007 року), службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

Суд вважає, що доводи захисника ОСОБА_5 , що ОСОБА_4 не була службовою особою в сенсі ст. ст. 364, 366 КК України в рамках пред`явленого їй обвинувачення, є неспроможними.

ОСОБА_4 є суб`єктом кримінального правопорушення, як службова особа, оскільки станом на 21.06.2007р. вона займала посаду тимчасово виконуючої обов`язки начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів. Так, наказом начальника Запорізького обласного головного управління земельних ресурсів від 08.09.2006 року №82-к «про виконання обов`язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів» з 08.09.2006 року тимчасово покладено виконання обов`язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів на в.о. заступника начальника районного відділу ОСОБА_4 з правом підпису наказів, правовстановлюючих та фінансових документів. (т.1 а.с. 196)

Наведений у Положенні перелік завдань відділу та перелік обов`язків ОСОБА_4 , яка здійснювала керівництво відділом у червні 2007 року, вказує на те, що вона здійснювала адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції щодо організації та забезпечення діяльності Запорізького районного відділу земельних ресурсів, які були покладені на неї правомочною особою.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується щодо діяння - прямим умислом та спеціальною метою - одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, а щодо наслідків - умислом або необережністю.

Корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов`язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань.

Корисливий мотив можна визначити як прагнення службової особи шляхом зловживання владою або службовим становищем отримати незаконну матеріальну вигоду (отримати майно, майнові права, звільнитися від особистих майнових витрат тощо).

Інші особисті інтереси як мотив зловживання владою чи службовим становищем полягають у прагненні отримати вигоду немайнового характеру, обумовлену такими спонуканнями, як кар`єризм, заздрість, протекціонізм, бажання отримати взаємну послугу, заручитися підтримкою у вирішенні якого-небудь питання, приховати свою некомпетентність і т. п.

Інтереси третіх осіб необхідно розуміти як такі, що не охороняються у даному випадку законом.

Частиною 2 ст. 24 КК України передбачено, що умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 вчинила правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, умисно, всупереч інтересам служби, з метою отримання ОСОБА_7 безоплатно у приватну власність земельної ділянки.

Разом з тим доказів наявності у ОСОБА_4 умислу, спрямованого на вчинення злочину, всупереч інтересам служби, під час досудового розслідування та в ході судового розгляду стороною обвинувачення не надано. Доводи про дії ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 не обґрунтовані, оскільки жодних доказів в підтвердження цього також не було надано. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_4 він не знає, з нею не спілкувався, будь-якої винагороди він для ОСОБА_4 через третіх осіб він не надавав. Доказів протиправного отримання ОСОБА_7 земельної ділянки у власність матеріали провадження не містять.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 10 зазначеного Закону визначено, що сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачена виключна компетенція сільської ради щодо вирішення, відповідно до закону, питань регулювання земельних відносин.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів; 2) підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля.

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений ст.118 ЗК України, яка регламентує як процедуру приватизації земельної ділянки, що знаходиться в користуванні громадянина, так і процедуру, коли земельна ділянка передається особі у власність з відведенням із земель державної (комунальної) власності. В обох випадках технічна документація або проект відведення земельної ділянки є підставою для прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок.

Згідно ст. 29 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з положеннями ст. 186 ЗК України, розгляд і затвердження землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки. Реалізація документації із землеустрою можлива лише після її затвердження.

Технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 виконана на підставі рішення сесії Розумівської сільської ради від 29.03.2007р. №95 за замовленням землевласника ОСОБА_7 землевпорядною організацією ТОВ «Стіхія».

Пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 щодо надання спірної земельної ділянки у користування до прийняття рішення про передачу її у власність, узгоджуються з рішенням Розумівської сільської ради №95 від 29.03.2007р., з якого вбачається, що з питання про надання ОСОБА_7 дозволу на розробку проекту відведення спірної земельної ділянки для обслуговування житлового будинку з подальшим заключенням договору оренди приймалося рішенням №57 від 03.12.2005р., протоколом засідання сесії Розумівської сільської ради №18 від 03.12.2005р., та не спростовані іншими доказами. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , директор ТОВ «Стіхія», яке за зверненням ОСОБА_7 розробляло технічну документацію, ОСОБА_8 , яка у 2007 році займала посаду спеціаліста-землевпорядника Розумівської сільської ради, ОСОБА_10 , яка у 2007 році була головою Розумівської сільської ради, ОСОБА_7 замовник технісної документації, підтвердили, що ОСОБА_7 вже користування спірною ділянкою на підставі договору оренди.

Відповідно до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Після передачі земельної ділянки у власність (прийняття рішення органу місцевого самоврядування) в обов`язковому порядку розроблялася «Технічна документація щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку». Без такої документації документ на землю (Державний акт про право власності на земельну ділянку) не видавався і не реєструвався.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» від 28.05.2003 року, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. №43, технічна документація із землеустрою повинна містити крім іншого рішення органу місцевого самоврядування, кадастровий план, висновок щодо наявності обмежень на використання земельної ділянки і земельних сервітутів, видача якого у даній справі належала до компетенції Запорізького районного відділу земельних ресурсів.

Відповідно до пункту 1.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.1999 року № 43 державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, державних адміністрацій, а не висновків про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту про право власності на земельну ділянку.

Обвинуваченням не доведено, що ОСОБА_4 погодивши своїм підписом на кадастровому плані земельної ділянки експлікацію земельних угідь і ситуаційну схему, достовірність яких не спростовується, та надавши замовнику висновок щодо наявності обмежень на використання земельної ділянки, протиправно визнала законність складання розробником технічної документації замість проекту відведення.

Відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок (їх частин) лісогосподарського призначення чи водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов`язаних з розробкою корисних копалин, проект також погоджується з відповідними органами лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду.

Таким чином, погодження з органом водного господарства необхідно лише щодо земельних ділянок водного фонду.

Земельна ділянка, що передана у власність ОСОБА_7 , не відносилась до земельних ділянок водного фонду, а відносилась до земель Розумівської сільської ради, тому і обов`язкового погодження з органом водного господарства в даному випадку не потребувалося. Крім того відповідно до Земельного законодавства в межах населених пунктів водоохоронна зона визначається з урахуванням існуючої забудови.

Згідно наявної у технічній документації вихідної земельно-кадастрової документації і пояснювальної записки, цільове призначення земельної ділянки, за рахунок якої передбачається передача у власність, і земельної ділянки, яка запроектована для відведення, - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) земельна ділянка віднесена до земель «для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва».

Суд звертає увагу, що згідно змісту технічної документації, на аркуші 7 знаходився висновок відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, однак даний висновок не був наданий суду.

Рішенням Розуміської сільської ради №109 від 19.07.2007р. «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», депутати вирішили затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва то обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_7 . Передати безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 гр. ОСОБА_7 . Замовити виготовлення Державного акту на право власності на землю в ліцензованій землевпорядній організації та провести його державну реєстрацію згідно з чинним законодавством. Контроль за виконанням даного рішення покласти на сільського голову. (т.1 а.с.77);

Отже, позитивний висновок ОСОБА_4 щодо технічної документації із землеустрою не тягне за собою передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_7 .

Своїм рішенням Розумівська сільська рада підтвердила, що вказана земельна ділянка вже перебувала в користуванні ОСОБА_7 і межі її були визначені в натурі на місцевості, оскільки своїм рішенням Розумівська сільська рада затвердила саме технічну документацію, а не про проект відведення земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.9. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та його структурні підрозділи (пункт в редакції Наказу Держкомзему №144 від 23.08.2001).

У пункті 1.4 Інструкції зазначено, що державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення, зокрема, сільської ради (пункт в редакції Наказу Держкомзему №322 від 29.12.2003).

Відповідно до п. 2.14 Інструкції державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується органом, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (постійне користування), та відповідним державним органом земельних ресурсів (пункт в редакції Наказу Держкомзему N322 від 29.12.2003).

В обвинувальному акті зазначено, що 06.11.2007р. ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_7 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, що суперечить встановленому законодавством порядку видачі державних актів. Суд також звертає увагу, що з 01.11.2007 року ОСОБА_4 вже не працювала на посаді начальника відділу земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області.

В державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому ОСОБА_7 06.11.2007р., прямо зазначено, що підставою видачі акту є рішення сесії Розумівської сільської ради від 19.07.2007р. №109.

Таким чином, доводи обвинувачення про те, що дії ОСОБА_4 потягли за собою незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки на підставі погодженої нею технічної документації не відповідають обставинам, встановленим при судовому розгляді та суперечать дослідженим доказам.

Між діями ОСОБА_4 із погодження кадастрового плану та складання висновку щодо обмежень земельної ділянки та наслідками у вигляді видачі державного акту ОСОБА_7 відсутній причинний зв`язок, що виключає наявність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Згідно з обвинувальним актом запроектована земельна ділянка, передана ОСОБА_7 , розташована на відстані 9 метрів від урізу ставка та частина її площею 0,04 га знаходиться в межах нормативної 25-метрової прибережно-захисної смуги. При цьому обвинувачення наголошує, що ОСОБА_4 достовірно знала із наданого кадастрового плану земельної ділянки про те, що запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об`єкта.

В кадастровому плані спірної земельної ділянки, який є частиною технічної документації, дослідженої судом, відстань від земельної ділянки до водного об`єкта не зазначена.

Згідно картографічного матеріалу, збірного кадастрового плану, на території Розумівської сільської ради в с. Н. Хортиця знаходиться водний об`єкт «ставок», який на дату прийняття рішення №109 від 19.07.2007р. також рахувався як «ставок», що підтверджується довідкою №835 від 11.10.2013р. Розумівської сільської ради, разом з тим, згідно пояснень свідка ОСОБА_12 , графічних матеріалів технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, плану обтяжень та обмежень земельної ділянки від 26.12.2005р. (а.с.248, т.2), водний об`єкт фактично є затокою.

Матеріали кримінального провадження не містять належних доказів щодо розташування спірної земельної ділянки відносно водного об`єкта у 2007 році, доводи сторони обвинувачення щодо цього є суперечливими і ґрунтуються на припущеннях.

Згідно протоколу огляду від 09.09.2013р., оглядом земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , проведеного старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_17 , у присутності спеціаліста Державної інспекції сільського господарства, встановлено, що під час огляду власник земельної ділянки був відсутній, огляд здійснювався із зовнішнього боку, без доступу до території земельної ділянки.По периметру спірної земельної ділянки розташований паркан, відстань до урізу води річки Дніпро зі сходу 12-15 метрів, з півночі - 25 метрів. (а.с.137-141, т.1). В протоколі огляду не зазначено, яким чином оперуповноваженим було встановлено, що паркан, від якого проводилося вимірювання, встановлено по периметру спірної земельної ділянки, а також яким чином на місцевості були визначені поворотні точки земельної ділянки і їх координати. Протокол не містить в якості додатку ніякого графічного матеріалу, на якому були б відображені результати вимірювань.

Крім того, суд звертає увагу, що у протоколі зафіксовано, що відстань вимірялася від поворотних точок до урізу річки Дніпро, а не «ставка». Отже, дані про відстань «9 метрів до урізу ставка», що зазначено в обвинувальному акті, у жодному документі не містяться, та не підтверджується.

Уріз води - це лінія перетину водної поверхні водотоку або водойми з поверхнею суші (берегом). За висотною позначкою урізу води визначається висота водотоку (водойми) над рівнем моря. За плановим положенням урізу води визначається межа водотоку або водоймища. Уріз води непостійний: на його висотне положення та планову конфігурацію вливають коливання рівня води у водоймі. Такі зміни можуть викликатися різними причинами: Зміною характеру берега (опускання або підняття суші): ерозія, абразія, постійні коливання рівня Світового океану, землетруси, діяльність людини. Безпосередньо коливаннями рівня води у басейні: водопілля та дощові паводки; засуха; приливи та відливи; нагони та скидання води; сезонні та добові коливання рівня води (наприклад, в результаті функціонування ГЕС).

Крім того, суд звертає увагу, що обвинувачена та свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , в суді пояснювали, що після 2007 року проводилися поглиблення дна ставка, та який практично з`єднали з річкою.

Можливість встановити, цю відстань станом на червень 2007р., враховуючи, що минули вже багато років, наразі відсутня.

Ухвалою суду від 19.11.2020р. було задоволено клопотання прокурора щодо проведення експертизи. Призначено судову комплексну експертизу (земельно-технічну, оціночно-земельну та експертизу з питань землеустрою). Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

Згідно з висновками експертів КНДІСЕ від 08.02.2023р. №5032/21-41 по питаннях 3, 4 дослідження не вбачається можливим з причин, наведених в дослідницькій частині. При цьому в розпорядження експертів були надані матеріали даного кримінального провадження, включаючи технічну документацію, яка є предметом судового розгляду.

Із дослідницької частини висновку експертизи вбачається, що наявні документи, включаючи ті, що були надані ОСОБА_4 для складання висновку, не дозволяють визначити координати і межі прибережної смуги ставка та співставити із розташуванням земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_7 , а, отже, відсутня і можливість надати оцінку відповідності нормам Земельного та Водного кодексів України технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на спірну земельну ділянку.

При цьому обвинувачення наголошує, що ОСОБА_4 достовірно знала із наданого кадастрового плану земельної ділянки про те, що запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об`єкта.

Таким чином, висновок експертизи підтверджує, що ОСОБА_4 не могла достовірно знати із наданого кадастрового плану земельної ділянки про те, що запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об`єкта і в межах нормативної 25-метрової прибережно-захисної смуги. Докази, які б беззаперечно доводили знаходження земельної ділянки ОСОБА_7 в межах нормативної прибережно-захисної смуги станом на червень 2007р., відсутні.

За змістом ст.ст. 193, 194 ЗК України (в редакції станом на червень 2007 року), органи державної влади і органи місцевого самоврядування з метою регулювання земельних відносин, контролю за використанням і охороною земель тощо забезпечуються необхідною інформацією державним земельним кадастром, який містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників і землекористувачів.

Згідно земельно-кадастрової документації, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) земельна ділянка віднесена до земель «для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва». Правове обмеження щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Те, що прибережні захисні смуги ставка в натурі не встановлені та не закріплені водоохоронними знаками, а відомості про наявність прибережних захисних смуг, встановлених у передбаченому законом порядку, не були внесені до Державного земельного кадастру, вбачається з відповіді начальника Запорізького регіонального управління водних ресурсів №0712 від 16.10.2013р., з листа №2226 від 22.11.2013р. Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний проектний інститут землеустрою», і узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 і поясненнями обвинуваченої.

Зазначена в обвинувальному акті відстань 9 метрів від урізу ставка, на якій знаходилася запроектована земельна ділянка станом на 21.06.2007р., будь-якими належними доказами не підтверджена.

Всі виміри мали місце у вересні 2013 року, і протокол не містить фактичних даних щодо розташування спірної земельної ділянки відносно водного об`єкту у 2007 році, а тому даний протокол огляду жодним чином не підтверджує доводи обвинувачення і не є доказом винних дій ОСОБА_4 .

Посилання сторони обвинувачення на технічну документацію, пов`язану із наданням в оренду гр. ОСОБА_22 земельної ділянки, яка знаходиться у безпосередній близькості до земельної ділянки ОСОБА_7 , де міститься підписаний ОСОБА_4 кадастровий план з відображенням відстані земельної ділянки від урізу водного об`єкту (ставку), також не підтверджує доводи обвинувачення, оскільки надана суду технічна документація не містить такого кадастрового плану, підписаного ОСОБА_4 , план цієї земельної ділянки складений станом на 2005 рік, а не на 2007 рік.

Доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 виїжджала на вищевказану ділянку ОСОБА_22 , обізнана із її межами та орієнтується в схематичному її розташуванні, а тому повинна була пам`ятати це при підписанні висновку про обмеження земельної ділянки ОСОБА_7 , є припущеннями, які не стосуються правильності дій ОСОБА_4 , зміст яких визначається законодавством.

Як на доказ вчинення ОСОБА_4 інкримінованих злочинів, сторона обвинувачення посилається на відсутність на спірній земельній ділянці будівель на момент надання у 2007 році ОСОБА_7 земельної ділянки, на що посилається на будівельний паспорт забудови земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_7 у 2012 році звернувся до Запорізької районної державної адміністрації для погодження будівельного паспорту, та на декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, згідно яких ОСОБА_7 у 2012 році звернувся до інспекції ДАБК із декларацією про початок будівельних робіт та у 2014 році із декларацією про закінчення робіт та введення будівель в експлуатацію, однак вказані відомості не є доказами вчинення ОСОБА_4 інкримінованих злочинів.

ОСОБА_4 не могла достовірно знати із наданого кадастрового плану земельної ділянки про те, що запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об`єкта і в межах нормативної 25-метрової прибережно-захисної смуги. Докази, які б беззаперечно доводили знаходження земельної ділянки ОСОБА_7 в межах нормативної прибережно-захисної смуги станом на червень 2007р., відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що зазначена в обвинувальному акті відстань 9 метрів від урізу ставка, на якій знаходилася запроектована земельна ділянка станом на 21.06.2007р., є припущенням, і не підтверджена будь-якими доказами..

Кваліфікуюча ознака злочину (ч. 2 ст. 364 КК) - спричинення ним тяжких наслідків. Відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК вважаються такі наслідки, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з обвинувальним актом, дії ОСОБА_4 спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на суму 165 690,00 грн.

Як на доказ завданої матеріальної шкоди сторона обвинувачення посилається на висновок експертів КНДІСЕ від 08.02.2023р. №5032/21-41. Відповідно до висновку експертизи по питанню 2 зазначено, що ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1293 га за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 19.07.2007р. визначена в розмірі 165 690 грн.

При цьому в п.6.1 дослідницької частини висновку (стор. 60 висновку експертизи) експерти прямо зазначили, що визначити достовірно значення ринкової вартості досліджуваної земельної ділянки не вбачається можливим. Вартість земельної ділянки визначалась як ймовірне значення.

Висновок експертизи про визначення вартості земельної ділянки станом на липень 2007р. має характер припущення, а, отже, він не може обґрунтовувати твердження обвинувачення про розмір завданої матеріальної шкоди.

Також експерти зазначили, що у зв`язку з відсутністю достовірних даних про фактичні ціни угод купівлі-продажу (зазвичай це є конфіденційною інформацією) при підборі об`єктів порівняння досліджувалася інформація представлена у рекламних виданнях та інших джерелах про ціни пропозицій продажу подібного оцінюваному майна.

Тобто, експерти порівнювали не фактичні ціни продажу подібних земельних ділянок, а цінові пропозиції у рекламних виданнях.

Крім того, сторона захисту звернула увагу, що із зазначених 26 ділянок, взятих для порівняння, розташовані: у місті Запоріжжі -1; у Запорізькій області - 1; у місті Бердянську - 9; у Приазовському районі - 3; у смт. Кирилівці Якимівського району - 6; у місті Приморську - 4; у Вільнянському районі - 1. Тобто, для порівняння обрані лише земельні ділянки обласного центру, курортних міст та селищ, де вартість землі значно вища, ніж у Запорізькому районі. Жодної аналогічної ділянки у Запорізькому районі для порівняння експертами взято не було.

В той же час, стороною захисту надавалась довідка від 05.11.2013 №1161/01-16 про ринкову вартість земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд на території Розумівської сільської ради, згідно Висновків про експертні оцінки, станом на 1 півріччя 2007 року, видана приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_25 . Відповідно до вказаної довідки максимальна вартість 1 (одного) кв. м земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд на території Розумівської сільської ради, згідно Висновків про експертні оцінки, станом на 1 півріччя 2007 року становить 43 грн. 30 коп. (сорок три гривні 30 копійок).

Відповідно до ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження.

Суд критично оцінює визначений в обвинувальному акті розмір завданої матеріальної шкоди також з огляду на те, що згідно з обвинувальним актом, не вся запроектована земельна ділянка, що передана ОСОБА_7 , знаходиться в межах нормативної 25-метрової прибережно-захисної смуги, а лише її частина площею 0,04 га. Обвинувальний акт не містить жодного обґрунтування, чому негативними наслідками інкримінованого ОСОБА_4 злочину є незаконне вибуття з державної власності переданої у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,1293 га, а не її частини площею 0,04 га, тоді як законодавчих перешкод для передачі у власність іншої її частини площею 0,0893 га обвинувачення не доводить, та відповідно, чому розмір спричиненої шкоди визначений виходячи з вартості всієї земельної ділянки площею 0,1293 га, а не її частини площею 0,04 га, яка згідно доводів обвинувачення була передана у власність з порушенням вимог земельного і водного законодавства.

В обвинувальному акті від 27.04.2023р. прокурором вказано, що відомості про потерпілих, розмір заподіяної шкоди та заявлений цивільний позов у кримінальному провадженні - відсутні.

Верховний Суд України постановою від 27.10.2016 року № 5-99кс16 вказав, що у вироку (ухвалі) має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру, на думку суду, має бути належним чином підтверджено (у тому числі цивільним позовом як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) і не викликати сумніву.

Суд звертає увагу, що в 2013р. Запорізький міжрайонний екологічний прокурор подав позов заявив в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, Державної інспекції сільського господарства у Запорізькій області позов до Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_7 , Реєстраційної служби Запорізького РУЮ Запорізької області, ОСОБА_24 , ОСОБА_16 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта на право власності на землю та повернення земельної ділянки.

У рішенні Запорізького районного суду Запорізької області від 23.10.2013р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21.01.2014р., суд дійшов висновку, що доказів, які б підтверджували відведення в межах спірної земельної ділянки прибережних захисних смуг та виготовлення відповідних проектів прибережних захисних смуг, суду надано не було. Вказаним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області встановлено, що відповідно до карти-схеми меж с. Нижня Хортиця Розумівської сільської ради, технічної документації на землю вбачається, що земельна ділянка площею 0,1293 га в АДРЕСА_3 входить до складу земель громадської та житлової забудови в межах населеного пункту с. Нижня Хортиця Розумівської сільської ради. Судами не було встановлено порушень закону, отже, встановлено факт відсутності заподіяння будь-якої шкоди інтересам держави.

В судовому засіданні не доведено умисного вчинення ОСОБА_4 неправомірних дій, тобто зловживання службовим становищем, в інтересах ОСОБА_7 , що спричинило тяжкі наслідки державі, передбачені диспозицією ч.2 ст.364 КК України, що є свідченням відсутності в її діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, і виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 також обвинувачується у тому, що являючись службовою особою, склала та видала завідомо неправдивий документ, чим вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.

Складання неправдивих документів - це внесення до документа, який зовні оформлено правильно, відомостей, що не відповідають дійсності повністю або частково. Внесення до офіційних документів неправдивих відомостей передбачає внесення у дійсний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково. Видача неправдивих документів означає надання фізичним або юридичним особам такого документа.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 погодила експлікацію земельних угідь та ситуаційну схему на кадастровому плані, чим визнала незаконне складання розробником технічної документації замість необхідного проекту відведення. Як було встановлено вище на підставі досліджених судом доказів, обвинуваченням не доведено, що ОСОБА_4 погодивши своїм підписом на кадастровому плані земельної ділянки експлікацію земельних угідь і ситуаційну схему, достовірність яких обвинуваченням не заперечується, протиправно визнала законність складання розробником технічної документації замість проекту відведення. У подальшому ОСОБА_4 склала та підписала висновок №01-12/920 від 21.06.2007р., який є офіційним документом, до якого внесла завідомо неправдиві відомості про можливість видачі державного акта на підставі розробленої технічної документації та відсутність обмежень у використанні земельної ділянки, що не відповідає дійсності.

Цей висновок складений ОСОБА_4 і виданий ОСОБА_7 , як офіційний документ, передбачений ст. 56 Закону України «Про землеустрій» від 28.05.2003 року, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, при виготовленні землевпорядною організацією ТОВ «Стіхія» технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 .

Погодження ОСОБА_4 підписом експлікації земельних угідь та ситуаційної схеми по своїй суті не є службовим підробленням, оскільки в цих документах графічно відображено лише розташування земельної ділянки. Правильність цих документів стороною обвинувачення не спростована.

Також у висновку від 21.06.2007р., не міститься неправдивої інформації, а зазначено, що обмежень на використання земельної ділянки не існує. Земельні сервітути не встановлені. Застережено, що земельна ділянка повинна використовуватися за цільовим призначенням, з додержанням вимог законодавства про охорону довкілля, з дотриманням правил добросусідства. Під час досудового та судового розслідування в цьому провадженні відомості, що містяться у вказаному документі, не спростовані, застереження про необхідність використання ділянки за призначенням та з додержанням вимог законодавства не є внесенням неправдивих відомостей в офіційний документ.

Відповідно до ст.ст. 193, 194 ЗК України (в редакції станом на червень 2007 року), органи державної влади і органи місцевого самоврядування з метою регулювання земельних відносин забезпечуються необхідною інформацією державним земельним кадастром. Відповідно до п.12 Порядку, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Категорії земель за основним цільовим призначенням визначені у ст. 19 ЗК України. Статтею 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

До визначених законом повноважень Запорізького районного відділу земельних ресурсів як територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, встановлення та зміна цільового призначення земель не відноситься.

Як беззаперечно встановлено судом, рішення Розумівської сільської ради про віднесення до водного фонду, земель, з яких було виділено спірну земельну ділянку ОСОБА_7 , не приймалося, земельна кадастрова документація, на підставі якої зазначалися відомості у висновку, складеному ОСОБА_4 , не містить відомостей про іншу категорію спірної земельної ділянки та обмеження, ніж зазначено у технічній документації.

Таким чином, дослідженими судом доказами не встановлено неправомірності складання ОСОБА_4 вказаного висновку, внесення до нього неправдивої інформації та його видачі. Під час досудового та судового розслідування в кримінальному провадженні висновки, що містяться у вказаному документі, не спростовані.

Отже, суду не надано доказів, які б підтверджували доводи обвинувачення про наявності у діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

У відповідності до вимог ст. 327 КПК України виправдувальний вирок може бути постановлений судом за відсутністю в діяннях підсудного складу злочину, коли встановлено, що діяння у вчиненні якого обвинувачується підсудний, мало місце, але кримінальний закон не визнає таке діяння злочином; у зв`язку з недоведенністю участі підсудного у вчиненні злочину, якщо факт злочину встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним; та за відсутністю події злочину. Виправдувальний вирок постанавлюється тоді, коли докази сумнівні і можливості отримання достовірних доказів вичерпані.

Крім того, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Доказів вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України, стороною обвинувачення суду не надано, а надані докази саме стороною обвинувачення не підтверджують вчинення ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень.

За таких обставин, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав, дослідивши всі обставини даного провадження та оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченою, і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України це є підставою для ухвалення виправдувального вироку.

Процесуальні витрати у справі за проведення експертиз, у зв`язку з ухваленням щодо обвинуваченої виправдувального вироку, підлягають віднесенню за рахунок держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2013р., у вигляді застосування заборони на відчуження та розпорядження земельними ділянками, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2920 га для ведення особистого підсобного господарства, державний акт на право приватної власності землею ЗП № 0197 від 24.12.1994р., реєстраційний номер 107 (рішення Григорівської сільської ради від 12.12.1994 року № 12); та земельну ділянку, розташовану на території Григорівської сільської ради площею 5,5600 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності землею ІІІ-ЗП № 067201 від 24.10.2002р., реєстраційний № 93 (розпорядження Запорізької райдержадміністрації від 30.09.2002 р. № 4/129) - скасувати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст. ст..368-371, 373-376, ч.15 ст.615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні щодо вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, та виправдати її на підставі п. 2 ч. 1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення нею зазначених кримінальних правопорушень.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1


Суд	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Дата ухвалення рішення	02.06.2023
Оприлюднено	06.06.2023
Номер документу	111276708
Судочинство	Кримінальне

Баруліна Т. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 02.06.2023 по справі 334/11049/13-кЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Судовий реєстр по справі —334/11049/13-к

Вирок від 02.06.2023

Вирок
від 02.06.2023 по справі 334/11049/13-к
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ