Постанова

від 29.05.2023 по справі 501/2318/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4782/23

Справа № 501/2318/22

Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.05.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Стахової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мокана В.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області, Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області, Громадська організація «Дачне товариство «Клуб рибалок-аматорів»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 ,

на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 листопада 2022 року та ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 15 листопада 2022 року, постановлені судом у складі судді Смирнова В.В. у м. Чорноморськ Одеської області,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області, Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області, Громадська організація «Дачне товариство «Клуб рибалок-аматорів»,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, в обґрунтування якого зазначив, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08.08.2006 року у справі № 2-1799 визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0197 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_2 право власності на будинок-дачу загальною площею 135,9 кв.м з надвірними спорудами, розташований на зазначеній земельній ділянці.

07.09.2006 року Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Іллічівської міської ради Одеської області зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на вказаний будинок.

ОСОБА_2 не зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 0,0197 га.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 29.11.2010 року у справі № 2-2225/2010 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитом в розмірі 510771,33 грн та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 228/П від 16 жовтня 2006 року, звернуто стягнення на будинок-дачу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

В межах виконавчого провадження № 57859977 з примусового виконання заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29.11.2010 року зазначений будинок продано з прилюдних торгів, переможцем яких став ОСОБА_1

30.10.2019 року приватним нотаріусом Чорноморського нотаріального округу Одеської області Шевченко Валерією Марківною зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на будинок-дачу за адресою: АДРЕСА_1 .

У період з 27.03.2020 року по 14.12.2021 року на нерухоме майно - будинок-дача, був накладений та діяв арешт (обтяження нерухомого майна).

30.09.2020 року державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко Світлана Ігорівна прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень право власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - дачного будинку (будинок-дача), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що має місце подвійна реєстрація, проте єдиним законним власником цього нерухомого майна є позивач.

Тому позивач вважав, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на вказаний об`єкт нерухомого майна підлягає скасуванню у судовому порядку, а право власності підлягає припиненню з подальшим внесенням відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, зазначив, що 21.05.2021 року державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Шалар Віталієм Олеговичем зареєстровано за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га.

Вказана земельна ділянка знаходиться під об`єктом нерухомого майна - будинок-дача загальною площею 135,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач просив суд скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - дачний будинок (будинок-дача), загальною площею 135.9 кв.м., житловою площею 78.4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , буд АДРЕСА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Припинити право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - дачний будинок (будинок-дача), розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 земельну ділянку із кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Іллічівський міський суд Одеської області ухвалою від 15 листопада 2022 року постановив розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння проводити у порядку письмового провадження на підставі письмових доказів та письмових пояснень сторін.

Іллічівський міський суд Одеської області рішенням від 25 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовив.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того задоволення позовноївимоги проскасування державноїреєстрації прававласності суперечить ч.1ст.4Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно доякої право власності підлягає державній реєстрації, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно. Тому вважав, що замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача, який вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , просить скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 15 листопада 2022 року про проведення судового розгляду у порядку письмового провадження та скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 листопада 2022 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що 12.09.2022 року судом відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. В порушення вимог ст. 200 ЦПК Укрїни, суд першої інстанції не закрив підготовче провадження у справі та не призначив справу до розгляду по суті, а 15.11.2022 року постановив ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі письмових доказів та письмових пояснень сторін, не врахувавши при цьому, що ціною позову у даній справі є 846007,76 грн, тому відповідно до ст. 274 ЦПК України вказана справа не відноситься до категорії тих, які можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо відмови суду першої інстанціх у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 , позивач зазначив, відносно одного об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі існують дві реєстраційні дії з реєстрації права власності на позивача та відповідача, що суперечить вимогам чинного законодавства. При цьому ОСОБА_1 набув спірне майно у встановленому законом порядку, а право власності ОСОБА_6 є припиненим, тому є підстави для скасування повторно зареєстрованого права власності ОСОБА_6 . На думку скаржника, ним обрано вірний спосіб захисту порушеного права, а задоволення позову в цій частині призведе до поновлення прав позивача, закриття розділу щодо незаконної реєстрації права власності за відповідачем та існування в Реєстрі єдиного запису про право власності ОСОБА_1 на будинок. Також скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано до вказаних правовідносин норми матеріального права, а саме положення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Факт того, що державна реєстрація права власності проведена за відповідачем на підставі рішення суду для вирішення справи по суті значення не має, оскільки цивільно-правова підстава для реєстрації права власності на момент її проведення припинена, внаслідок примусового виконання рішення суду, публічного продажу майна та переходу права власності. Також, судом першої інстанції залишено поза увагою факт незаконних дії державного реєстратора та ОСОБА_2 .

Щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, позивач зазначив, що всупереч положенням ст. 263, 265 ЦПК України в рішенні суду відсутнє будь-яке обґрунтування. Скаржник послався на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 року у справі № 318/1274/18, відповідно до яких, особи які набули право власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. Тому факт реєстрації права власності на земельну ділянку не є підставою для визнання за нею цього права, адже остання його втратила внаслідок переходу права власності на будинок, розташований на вказаній ділянці.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.01.2023 року ОСОБА_2 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснювалось Великодолинській селищній раді Одеського району Одеської області, Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області, Дачненській сільській раді Одеського району Одеської області, Громадській організації «Дачне товариство «Клуб рибалок-аматорів» право подати до Одеського апеляційного суду пояснення у письмовій формі, проте пояснень не надходило.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Також просить поновити строк на надання відзиву, посилаючись на те, що копію апеляційної скарги та ухвалу про відкриття провадження не отримувала. До відзиву відповідачем долучено копії листів Міністерства юстиції України № 100302/С-29868/20.2.1 від 28.01.2021 року та № 107478/С-29868/20.3.1 від 11.11.2021 року і копію довідки за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 09.11.2021 року.

Дослідивши наданий відповідачем відзив з додатками та клопотання про поновлення строку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Так, ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.01.2023року ОСОБА_2 роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали та апеляційної скарги.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокремаадресиелектронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована у підсистемі «Електронний кабінет» за допомогою своєї офіційної електронної адреси.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєструвалиЕлектроннийкабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання доЕлектронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Одеським апеляційним судом відповідачу надсилалась копія апеляційної скарги та ухвала про відкриття провадження у справі, які доставлені до електронного кабінету 19.01.2023 року та 25.01.2023 року відповідно, що підтверджується довідками.

Враховуючи викладене, останнім днем для подання відзиву є 06 лютого 2023 року.

З відзивом на апеляційну скаргу ОСОБА_2 звернулась 03.04.2023 року, в якому просила поновити строк на подання відзиву, в обґрунтування клопотання зазначила, що ні апеляційну скаргу, ні ухвалу про відкриття провадження не отримувала.

Отже відзив подано з пропуском строку, встановленого ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.01.2023 року.

Відповідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право навчиненняпроцесуальноїдії втрачаєтьсяіззакінченнямстроку,встановленогозакономабо судом.

Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у поновленні строку на подання відзиву, відзив залишено без розгляду, оскільки факт отримання ОСОБА_2 копії ухвали про відкриття провадження та апеляційної скарги підтверджується матеріалами справи, інших поважних причин пропуску строку на подання відзиву клопотання про поновлення строку не містить.

Щодо долученихдо відзивудоказів,а саме: копій листів Міністерства юстиції України № 100302/С-29868/20.2.1 від 28.01.2021 року та № 107478/С-29868/20.3.1 від 11.11.2021 року і копії довідки за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 09.11.2021 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до ч. 2 ст.43ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів до суду.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначенічастиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 8 статті 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 3статті 367ЦПК Українивстановлено,що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Звертаючись до суду з відзивом на апеляційну скаргу та додаючи до неї нові докази відповідачем не викладені обставини та не надано доказів неможливості подання як до суду першої інстанції, так і до апеляційного суду, у визначений цивільним процесуальним законодавством строк, вказаних доказів, також у відзиві відсутнє клопотання про приєднання та дослідження доданих документів.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що докази, які надано ОСОБА_2 до відзиву на апеляційну скаргу, а саме: копії листів Міністерства юстиції України № 100302/С-29868/20.2.1 від 28.01.2021 року та № 107478/С-29868/20.3.1 від 11.11.2021 року і копії довідки за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 09.11.2021 року, не підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції.

Великодолинській селищній раді Одеського району Одеської області копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги надсилась засобами поштового зв`язку та отримана 28.03.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дачненській сільській раді Одеського району Одеської області, Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області та Громадській організації «Дачне товариство «Клуб рибалок-аматорів» копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги надсились на електронну пошту.

Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області ухвалу про відкриття провадення та апеляційну скаргу отримала 10.03.2023 року, що підтверджується довідками.

Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області ухвалу про відкриття провадення та апеляційну скаргу отримала 10.03.2023 року, що підтверджується довідками.

Громадська організація «Дачне товариство «Клуб рибалок-аматорів» ухвалу про відкриття провадження та апеляційну скаргу отримала 14.03.2023 року, що підтверджується довідками.

Позивач в судове засідання не з`явився, до дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, повістку отримав 19.04.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача який приймав участь у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач та представник відповідача, які приймали участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, апеляційну скаргу просили залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Треті особи в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області повістку отримала 18.04.2023 року, Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області повістку отримала 19.04.2023 року, Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області повістку отримала 21.04.2023 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Громадська організація «Дачне товариство «Клуб рибалок-аматорів» судову повістку отримала 25.05.2023 року на електронну пошту з якої здійснювалось листування з Одеським апеляційним судом.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 і її представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що задоволення позовноївимоги проскасування державноїреєстрації прававласності суперечить ч.1ст.4Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно доякої право власності підлягає державній реєстрації, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно. Тому вважав, що замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача, який вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову

Проаналізувавши встановленісудом першоїінстанції обставиниу справіколегія суддіввважає,за необхіднезазначити наступне.

Згідно ч.2ст.19ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється заправилами,передбаченими цимКодексом,у порядку: 1)наказного провадження; 2)позовного провадження(загальногоабо спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є в тому числі справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 12 вересня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області, Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області, та визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання з повідомленням учасників справи на 06 жовтня 2022 року на 14 годину.

Отже, Іллічівський міський суд Одеської області, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, не визнавав дану справу малозначною, а визначив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи , зокрема малозначні справи.

Згідно п.5ч.4ст.274ЦПК Українив порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. (ч. 9 ст. 19 ЦПК України).

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн.

В позовній заяві позивачем зазначена ціна позову у розмірі 846007,76 грн.

Оскільки ціна позову становить 846007,76 грн, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн х 250 = 620250 грн), то дана справа не підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 15 листопада 2022 року розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння визначено проводити у порядку письмового провадження на підставі письмових доказів та письмових пояснень сторін.

Проте, судом першої інстанції не враховано положення ч. 4ст.274ЦПК України та в порушення вимог процесуального законодавства призначено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, в порядку спрощеного провадження.

Слід зазначити, що суд першої інстанції ухвалою від 12 вересня 2022 року визначив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, отже відповідно до ст. 277 ЦПК України суд не мав права переходити до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

З огляду на викладене заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що розгляд даної справи повинен був проводитися за правилами загального позовного провадження, у судовому засіданні за участю всіх учасників справи, а прийняття судом ухвали про розгляд справи в порядку письмового провадження суперечить засадам цивільного судочинства.

За таких обставин ухвала Іллічівського міського суду Одеської області від 15 листопада 2022 року підлягає скасуванню в частині проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув в порядку письмового провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, то це є порушенням норм процесуального права і є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції апеляційним судом та ухвалення нового рішення (п. 7 ч. 3ст. 376 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності, суд першої інстанції вважав, що належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини четвертої статті 265 ЦПК Україниу мотивувальнійчастині рішеннязазначаються:1)фактичні обставини,встановлені судом,та змістспірних правовідносин,з посиланнямна докази,на підставіяких встановленівідповідні обставини;2)докази,відхилені судом,та мотивиїх відхилення;3)мотивована оцінкакожного аргументу,наведеного учасникамисправи,щодо наявностічи відсутностіпідстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Так, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Мотивованість судового рішення - це відображення всіх мотивів та обґрунтувань судового рішення у його змісті.

Однак, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції належним чином не встановив усіх фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не надав належної оцінки доказам, а лише послався на неналежний спосіб захисту. При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки, в мотивувальній частині відсутні мотиви відмови та не встановлені обставини справи.

Виходячи з зазначеного оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та невмотивованим.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08.08.2006 року у справі № 2-1799 визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0197 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , буд АДРЕСА_3 та на будинок-дачу загальною площею 135,9 кв.м з надвірними спорудами, розташований на зазначеній земельній ділянці.

Відповідно до реєстраційного посвідчення від 07.09.2006 року КП «БТІ» Іллічівської міської ради Одеської області зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на будинок-дачу загальною площею 135,9 кв. м, у тому числі жилої площі 78,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та внесено запис в реєстрову книгу № ДС 1 за реєстровим номером № 97, сторінка № 131, про що видано реєстраційне посвідчення № НОМЕР_1 .

Рішенням Іллічівської міськоїради Одеськоїобласті №122/17-Увід 24.11.2006року ОСОБА_2 наданодозвіл нарозробку проектувідведення земельноїділянки площею0,0197га дляіндивідуального дачногобудівництва,розташовану заадресою: АДРЕСА_1 , для подальшого оформлення права власності на дану земельну ділянку.

Рішенням Іллічівськоїміської радиОдеської області№ 408/106-Увід 11.04.2008року припиненоправо користуваннячастиною земельноїділянки площею0,0197га громадській організації«Клуб рибалок-аматорівІллічівського морського торговельного порту», що знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , та громадській організації «Клуб рибалок-аматорів Іллічівського морського торговельного порту» внести зміни до договору оренди землі.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 29.11.2010 року у справі № 2-2225/2010 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 510771,33 грн, та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 228/П від 16 жовтня 2006 року, звернуто стягнення на будинок-дачу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 135,9 кв.м, що належить ОСОБА_2 .

В межах виконавчого провадження № 57859977 з примусового виконання заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29.11.2010 року у справі № 2-2225/2010 року, вказане нерухоме майно продано з прилюдних торгів та позивач ОСОБА_1 став переможцем електронних торгів з реалізації лоту № 370809 будинку-дачі загальною площею 135,9 кв м, у тому числі жилої площі 78,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оформлено протоколом № 433179 від 23.09.2019 року. Як переможець торгів позивач ОСОБА_1 отримав від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.10.2019 року.

30.10.2019 року приватним нотаріусом Чорноморського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на будинок-дачу загальною площею 135,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 49429077, реєстраційний об`єкт нерухомого майна: 1949240751108 та видано позивачу свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зареєстровано в реєстрі № 1872 від 30.10.2019 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 право власності на будинок-дачу загальною площею 135,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , буд АДРЕСА_3 набув, придбавши нерухоме майно з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження з виконання заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29.11.2010 року у справі № 2-2225/2010 року, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 228/П від 16 жовтня 2006 року, звернуто стягнення на будинок-дачу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 135,9 кв.м, що належить ОСОБА_2 на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня 2006 року. Таким чином, право власності ОСОБА_2 на вказаний будинок-дачу припинено.

25.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звертався до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0197 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

31.08.2020 року ОСОБА_2 зверталася до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0197 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області № 98/60-VIII від 18.06.2021 року відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0197 га для індивідуального дачного будівництва (код згідно з КВЦПЗ: 07.03) за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області № 98/62- VIII від 18.06.2021 року також відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0197 га для індивідуального дачного будівництва (код згідно з КВЦПЗ: 07.03) за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на час розгляду даної справи у провадженні Іллічівського міського суду Одеської області перебуває об`єднана цивільна справа № 2-2225/10 за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29.11.2010 року у справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Стрижак Н.С. з вимогами про визнання недійсним договору іпотеки, виключення з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке передане в іпотеку, та за позовом ОСОБА_2 до Приватного виконавця Одеського виконавчого округу Притуляк В.М., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_1 , третя особа - ПАТ АБ «Укргазбанк», приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. про визнання недійсними електронних торгів арештованого майна, скасування протоколу електронних торгів, скасування акту приватного виконавця, визнання недійсним та скасування свідоцтва, скасування реєстрації права власності.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата формування 15.12.2021 року за ОСОБА_2 30.09.2020 року зареєстровано право власності на нерухоме майно дачний будинок, загальною площею 135,9 кв.м, житлова площа 78,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2192979651108. Підстава державної реєстрації: рішення суду, серія та номер 2-1799, виданий 08.08.2006 року, видавник Іллічівський міський суд Одеської області. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54565699 від 13.10.2020 року 15:59:39 державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко С.І.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата формування 21.01.2021 року за ОСОБА_1 30.10.2019 року зареєстровано право власності на нерухоме майно будинок-дача, загальною площею 135,9 кв.м, житлова площа 78,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1949240751108. Підстава державної реєстрації: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 1872, виданий 30.10.2019 року, видавник приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49429077 від 30.10.2019 року 13:28:59 приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М.

Листом за № А-27/2 від 10.02.2022 року у відповідь на адвокатський запит № 379-ц/00451/2020-1065/6272 від 28.01.2022 року КП «БТІ» ЧМР повідомило, що за даними інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 розташований будинок-дача, загальною площею 135,9 кв.м. Станом на 29.12.2012 року власником є ОСОБА_2 .

Об`єкти нерухомого майна будинок-дача, загальною площею 135,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1949240751108 та будинок-дача, загальною площею 135,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2192979651108, є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна та однією й тією ж самою адресою.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 повторно зареєструвала право власності на дачний будинок, загальною площею 135,9 кв.м, житлова площа 78,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , надавши повторно для реєстрації рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08.08.2006 року, після припинення права у зв`язку із зверненням стягнення на це майно на підставі судового рішення та придбання вказаного майна ОСОБА_1 з прилюдних торгів та здійснення реєстрації.

У зв`язу із чим, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на одне й те саме нерухоме майно - дачний будинок, загальною площею 135,9 кв.м, житлова площа 78,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , існує два діючих та активних записів про належність двом фізичним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності із часткою 1/1, вказаному майну присвоєно два реєстраційних номера 1949240751108 та 2192979651108.

Відповідачем належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин суду не надано.

Стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»регламентує внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом першим частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною першоюстатті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

У частині другійстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції, чинній до 16 січня 2020 року) унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Згідно ізЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня2020 року,статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.12.2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) зазначила, що «порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьоїстатті 26 Закону № 1952-IV. Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем. При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьоїстатті 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення».

Колегія суддів вважає, оскільки реєстрація права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно дачний будинок, загальною площею 135,9 кв.м, житлова площа 78,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена повторно на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08.08.2006 року, після звернення стягнення на це майно на підставі судового рішення та придбання вказаного майна ОСОБА_1 з прилюдних торгів та здійснення державної реєстрації, то позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації речових права, а саме права власності, припинення права власності на нерухоме майно підлягають задоволенню і це не призведе до стану правової невизначеності щодо спірного нерухомого майна.

Щодо витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки.

Правилом частини першоїстатті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно достатті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого порушеного права.

За змістом статей317,319 ЦК Українисаме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина першастатті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 125 ЗК України право власностіна земельнуділянку,а такожправо постійногокористування таправо орендиземельної ділянкивиникають змоменту державної реєстрації цих прав.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 15.12.2021 року - 02.06.2021 року державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Шалар Віталієм Олеговичем прийнято рішення № 58495979 (з відкриттям розділу) та зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га, підстава державної реєстрації: рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08.08.2006 року, серія та номер: 2-1799.

Дана земельна ділянка знаходиться під об`єктом нерухомого майна - будинок-дача загальною площею 135,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га, виникло у ОСОБА_2 з моменту державної реєстрації 02.06.2021 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що станом на час придбання нерухомого майна будинку-дачі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 135,9 кв.м, з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження з виконання заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29.11.2010 року у справі № 2-2225/2010 року та здійснення 30.10.2019 року приватним нотаріусом Чорноморського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказаний будинок-дачу, земельна ділянка із кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га, не була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 .

Звертаючись до суду із позовом позивач просив витребувати з чужого незаконного володіння земельну ділянку, кадастровий номер 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га.

ЦК Українипередбачені засади захисту права власності. Зокрема, відповідно до закріпленого устатті 387 ЦК Україниправила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Витребувати майно з чужого незаконного володіння може лише власник цього майна, однак позивач ОСОБА_1 не є і не був власником земельної ділянки, а за відповідачем ОСОБА_2 станом на час придбання позивачем нерухомого майна будинку-дачі з прилюдних торгів, земельна ділянка із кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га, не була зареєстрована на останньою на праві власності, тому відсутні передбачені статтею 388 ЦК України підстави для звернення позивача до суду із позовом про витребування майна.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га не підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем в позовній заяві у відповідності до вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ч. 1 ст. 134 ЦПК України зазначався попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається із витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен маєправона професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїхправ.

Відповідно до частини першоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українипередбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 137 ЦК Українивитрати,пов`язаніз правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розміргонорарувизначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

У постановіВеликої ПалатиВерховногоСудувід 16листопада2022рокуусправі №922/1964/21-ц(провадження№12-14гс22)зазначено,щоневрахуваннясудом умовдоговору пронаданняправовоїдопомоги щодопорядкуобчислення гонораруневідповідає принципусвободи договору,закріпленомуустатті 627ЦКУкраїни.Заналізунорми статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорарможе встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатськогогонораруне обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару,який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміругонорарусторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованогогонорарузі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

07 жовтня 2020 року між Адвокатським об`єднанням «Лещенко, Дорошенко і партнери» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги.

03 червня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 07 жовтня 2020 року.

Пунктом 1 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 07 жовтня 2020 року передбачено, що відповідно до п.п. 1.1.1, 1.2, 7.3, 7.5, 7.6 договору про надання правової допомоги клієнт надає, а АО «ЛДП» приймає доручення на: представництво інтересів клієнта у суді першої та апеляційної інстанції в якості позивача у цивільній справі з вимогами про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 та припинення права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - дачний будинок (будинок-дача), загальною площею 135,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь клієнта земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0820.

Пунктом 2 додаткової угоди від 03.03.2021 року до договору про надання правової допомоги № 00451 від 07.10.2020 року визначено, що гонорар за виконання доручення, визначеного у п. 1 цієї додаткової угоди становить 15000 грн.

З акту здачі-приймання наданої правничої допомоги від 18.11.2022 року вбачається, що АО «ЛДП» надав, а клієнт прийняв правничу допомогу, передбачену п. 1.1., 1.1.1 договору про надання правової допомоги, гонорар складає 15000 грн.

При цьому, позивачем зазначено, що з урахуванням виконаних адвокатом робіт, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у Іллічівському міському суді Одеської області склали 10000 грн.

На підтвердження оплати виконаних адвокатом робіт позивачем надано ксерокопію квитанції № 6К92-0Х35-СКТЗ-ТВ34 від 20.07.2022 року, згідно якої ОСОБА_1 сплачено АО «ЛДП» суму у розмірі 15000 грн згідно договору № 00451 від 07.10.2020 року.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат у відповідності до вимогст. 137 ЦПК Українивідсутні.

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат, то колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу за надання правничої допомоги у суді першої інстанції у розмірі 8225 грн.

Щодо судових витрат

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції від 11.08.2022 року позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 8640,08 грн. За подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в сумі 12690,12 грн, що підтверджується квитанцією від 12.01.2023 року.

Оскільки позовнівимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, то з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 6958,68 грн, а за подання апеляційної скарги в сумі 10438,05 грн, всього 17396,73 грн.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_3 ,в частиніоскарження рішеннясуду задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності на нерухоме майно задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - дачний будинок (будинок-дача), загальною площею 135.9 кв.м., житловою площею 78.4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2192979651108, номер запису про право власності 38650213, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень 54565699 від 13.10.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Припинити право власності на нерухоме майно - дачний будинок (будинок-дача), загальною площею 135.9 кв.м, житловою площею 78.4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 219297965Д108, номер запису про право власності 38650213, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень 54565699 від 13.10.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), зареєстроване за ОСОБА_2 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га відмовити.

Апеляційну ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_3 ,в частиніоскарження ухвалисуду задовольнити частково.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 15 листопада 2022 року скасувати в частині проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платник податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір у сумі 17396,73 грн, витрати на правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції у розмірі 8225 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02 червня 2023 року.

Головуючий В.А.Коновалова

Судді М.В. Назарова

Н.В. Стахова