Рішення

від 24.05.2023 по справі 539/1737/22

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1737/22

Провадження № 2/539/40/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2023 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Овчаренко О.Л.

за участі секретаря Бобир Т.В.

прокурора Пістун К.О. представників відповідачів Семенка Б.М., Сухорукової О.А.

представника відповідача Мащенко Є.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрий лан-2019» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку, припинення права власності та права оренди на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрий лан-2019», в якому просив: -визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 7609-СГ від 07.08.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким ОСОБА_3 надана земельна ділянка площею 2,000 га ріллі, кадастровий номер 5322886200:04:003:0040, для ведення особистого селянського господарства на території Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області; -визнати недійсним договір оренди землі, без номеру, від 18.11.2020, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Щедрий лан-2019» щодо земельної ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер 5322886200:04:003:0040; -скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040, яка знаходиться на території Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Лубенської районної державної адміністрації Іващук О.Г., індексний номер рішення 36698914 та припинити право ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку; -скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрий лан-2019» на земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040, яка знаходиться на території Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Лубенської міської ради Васильченко В.М., індексний номер рішення 55251996 та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрий лан-2019» на вказану земельну ділянку; -зобов`язати ОСОБА_3 повернути Лубенській міській раді земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 яка знаходиться на території Лубенського району Полтавської області. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018171240000184 від 25.10.2018 за ч. 2 ст. 366 КК України виявлено порушення вимог встановленого законом порядку користування землями водного фонду та встановлено наявність підстав для захисту інтересів держави поза межами кримінального провадження. Так, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області 07.08.2017 прийнято наказ № 7609-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передається у власність, надана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 2,000 га ріллі, кадастровий номер 5322886200:04:003:0040, для ведення особистого селянського господарства на території Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області. Даний проект виготовлений у 2015 році Товариством з обмеженою відповідальністю «Лубни-Райземпроектсервіс» на підставі договору з ОСОБА_3 №14-11-224 від 27.11.2014. В експлікації земельних угідь, яка міститься у розділі «Відомості про обчислення площі земельної ділянки» проекту землеустрою зазначено, що вся площа земельної ділянки, а саме: 2,000 га - це рілля. Водночас, розробником не відображено у проекті землеустрою фактичне межування земельної ділянки з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 з річкою Сулою та наявність обмеження у її користуванні. Лише у висновку по якісній характеристиці грунтового покриву вказаної земельної ділянки, який 24.03.2015 складений Комунальним підприємством «Полтавським районним центром земельного кадастру» Полтавської районної ради за №560, відображено факт розміщення спірної ділянки у «прирусловій частині р. Сули». Так, на земельній ділянці встановлено наступні агровиробничі групи грунтів, а саме: лучні легкосуглинкові грунти (агрогрупа 133г), які залягають в прирусловій частині р. Сули. Їх формування проходить в результаті дернового та глейового процесів грунтотворення, в умовах підвищеного поверхневого зволоження і постійного зв`язку з грунтовими водами. Вказаний факт не взятий до уваги розробником проекту землеустрою, а також уповноваженою посадовою особою управління Держземагенства у Лубенському районі, яка погодила проект та вказала про відсутність обмежень у користуванні земельною ділянкою. Відповідно до листа Державного підприємства «Полтавський науково - дослідний та проектний інститут» із схемами накладення земельних ділянок №01-19/2360 від 18.12.2019 площа накладення земель прибережної захисної смуги та водного об`єкта - річки Сули та земельної ділянки з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 становить 0,4277 га. При цьому Регіональним офісом водних ресурсів у Полтавській області листом від 16.11.2018 №1472/01-02 повідомлено що річка Сула, з площею водозбору 19600 кв.км., відповідно до ст. 79 Водного кодексу України «Класифікація річок України», має статус «середня річка». В подальшому 18.11.2020 між ОСОБА_3 та ТОВ «Щедрий лан-2019» укладено договір оренди землі без номеру щодо вказаної земельної ділянки строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Оскільки земельна ділянка розташована у водоохоронній зоні річки Сула, тому не могла передаватися у приватну власність та використовуватися в цілях ведення особистого селянського господарства. У даному випадку при укладенні договору оренди з ТОВ «Щедрий лан-2019» від 18.11.2020 мало місце недотримання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, оскільки ОСОБА_3 фактично передано в оренду землі водного фонду, якими він не мав в силу закону права розпоряджатися. З огляду на це наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області наказ № 7609-СГ від 07.08.2017 прийнятий всупереч вимог закону та підлягає скасуванню, договір оренди землі від 18.11.2020 без номеру визнанню недійсним, а земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 5322886200:04:003:0040 підлягає поверненню. Ефективним способом захисту порушених прав в даному випадку також є скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку та права оренди ТОВ «Щедрий лан-2019» щодо даної земельної ділянки. 05.09.2022 працівником канцелярії суду зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Щедрий лан-2019» - адвокатом Семенко Б.М., в якій він просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне. Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 7609-СГ від 07.08.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність». Оскільки цей наказ вичерпав свою дію фактом його виконання, тому вимога про визнання його незаконним та скасування є неналежним способом захисту. Щодо оскаржуваної земельної ділянки. На даний час земельної ділянки площею 2,0000 га ріллі з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 не існує, оскільки у 2022 році ОСОБА_3 здійснено її поділ на дві земельні ділянки, які мають інші кадастрові номери. Окрім того, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 від 18.11.2020 було розірвано на підставі додаткової угоди від 12.08.2022. Тобто на теперішній час предмет спору, а саме спірні земельна ділянка та договір оренди землі відсутні, що має наслідком закриття провадження у справі у частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку. Щодо належності доказів, які містять інформацію про предмет доказування. Підставою для подання позову є лист ДП «Полтавський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою», яким на запит прокурора надано схеми накладення земельних ділянок на землі водного фонду в межах Лубенського району Полтавської області, який є єдиним доказом на підтвердження нібито наявного порушення при виділення (передачу у власність) земельної ділянки. Проте вказані схема та лист не є належними та допустимими доказами на підтвердження порушень вимог земельного законодавства, оскільки жоден з видів економічної діяльності, які має право здійснювати ДП «Полтавський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою», не надає йому право для надання висновків щодо невідповідності місця розташування земельних ділянок та їх накладення на певні зони. Окрім того, Інститут надав інформацію посилаючись на аерофотозйомку 2008 року. Тобто в Інституту відсутні будь-які інші докази, що станом на 2022 рік чи на 2017 рік інформація може змінитись внаслідок природніх процесів. Окрім того, жоден з працівників Інституту не виїздив на місцевість та не проводив реальне обстеження земельних ділянок та встановлення їх реального розтушування по відношенню до земель водного фонду. Прокурором на підтвердження наявності порушень земельного законодавства додано копію Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передається у власність ОСОБА_3 . Проте не додано один документ з вказаної технічної документації, а саме «Викопіювання зі збірного кадастрового плану», погодженого та завіреного Управлінням Держземагентства у Лубенському районі, згідно якого оскаржувана земельна ділянка не накладається на землі водного фонду та яке є чинним. Також прокурором до позову додано Витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню, яке закрите 12.03.2022 у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Зазначене свідчить про, що дії посадових осіб відділу Держземагентства у Лубенському районі в частині видання довідок з державної статистичної звітності про розподіл земель з угіддями є законними. Разом з відзивом на позовну заяву представником відповідачів Семенком Б.М. ОСОБА_3 та ТОВ «Щедрий лан-2019» також подано заяву про застосування строків позовної давності, в обгрунтування якої зазначив, що з наданих позову та додатків до нього вбачається, що прокурор дізнався про порушення інтересів держави ще у 2018 році, а до суду звернувся 08.07.2022. 15.09.2022 працівником канцелярії суду зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Свяченою Т.В., в якій вона просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне. До позовної заяви не надано доказів нездійснення Лубенською міською радою своїх повноважень, тому позивачем не доведено наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді. На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 відсутня та перенесена до архівного шару внаслідок її поділу на дві земельні ділянки, які мають інші кадастрові номери. Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтування позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 7609-СГ від 07.08.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», то така вимога є неефективним способом захисту, оскільки рішення органу державної влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Щодо скасування державної реєстрації. На час розгляду заяви про державну реєстрацію спірної земельної ділянки у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у такій реєстрації. Окрім того відзив за позовну заяву містить клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору. 15.09.2022 працівником канцелярії суду зареєстровано відповідь на відзив представника відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Щедрий лан-2019», поданий керівником Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, в якій він зазначив наступне. Вимога про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 7609-СГ від 07.08.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» є ефективним способом захисту правомірного інтересу власника. Щодо спірної земельної ділянки, то формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Щодо неналежності доказів, які містять інформацію про предмет доказування. Станом на час надання відповіді прокуратурі 18.12.2019 ДП «Полтавський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» здійснювало свою діяльність. Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №23 від 31.01.2020 вирішено реорганізувати, зокрема ДП «Полтавський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» шляхом приєднання до ДП «Харківський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою». Крім того, всі документи, які містились у технічній документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, були долучені до матеріалів позову. 05.10.2022 працівником канцелярії суду зареєстровано заперечення на відповідь на відзив, подані представником відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Щедрий лан-2019» - адвокатом Семенком Б.М., в яких він, зокрема зазначив, що прокурор у відповіді на відзив посилається на постанови Верховного Суду, які ухвалені у справах з правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі. Як вже зазначалось, на даний час земельної ділянки площею 2,0000 га ріллі з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 не існує. У 2022 році ОСОБА_3 здійснено її поділ на дві земельні ділянки, які мають інші кадастрові номери та у сукупності складають колишню сформовану єдину земельну ділянку. Земельна ділянка площею 1,4038 га з кадастровим номером 5322886200:04:003:0123 є землею сільськогосподарського призначення - рілля. Земельна ділянка площею 0,5962 га з кадастровим номером 5322886200:04:003:0124 є землею сільськогосподарського призначення. Також на вказану земельну ділянку накладено обмеження у використанні, а саме «прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах». Наведе свідчить, що земельна ділянка площею 1,4038 га з кадастровим номером 5322886200:04:003:0123 є землею сільськогосподарського призначення та жодним чином не порушує вимог природоохоронного законодавства. У відповіді на відзив прокурор не навів достатніх та переконливих доказів щодо необхідності повернення цієї земельної ділянки. Втручання у право власності на цю земельну ділянку є протиправним. Окрім того, прокурором до відповіді на відзив подано докази без обгрунтування причин пропуску строків для їх подання, тому просить не приймати їх до уваги. 16.08.2022 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження. 29.09.2022 судом у підготовчому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Щедрий лан-2019» - адвоката Семенка Б.М. про залишення позовної заяви без руху. 05.10.2022 судом постановлено ухвалу, якою підготовче провадження у зазначеній цивільній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті. 29.03.2023 судом постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви представника відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Щедрий лан-2019» - адвоката Семенка Б.М. про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку. 24.05.2023 судом постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про закриття провадження у справі. У судовому засіданні прокурор Пістун К.О. підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву. Додатково суду пояснила, що кримінальне провадження за ч.2 ст.366 КК України дійсно було закрито, оскільки не було встановлено в діях посадових осіб складу злочину. При цьому було встановлено порушення цивільного законодавства в частині незаконної передачі у власність відповідача ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, тому прокурор і звернувся до суду з цим позовом і інтересах держави в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, яка внаслідок усвідомленої пасивної поведінки своєчасно не вжила заходів з метою повернення незаконно відчуженої земельної ділянки. Лист ДП «Полтавський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» є належним доказом накладення земель прибережної захисної смуги та водного об`єкта - річки Сула та спірної земельної ділянки. Окрім того, зазначене підтверджується і наданим стороною відповідача до відзиву на позовну заяву витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,5962 га з кадастровим номером 5322886200:04:003:0124, яка є землею сільськогосподарського призначення та має обмеження у її використанні «прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах». Строки позовної давності у цій справі не підлягають застосування оскільки позов є негаторним. Поділ відповідачем ОСОБА_3 спірної земельної ділянки після звернення прокурора до суду у будь-якому разі не може бути підставою для відмови у позові. Та обставина, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки на даний час є розірваним, теж не означає, що він не може бути визнаний недійсним. Представник Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області у судове засідання не з`явився. До канцелярії суду подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги прокурора в повному обсязі. Представник відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Щедрий лан-2019» - адвокат Семенко Б.М. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. Надав пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях. Додатково суду пояснив, що позов, з яким прокурор звернувся до суду, є віндикаційним, а не негаторним, тому підлягають застосуванню строки позовної давності. Не дивлячись на те, що спірна земельна ділянка була поділена відповідачем ОСОБА_3 , прокурор не змінив предмет позову, хоча мав можливість це зробити. Оспорюваний договір оренди землі вже є розірваним. Вимога про скасування державної реєстрації права власності та оренди на земельну ділянку є неналежним способом захисту. У цій справі прокурор пред`явив, зокрема вимогу про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, зазначивши цю особу відповідачем. Тобто в частині цієї вимоги позов фактично пред`явлений державою в особі прокурора до неї самої в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. Позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Представник відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ «Щедрий лан-2019» - адвокат Сухорукова О.А. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, пославшись на викладене у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях. Додатково суду пояснила, що оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вичерпав свою дію та не породжує жодних правових наслідків. Лист ДП «Полтавський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою», який став підставою для звернення прокурора до суду, не є належним доказом, зокрема з підстави того, що інформація, яку він містить, стосується ще 2018 року, а обстеження земельної ділянки на предмет накладення земель прибережної захисної смуги та водного об`єкта не проводилось. Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Мащенко С.І. у судовому засіданні 07.02.2023 позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. У подальшому у судові засідання представник відповідача не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку. Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 7609-СГ від 07.08.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі (кадастровий номер 5322886200:04:003:0040) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів. В експлікації земельних угідь, яка міститься у розділі «Відомості про обчислення площі земельної ділянки» проекту землеустрою зазначено, що вся площа земельної ділянки, а саме: 2,000 га, це рілля. 19.08.2017 державним реєстратором Лубенської районної державної адміністрації внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040, площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Снітинської сільської ради Лубенського району за межами населеного пункту. 18.11.2020 між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Щедрий лан-2019» укладено договір оренди землі без номеру щодо зазначеної земельної ділянки строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 20.11.2020 державним реєстратором Лубенської міської ради внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди. З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що 04.08.2022 на підставі заяви ОСОБА_3 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, внесені відомості про право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322886200:04:003:0124, площею 0,5962, для ведення особистого селянського господарства, місце розташування - Полтавська область, Лубенський район, Лубенська міська рада. Відомості про безстрокове обмеження у використанні земельної ділянки - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах. З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що 04.08.2022 на підставі заяви ОСОБА_3 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, внесені відомості про право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322886200:04:003:0123, площею 1,4038, для ведення особистого селянського господарства, місце розташування - Полтавська область, Лубенський район, Лубенська міська рада. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки відсутні. З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.08.2022 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.05.2023 вбачається, що право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322886200:04:003:0124 та 5322886200:04:003:0123, площею 0,5962 га та 1,4038 га відповідно, зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.08.2022 відомості за запитом права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 відсутні. 12.08.2022 між ОСОБА_3 як орендодавцем та ТОВ «Щедрий лан-2019» як орендарем було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 18.11.2022 земельної ділянки з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 з 12.08.2022 у зв`язку із обмеженнями, які маються на даній земельній ділянці. 13.08.2022 між ОСОБА_3 як орендодавцем та ТОВ «Щедрий лан-2019» як орендарем було укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 1,4038 га (рілля) з кадастровим номером 5322886200:04:003:0123 з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.08.2022, 19.08.2022 та 29.08.2022 вбачається, що на підставі заяв ОСОБА_3 до реєстру було внесені відповідні відомості. Керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області, звернувшись до суду з позовом, послався на те, що спірна земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_3 , розташована у водоохоронній зоні річки Сула, тобто належить до земель водного фонду України та відповідно до статті 84 ЗК України не може передаватись у приватну власність. Згідно ч.ч.1,2 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч.1 ст.14 Конституції України). Відповідно до положень ст. ст. 19, 20 Земельного Кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду; віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Згідно ст. 3 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море. Відповідно до ст. 4 ВК України та ст. 58 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. Відповідно до пункту «ґ» ч.3 ст. 83 та пункту «д» ч. 4 ст. 84 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) землі водного фонду, які перебувають у державній або комунальній власності, не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків передбачених законодавством. Статтею 59 ЗК України та ВК України встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. Окремі випадки передачі земель водного фонду до приватної власності громадян, передбачені положеннями ч. 2 ст. 59 ЗК України, а саме: громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови лише для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (ч.4ст. 59 ЗК України). Правовий режим прибережних смуг визначається ст.ст. 60 - 62 ЗК України та ст.ст. 1, 88 - 90 ВК України. Відповідно до ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Згідно ст. 61 ЗК України, ст. 89 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів; для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. Відповідно до ст.60 ЗК України, ст. 88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів. Пунктами 1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486, передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад. Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України. Тому зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням, зокрема, статті 59, підпункту «ґ» частини третьої статті 83, підпункту «г» частини третьої, підпункту «д» частини четвертої статті 84, частини третьої статті 93 ЗК України, статті 85, частини п`ятої статті 88 ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч.2 ст.152 ЗК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 545/1692/19 зазначено «У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року в справі № 707/2357/17 (провадження № 61-5391св21) з посиланням на пункти 51, 52, 109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) зроблено висновок, що «заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (див., зокрема, висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95 с18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45) та інших. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом. За змістом наведених постанов та виходячи з обставин, встановлених у цих справах, зазначені висновки не застосовуються щодо заволодіння замкненими природними водоймами загальною площею до 3 гектарів, оскільки такі водойми можуть надаватися у власність приватним особам (стаття 59 ЗК України). Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 46), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) та інші). Велика Палата Верховного Суду знову звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що земельні ділянки, що відведені у приватну власність на підставі оспорюваного рішення мають у своєму складі землі водного фонду - прибережну захисну смугу водосховища. За таких обставин належним способом захисту прав є вимога про зобов`язання відповідачів повернути земельну ділянку у власність територіальної громади». З метою захисту інтересів держави прокурором заявлено саме негаторний позов. Факт належності спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 до земель водного фонду України підтверджується сукупністю наступних доказів: - висновком по якісній характеристиці грунтового покриву спірної земельної ділянки №560 від 24.03.2015, складеним Комунальним підприємством «Полтавський районний центр земельного кадастру» Полтавської районної ради, згідно якого на земельній ділянці в поєднанні з характером рельєфу встановлено, зокрема лучні легкосуглинкові грунти (агрогрупа 133г), які залягають в прирусловій частині р.Сули; - листом Державного підприємства «Полтавський науково - дослідний та проектний інститут» зі схемами накладення земельних ділянок №01-19/2360 від 18.12.2019, згідно якого площа накладення земель прибережної захисної смуги водного об`єкта - річки Сули та земельної ділянки з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 становить 0,4277 га; - листом Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 16.11.2018 №1472/01-02, яким прокурору повідомлено, що річка Сула з площею водозбору 19600 кв.км. відповідно до ст. 79 Водного кодексу України «Класифікація річок України» має статус «середня річка»; - листом Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 15.07.2022 №797/01-05, яким прокурору повідомлено, що в результаті розгляду картографічних матеріалів: Топографічноі карти масштабу 1:100 000 (виданої у 2000 році ДП Київська воєнно-картографічна фабрика»), карти Google встановлено, що поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 протікає природний водний об`єкт - р.Сула (ліва притока Дніпра). До того ж з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.08.2022, наданого представником відповідачів Семенком Б.В. , вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5322886200:04:003:0124 площею 0,5962, право власності на яку зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 та яка була сформована внаслідок поділу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040, має безстрокове обмеження у її використанні - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах. Суд вважає вищезазначені докази належними, допустимими та достатніми для висновку про те, що земельна ділянка, яка передана на підставі оспорюваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у власність ОСОБА_3 , має у своєму складі прибережну захисну смугу водного об`єкту - річки Сула, тобто належить до земель водного фонду України і відповідно до статті 84 ЗК України не може передаватись у приватну власність. Суд відхиляє доводи представника відповідачів Семенка Б.М. про те, що лист Державного підприємства «Полтавський науково - дослідний та проектний інститут» зі схемами накладення земельних ділянок №01-19/2360 від 18.12.2019 є неналежними та недопустимими доказами, оскільки викладена у них інформація узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Представником відповідачів не доведено складення такого документу неуповноваженою на те особою. Також не надано належних доказів на спростування належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду України, клопотань про призначення відповідної експертизи не заявлено. Представник відповідачів Семенко Б.В. також послався на те, що кримінальне провадження №42001871240000184 за ч.2 ст.366 КК України було закрите у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, що свідчить про законність дій посадових осіб відділу Держземагентства у Лубенському районі в частині видання довідок з державної статистичної звітності про розподіл земель з угіддями. Суд зазначає, що закриття зазначеного кримінального провадження жодним чином не спростовує встановлених у даній цивільній справі обставин щодо належності спірної ділянки до земель водного фонду України. Щодо аргументів представника відповідачів Семенка Б.В. в частині надання прокурором до відповіді на відзив доказів без обгрунтування причин пропуску строків для їх подання, які просить не приймати до уваги. Оскільки такий доказ (лист Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області від 15.07.2022 №797/01-05) надано прокурором до закриття підготовчого засідання разом з відповіддю на відзив, в якому представник відповідачів виклав заперечення проти позовних вимог, зокрема посилаючись на неналежність та недопустимість доказів, поданих разом з позовом, суд вважав за можливе прийняти його до уваги при розгляді даної справи. Прокурором у даній справі заявлено вимоги про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку, припинення права власності та права оренди на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку. Задовольняючи ту чи іншу позовну вимогу, ефективність обраного позивачем способу захисту у конкретній ситуації має визначити суд. Близькі за змістом висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19). Оскільки судом встановлено, що спірна земельна ділянка в силу закону не могла передаватись у власність відповідача ОСОБА_7 , тому оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 7609-СГ від 07.08.2017 є незаконним. При цьому вимога про визнання наказу незаконним та його скасування є неефективними способом захисту, оскільки рішення органу державної влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Крім того, скасування запису про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку та припинення права власності також є неефективними способом захисту, оскільки відновлення порушених прав забезпечується зобов`язанням повернути земельну ділянку. Також враховуючи, що заволодіння землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України є неможливим, оспорювання відповідних договорів, інших правочинів, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки водного фонду не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на такі земельні ділянки та для їх повернення власнику. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку, припинення права власності та права оренди на земельну ділянку слід відмовити з тієї підстави, що такі позовні вимоги є неефективним способом захисту. Належним способом захисту прав у даному випадку є саме вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у власність територіальної громади, яка підлягає задоволенню, оскільки судом було встановлено, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, перехід яких у власність громадян є неможливим в силу закону. Суд зазначає, що вимоги про повернення у власність територіальної громади спірної земельної ділянки є ефективним способом захисту у цій справі, оскільки забезпечує усунення перешкод у здійсненні державою права користування та розпорядження майном шляхом державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Судове рішення про повернення у власність територіальної громади земельної ділянки, яке набрало законної сили, підтверджує набуття права власності на нерухоме майно і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Окрім того, повернення у власність територіальної громади спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірної земельної ділянки водного фонду. Представник відповідачів Семенко Б.М. разом із відзивом на позовну заяву надав заяву про застосування позовної давності. Оскільки прокурор звернувся до суду з негаторним позовом, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду, тому до спірних правовідносин позовна давність не застосовується. Як на одну з підстав для відмови у позові представник відповідачів адвокат Семенко Б.М. послався на те, що прокурор пред`явив, зокрема вимогу про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, зазначивши цю особу відповідачем. Тобто в частині цієї вимоги позов фактично пред`явлений державою в особі прокурора до неї самої в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. Позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Звертаючись до суду з позовом, керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області зазначив, що заявляє позов в інтересах держави. При цьому у спірних правовідносинах уповноважений державою здійснювати відповідні функції орган - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області є відповідачем у справі. Судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, надаючи у власність ОСОБА_3 спірну земельну ділянку, неналежно здійснювало свої повноваження, тому прокурор мав право звернутись з позовом до суду в інтересах держави та відповідно до ст.56 ЦПК України набув статусу позивача. Щодо доводів представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в частині ненадання доказів нездійснення Лубенською міською радою своїх повноважень та недоведеності наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді. Згідно ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2022 керівник Лубенської окружної прокуратури звернувся до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області з повідомленням у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» № 53-1509ВИХ-22 про наявність порушень законодавства України при наданні у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5322886200:04:003:0040, для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Снітинської сільської ради Лубенського району Полтавської області. У відповідь Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області листом № 01-16/2023 від 03.05.2022 повідомила, що у зв`язку з відсутністю повної та достовірної інформації про вчинене правопорушення не має змоги звернутися до суду з позовом про усунення порушень чинного законодавства, допущеного при передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5322886200:04:003:0040, для ведення особистого селянського господарства на території колишньої Снітинської сільської ради Лубенського району, та в даному випадку не заперечує проти того, щоб з таким позов до суду звернувся прокурор. 10.05.2022 керівник Лубенської окружної прокуратури звернувся до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області з повідомленням у порядку ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» № 53-1831ВИХ-22 про намір представництва в суді інтересів держави в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області шляхом звернення до суду із цим позовом. На підставі наведених доказів у сукупності з обгрунтуванням, викладеним у позові, суд дійшов висновку, що прокурором в повній мірі доведено неналежне здійснення Лубенською міською радою Лубенського району Полтавської області своїх повноважень, спрямованих на вжиття заходів з повернення незаконно відчуженої земельної ділянки, та наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді. Як на одну з підстав для відмови у задоволенні позову представники відповідачів посилаються на те, що на теперішній час спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 не існує, оскільки у 2022 році ОСОБА_3 здійснено її поділ на дві земельні ділянки, які мають інші кадастрові номери. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (провадження № 12-58гс21) зроблено висновок про те, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Подібні правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17 (провадження 12-2гс19), від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження 14-2цс21). Тому незважаючи на факт поділу первинної земельної ділянки на дві та державної реєстрації утворених внаслідок поділу земельних ділянок за ОСОБА_3 , який не є законним власником первинної земельної ділянки, такий поділ не впливає на можливість захисту права власності у обраний прокурором спосіб. За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині повернення земельної ділянки шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_3 повернути земельну ділянку, яка знаходиться на території Лубенського району Полтавської області, площею 2,0000 га, з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 (внаслідок поділу якої утворені земельні ділянки з кадастровими номерами 5322886200:04:003:0123 та 5322886200:04:003:0124) у власність Лубенської територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково шляхом задоволення позовної вимоги майнового характеру про зобов`язання повернути спірну земельну ділянку, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь Полтавської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедрий лан-2019» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку, припинення права власності та права оренди на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити частково. Зобов`язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку, яка знаходиться на території Лубенського району Полтавської області, площею 2,0000 га, з кадастровим номером 5322886200:04:003:0040 (внаслідок поділу якої утворені земельні ділянки з кадастровими номерами 5322886200:04:003:0123 та 5322886200:04:003:0124) у власність Лубенської територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавської обласної прокуратури (місцезнаходження: 36000, місто Полтава, вулиця 1100 річчя Полтави, будинок 7, р/р № UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ міста Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.06.2023.

Позивач: Керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (код ЄДРПОУ 02910060, місцезнаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Старо-Троїцька, будинок 13) в інтересах держави в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21053182, місцезнаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 33).

Відповідачі:

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930, місцезнаходження: 36039, місто Полтава, вулиця Уютна, будинок 23).

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрий лан-2019» (код ЄДРПОУ 42966149, місцезнаходження: 37530, Полтавська область, Лубенський район, село Снітин, вулиця Степова, будинок 1).

Суддя О.Л. Овчаренко