Постанова

від 14.11.2023 по справі 914/3385/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 914/3385/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

прокуратури - Кузнєцова Ю.В.,

позивача - не з`явився,

відповідача - Думич А.М., Безвенюк В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Манюка П.Т.

від 22.05.2023 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

від 23.08.2023

за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карелла"

про стягнення пайового внеску у розмірі 6 216 939,30 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова, виступаючи в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карелла" про стягнення пайового внеску у розмірі 6 216 939,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою узгодженої сторонами суми пайової участі в розмірі 6 216 939,30 грн, визначеної договором про пайову участь № 16 від 23.01.2017.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

26 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карелла" отримало містобудівні умови та обмеження № 192 забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові.

Відповідно до містобудівних умов та обмежень від 26.10.2015 № 192, експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом від 15.03.2016 № 14-0281-16, замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карелла", планував збудувати торгово-офісний центр (1-а черга) та житлові будинки (2-а черга) загальною площею 56 076,50 кв. м, поділивши об`єм 2-ої черги будівництва на 3 пускові комплекси.

23 січня 2017 року між Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - Департамент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карелла" (надалі - Замовник) укладено договір про пайову участь № 16 у зв`язку із здійсненням будівництва торгово-житлового комплексу за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 (надалі - Договір), за змістом якого Замовник зобов`язався здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно з пунктом 2.2 Договору Замовник зобов`язався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 16 841 658, 53 грн, з яких: 6 841 658,53 грн по 31.12.2018, 10 000 000,00 грн по 31.12.2019 (але не пізніше дати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію).

У розділі 3 Договору сторони погодили, що у випадку зміни техніко-економічних показників об`єкта розмір пайового внеску буде відкоригований за фактичними техніко-економічними показниками та діючим показником опосередкованої вартості на час проведення розрахунку. Аналогічне положення міститься у наданому Департаментом Попередньому розрахунку пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для Товариства з обмеженою відповідальністю "Карелла" при будівництві торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові (додаток до Договору).

Попередній розрахунок пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для Товариства з обмеженою відповідальністю "Карелла" при будівництві торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у місті Львові здійснено на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 від 26.10.2015 № 192 та експертного звіту від 15.03.2016 № 14-0281-16.

Додатковою угодою від 28.12.2018 № 268 було внесено зміни до пункту 2.2 Договору, згідно з якими Замовник зобов`язався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 16 841 658, 53 грн, з яких: 300 000,00 грн по 20.03.2018; 3 315 000,00 грн по 10.07.2018; 1 570 000,00 грн по 03.08.2018; 1 656 658,53 грн по 30.11.2019; 10 000 000,00 по 31.12.2019 (але не пізніше дати введення об`єкта в експлуатацію).

На підставі Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом від 20.04.2018 № 14-0675-18 було здійснено коригування проекту - 2-га черга будівництва об`єкта була поділена на 4 пускові комплекси.

Сертифікатом від 30.03.2018 серія ІУ № 163180891083 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта: « 1-го пускового комплексу (9 та 15-пов. 1-3 секції житлового будинку № № 3, 4, 5 на генплані) загальною площею квартир 9 461,6 кв. м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 1 144,1 кв. м, кількість поверхів 9; 15 поверхів».

Сертифікатом від 23.08.2018 серії ІУ № 163182351690 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта: « 4-го пускового комплексу (9 секція житлового будинку з комерційним приміщенням № 11 на генплані) загальною площею квартир 3 935,6 кв. м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 518,8 кв. м, кількість поверхів 15 поверхів».

Замовником здійснено сплату пайових внесків у загальному розмірі 10 624 719,23 грн, а саме: 20.03.2018 в сумі 300 000,00 грн; 10.07.2018 в сумі 3 315 000,00 грн; 03.08.2018 в сумі 1 570 000,00 грн; 04.07.2019 в сумі 1 000 000,00 грн; 19.12.2019 в сумі 840 000,00 грн; 20.12.2019 в сумі 250 000,00 грн; 20.12.2019 в сумі 840 000,00 грн; 20.12.2019 в сумі 1 480 000,00 грн; 24.12.2019 в сумі 300 000,00 грн; 26.12.2019 в сумі 729 719,23 грн.

Листами від 11.07.2018 № 2301-1901 та від 08.08.2018 № 2301-2236 Департамент підтвердив виконання зобов`язання Замовника по сплаті пайового внеску при будівництві багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв УПА, 73 (1-ий пусковий комплекс, секція № 1-3 та 4-ий пусковий комплекс, секція № 9).

Будівництво 2-го та 3-го пускових комплексів та торгового центру Замовником так і не було здійснено в запланованому об`ємі. У зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карелла" звернулось до Львівської міської ради щодо затвердження нових містобудівних умов та обмежень.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.05.2020 № 404 було затверджено нові містобудівні умови та обмеження за адресою: вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові.

У пункті 3 додатку до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.05.2020 № 404 зазначено: "Вважати такими, що втратили чинність містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові від 26.10.2015 № 192 " (Додаток 8).

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2023 у справі № 914/3385/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- замовником (відповідачем) фактично збудовано та здано в експлуатацію 30.03.2018 лише 1-ий пусковий комплекс (1-3 секції) та 23.08.2018 4-ий пусковий комплекс (9 секція), а саме із передбачених попереднім розрахунком пайового внеску, 60 726 кв. м (площі об`єкту будівництва, які відповідач мав намір здати в експлуатацію), збудовано та здано в експлуатацію лише 18 586 кв. м;

- листи позивача від 11.07.2018 № 2301-1901 та від 08.08.2018 №2301-2236 свідчать про факт перерахунку розміру пайового внеску за введені в експлуатацію об`єкти власне з фактичних даних, які містяться в сертифікаті від 30.03.2018 № 163180891083 (першому сертифікаті) та сертифікаті від 23.08.2018 № 163182351690 (другому сертифікаті);

- будівництво 2-го та 3-го пускових комплексів та торгового центру відповідачем так і не було здійснено в запланованому об`ємі. У зв`язку із цим, відповідач звернувся до Львівської міської ради щодо затвердження нових містобудівних умов та обмежень;

- рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 404 від 08.05.2020 було затверджено нові містобудівні умови та обмеження за адресою вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові. Відповідно до пункту 3 додатку до зазначеного рішення: "Вважати такими, що втратили чинність містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові № 192 від 26.10.2015 року" (додаток 8);

- відповідач, з моменту втрати чинності попередніх містобудівних умов та обмежень не вводив в експлуатацію 2-ий та 3-ій пускові комплекси та торговий центр, які передбачались первинним проектом;

- прокурором та позивачем не надано доказів завершення будівництва об`єкта відповідачем відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові від 26.10.2015 № 192;

- судами встановлено та не заперечується учасниками справи, що відповідачем здійснено сплату пайових внесків на загальну суму в розмірі 10 624 719,23 грн;

- зважаючи на те, що пайові внески у частині зданих об`єктів будівництва виконані відповідачем у повному обсязі, зобов`язання відповідача за договором № 16 від 23.01.2017 на підставі статті 599 Цивільного кодексу України, є такими що виконані в цій частині належним чином, що також підтверджується листами Департаменту економічного розвитку № 2301-1901 від 11.07.2018 та № 2301-2236 від 08.08.2018.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що доводи прокурора про те, що незважаючи на зміну показників будівництва, відповідач зобов`язаний сплатити пайовий внесок у первинно визначеному розмірі не відповідають приписам статті 3 Цивільного кодексу України, якою до основних засад цивільного законодавства віднесено принципи справедливості, добросовісності та розумності, оскільки покладення на відповідача обов`язку зі сплати пайового внеску щодо обсягів будівництва, яке не було ним здане в експлуатацію та ним не здійснювалося, не відповідає засадам справедливості та розумності та вимогам норм спеціального закону.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційних скаргах скаржники просять скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження Заступником керівника Львівської обласної прокуратури зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статті 525, 629, 641, 651 Цивільного кодексу України, статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин) та не врахували правових висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 18.04.2019 у справі № 910/22752/17 та від 21.01.2021 у справі № 755/6962/19.

Підставою касаційного оскарження Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, при ухваленні оскаржуваних судових рішень у справі № 914/3385/22 суди застосували:

- статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19;

- статті 6 та 627 Цивільного кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 у справі № 6-230цс14;

- статтю 525 Цивільного кодексу України, частину 7 статті 193 Господарського кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 755/6962/19;

- статті 16, 651 Цивільного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18;

- частину 1 статті 530 Цивільного кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 755/19205/17;

- статтю 629 Цивільного кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14259/17, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 18.04.2019 у справі № 910/22752/17.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке.

Спірні правовідносини у даній справі пов`язані зі сплатою відповідачем пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, порядок якої визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) правовідносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити кошти, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України встановлює, що господарські зобов`язання можуть, зокрема, виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Вимогами частин 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено наступне зобов`язання замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті: такий замовник зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Отже, безпосередньо нормами законодавства (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов`язок замовників будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та перерахування до відповідного місцевого бюджету розміру внеску пайової участі, визначеного договором.

Як убачається з матеріалів даної справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання імперативних вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) 23.01.2017 між Департаментом та Замовником укладено Договір, за змістом якого Замовник зобов`язався здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим Договором.

Так, відповідно до пункту 2.2 Договору Замовник зобов`язався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 16 841 658, 53 грн, з яких: 6 841 658,53 грн по 31.12.2018, 10 000 000,00 грн по 31.12.2019 (але не пізніше дати прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію).

Попередній розрахунок пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для Товариства з обмеженою відповідальністю "Карелла" при будівництві торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у місті Львові здійснено на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 від 26.10.2015 № 192 та експертного звіту від 15.03.2016 № 14-0281-16.

Додатковою угодою від 28.12.2018 № 268 було внесено зміни до пункту 2.2 Договору, згідно з якими Замовник зобов`язався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 16 841 658, 53 грн, з яких: 300 000,00 грн по 20.03.2018; 3 315 000,00 грн по 10.07.2018; 1 570 000,00 грн по 03.08.2018; 1 656 658,53 грн по 30.11.2019; 10 000 000,00 по 31.12.2019 (але не пізніше дати введення об`єкта в експлуатацію).

Таким чином, аналіз чинного законодавства (станом на момент виникнення спірних правовідносин) та умови укладеного між сторонами Договору про пайову участь прямо передбачають обов`язок Замовника перерахувати кошти пайової участі в повному обсязі у строк до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, з якого (обов`язку) випливає відповідне господарське зобов`язання за Договором.

При цьому, слід зазначити, що 20.09.2019 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", пунктом 13 якого статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виключено. Вказаний Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 10-13 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2020 року.

Водночас пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" передбачено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, на яку посилаються скаржники:

«За змістом цього Закону та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

Стаття 40 № 3038-VI визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-VI після втрати нею чинності.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.».

Із оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій було враховано висновки Великої Палати Верховного Суду зазначені у вказаній постанові, тому відхиляються відповідні посилання скаржників про зворотнє.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом від 20.04.2018 № 14-0675-18 було здійснено коригування проекту - 2-га черга будівництва об`єкта була поділена на 4 пускові комплекси.

Сертифікатом від 30.03.2018 серія ІУ № 163180891083 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта: « 1-го пускового комплексу (9 та 15-пов. 1-3 секції житлового будинку № № 3, 4, 5 на генплані) загальною площею квартир 9 461,6 кв. м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 1 144,1 кв. м, кількість поверхів 9; 15 поверхів».

Сертифікатом від 23.08.2018 серії ІУ № 163182351690 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта: « 4-го пускового комплексу (9 секція житлового будинку з комерційним приміщенням № 11 на генплані) загальною площею квартир 3 935,6 кв. м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 518,8 кв. м, кількість поверхів 15 поверхів».

Будівництво 2-го та 3-го пускових комплексів та торгового центру Замовником так і не було здійснено в запланованому об`ємі. У зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карелла" звернулось до Львівської міської ради щодо затвердження нових містобудівних умов та обмежень.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.05.2020 № 404 було затверджено нові містобудівні умови та обмеження за адресою: вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові.

У пункті 3 додатку до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.05.2020 № 404 зазначено: "Вважати такими, що втратили чинність містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові від 26.10.2015 № 192 " (додаток 8).

Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій, Замовником фактично збудовано та здано в експлуатацію 30.03.2018 лише 1-ий пусковий комплекс (1-3 секції) та 23.08.2018 4-ий пусковий комплекс (9 секція), а саме із передбачених попереднім розрахунком пайового внеску, 60 726 кв. м (площі об`єкту будівництва, які відповідач мав намір здати в експлуатацію), збудовано та здано в експлуатацію лише 18 586 кв. м.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, Замовником здійснено сплату пайових внесків у загальному розмірі 10 624 719,23 грн, а саме: 20.03.2018 в сумі 300 000,00 грн; 10.07.2018 в сумі 3 315 000,00 грн; 03.08.2018 в сумі 1 570 000,00 грн; 04.07.2019 в сумі 1 000 000,00 грн; 19.12.2019 в сумі 840 000,00 грн; 20.12.2019 в сумі 250 000,00 грн; 20.12.2019 в сумі 840 000,00 грн; 20.12.2019 в сумі 1 480 000,00 грн; 24.12.2019 в сумі 300 000,00 грн; 26.12.2019 в сумі 729 719,23 грн.

Листами від 11.07.2018 № 2301-1901 та від 08.08.2018 № 2301-2236 Департамент підтвердив виконання зобов`язання Замовника по сплаті пайового внеску при будівництві багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв УПА, 73 (1-ий пусковий комплекс, секція № 1-3 та 4-ий пусковий комплекс, секція № 9).

Також учасниками справи не заперечувалось те, що відповідачем здійснено сплату пайових внесків на загальну суму в розмірі 10 624 719,23 грн.

Зважаючи на те, що пайові внески у частині зданих об`єктів будівництва виконані Замовником у повному обсязі, суди першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано зазначили, що зобов`язання відповідача за Договором на підставі статті 599 Цивільного кодексу України, є такими що виконані в цій частині належним чином, що також підтверджується листами Департаменту економічного розвитку № 2301-1901 від 11.07.2018 та № 2301-2236 від 08.08.2018.

Крім того, як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, будівництво 2-го та 3-го пускових комплексів та торгового центру на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові Замовником так і не було здійснено в запланованому об`ємі.

При цьому, прокурором та позивачем не надано доказів завершення будівництва об`єкта відповідачем відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові від 26.10.2015 № 192, згідно з якими площа об`єкта будівництва, які відповідач мав намір здати в експлуатацію 60 726 кв. м.

Таким чином, враховуючи як чинне законодавство станом на момент виникнення спірних правовідносин та умови Договору, які передбачають обов`язок Замовника перерахувати кошти пайової участі в повному обсязі у строк до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, а саме, відсутності доказів завершення будівництва об`єкта відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові від 26.10.2015 № 192 та сплати Замовником пайових внесків у частині зданих об`єктів будівництва у повному обсязі, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пайового внеску у розмірі 6 216 939,30 грн (за незавершений об`єкт будівництва), є обґрунтованими.

Щодо доводів сторін про обов`язковість умов Договору та обов`язок Замовника сплатити пайовий внесок у розмірі та строки, визначені Договором, Суд зазначає таке.

Так, дійсно, договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Тлумачення статті 629 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Отже, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків, моменту виникнення зобов`язання.

Як зазначалось вище, сам Договір укладено сторонами на виконання імперативних вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Аналіз чинного законодавства (станом на момент виникнення спірних правовідносин) та умови укладеного між сторонами Договору про пайову участь прямо передбачають обов`язок Замовника перерахувати кошти пайової участі в повному обсязі у строк до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, з якого (обов`язку) випливає відповідне господарське зобов`язання за Договором.

Крім того, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у розділі 3 Договору сторони погодили, що у випадку зміни техніко-економічних показників об`єкта розмір пайового внеску буде відкоригований за фактичними техніко-економічними показниками та діючим показником опосередкованої вартості на час проведення розрахунку. Аналогічне положення міститься у наданому Департаментом Попередньому розрахунку пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для Товариства з обмеженою відповідальністю "Карелла" при будівництві торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові (додаток до Договору).

Попередній розрахунок пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для Товариства з обмеженою відповідальністю "Карелла" при будівництві торгово-житлового комплексу на вул. Героїв УПА, 73 у місті Львові здійснено на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 від 26.10.2015 № 192 та експертного звіту від 15.03.2016 № 14-0281-16.

У подальшому, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.05.2020 № 404 було затверджено нові містобудівні умови та обмеження за адресою: вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові, а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові від 26.10.2015 № 192 вирішено вважати такими, що втратили чинність.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що після укладення Договору відбулась зміна техніко-економічних показників об`єкта будівництва у сторону зменшення площі об`єкта будівництва.

Таким чином, враховуючи зміну техніко-економічних показників об`єкта будівництва, та умови розділу 3 Договору та умови Попереднього розрахунку пайового внеску, наданого Департаментом, у Департамента виник обов`язок здійснити корегування розміру пайового внеску, чого останнім не здійснено.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, незважаючи на зміну техніко-економічних показників об`єкта будівництва та невиконання Департаментом зобов`язань щодо здійснення корегування розміру пайового внеску, тобто невиконання умов Договору, та одночасне вимагання Департаментом виконання умов Договору іншою стороною (Замовником) зі сплати пайового внеску у первинно визначеному розмірі (зі сплати пайового внеску щодо обсягів будівництва, яке не було ним здане в експлуатацію та ним не здійснювалося), суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що правовідносини у даній справі № 914/3385/22 та у справах, на які посилаються скаржники, не є релевантними. Так, відповідні висновки надавалися Верховним Судом у неподібних даній справі правовідносинах (№ 6-230цс14 - спір стосувався визнання шлюбного договору недійсним та визнання майна особистою приватною власністю; № 755/6962/19 - спір щодо визнання недійсним кредитного договору; № 914/2649/17 - спір щодо внесення змін у договір оренди нежитлових приміщень; № 908/299/18 - спір щодо поновлення договору оренди землі; № 755/19205/17 - спір щодо визнання кредитних договорів та договору іпотеки такими, що припинено; № 910/14259/17 - спір щодо стягнення заборгованості за договором оренди; № 355/385/17 - спір щодо відносин страхування; № 910/22752/17 - спір щодо розірвання договору підряду.

З огляду на викладене, Суд відхиляє аргументи скаржників про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.01.2021 у справі № 755/6962/19, від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, від 28.04.2021 у справі № 755/19205/17, від 10.05.2018 у справі № 910/14259/17, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 18.04.2019 у справі № 910/22752/17 та Верховного Суду України, викладеного у постанові від 28.01.2015 у справі № 6-230цс14.

6. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційних скарг Заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, залишення без змін.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 у справі № 914/3385/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді Г.О. Вронська

І.Д. Кондратова