Рішення

від 22.05.2023 по справі 914/3385/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2023 Справа № 914/3385/22

За позовом: Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Карелла, м. Київ,

про стягнення пайового внеску

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники учасників справи:

від прокуратури: Панькевич Р.В.;

від позивача: Шмотолоха О.П. представник;

від відповідача: Безвенюк В.В., Думич А. М. представники.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Карелла про стягнення пайового внеску у розмірі 6 216 939, 30 грн.

Ухвалою суду від 02.01.2023 відкрито провадження у справі № 914/3385/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.01.2023. Ухвалою суду від 30.01.2023 підготовче судове засідання відкладено на 20.02.2023. Ухвалою суду від 20.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче судове засідання відкладено на 20.03.2023. Ухвалою суду від 20.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 10.04.2023. Ухвалою суду від 10.04.2023 поновлено відповідачу строк на подання відзиву та долучено відзив до матеріалів справи, судове засідання відкладено на 01.05.2023. В судовому засіданні, 01.05.2023, оголошено перерву до 22.05.2023.

В судове засідання, 22.05.2023, прокурор та представник позивача з`явилися, позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

В судове засідання, 22.05.2023, представники відповідача з`явилися, позовні вимоги заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у письмових запереченнях.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 22.05.2023 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Карелла про стягнення пайового внеску у розмірі 6 216 939, 30 грн.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор та позивач посилаються на те, що між Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - позивач) та замовником - ТзОВ Карелла (надалі - відповідач), 23.01.2017 було укладено договір про пайову участь № 16 (далі - договір № 16) у зв`язку із здійсненням будівництва торгово-житлового комплексу за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА,73.

Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач зобов`язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором та згідно з п. 2.2 договору, відповідач зобов`язується сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 16 841 658,53 грн у наступному порядку:

- 6 841 658, 53 грн по 31 грудня 2018 року;

- 10 000 000, 00 грн по 31 грудня 2019 року (але не пізніше дати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію).

28.12.2018 між сторонами укладена додаткова угода про внесення змін до договору про пайову участь від 23.01.2017 № 16, відповідно до якої внесли зміни до п. 2.2 договору про пайову участь та виклали його в наступній редакції: сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 16 841 658,53 грн: 300 000,00 грн по 20 березня 2018 року; 3 315 000,00 грн по 10 липня 2018 року; 1 570 000,00 грн по 03 серпня 2018 року; 1 656 658,53 грн по 30 листопада 2019 року; 10 000 000,00 по 31 грудня 2019 року (але не пізніше дати введення об`єкта в експлуатацію).

Відповідачем здійснено наступні оплати: 20.03.2018 в сумі 300 000, 00 грн; 10.07.2018 в сумі 3 315 000, 00 грн; 03.08.2018 в сумі 1 570 000, 00 грн; 04.07.2019 в сумі 1 000 000,00 грн; 19.12.2019 в сумі 840 000, 00 грн; 20.12.2019 в сумі 250 000, 00 грн; 20.12.2019 в сумі 840 000, 00 грн; 20.12.2019 в сумі 1 480 000, 00 грн; 24.12.2019 в сумі 300 000, 00 грн; 26.12.2019 в сумі 729 719,23 грн.

В порушення умов договору, відповідач не виконав зобов`язання за договором щодо сплати платежу у сумі 6 216 939, 30 грн.

Крім того, позивачем 28.01.2021 за вихідним № 2301-вих-6138 та 27.05.2022 за вихідним № 2301-вих-94 було надіслано на адресу відповідача претензію про наявність та необхідність сплати заборгованості за договором, яка залишилась без відповіді та реагування.

Такі обставини, на думку прокурора та позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів останнього і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги представники відповідача зазначили, що як вбачається із умов договору, розмір пайового внеску розраховувався згідно проектних площ об`єктів будівництва, які були зазначені у містобудівних умов та обмеженнях від 26.10.2015 № 192 та експертному звіті від 15.03.2016 № 14-0281-16.

Згідно попереднього розрахунку пайового внеску, пайовий внесок у розмірі 16 841 658, 53 грн був розрахований позивачем виходячи із намірів відповідача збудувати торговий центр загальною площею 10 257, 0 кв. м., багаторівневий гараж загальною площею 4 649, 50 кв. м , а також житлові будинки загальною площею 45 819, 50 кв. м. Отже, попередній розрахунок пайового внеску у розмірі 16 841 658, 53 грн був розрахований позивачем зважаючи на наміри відповідача збудувати торгово-житловий комплекс на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові загальною площею 60 726 кв. м.

Проте, в ході здійснення будівництва відповідач зміг реалізувати лише частину проекту будівництва. Так, відповідно до Сертифіката серія ІУ № 163180891083 від 30.03.2018 та Сертифіката серія ІУ № 163182351690 від 23.08.2018 відповідачем було здано в експлуатацію лише частину запроектованої площі об`єкту будівництва, а саме загальною площею 18 586 кв. м.

Відтак, із запланованих та передбачених попереднім розрахунком пайового внеску, 60 726 кв. м. площі об`єкту будівництва, які відповідач мав намір збудувати та здати в експлуатацію, відповідачем було збудовано та здано лише 18 586 кв. м.

З попередньо розрахованого пайового внеску в розмірі 16 841 658, 53 грн, відповідачем сплачено 10 624 719, 23 грн.

У відповідності до листів позивача від 11.07.2018 № 2301-1901 та від 08.08.2018 № 2301-2236, зобов`язання щодо сплати пайових внесків у частині зданих об`єктів будівництва виконані відповідачем у повному обсязі.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.05.2020 № 404 було затверджено нові містобудівні умови та обмеження за адресою вул. Героїв УПА, 73, що у м. Львові. Відповідно до пункту 3 вказаного рішення, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 від 26.10.2015 року № 192 втратили чинність. Відтак, очевидним є факт того, що з моменту втрати чинності містобудівних умов та обмежень від 26.10.2015 № 192, відповідно до яких був визначений попередній пайових внесок, техніко-економічні показники об`єкта будівництва остаточно змінились, а розмір пайового внеску підлягав коригуванню.

Отже, зважаючи на вищенаведені обставини, внаслідок скасування містобудівних умов та обмежень від 26.10.2015 № 192, змінились техніко-економічні показники об`єкту будівництва, що було підставою для коригування розміру пайового внеску на підставі розділу 3 договору № 16 та положення додатку до договору № 16. Відтак, з моменту скасування містобудівних умов та обмежень від 26.10.2015 № 192 зобов`язання відповідача перед позивачем за договором № 16 могло існувало лише щодо сплати пайового внеску розрахованого в частині об`єкту будівництва зданого в експлуатацію, а саме загальною площею 18 586 кв.м.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновків про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з таких мотивів.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини другої статті 11 ЦК України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як встановлено судом, між Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради та замовником будівництва - ТзОВ Карелла, 23.01.2017 укладено договір про пайову участь № 16 у зв`язку із здійсненням будівництва торгово-житлового комплексу за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 (надалі договір № 16).

Відповідно до п. 1.1 договору № 16, відповідач зобов`язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 2.2 договору № 16, відповідач зобов`язується сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 16 841 658, 53 грн.: 6 841 658, 53 грн по 31 грудня 2018 року, 10 000 000, 00 грн по 31 грудня 2019 року (але не пізніше дати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію).

26.10.2015 року ТзОВ Карелла отримало містобудівні умови та обмеження № 192 забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові.

Згідно вказаних містобудівних умов та обмежень від 26.10.2015 № 192, Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом № 14-0281-16, замовник ТзОВ Карелла, планував збудувати торгово-офісний центр (1-а черга) та житлові будинки (2-а черга) загальною площею 56 076, 50 кв.м., поділивши об`єм 2-ої черги будівництва на 3 пускові комплекси.

В подальшому, на підставі Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом від 20 квітня 2018 № 14-0675-18 було здійснено коригування проекту - 2-га черга будівництва була поділена на 4 пускові комплекси.

28.12.2018 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору про пайову участь від 23.01.2017 № 16, відповідно до якої було внесені зміни до п. 2.2 договору № 16 та викладено його в наступній редакції: сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 16 841 658, 53 грн: 300 000, 00 грн по 20 березня 2018 року; 3 315 000, 00 грн по 10 липня 2018 року; 1 570 000, 00 грн по 03 серпня 2018 року; 1 656 658, 53 грн по 30 листопада 2019 року; 10 000 000, 00 по 31 грудня 2019 року (але не пізніше дати введення об`єкта в експлуатацію).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції станом на дату укладення договору), (надалі - Закон). Відповідно до положень п. 4 ст. 1 Закону, замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до положень статті 40 Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Як вже зазначалося вище, на виконання вказаної норми Закону, позивач та відповідач уклали договір № 16, в якому визначено розмір та порядок сплати відповідного пайового внеску, виходячи з всього об`єму площ, який зазначений в додатку до договору про пайову участь (попередній розрахунок пайового внеску).

Попередній розрахунок пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для ТзОВ Карелла при будівництві торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у місті Львові здійснено на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 від 26.10.2015 року № 192, експертного звіту від 15.03.2016 року № 14-0281-16.

Відповідно до Сертифіката від 30 березня 2018 серія ІУ № 163180891083, засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта, а саме 1-го пускового комплексу (9 та 15-пов. 1-3 секції житлового будинку № 3, 4, 5 на генплані) загальною площею квартир 9 461,6 кв. м., площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 1 144,1 кв. м., кількість поверхів 9; 15 поверхів.

Своїм листом від 11.07.2018 № 2301-1901, Департамент економічного розвитку підтвердив виконання зобов`язання по сплаті пайового внеску при будівництві багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв УПА, 73 (1-ий пусковий комплекс, секція № 1-3).

Відповідно до Сертифіката від 23.08.2018 серії ІУ № 163182351690, засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта, а саме 4-го пускового комплексу (9 секція житлового будинку з комерційним приміщенням № 11 на генплані) загальною площею квартир 3 935,6 кв.м., площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 518,8 кв.м., кількість поверхів 15 поверхів.

Листом від 08.08.2018 № 2301-2236 Департамент економічного розвитку підтвердив виконання зобов`язання по сплаті пайового внеску при будівництві багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв УПА, 73 (4-ий пусковий комплекс, секція № 9).

Таким чином, замовником ТзОВ Карелла фактично було збудовано та здано в експлуатацію 30.03.2018 лише 1-ий пусковий комплекс (1-3 секції) та 23.08.2018 4-ий пусковий комплекс (9 секція).

Листи позивача від 11.07.2018 № 2301-1901 та від 08.08.2018 №2301-2236 свідчать про факт перерахунку відповідачем Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради розміру пайового внеску за введені в експлуатацію об`єкти власне з фактичних даних, які містяться в Сертифікаті від 30 березня 2018 серія ІУ № 163180891083 та Сертифікаті від 23.08.2018 серія ІУ № 163182351690.

В подальшому здача в експлуатацію згідно містобудівних умов та обмежень (від 26.10.2015 №192) та Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом № 14-0281-16 не відбувалась, будівництво 2-го та 3-го пускових комплексів відповідачем не здійснювалось. Отже, відповідно до Сертифіката від 30.03.2018 серія ІУ № 163180891083 та Сертифіката від 23.08.2018 серія ІУ № 163182351690 було здано лише частину проектної площі об`єкту будівництва, а саме загальною площею 18 586 кв.м. Відтак, із передбачених попереднім розрахунком пайового внеску, 60 726 кв. м. площі об`єкту будівництва, які відповідач мав намір здати в експлуатацію, відповідачем було збудовано та здано лише 18 586 кв.м.

Розділом 3 договору № 16 передбачено що у випадку зміни техніко-економічних показників об`єкта розмір пайового внеску буде відкоригований за фактичними техніко-економічними показниками та діючим показником опосередкованої вартості на час проведення розрахунку. Аналогічне положення міститься в попередньому розрахунку пайового внеску у створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для ТзОВ Карелла при будівництві торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові (додаток до договору № 16).

Будівництво 2-го та 3-го пускових комплексів та торгового центру відповідачем так і не було здійснено в запланованому об`ємі. У зв`язку із цим, ТзОВ Карелла звернулась до Львівської міської ради щодо затвердження нових містобудівних умов та обмежень.

Рішенням виконкому Львівської міської ради від 08.05.2020 № 404 було затверджено нові містобудівні умови та обмеження за адресою вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові. В пункті 3 додатку до рішення виконкому від 08.05.2020 № 404 зазначено: Вважати такими, що втратили чинність містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові від 26.10.2015 № 192.

Відтак, очевидним є факт того, що відповідач ТзОВ Карелла, з моменту втрати чинності попередніх містобудівних умов та обмежень не могло вводити в експлуатацію 2-ий та 3-ій пускові комплекси та торговий центр, які передбачались первинним проектом.

Таким чином, на підставі наведеної інформації розмір пайового внеску підлягав коригуванню за фактичними техніко-економічними показниками та діючим показником опосередкованої вартості на час проведення розрахунку, лише щодо об`єктів нерухомості, які були фактично введені в експлуатацію в 2018 році.

Судом встановлено, та не заперечується прокурором і позивачем, що відповідачем здійснено сплату пайових внесків на загальну суму в розмірі 10 624 719, 23 грн, а саме: 20.03.2018 в сумі 300 000, 00 грн; 10.07.2018 в сумі 3 315 000, 00 грн; 03.08.2018 в сумі 1 570 000, 00 грн; 04.07.2019 в сумі 1 000 000,00 грн; 19.12.2019 в сумі 840 000, 00 грн; 20.12.2019 в сумі 250 000, 00 грн; 20.12.2019 в сумі 840 000, 00 грн; 20.12.2019 в сумі 1 480 000, 00 грн; 24.12.2019 в сумі 300 000, 00 грн; 26.12.2019 в сумі 729 719, 23 грн.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовґязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на те, що пайові внески у частині зданих об`єктів будівництва виконані відповідачем у повному обсязі, зобов`язання відповідача за договором № 16 на підставі ст. 599 ЦК України, є такими що виконанні в цій частині належним чином.

Доводи представників прокуратури та позивача про те, що незважаючи на зміну показників будівництва, відповідні зміни та доповнення до договору № 16 внесені не були, відтак відповідач зобов`язаний сплатити пайовий внесок у первинно визначеному розмірі, не відповідають приписам ст. 3 ЦК України, якою до основних засад цивільного законодавства віднесено принципи справедливості, добросовісності та розумності, оскільки покладення на відповідача обов`язку зі сплати пайового внеску щодо обсягів будівництва, яке не було ним проведене, не відповідає засадам справедливості та розумності.

Крім цього, відповідно до ст. 40 Закону, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, однак прокурором та позивачем не надано доказів завершення будівництва об`єкта відповідачем відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові від 26.10.2015 № 192.

Щодо доводів представників відповідача про те, що прокурором подано позов у даній справі з порушенням вимог законодавства, що регулює діяльність прокуратури, то з цього приводу суд зауважує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1-3 ч. 4).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захисту законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено в пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Прокурор подаючи позов вказав на те, що незважаючи на обізнаність позивача про існування заборгованості, останній обмежився лише надісланням претензій на адресу відповідача, проте не вжив достатніх та ефективних заходів до захисту свого порушеного права, зокрема не пред`явив позов до суду. Ненадходження коштів зі сплати пайового внеску до місцевого бюджету перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси територіальної громади м. Львова та держави в цілому, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так суспільний інтерес, відтак прокурор звернувся до господарського суду з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене вище, суд розглянувши позовні вимоги вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 01 червня 2023 року.

Суддя Манюк П.Т.