Постанова

від 29.05.2024 по справі 501/2318/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

справа № 501/2318/22

провадження № 61-10489св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи, як не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області, Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Блинду Анастасією Василівною , на постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2023 рокуі виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , треті особи, як не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області, Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області, Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області, про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, щорішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня 2006 року у справі № 2-1799 визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0197 га, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , а також право власності на будинок-дачу загальною площею 135,9 кв. м з надвірними спорудами, розташований на зазначеній земельній ділянці. 07 вересня 2006 року КП «Бюро технічної інвентаризації» Іллічівської міської ради Одеської області зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на вказаний будинок. ОСОБА_2 не зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 0,0197 га.

3. Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області

від 29 листопада 2010 року у справі № 2-2225/2010 року стягнуто з

ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитом в розмірі 510 771, 33 грн та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 228/П від 16 жовтня 2006 року звернуто стягнення на будинок-дачу, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

4. ОСОБА_1 посилався на те, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 листопада 2010 року він придбав зазначений будинок з прилюдних торгів.

5. 30 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Чорноморського нотаріального округу Одеської області Шевченко В. М. зареєстровано за ним право власності на будинок-дачу за адресою:

АДРЕСА_1 .

6. У період з 27 березня 2020 року по 14 грудня 2021 року на нерухоме

майно - будинок-дачу був накладений та діяв арешт (обтяження нерухомого майна).

7. 30 вересня 2020 року державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко С. І. прийняла рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на дачний будинок (будинок-дачу), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

8. Позивач вважав, що державна реєстрація права власності за

ОСОБА_2 на вказаний об`єкт нерухомого майна підлягає скасуванню у судовому порядку, а право власності підлягає припиненню з подальшим внесенням відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

9. Крім того, зазначав, що 21 травня 2021 року державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Шалар В. О. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га під будинком-дачею.

10. З урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити: скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - дачний будинок (будинок-дача), загальною площею 135,9 кв. м, житловою площею 78,4 кв. м, розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно); припинити право власності

ОСОБА_2 на нерухоме майно - дачний будинок (будинок-дача), розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на його користь земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

11. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області у складі судді

Смирнова В. В. від 25 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить частині першій статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини у Державному реєстрі прав на нерухоме майно у частині належності права власності на спірне майно. Тому суд вважав, що замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію у Державному реєстрі прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача, який вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову, який не був заявлений позивачем у цій справі.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Одеського апеляційного суду від 29 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 у частині оскарження рішення суду задоволено частково.

14. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності на нерухоме майно задоволено.

15. Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - дачний будинок (будинок-дача), загальною площею

135,9 кв. м, житловою площею 78,4 кв. м, розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2192979651108, номер запису про право власності 38650213, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень 54565699 від 13 жовтня

2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

16. Припинено право власності на нерухоме майно - дачний будинок (будинок-дача), загальною площею 135,9 кв. м, житловою площею 78,4 кв. м, розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 219297965Д108, номер запису про право власності 38650213, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень 54565699 від 13 жовтня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), зареєстроване за ОСОБА_2 .

17. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га відмовлено.

18. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 15 листопада 2022 року задоволено частково, скасовано зазначену ухвалу в частині проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.

19. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

20. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки реєстрація права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - дачний будинок, загальною площею 135,9 кв. м, житлова площа 78,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена повторно на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня 2006 року, після звернення стягнення на це майно на підставі судового рішення та придбання вказаного майна

ОСОБА_1 з прилюдних торгів і здійснення за ним державної реєстрації, то позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речових права, а саме права власності, припинення права власності на нерухоме майно підлягають задоволенню і це не призведе до стану правової невизначеності щодо спірного нерухомого майна.

21. Позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га не підлягають до задоволення, оскільки витребувати майно з чужого незаконного володіння може лише власник цього майна, однак позивач ОСОБА_1 не є і не був власником земельної ділянки, а за відповідачкою ОСОБА_2 станом на час придбання позивачем нерухомого майна будинку-дачі з прилюдних торгів, земельна ділянка із кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га, не була зареєстрована на праві власності, тому відсутні передбачені статтею 388 ЦК України підстави для звернення позивача до суду з позовом про витребування земельної ділянки.

Узагальнені доводи касаційної скарги

22. 12 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Блинду А. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та ухвали у цій частині нове судове рішення про задоволення зазначених вимог. В іншій частині постанову апеляційного суду просить залишити без змін.

23. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14,

від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 13 квітня 2016 року у справі

№ 6- 253цс16, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі

№ 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 19 травня 2020 року у справі

№ 916/1608/18, від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 14 вересня 2021 року у справі

№ 359/5719/17, у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі

№ 318/1274/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 920/842/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

24. Заявник зазначає, що з урахуванням положень частини першої статті 120 ЗК України, частини першої статті 377 ЦК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з моменту державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок до нього перейшло право власності на спірну земельну ділянку, на якій знаходиться об`єкт житлової нерухомості. Апеляційним судом не було дотримано принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній будинку.

25. Заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що до 02 червня 2021 року (дата реєстрації права власності за відповідачем), спірна земельна ділянка була складовою земельної ділянки, яка належала Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області. Позивач та відповідачка зверталися до міської ради із заявою про надання їм дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, однак міською радою було відмовлено у порушеному питанні щодо надання дозволу на розробку технічної документації. Зазначає, що він з дотриманням вимог частини першої статті 120 ЗК України, частини першої

статті 377 ЦК України бажав реалізувати свій намір на набуття ним права власності на частину земельної ділянки без зміни її цільового призначення, яка належала Чорноморській міській раді, у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій земельній ділянці. Зазначає, що відповідачка незаконно заволоділа спірною земельною ділянкою.

26. Згідно з доводами касаційної скарги, належним способом судового захисту порушених прав та законних інтересів позивача є пред`явлення віндикаційного позову, адже відповідачка незаконно володіє спірною земельною ділянкою.

27. Постанова апеляційного суду оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування спірної земельної ділянки, а тому в іншій частині в силу положень частини першої статті 400 ЦПК України не є предметом перегляду у суді касаційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28. Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 501/2318/22.

29. 23 квітня 2024 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу

№ 501/2318/22 розподілено судді-доповідачеві.

30. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня

2006 року у справі № 2-1799 визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0197 га, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , та на будинок-дачу загальною площею 135, 9 кв. м з надвірними спорудами, розташований на зазначеній земельній ділянці.

32. Відповідно до реєстраційного посвідчення від 07 вересня 2006 року

КП «БТІ» Іллічівської міської ради Одеської області зареєстровано за

ОСОБА_2 право власності на будинок-дачу загальною площею 135,9 кв. м, у тому числі жилої площі 78,4 кв. м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , та внесено запис в реєстрову книгу № ДС 1 за реєстровим номером

№ 97, сторінка № 131 , про що видано реєстраційне посвідчення № НОМЕР_2 .

33. Рішенням Іллічівської міської ради Одеської області № 122/17-У

від 24 листопада 2006 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проєкту відведення земельної ділянки площею 0,0197 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої за адресою:

АДРЕСА_1 , для подальшого оформлення права власності на цю земельну ділянку.

34. Рішенням Іллічівської міської ради Одеської області № 408/106-У

від 11 квітня 2008 року припинено право користування частиною земельної ділянки площею 0,0197 га громадській організації «Клуб рибалок-аматорів Іллічівського морського торговельного порту», що знаходиться у користуванні ОСОБА_2 , та вирішено внести зміни до договору оренди землі.

35. Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області

від 29 листопада 2010 року у справі № 2-2225/2010 року стягнуто з

ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 510 771, 33 грн, та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 228/П від 16 жовтня 2006 року, звернуто стягнення на будинок-дачу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею

135,9 кв. м, що належить ОСОБА_2 .

36. В межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 листопада 2010 року у справі № 2-2225/2010 року вказане нерухоме майно продано з прилюдних торгів та позивач ОСОБА_1 став переможцем електронних торгів з реалізації лоту № 370809 - будинку-дачі загальною площею 135,9 кв. м, у тому числі жилої площі 78,4 кв. м, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 (протокол № 433179 від 23 вересня 2019 року). Як переможець торгів позивач ОСОБА_1 отримав від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М. акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09 жовтня 2019 року.

37. 30 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Чорноморського нотаріального округу Одеської області Шевченко В. М. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на будинок-дачу загальною площею 135,9 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), за індексним номером 49429077, реєстраційний об`єкт нерухомого майна: 1949240751108, видано позивачу свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зареєстровано в реєстрі № 1872 від 30 жовтня 2019 року.

38. З моменту набуття ОСОБА_1 права власності на будинок-дачу загальною площею 135,9 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_1 , право власності ОСОБА_2 на вказаний будинок-дачу припинено.

39. 25 березня 2020 року ОСОБА_1 звертався до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0197 га, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .

40. 31 серпня 2020 року ОСОБА_2 зверталася до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0197 га, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1

41. Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області № 98/60-VIII від 18 червня 2021 року відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0197 га для індивідуального дачного будівництва (код згідно з КВЦПЗ: 07.03) за адресою:

АДРЕСА_1 .

42. Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області № 98/62-VIII від 18 червня 2021 року також відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0197 га для індивідуального дачного будівництва (код згідно з КВЦПЗ: 07.03) за адресою:

АДРЕСА_1 .

43. У провадженні Іллічівського міського суду Одеської області перебуває об`єднана цивільна справа № 2-2225/10 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Стрижак Н. С. з вимогами про визнання недійсним договору іпотеки, виключення з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке передане в іпотеку, та за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця Одеського виконавчого округу Притуляк В. М., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_1 , третя особа - ПАТ АБ «Укргазбанк», приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В. М. про визнання недійсними електронних торгів арештованого майна, скасування протоколу електронних торгів, скасування акту приватного виконавця, визнання недійсним та скасування свідоцтва, скасування реєстрації права власності.

44. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 15 грудня 2021 року за ОСОБА_2 30 вересня 2020 року зареєстровано право власності на нерухоме майно - дачний будинок, загальною площею 135,9 кв. м, житлова площа 78,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2192979651108. Підстава державної реєстрації: рішення суду, серія та номер 2-1799, виданий

08 серпня 2006 року, видавник Іллічівський міський суд Одеської області. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54565699 від 13 жовтня 2020 року 15:59:39 державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко С. І.

45. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дата формування 21 січня 2021 року, за ОСОБА_1 30 жовтня 2019 року зареєстровано право власності на нерухоме майно - будинок-дача, загальною площею 135,9 кв. м, житлова площа 78,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1949240751108. Підстава державної реєстрації: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 1872, виданий 30 жовтня 2019 року, видавник приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В. М. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49429077 від 30 жовтня 2019 року 13:28:59 приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В. М.

46. Листом за № А-27/2 від 10 лютого 2022 року у відповідь на адвокатський запит № 379-ц/00451/2020-1065/6272 від 28 січня 2022 року КП «БТІ» повідомило, що за даними інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 , розташований будинок-дача, загальною площею 135,9 кв. м. Станом на 29 грудня 2012 року власником є ОСОБА_2 .

47. Об`єкти нерухомого майна будинок-дача, загальною площею 135,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1949240751108, та будинок-дача, загальною площею 135,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2192979651108, є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна та однією й тією ж самою адресою.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

48. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

49. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

50. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

51. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

52. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

53. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

54. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

55. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

56. Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

57. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (провадження

№ 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року в справі № 916/3156/17 (провадження

№ 12-304гс18).

58. Велика Палата Верховного Суду неодноразово нагадувала, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14 (провадження № 14-256цс18), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19) та багатьох інших.

59. У статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

60. Згідно з положеннями статей 328, 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

61. У статтях 317, 319 ЦК України передбачено, що саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

62. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

63. Згідно зі статтею 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

64. Відповідно до частини третьої статті 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

65. Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником у випадках порушення його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; б) юридично - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду від 30 липня 2020 року в справі

№ 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19)).

66. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 388 ЦК України.

67. Отже, можливість витребування майна з володіння іншої особи закон ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачемта від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

68. За змістом частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо суд встановить, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18)).

69. Вирішуючи питання про наявність правових підстав для витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (див., зокрема, постанови від 26 червня 2019 року в справі № 669/927/16 (пункт 51), від 23 жовтня 2019 року в справі № 922/3537/17 (пункти 38, 39, 57), від 01 квітня 2020 року в справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2)), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (див., зокрема, постанови від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 (пункт 61), від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16 (пункт 211), від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16

(пункт 55), від 21 вересня 2022 року в справі № 908/976/19 (пункт 5.66)).

70. Звертаючись до суду з позовом, позивач просив витребувати з чужого незаконного володіння земельну ділянку, кадастровий номер 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га.

71. Під час вирішення справи судами встановлено, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 15 грудня 2021 року, 02 червня 2021 року державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Шалар В. О. прийнято рішення № 58495979 (з відкриттям розділу) та зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га, підстава державної реєстрації: рішення Іллічівського міського суду Одеської області

від 08 серпня 2006 року, серія та номер: 2-1799.

72. На вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт житлової нерухомості - будинок-дача загальною площею 135,9 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_1 .

73. Станом на час придбання нерухомого майна будинку-дачі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 135,9 кв. м, з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження з виконання заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 листопада 2010 року у справі

№ 2-2225/10 та здійснення 30 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Чорноморського нотаріального округу Одеської області Шевченко В. М. реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказаний будинок-дачу, земельна ділянка з кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га, не була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 .

74. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

75. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

76. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 повторно зареєструвала право власності на дачний будинок, загальною площею 135,9 кв.м, житлова площа 78,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , надавши повторно для реєстрації рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня 2006 року, після припинення права у зв`язку із зверненням стягнення на це майно на підставі судового рішення та придбання вказаного майна ОСОБА_1 з прилюдних торгів і здійснення реєстрації. У зв`язку з цим, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на одне й те саме спірне нерухоме майно існували два чинних записи про належність двом фізичним особам ОСОБА_2 (за відсутності правових підстав) та ОСОБА_1 права власності з часткою 1/1, вказаному майну було присвоєно два реєстраційних номера 1949240751108 та 2192979651108.

77. У зазначеній частині постанова апеляційного суду не оскаржується.

78. Відмовляючи у задоволені позовних вимог позивача щодо витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на його користь

спірної земельної ділянку з кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га, на якій знаходиться дачний будинок, загальною площею

135,9 кв.м, житлова площа 78,4 кв.м, за адресою:

АДРЕСА_1 , апеляційний суд вважав, що віндикаційний позов до задоволення не підлягає, оскільки позивач не довів, що він набув у визначеному законом порядку права власності на вказану земельну ділянку.

79. Суд апеляційної інстанції не врахував, що частиною першою статті 120 ЗК України у редакції на час придбання позивачем дачного будинку, передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

80. Частина перша статті 377 ЦК України передбачала перехід до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, права власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

81. У статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України відображений принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній будинку.

82. У разі наявності в особи права власності на об`єкт нерухомості недопустимим є створення перешкод для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних відносин щодо цієї ділянки (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

83. ОСОБА_2 не може вважатися особою, яка правомірно користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .

84. Право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку площею 0,0197 га, яке виникло на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня 2006 року у справі № 2-1799, припинилося на підставі статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України і статті 6 Закону України «Про іпотеку» з моменту реалізації 09 жовтня 2019 року на прилюдних торгах будинку-дачі за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на цій земельній ділянці.

85. Підстави для державної реєстрації 21 травня 2021 року (після продажу житлової нерухомості на прилюдних торгах) за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,0197 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , були відсутні.

86. З моменту придбання у жовтні 2019 року на прилюдних торгах будинку-дачі, за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_1 перейшло відповідне право на земельну ділянку, на якій розташована житлова нерухомість. Отже ОСОБА_1 має право на захист свого права щодо земельної ділянкиплощею 0,0197 га.

87. Колегія суддів вважає недопустимою таку ситуацію, за якої право власності на будинок належить покупцю, а право на земельну ділянку залишається за продавцем, який до того ж діє недобросовісно.

88. З урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині витребування спірної земельної ділянки на користь позивача.

89. Частиною першої статті 412 ЦПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

90. Таким чином постанова суду апеляційної інстанції у частині вирішення позовних вимог про витребування земельної ділянки підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог у цій частині.

91. Виходячи з вартості земельної ділянки (150 140 грн), а також сплаченого позивачем судового збору у судах всіх інстанцій, відповідачка має компенсувати позивачу судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 756 грн 30 коп. (1 501, 40 грн - за першу інстанцію; 2 252,10 грн - за апеляційну інстанцію; 3 002, 80 грн - за касаційну інстанцію).

Керуючись статтями 141, 400, 402, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Блинду Анастасією Василівною , задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного суду від 29 травня 2023 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки скасувати.

3. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити.

4. Витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:03:001:0820, площею 0,0197 га.

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок компенсації сплаченого судового збору 6 756 (шість тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн 30 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович