Постанова

від 02.06.2023 по справі 520/27483/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2023 р. Справа № 520/27483/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 року, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 01.11.22 року у справі № 520/27483/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс"

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу: №302665 від 02.12.2021 року; №302666 від 02.12.2021 року; №302667 від 02.12.2021 року; №302668 від 02.12.2021 року; №302669 від 02.12.2021 року; №302670 від 02.12.2021 року; №302671 від 02.12.2021 року; №302672 від 02.12.2021 року; №302673 від 02.12.2021 року; №302674 від 02.12.2021 року; №302675 від 02.12.2021 року; №302676 від 02.12.2021 року; №302677 від 02.12.2021 року; №302678 від 02.12.2021 року; №302679 від 02.12.2021 року; №302680 від 02.12.2021 року; №302681 від 02.12.2021 року; №302682 від 02.12.2021 року; №302683 від 02.12.2021 року; №302684 від 02.12.2021 року; №302685 від 02.12.2021 року; №302686 від 02.12.2021 року; №302687 від 02.12.2021 року; №302688 від 02.12.2021 року;№302689 від 02.12.2021 року; №302690 від 02.12.2021 року; №302691 від 02.12.2021 року; №302692 від 02.12.2021 року; №302693 від 02.12.2021 року; №302694 від 02.12.2021 року; №302695 від 02.12.2021 року; №302696 від 02.12.2021 року; №302697 від 02.12.2021 року; №302698 від 02.12.2021 року; №302699 від 02.12.2021 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 року у справі № 520/27483/21 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 року у справі № 520/27483/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на проведення рейдових перевірок позивача з дотриманням вимог Порядку № 1567. Зазначає, що за результатами рейдових перевірок співробітниками Укртрансбезпеки виявлено порушення ст. 39 Закону, а саме відсутність у водіїв розкладу руху та схеми маршруту, що є обов`язковою вимогою згідно Закону для регулярних пасажирських перевезень. Крім того, встановлено порушення частини 3 ст. 34 Закону, а саме станом на день ведення рейдових перевірок, так і на день винесення оскаржуваних постанов, у ТОВ Укравтотранс Плюс відсутній укладений з Харківською обласною державною адміністрацією договір на перевезення пасажирів на регулярних маршрутах загального користування № 1592 Пісочин - Харків (АС Холодна Гора), № 1502 Люботин - Харків (АС Холодна Гора), № 1168 Солоницівка - Харків (АС Холодна Гора). Стверджує, що судом першої інстанції не враховано те, що без договору про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування затвердження паспортів маршрутів неможливе, а також без зазначеного договору паспорти маршрутів є нечинними. Вважає, що факт порушення позивачем вищенаведених вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Наголошує на дотриманні посадовими особами порядку проведення рейдових перевірок під час розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний паспорт.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтотранс Плюс" здійснює надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами на підставі ліцензії № 187570, виданої Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті 05.12.2012 року.

На підставі направлення на рейдову перевірку №015030 від 04.10.2021 року та №015031 від 04.10.2021 року, №015038 від 07.10.2021, №015039 від 11.10.2021 посадовими особами відповідача було здійснено перевірку ТОВ "Укравтотранс Плюс".

За результатами проведених Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки перевірок додержання ТОВ "Укравтотранс Плюс" вимог законодавства про автомобільний транспорт були складені 08.10.2021, 11.10.2021, 12.10.2021, 13.10.2021 акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Так, основними порушенням, які були виявлені під час проведення перевірки позивача було: відсутні розклад, схема руху, таблиця вартості.

Посадовою особою Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за результатами розгляду зазначених актів від 08.10.2021, 11.10.2021, 12.10.2021, 13.10.2021 були складені постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №302665 від 02.12.2021 року; №302666 від 02.12.2021 року; №302667 від 02.12.2021 року; №302668 від 02.12.2021 року; №302669 від 02.12.2021 року; №302670 від 02.12.2021 року; №302671 від 02.12.2021 року; №302672 від 02.12.2021 року; №302673 від 02.12.2021 року; №302674 від 02.12.2021 року; №302675 від 02.12.2021 року; №302676 від 02.12.2021 року; №302677 від 02.12.2021 року; №302678 від 02.12.2021 року; №302679 від 02.12.2021 року; №302680 від 02.12.2021 року; №302681 від 02.12.2021 року; №302682 від 02.12.2021 року; №302683 від 02.12.2021 року; №302684 від 02.12.2021 року; №302685 від 02.12.2021 року; №302686 від 02.12.2021 року; №302687 від 02.12.2021 року; №302688 від 02.12.2021 року;№302689 від 02.12.2021 року; №302690 від 02.12.2021 року; №302691 від 02.12.2021 року; №302692 від 02.12.2021 року; №302693 від 02.12.2021 року; №302694 від 02.12.2021 року; №302695 від 02.12.2021 року; №302696 від 02.12.2021 року; №302697 від 02.12.2021 року; №302698 від 02.12.2021 року; №302699 від 02.12.2021 року.

Не погоджуючись із постановами про застосування адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обставини вчинення перевізником порушень передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III).

У відповідно до ст. 1 Закону №2344-III автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення.

Статтею 3 Закону №2344-ІІІ визначено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

У відповідності до ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог статті 6 Закону № 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 22 Порядку № 1567, передбачено, що акт перевірки - це документ де фіксуються виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом.

Занесення будь-якої інформації до акту перевірки на підставі припущень є не допустимим так як може повністю змінити або нівелювати зміст виявленого порушення.

Стосовно виявлених під час проведення перевірок порушень ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт щодо відсутності схеми маршруту, розкладу руху та таблиці вартості проїзду суд зазначає наступне.

Перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, визначений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно до ч.1 якої автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно із ч. 2 ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Щодо виявленого порушення про відсутність під час перевірки схеми маршруту, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 № 278, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 408/17703, затверджений Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту (далі - Порядок № 278).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку №278 автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що в паспортах №1502 Люботин-Харків (АС "Холодна Гора"), №1168 Солоницівка-Харків (АС "Холодна Гора", №1592 Пісочин-Харків (АС "Холодна Гора"), наявна схема маршруту руху транспортного засобу .

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів відсутності схеми маршруту під час перевірки, в той час як в матеріалах справи наявні докази про їх існування. Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено відсутність у позивача під час перевірки схеми маршруту.

Стосовно виявлених під час проведення перевірок порушень щодо відсутності розкладу руху транспортних засобів суд зазначає наступне.

Розклад руху, як і схема маршруту, є складовою частиною паспорту маршруту, який містить інформацію щодо графіку руху автобусів за маршрутом визначеному у схемі маршруту та характеристики маршруту, при цьому, розклад повинен відповідати вимогам законодавства.

З матеріалів справи встановлено, що в паспортах №1502 Люботин-Харків (АС "Холодна Гора"), №1168 Солоницівка-Харків (АС "Холодна Гора", №1592 Пісочин-Харків (АС "Холодна Гора") наявна схема маршруту руху транспортного засобу та розклад руху.

Крім того, колегія суддів зазначає, що наявні у матеріалах справи розклади руху автобусів приміських маршрутів затверджені начальником Управління з питань розвитку транспортної інфраструктури, торгівлі та фінансових ресурсів Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів відсутності розкладу руху під час перевірки, в той час як матеріали справи свідчать про протилежне. Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено відсутність у позивача під час перевірки розкладу руху транспортних засобів.

Стосовно виявлених порушень щодо відсутності під час перевірки таблиць вартості проїзду, суд зазначає наступне.

Позивачем до матеріалів справи надані таблиці вартості проїзду на приміських маршрутах №1502 Люботин-Харків (АС "Холодна Гора"), №1168 Солоницівка-Харків (АС "Холодна Гора", №1592 Пісочин-Харків (АС "Холодна Гора"), при тому, що відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів відсутності у позивача таблиць вартості проїзду під час перевірки, в той час як матеріали справи свідчать про протилежне.

Щодо посилання на неукладення ТОВ Укравтотранс Плюс з Харківською обласною державною адміністрацією договору на перевезення пасажирів на регулярних маршрутах загального користування №1502 Люботин-Харків (АС "Холодна Гора"), №1168 Солоницівка-Харків (АС "Холодна Гора", №1592 Пісочин-Харків (АС "Холодна Гора"), колегія суддів зазначає наступне.

В актах про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт вказано про надання ТОВ "Укравтотранс Плюс" послуг з регулярних пасажирських перевезень за приміським маршрутом без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону № 2344-III, а саме: копії затвердженої організатором перевезень розкладу руху та схеми маршруту, передбаченої п. 1.3 Наказу МТЗУ № 278. При цьому посилань на відсутність укладеного договору на перевезення пасажирів на регулярних маршрутах загального користування та порушення позивачем вимог ст. 34 Закону № 2344-III акти перевірки не містять.

За таких обставин, та враховуючи, що в оскаржуваних постановах не конкретизовано, які саме положення ст. 39 Закону № 2344-III порушено позивачем, та відсутність яких саме документів є підставою для притягнення позивача до відповідальності, колегія суддів вважає, що такі рішення суб`єкта владних повноважень не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Оцінюючи надані сторонами письмові докази за правилами, визначеними статтею 90 КАС України, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: "баланс ймовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

У силу статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі "Надточій проти України" (Nadtochiy v. Ukraine, заява №7460/03, §26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Отже, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Саме стандарт доказування, поряд із внутрішнім переконанням судді, дозволяє оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суддю у своїй версії, що робить оцінку доказів об`єктивною та більш обґрунтованою. Застосування певного стандарту доказування, дозволяє продемонструвати у судовому акті розумовий процес судді щодо оцінки доказів.

Стандарт доказування це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним. Іншими словами, це певний критерій (поріг) прийняття рішення для суду, через установлення певної міри, ступеня доведеності (переконання/впевненості), досягнувши якої факт вважається встановленим.

Тобто, за цим стандартом доказування тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідач під час судового розгляду справи не надав суду достатніх та беззаперечних доказів та не навів доводів, що підтверджують наявність з боку позивача порушень, на підставі яких прийнято оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані постанови є протиправними і підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Укравтотранс Плюс" задоволенню.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 року у справі № 520/27483/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 по справі № 520/27483/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський