ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/3400/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіна додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2023р. у справі №160/3400/23 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Буд Групп» до: про:Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
15.02.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Буд Групп» (далі ТОВ «Агро Буд Групп») звернулося за допомогою поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області), Державної податкової служби про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити певні дії /а.с. 1-18/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2023р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/3400/23 та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін /а.с. 138/.
Позивач у адміністративному позові, з яким звернувся до суду, просив :
-визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.01.2023 №8062454/40446865 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2022 №1;
-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну від 12.12.2022р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію;
-стягнути всі документально підтвердженні судові витрати по справі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2023р. у справі №160/3400/23 адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.01.2023р. №8062454/40446865; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Агро Буд Групп» №1 від 12.12.2022р. днем її фактичного подання; стягнуто на користь ТОВ «Агро Буд Групп» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342грн.; стягнуто на користь ТОВ «Агро Буд Групп» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342грн. (суддя Коренев А.О.) / а.с. 169-174/.
14.04.2023р. до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ «Агро Буд Групп» про ухвалення додаткового рішення суду /а.с. 180-183/ у якому позивач просив суд стягнути з відповідачів на свою користь понесені ним витрати на правову допомогу, які пов`язані із розглядом адміністративної справи №160/3400/23 у розмірі 7638грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2023р. у справі №160/3400/23 стягнуто на користь ТОВ «Агро Буд Групп» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000грн.; стягнуто на користь ТОВ «Агро Буд Групп» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000грн. /а.с. 204-206/.
Відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, за допомогою поштового зв`язку, безпосередньо до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, також подана апеляційна скарга на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2023р. у справі №160/3400/23, які зареєстровані судом апеляційної інстанції 02.05.2023р. / а.с. 211, 213/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2023р. у справі №160/3400/23 та розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2023р. у справі №160/3400/23 з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи /а.с. 219, 220/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 11.05.2023р. /а.с. 222/.
У зв`язку з тим, що судді Панченко О.М. та Чередниченко В.Є., які входять до складу колегії суддів, що розглядає справу №160/3400/23, перебувають у відпустці здійснено заміну складу колегії суддів у судовій справі №160/3400/23 відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу у справі №160/3400/23 від 16.05.2023р. визначено склад колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В. /а.с. 224, 226/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023р. у справі №160/3400/23 апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській на рішення суду першої інстанції від 11.04.2023р. у цій справі залишена без руху, та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 227/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023р. у справі №160/3400/23 ГУ ДПС у Дніпропетровській області відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2023р. у справі №160/3400/23 /а.с. 229 /, і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження 01.06.2023р. /а.с. 230/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 232, 233/.
Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції від 20.04.2023р. /а.с. 211/ на те, що судом першої інстанції під час прийняття додаткового рішення у справі щодо розподілу понесених позивачем під час розгляду справи судових витрат на професійну правничу допомогу було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цього питання, тому просив суд додаткове рішення суду першої інстанції від 20.04.2023р. у цій справі скасувати та постановити з цього питання нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у повному обсязі.
29.05.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про продовження наданого ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023р. у справі №160/3400/23 строку на усунення недоліків апеляційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення суду першої інстанції від 11.04.2023р. у цій справі /а.с. 243/, але ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023р. у справі №160/3400/23 у задоволенні цього клопотання було відмовлено та апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення суду першої інстанції від 11.04.2023р. у цій справі повернуто заявнику / а.с. 245-246/.
Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу /а.с. 121-123/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції від 20.10.2021р. у даній справі залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а положеннями ч.5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції додаткове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено апеляційним судом, що 08.02.2023р. між ТОВ «Агро Буд Групп» (Клієнт) та адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Апріорі» укладено договір №08/02 про надання правової допомоги /а.с. 185-190/, відповідно до умов цього договору адвокат зобов`язується надати правові послуги Клієнту щодо консультування, підготовки документів, у тому числі процесуальних, та представництво інтересів у спорі пов`язаному із оскарженням до суду податкових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення недоїмки по ЄСВ ( п. 1.1. договору) .
Відповідно до наданого суду акту №1 наданих послуг до вищезазначеного договору / а.с. 195-196/ адвокатом надані, а Клієнтом прийняті, правові послуги на умовах, визначених Договором №08/02 про надання правової допомоги адвокатом від 08.02.2023р., а саме:
1)надання правової інформації , усної консультації і роз`яснення, витрачено 1 годину - 402грн.;
2)збір доказової бази, перевірка та підготовка документів для подання разом з позовною заявою, витрачено 1 годину - 402грн.;
3)складання позовної заяви, підготовка пакету документів на звернення до адміністративного суду для оскарження податкових вимог, витрачено 10 години, вартість 4020грн. ;
4)аналіз відзивів відповідача1 та відповідача 2 на позовну заяву, витрачено 2 годину -804грн.;
5)гонорар за складність справи -2010грн.
розмір гонорару Адвоката за надані правові послуги, що вказані в цьому Акті, становить 7638 грн.
Задовольняючи частково заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та відповідно співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, тоді як норми чинного законодавства обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат покладають на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, тому саме відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, але ним відповідного не заявлено як і не зазначалось обставин, які б спростували відповідний розмір судових витрат.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з п. 11 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Наведені положення Основного Закону до 01 січня 2019 року гарантують кожному громадянину України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України, право на правову допомогу та вибір захисника своїх прав - особу, яка є фахівцем у галузі права і на законних підставах має право надавати таку допомогу особисто.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених правових норм дає можливість зробити висновок про те, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, а склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі і на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена ним постановах від 21.03.2018р. у справі №815/4300/17 від 11.04.2018р. у справі №814/698/16.
При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про часткового задоволення заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, фактично наданні адвокатом послуги та ціну позову та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, тому розмір вказаних витрат має бути зменшений до 6000грн. та правомірно поділений між відповідачами по 3000грн.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним додаткове рішення суду першої інстанції від 20.04.2023р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2023р. у справі №160/3400/23 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано 01.06.2023р.
Головуючий - суддяА.О. Коршун
суддяД.В. Чепурнов
суддяС.В. Сафронова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2023 |
Оприлюднено | 05.06.2023 |
Номер документу | 111289251 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Коршун А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні